ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року

Київ

справа №822/745/17

адміністративне провадження №К/9901/34857/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №822/745/17

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр", про зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Гриценка Володимира Володимировича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Петричковича А.І., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, в якому просив зобов`язати відповідача включити дані про його поточний рахунок № НОМЕР_1 на суму 25018,45 грн згідно з Договором №980-050-000001535 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) від 18.04.2016 до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вимоги обґрунтував тим, що він у розумінні норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладником, а тому відповідач, не включивши його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми припустився бездіяльності та порушив його права та законні інтереси.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року суд першої інстанції позов задовольнив та вийшовши за межі позовних вимог також визнав протиправним та скасував в частині рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» про застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "КІЦ", по перерахуванню коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Суди встановили, що 18.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-050-000001535 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" згідно умов якого, на ім`я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з квитанцією №4029722 від 18.04.2016 платником - ОСОБА_1 залучено кошти на рахунок № НОМЕР_1 до ПАТ "Банк Михайлівський" в сумі 25000 гривень.

Також, 18 квітня 2016 року позивач (Сторона - 1) та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" (Сторона -2) було укладено договір "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) №980-050-000223383, згідно якого Сторона - 1 передає Стороні - 2 у власність грошові кошти в сумі 25000 гривень, а Сторона - 2 зобов`язується повернути кошти Стороні - 1 та виплатити проценти.

Відповідно до платіжного доручення №4028696 від 18.04.2016 ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_1 перераховано на рахунок № НОМЕР_2 ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" кошти в сумі 25000 гривень.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до п.2 Наказу тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" №42/2 від 01.06.2016 за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнко Ю.П., на виконання вимог ч.1 ст.216 ЦК України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 гривень та видати відповідне розпорядження.

13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 р. №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Юрію Петровичу з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 5 вересня 2016 року.

Відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду № 265 від 24.01.2017 вирішено делегувати Волкову О.Ю. повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені Законом, зокрема статтями 37, 38, 47 - 52, 52-1, 53 Закону в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень визначених пунктами 4, 5, 6 та частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону з 25.01.2017. Призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію "Банк Михайлівський" заступника начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Гриценка Володимира Володимировича з 25.01.2017. Делегувати з 25.01.2017 Гриценку В.В. повноваження ліквідатора "Банк Михайлівський" , визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 ч.2 ст.37, пунктом 4 ч.1 ст.48 Закону.

На запит позивача від 11.08.2016 Уповноважена особа листом №3Г1(К)/1695 від 5 вересня 2016 року повідомила ОСОБА_1 про не включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування і надав повідомлення про нікчемність правочину щодо переказів коштів (транзакцій), зокрема переказів:

- здійсненого ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 на поточний рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 в сумі 25000 грн, з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-050-000223383 від 18.04.2016;

- здійсненого ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 19.05.2016 на поточний рахунок ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 в сумі 18,45 грн, з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-050-000223383 від 18.04.2016.

Згідно з Довідкою ПАТ "Банк Михайлівський" №3Г1(К)/1696 від 05.09.2016 про стан рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повідомлено, що зарахування 19.05.2016 коштів на його рахунок № НОМЕР_1 від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" в сумах 25000 гривень і 18,45 гривень, що відображене в цій довідці є нікчемним правочином в силу положень ст.215 ЦК України та п. 7 - 9 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача відносно невнесення інформації про нього до переліку рахунків, за яким вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та вважаючи, що його має бути включено до вказаного переліку, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також з того, що відповідачем не обґрунтовано наявність підстав для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо коштів, зарахованих ТОВ «КІЦ» на рахунок позивача. Суди зазначили, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону № 4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, відповідно до яких до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинними законодавством, а саме кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Відповідач не погодився із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що Уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень та у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки транзакція щодо перерахування коштів з рахунку ТОВ «КІЦ» на рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» має ознаки нікчемності, визначені пунктами7-9 частини третьої статті 38 зазначеного Закону.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про часткове задоволення скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (і також Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).

Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

При цьому суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення у цій справі виходили, зокрема із того, що здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.

У зв`язку з цим колегія суддів зазначає, що у частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Законом України від 16.07.2015 №629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому, як видно із змісту пояснювальної записки до проекту Закону №629-VIII такі зміни пропонувалось внести з метою удосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, як один із шляхів досягнення якої було запропоновано розширити перелік підстав за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, зокрема у зв`язку з дробленням вкладів, розміщенням коштів внаслідок шахрайських та інших протиправних дій, що є предметом кримінального провадження або знаходяться під арештом.

Аналіз змісту статті 38 Закону №4452-VI та пояснювальної записки до проекту Закону № 629-VIII дає підстави для висновку, що здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, є самостійною підставою за якою Фонд не відшкодовує кошти за вкладами.

Дійсно, у зв`язку із зарахуванням коштів на поточний рахунок позивача у Фонду з`явились відповідні зобов`язання, що зумовило збільшення витрат держави в особі Фонду, пов`язаних з виведенням банку з ринку.

Водночас, збільшення витрат Фонду, пов`язаних з виведенням банку з ринку може мати негативні наслідки для вкладника у виді невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у разі якщо таке зарахування відбулось після віднесення банку до категорії проблемних, а операції, укладення (переоформлення договорів), що передували збільшенню таких витрат - вчинені (укладені) саме з порушенням закону.

Так, в силу положень частини четвертої статті 75 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-ІІІ) проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Зокрема, перерахування банками за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів відповідно до дефініцій, які містяться в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 є безготівковими розрахунками.

Законодавець пов`язує можливість здійснення платежів банком, віднесеним до категорії проблемних, в тому числі перерахування ним за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.

Частиною другою статті 56 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (Закон № 679-XIV) встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону № 2121-III у разі, зокрема, здійснення банками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, у тому числі віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

При цьому, згідно із постановою НБУ від 22.12.2015 № 217/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» постановлено, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до дати прийняття цієї постанови, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема статей 73, 75 Закону № 2121-III, статей 2, 56 Закону № 679-XIV може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Разом з цим, суд враховує, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).

За загальним правилом, особа не може бути позбавлена права власності і права на вклад внаслідок внесення змін до закону. Разом з тим гарантії цього права, у тому числі обов`язок держави нести додаткову відповідальність через систему гарантування вкладів фізичних осіб, можуть зазнавати змін шляхом прийняття відповідних законів, у тому числі задля забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків.

Так, 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинними законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ «КІЦ» та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного Товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних. Отже, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI Законом №1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.

Стосовно висновків судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Михайлівський» щодо нікчемності переказів (транзакцій) здійснених 19.05.2015 ТОВ "КІЦ" на рахунок позивача, колегія суддів зазначає, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Банк Михайлівський" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу відповідача належить задовольнити частково, скасувати судові рішення у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування в частині рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "КІЦ", по перерахуванню коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 , закривши провадження у справі в цій частині, а в решті судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року щодо визнання протиправним та скасування в частині рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "КІЦ", по перерахуванню коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський" на ім`я ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року -залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду