ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

Київ

справа №520/8550/18

адміністративне провадження №К/9901/24736/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Єресько Л.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу №520/8550/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді- Шляхової О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Бегунца А.О., суддів: Лях О.П., Макаренко Я.М.),

у с т а н о в и в :

І. Суть спору :

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом ( з урахуванням уточнень) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив:

1.1. - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області № 779 від 05.07.2018 року.

1.2. - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 31.08.2018 року № 239 о/с в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області, з 31.08.2018 року.

1.3. - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 291/о від 06.11.2018 року в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області, з 01.09.2018 року.

1.4. - зобов`язати поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області.

1.5. - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.08.2018 року по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів, суми незаконно невиплаченої заробітної плати, а саме премії, під час проведення службового розслідування у сумі 11395 грн. 80 коп.

1.6. - зобов`язати ГУ НП у Харківській області відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

1.7. - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.08.2018 року по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що службове розслідування було проведено за фактом відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру. Зазначає, що вироку по кримінальній справі не має а службове розслідування проведено з порушенням вимог Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССП від 29.07.1991 № 114, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Зазначає, що службовим розслідуванням не доведений факт дисциплінарного проступку. Крім того, акт про відмову від ознайомлення з наказом № 779 від 05.07.2018 року був спеціально виготовлений для розгляду справи в суді. Зміст наказу про накладення дисциплінарного стягнення від 05.07.2018 року № 779 не був доведений до відома позивача під підпис, що передбачено відповідними нормативними актами, чинними на час видання спірних документів. Указує, що в якості підстав для його звільнення в наказі № 291/о від 06.11.2018, зазначені: копія довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського від 28.08.2018 року №89 та лист начальника ВПЗ ГУ НП в Харківській області від 30.10.2018 року. Однак, підстави звільнення і документи, що супроводжують процес звільнення поліцейського зі служби в поліції чітко визначені законодавством України. За таких обставин вважає, що копія довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського від 28.08.2018 № 89, видана КНП «Центр первинної медичної допомоги Золочівської селищної ради» і лист начальника ВПЗ ГУНП в Харківській області від 30.10.2018 № 1086/119-26/01-2018 не є документами з питань проходження служби, на підставі яких здійснюється підготовка та видання наказів по особовому складу. Крім того, на думку позивача, начальник Відділу правового забезпечення ГУНП в Харківській області не є службовою особою, яка має право подавати до підрозділу кадрового забезпечення документи для подальшої підготовки та видання наказів по особовому складу. Таким чином, вважає, що наказ ГУНП в Харківській області № 291/о від 06.11.2018 року та наказ ГУНП №239 о/с від 31.08.2018 року підготовлені та видані з порушенням норм чинного законодавства, тому вони підлягають скасуванню судом, оскільки аналіз правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області № 779 від 05.07.2018 року.

3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 291/о від 06.11.2018 року в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області, з 01.09.2018 року.

3.3. Поновлено підполковника поліції ОСОБА_1 в органах Національної поліції на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області з 01.09.2018 року.

3.4. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.09.2018 року по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

3.5. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

3.6. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущено до негайного виконання.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт порушення ОСОБА_1 саме службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлений, належними та допустимими доказами не доведений. Також суди попередніх інстанцій відзначили, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, може бути доведена лише вироком суду в межах розгляду кримінального провадження № №42018000000000736, а не матеріалами службового розслідування. Суди врахували, що висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені. Крім того, була надана оцінка процедурним порушенням прийняття наказів про звільнення.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судів не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач вказує на те, що підполковник поліції ОСОБА_1 . використовуючи своє службове становище, діючи всупереч інтересам служби, вчинив дії направлені на внесення відомостей до ЄРДР відносно посадових осіб ТОВ «Арт груп» з метою отримання неправомірної вигоди, що і було задокументовано Службою безпеки України 13.04.2018 та 25.04.2018. Неправомірні дії ОСОБА_1 підривають авторитет поліції, як правоохоронного органу, порушують обов`язки, визначені у статті 7 Дисциплінарного статуту.

6.1. Відповідач зазначає, що висновком службового розслідування встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 7 Дисциплінарного статуту, у зв`язку з чим прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Вважає, що ГУНП в Харківській області при прийнятті рішення про звільнення позивача діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом. Крім того, відповідач зазначає, що комісія, яка проводила службове розслідування, не встановлювала наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 злочину, а встановила грубе порушення службової дисципліни, що унеможливлює подальше проходження служби. Тому і було прийнято рішення про звільнення зі служби ОСОБА_1

7. Позивач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить останню залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , перебував на службі в органах внутрішніх справ з серпня 1998 року. За період служби позивач працював на посадах інспектора по роботі з персоналом Золочівського РВ УМВС України в Харківській області, оперуповноваженого відділення державної служби боротьби з економічною злочинністю Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області, старшого оперуповноваженого відділення державної служби боротьби з економічною злочинністю Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області, оперуповноваженого СМВ ДСБЕЗ по боротьбі із економічною злочинністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності ГУМВС України в Харківській області, оперуповноваженого відділу боротьби з легалізацією доходів одержаних злочинним шляхом га організованими групами і злочинними організаціями у сфері економіки УБОЗ ГУМВС України в Харківській області, оперуповноваженого відділу боротьби із злочинами в галузі економіки УДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області, старшого оперуповноваженого відділу боротьби зі злочинами в галузях економіки УДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області, оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ Київського РВ ГУМВС України в Харківській області, оперуповноваженого відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп УБОЗ ГУМВС України в Харківській області, оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з легалізацією доходів організованих злочинних груп УБОЗ ГУМВС України в Харківській області, старшого оперуповноваженого в ОВС відділу протидії злочинам у бюджетній сфері Управління протидії злочинності у сфері економіки ГУМВС України в Харківській області, старшого оперуповноваженого відділу протидії злочинам у бюджетній сфері УПЗСЕ ГУМВС України в Харківській області, старшого оперуповноваженого ОВС управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Харківській області.

9. 25.04.2018 до ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що у ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 29.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000736 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, працівниками Служби безпеки України припинені протиправні дії старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 , який 25.04.2018 отримав від громадянина ОСОБА_3 , неправомірну вигоду у розмірі 6000 доларів США за вчинення дій направлених на внесення до ЄРДР відомостей відносно посадових осіб ТОВ «Арт груп». Грошові кошти у ОСОБА_1 вилучені під час затримання.

10. 25.04.2018 підполковника поліції ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та доставлено до м. Київ для проведення слідчих дій.

11. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.05.2018 № 703 за фактом реєстрації в ЄРДР відомостей про скоєне підполковником поліції ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 368 КК України, призначено службове розслідування.

12. Під час проведення службового розслідування уповноваженими особами проведені наступні заходи: відібрано пояснення ОСОБА_1 в рамках службового розслідування, призначеного відносно нього наказом ГУНП в Харківській області від 03.05.2018 № 703; опитано начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 ; направлено запит (вих. № 3822/119-12/02-2018) старшому слідчому в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України майору юстиції Хлебніковій О.М. щодо надання інформації про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та копії повідомлення останньому про підозру; вивчено повідомлення про підозру підполковнику поліції ОСОБА_1 ., яке було надане майором юстиції Хлебніковою О.М. для приєднання до матеріалів службового розслідування.

13. З пункту 2 Висновку службового розслідування, копія якого міститься в матеріалах справи, вбачається, що відомості про скоєння кримінального правопорушення підполковником поліції ОСОБА_1 у рамках проведеного службового розслідування підтвердити або спростувати не надалося можливим.

14. Пунктом 3 зазначеного Висновку визначено, що за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні вимог ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-1V, поширеним на поліцейських Законом України № 901-VIII, Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 ч.1 статті 18, статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також порушення вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, в частині дотримання норм професійної етики за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час, підполковник поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

15. За результатами службового розслідування 02.07.2018 начальником ГУНП в Харківській затверджено висновок службового розслідування.

16. На підставі висновків службового розслідування ГУНП в Харківській області 05.07.2018 виданий наказ № 779 «Про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника поліції ОСОБА_1 »

17. 31.08.2018 наказом ГУ НП в Харківській області № 239 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

17.1. Наказом ГУНП у Харківській області від 06.11.2018 № 291 о/с, було скасовано пункт наказу ГУНП у Харківській області від 31.08.2018 № 239 о/с в частині звільнення зі служби в поліції позивача з 31.08.2018 та звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції з 01.09.2018. Як зазначає представник відповідача, ГУНП в Харківській області самостійно усунуло вказану «помилку» та скасування пункту наказу та видання іншого відбулося на підставі довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського від 28.08.2018 № 89 та листа начальника ВПЗ ГУНП в Харківській області від 30.10.2018 № 1086/1 19-26/01-2018.

18. Не погоджуючись з вищезазначеними наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області, позивач оскаржив їх до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

19. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Стаття 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину <…>.

22. Частина 1 статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII): У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

23. Пункт 1, 2 статті 18 Закону №580-VIII: поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

24. Частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

25. Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

26. Пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901- VIII: до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

27. Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

28. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

29. Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

30. Стаття 7 Дисциплінарного статуту: службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

31. Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

32. Стаття 14 Дисциплінарного статуту: з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

33. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць <…>.

34. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

35. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

36. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

37. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

38. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

39. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

40. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо <…>.

41. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу <…>.

42. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

43. Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція № 230, чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

44. Відповідно до пункту 2.1. Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (рядового та начальницького складу) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

45. Підпунктами 2.2.5, 2.2.20 пункту 2.2. передбачено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником зокрема у разі скоєння особою рядового і начальницького складу дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.

46. Приписами пунктів 2.5., 2.6. визначалось, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститься в службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів або в інших документах, отриманих у встановленому законодавством України порядку. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

47. Пунктом 3.1. передбачено, що начальники ГУ МВС мають право призначати службове розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

48. Розділом VI Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України визначаються, зокрема, права особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі-особи РНС), стосовно якої проводиться службове розслідування.

49. Пунктом 6.3.1. зазначеної Інструкції визначено, що особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі-особи РНС), стосовно якої проводиться службове розслідування, мають право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

50. Відповідно до пунктів 5.3, 5.4., завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

51. Згідно п. 8.1., 8.2-8.4. підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.

52. Описовій частині висновку службового розслідування, зокрема, викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового і начальницького складу скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку тощо.

53. У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються, зокрема: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень.

54. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником. (пункт 8.7).

VI. Оцінка Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

55. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

56. Колегія суддів перевірячи рішення судів першої та апеляційної інстанції та обґрунтованість висновків відповідача, зазначає наступне.

57. Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції був досліджений Висновок службового розслідування відповідно до якого вчинення позивачем дисциплінарного проступку полягало у тому, що ОСОБА_1 , будучи на робочому місці та в робочий час, неправомірно використовуючи своє службове становище, діючи всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди, факти отримання якої були задокументовані Службою безпеки України 13.04.2018 та 25.04.2018, за вчинення дій, направлених на внесення відомостей до ЄРДР відносно посадових осіб ТОВ "Арт груп", чим скомпрометував авторитет поліції, як правоохоронного органу, грубо порушив обов`язки, визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, та Присягу поліцейського.

58. Зі змісту п.п. 8.1., 8.2-8.4. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, убачається, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

59. Колегія суддів погоджується з судом першої та апеляційної інстанції, які дійшли висновку, що зміст висновку службового розслідування фактично тотожний змісту повідомлення про підозру підполковнику поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному 29.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000736 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, вирок по якому на час розгляду справи не ухвалено.

60. З урахуванням приписів частини першої статті 62 Конституції України Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть усі правові підстави для звільнення позивача з посади, проте висновки службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.

61. Службовий висновок не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення ОСОБА_1 службової дисципліни (як наприклад відсутні пояснення осіб та інші докази, які підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення).

62. Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни відповідачем в ході службового розслідування не встановлено.

63. За результатами проведеного службового розслідування та складеного за його результатами висновку від 02.07.2018 року наказом начальника ГУ НП у Харківській області № 779 від 05.07.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 75).

64. 31.08.2018 наказом ГУ НП в Харківській області № 239 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

65. Підставою для видачі наказу № 779 від 05.07.2018 «Про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника поліції ОСОБА_1 , а пізніше і наказу від 31.08.2018 № 239 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби, слугував Висновок службового розслідування, складений за фактом внесення до ЄРДР відомостей про скоєне кримінальне правопорушення. (а. с. 60-63).

66. Враховуючи, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необгрунтованість Висновку службового розслідування, є правомірними висновки суду першої та апеляційної інстанції щодо скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області про накладення дисциплінарного стягнення № 779 від 05.07.2018 року та наказу № 291/о від 06.11.2018 року в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , поновлення позивача роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

67. Щодо посилань касатора на практику Верховного Суду, відповідно до якої Суд вважав накази про звільнення правомірними у випадках наявності кримінального провадження, (рішення від 25 квітня 2018 у справі № 800/547/17, рішення від 13 червня 2018 у справі № 800/395/17, рішення від 02 жовтня 2018 у справі № 9901/454/18, рішення від 22.03.2018 у справі № 800/398/16, рішення від 22 січня 2019 у справі № 800/454/17, рішення від 21 грудня 2018 у справі 805/623/16-а, рішення від 03 травня 2018 у справі № 810/2073/16, рішення від 20 травня 2019 у справі № 815/2658/17, рішення від 19 квітня 2019 у справі № 802/1172/17-а) колегія суддів зазначає, що дійсно Верховний Суд у зазначених рішеннях дійшов висновку: «що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X.v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. The United Kingdom» про неприйнятність заяви№ 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру».

68. Також Верховний Суд зазначав, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього за ч.3 ст. 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

69. У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що матеріали службового розслідування, (які мають самостійні правові підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності) не підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

70. За таких обставин посилання касатора на існуючу практику є недоречним.

71. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області про накладення дисциплінарного стягнення на підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Харківській області № 779 від 05.07.2018 року та наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 291/о від 06.11.2018 року в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , прийнятий з порушенням діючого законодавства, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи.

72. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

74. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

75. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

76. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

VII. Судові витрати

77. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

78. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуючий О.О. Шишов

Судді Л.О.Єресько

М.М. Яковенко