open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

Київ

справа №814/4609/13-а

адміністративне провадження №К/9901/67794/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року (суддя Єнтіна А.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року (колегія у складі суддів: Домусчі С.Д., Вербицької Н.В., Димерлія О.О.) у справі № 814/4609/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці ДФС про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що не погоджується з оскаржуваним рішенням та карткою відмови, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а дії відповідача по коригуванню митної вартості товару такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 5 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення митного органу від 26 вересня 2013 року №504000003/2013/000142/2. Визнав нечинною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2013/00009 від 26 вересня 2013 року.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем у даному випадку не було доведено, що мало місце не підтвердження декларантом документально заявленої ним митної вартості товару і що таке не підтвердження викликало сумніви щодо правильності застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає, що судові рішення є законними, обґрунтованими та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 1 квітня 2013 року між позивачем та ВАТ «Єдиная торговая компания» (РФ) укладений зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/79-13/11-M (додаткова угода №1 від 25 квітня 2013 року та специфікація №7 від 20 серпня 2013 року, відповідно до якого ВАТ «Єдиная торговая компания» зобов`язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію).

Відповідно до контракту, продавець зобов`язаний поставити товар на умовах CPT (згідно з ІНКОТЕРМС-2010) - ст. Жовтнева Одеської залізниці, за якими витрати по доставці товару несе продавець. Пунктом 2.3 контракту сторони визначили, що ціна на продукцію за одну тонну в перерахунку на 100% основної речовини розраховується за формулою: FOB MED Low мінус 40 доларів США, де FOB MED Low - середня котировка, що публікується агентством ICIS, розрахована на підставі pricing Caustic Soda (Europe, Mediterranean) weekli report за попередні періоди відвантаження два місяці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця. Розрахована вказаним чином ціна зазначається в Специфікації, що підписується Сторонами до 25 числа місяця, що передує місяцю відвантаження.

З метою переміщення через митний кордон товару позивач 24 вересня 2013 року подав митну декларації №504010000/2013/002055 для здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за ціною договору, однак під час митного оформлення митним органом скориговано митну вартість товару, а саме визначено нову митну вартість товару за методом митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та оформлено рішення про коригування митної вартості товару від 26 вересня 2013 року №504000003/2013/000142/2. На підставі зазначеного рішення, Митниця оформила картку відмови прийняття митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів чи транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2013/00009 від 26 вересня 2013 року.

Листом від 26 вересня 2013 року № 4783 митний орган повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів, а саме: бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за оцінюваний товар; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

На вимогу митного органу позивач надав додаткові документи: платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 3701 від 13 вересня 2013 року, біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing від 26 липня 2013 року, 2 серпня 2013 року, 9 серпня 2013 року, 16 серпня 2013 року, 30 серпня 2013 року, 6 вересня 2013 року, 13 вересня 2013 року, 20 вересня 2013 року, а також лист ВАТ «ЄТК» від 3 жовтня 2013 року №240/4507.

Листом від 9 жовтня 2013 року № 02.1/2-08/2517 митний орган повідомив декларанта про не надання ним витребуваних додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; бухгалтерської документації щодо оплати страхових платежів, а у наданих документах наявні розбіжності, а саме: у платіжному дорученні №3701 від 13 вересня 2013 року зазначений номер інвойсу №ЕТК/ВЕС/ВХ-125, а при митному оформленні наданий інвойс за №ЕТК/ВЭС/ВХ-125.

16 жовтня 2013 року за вих. №466/101-10 Товариство звернулося до ВАТ «ЄТК» з проханням направити належним чином оформлені копії договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов`язані з контрактом №RF/RD/79-13/11-M від 1 квітня 2013 року, рахунки щодо здійснення розрахунків з третіми особами, страхові документи на відвантажену товару за період вересень - жовтень 2013 року, а також документи, які містять відомості щодо вартості товару, у відповідь на який контрагент позивача зазначив, що надати вищевказані документи не є можливим, оскільки вони містять комерційну таємницю, яка не підлягає розголошенню. Також в листі зазначено, що страхові документи на відвантажений товар за період вересень-жовтень 2013 року неможливо надати, оскільки страхування вантажу не є обов`язковим при поставки товару на умовах CPT (Incoterms 2010); товар по контракту №RF/RD/79-13/11-M від 1 квітня 2013 року не страхувався.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Не є спірним між сторонами той факт, що задекларований позивачем товар не страхувався.

Про відсутність факту страхування товару, який поставлявся на адресу позивача за контрактом №RF/RD/79-13/11-M, зазначає також і ВАТ «ЄТК» у письмовій відповіді на запит позивача.

Митний орган в касаційній скарзі посилається на те, що задекларований товар відноситься до 2-го класу небезпеки і Законом України «Про перевезення небезпечних вантажів» передбачено обов`язкове страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів. З цих підстав відповідач вважає, що витрати на обов`язкове страхування перевезення товару провинні бути включені до митної вартості товару.

Статтею 4 Закону України «Про страхування» передбачені такі види страхування: 1) особисте страхування, предметом якого є життя, здоров`я, працездатність та пенсійним забезпеченням; 2) майнове страхування, предметом якого майнові інтереси щодо володіння, користування і розпорядження майном; 3) страхування відповідальності, предметом якого є майнові інтереси з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди.

При цьому, пунктом 26 частини 1 статті 7 Закону України «Про страхування» до обов`язкового віднесено страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.

За змістом Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» страхувальниками відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів можуть бути відправник, перевізник чи одержувач товару.

За своїм змістом витрати на обов`язкове страхування відповідальності при перевезенні небезпечних вантажів на території України є складовою частиною витрат на перевезення таких вантажів по території України.

Згідно пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України до переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

В матеріалах справи відсутні докази того, що при транспортуванні задекларованого позивачем товару по території України здійснювалось страхування відповідальності такого перевезення згідно Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», а сторони на існування такого факту не посилаються.

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Суд погоджується з доводом суду апеляційної інстанції, що недотримання суб`єктами перевезення небезпечних вантажів вимог щодо обов`язкового страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків при перевезенні таких вантажів тягне відповідальність відповідно до статті 25 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та не є підставою для коригування митної вартості

Також, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо безпідставності посилання митного органу на ненадання Товариством договорів із третіми особами, які пов`язані з поставкою товару за Контрактом №RF/RD/79-13/11-M, оскільки факт укладання таких договорів безпосередньо позивачем не встановлений.

ВАТ «ЄТК» у своєму листі №240/4803 від 23 жовтня 2013 року відмовилось надавати позивачу договори, рахунки та платіжні документи щодо його операцій з іншими суб`єктами господарювання, посилаючись на те, що такі документи містять комерційну таємницю, яка не підлягає розголошенню.

Ненадання позивачем договору з третіми особами не може свідчити про недостовірність відомостей, що викладені в інших документах, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. При цьому, витребувані документи не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують ціну товару. Чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності продавця товару вказаної документації.

Що ж стосується посилання апелянта на розбіжності у номерах інвойсу №ЕТК/ВЕС/ВХ-125 (у платіжному дорученні №3701.) та №ЕТК/ВЭС/ВХ-125 (наданий до митного оформлення), Суд погоджується з доводом судів попередніх інстанцій про формальний характер таких посилань, оскільки розбіжність однієї букви (кирилиця-латиниця) не може бути підставою для висновку про подання декларантом різних інвойсів.

Відповідно до матеріалів справи - платіжного доручення №3701 від 13 вересня 2013 року, визначена за контрактом №RF/RD/79-13/11-M ціна товару 282,5 доларів США відповідає фактично сплаченій сумі покупцем на користь продавця. В призначенні платежу у платіжному дорученні містяться посилання на контракт та вказаний інвойс. Тобто, вартість імпортованого товару співпадає з даними платіжного доручення.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Приписами частини 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, якими декларант підтверджує митну вартість товарів, це: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 третій статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені вище.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що декларантом надані усі необхідні документи, які підтверджують вірність визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому у митного органу не було підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.

Митний орган касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів по справі, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі № 814/4609/13-а залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 87129653
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку