ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1124/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Маркет» - не з`явився,

відповідача - Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Данилов К.О., в порядку самопредставництва юрид.особи (наказ від 21.05.2018 №464-ВК, положення),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Маркет»

на рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2019 (суддя Шарко Л.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 (колегія суддів: Мартюхіна Н.О. (головуючий), Здоровко Л.М., Геза Т.Д.)

зі справи № 922/1124/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Маркет» (далі - Товариство)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про скасування рішення.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Позов подано про скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.03.2018 № 14-р/к у справі № 2/12-94-17 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) та зупинення його дії.

Позов обґрунтовано тим, що Рішення АМК є передчасним, незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, за невідповідності його висновків обставинам справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2018 зі справи № 922/1124/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2018, позов задоволено частково: Рішення АМК скасовано; в іншій частині позовних вимог відмовлено; з Відділення на користь Товариства стягнуто 881,00 грн. судового збору.

Постановою Верховного суду від 12.02.2019 касаційну скаргу Відділення задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 09.08.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 зі справи № 922/1124/18 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

За результатом нового розгляду рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій, які ухвалені за результатом нового розгляду справи № 922/1124/18 мотивовані відсутністю визначених законом підстав для скасування Рішення АМК.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скаржник стверджує про те, що суди попередніх судових інстанцій не надали належної оцінки доказам у справі, не спростували висновок експерта, дійшли неправомірного висновку про те, що Товариством було отримано вимогу Відділення.

Скаржник зазначає про те, що Відділенням не надано суду належного доказу, в розумінні законодавчих приписів, на підтвердження вручення Товариству вимоги голови Відділення.

Скаржник стверджує про те, що ПАТ «Укрпошта» не вручило рекомендований лист Товариству, оскільки ПАТ «Укрпошта» вручило рекомендований лист особі, яка не має жодного відношення до Товариства.

За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що Рішення АМК винесено з дотриманням приписів чинного законодавства України.

Доводи інших учасників справи

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

У зв`язку з дослідженням ринків нерухомого майна для цілей торгівлі, що надається в оренду, Відділенням на юридичну адресу Товариства направлено (листом) вимогу голови територіального відділення АМК від 11.08.2017 про надання інформації (далі - Вимога) зі строком виконання - в чотирнадцятиденний строк з дня отримання вимоги.

На вимогу голови Відділення від 14.11.2017 Харківська дирекція ПАТ «Укрпошта» повідомила Відділення про те, що лист з Вимогою вручений 14.08.2017 уповноваженій особі Товариства Шкурко Ж.А. на підставі довіреності.

Відповідь на Вимогу від Товариства не надходила.

На іншу письмову вимогу Відділення (у зв`язку з розглядом справи № 2/12-94-17) Товариство листом від 22.01.2018 повідомило про те, що: Вимогу Товариство не отримувало, а тому й не мало можливості надати запитувану в ній інформацію; довіреністю від 28.12.2016 Товариство уповноважило Шкурко Ж.А. на отримання всіх видів кореспонденції, що надходять на його адресу; ОСОБА_1 звернулася до Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою про скоєння кримінального правопорушення за фактом підробки її підпису на повідомленні про отримання рекомендованого листа від Відділення; за даним фактом відкрито кримінальне провадження.

Рішенням АМК визнано, що Товариство, не подавши інформацію, передбачену Вимогою у встановлений для цього строк вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за що на Товариство накладено штраф у розмірі 41 300 грн.

На підтвердження отримання Товариством Вимоги Відділенням подано надіслані Харківською дирекцією ПАТ «Укрпошта»: витяг з книги запису поштових відправлень і повідомлень (ф. № 8), що містить дату отримання (14.08.2017) і підпис Ж.А. Шкурко; копію витягу з книги ф. 8 довіреностей.

Згідно з матеріалами справи фізична особа ОСОБА_1 на підставі довіреності уповноважена Товариством на отримання і відправку кореспонденції названого Товариства.

Згідно з письмовими поясненнями фізичної особи ОСОБА_1 , нею не було отримано лист з Вимогою у поштовому відділенні і не підписувався документ про вручення листа. У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася із заявою про скоєння кримінального правопорушення до Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області за фактом підроблення її підпису. У межах відкритого за цим фактом кримінального провадження № 12018220540000477 проведено почеркознавчу експертизу (експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру), за висновком якої від 20.04.2018 № 147 (далі - Висновок № 147) підпис на аркуші книги для запису рекомендаційних поштових відправлень і повідомлень (ф. № 8) за 14.08.2017 поштового відділення № 162 ПАТ «Укрпошта» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659):

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

частини шоста, сьома статті 6:

- Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України;

стаття 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

пункт 5 частини першої статті 17:

- голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

стаття 22:

- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;

- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність;

частина перша статті 221:

- суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон № 2210):

пункт 13 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;

абзац четвертий частини другої статті 52:

- за порушення передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила надання послуг поштового зв`язку, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

пункт 89:

- реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина;

пункт 90:

- адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання;

пункт 94:

- Порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. У разі вручення рекомендованих поштових

відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки. Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата;

пункт 96:

- реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку;

пункт 105:

- для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України, в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

ГПК України (в редакції, чинній станом на час касаційного перегляду):

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для скасування (визнання недійсним )Рішення АМК.

Відповідно до приписів статті 3 Закону № 3659 основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 6 Закону № 3659 Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету; Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 7 Закону № 3659 у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

При цьому закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб`єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і про отримання його від підприємства зв`язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 22 Закону № 3659 визначено, зокрема, що: вимоги органу Антимонопольного комітету України, є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання вимог органу Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Статтею 221 цього ж Закону передбачено, що суб`єкти господарювання, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Пункт 13 статті 50 Закону № 2210 визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої та частини шостої статті 52 Закону № 2210 за порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлені фактичні обставини справи, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію (у зв`язку з дослідженням ринків нерухомого майна для цілей торгівлі, що надається в оренду), а Товариство, зі свого боку, зобов`язане було надати таку інформацію у встановлений строк (наведена позиція узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 зі справи № 922/2274/17, від 19.06.2018 зі справи № 917/1410/17, від 23.04.2019 зі справи № 915/827/18).

Так, саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Неподання суб`єктом господарювання інформації на вимогу органу Комітету є актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності законодавчих обмежень стосовно підстав витребування Антимонопольним комітетом України необхідної йому інформації викладена у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 зі справи № 910/12393/18.

З огляду на наведене попередні судові інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального і процесуального права та з наведенням у судових рішеннях зі справи необхідного мотивування, встановивши обґрунтованість висновків Відділення стосовно наявності в діях Товариства порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації АМК у встановлені головою його територіального відділення строки, за що в межах розміру, визначеного Законом № 2210, накладено штраф, - дійшли обґрунтованих висновків стосовно відсутності передбачених статтею 59 названого Закону підстав для скасування оспорюваного Рішення АМК, а тому й правомірно відмовили Товариству в задоволенні його позову.

Стосовно доводів скаржника про те, що Товариство не отримувало Вимогу Відділення, Касаційний господарський суд зазначає таке.

Так, як встановлено судами попередніх судових інстанцій, підтвердженням надіслання органом АМК письмової Вимоги та її отримання Товариством є наявність доказів її отримання від підприємства зв`язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Фізична особа Ж.А. Шкурко на підставі довіреності від 28.12.2016 № 3 уповноважена Товариством на отримання та відправку поштової кореспонденції від імені позивача.

В матеріалах справи міститься копія витягу з книги запису поштових відправлень і повідомлень (ф. № 8) за 14.08.2017 поштового відділення № 162 ПАТ «Укрпошта» про вручення згрупованого відправлення, у тому числі, вимоги голови Харківського територіального відділення АМК України від 11.08.2017 про надання інформації (надійшла листом № 6102221753282) фізичній особі ОСОБА_1 , який містить дані щодо дати отримання - 14.08.2017, прізвище та особистий підпис.

Видача фізичній особі ОСОБА_1 листа № 6102221753282 також підтверджується копією витягу з книги ф.8 довіреностей, в якому зберігалася копія довіреності від 28.12.2016 № 3, видана Товариством на отримання та відправлення поштової кореспонденції Товариства.

При цьому наявність «в книзі довіреностей» копії довіреності, виданої Товариством фізичній особі ОСОБА_1 свідчить про відсутність звернення іншого повноваженого представника Товариства на отримання поштової кореспонденції.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з листом ПАТ «Укрпошта» від 27.11.2017 № 01-20/855 Відділення повідомлено про те, що Вимогу від 11.08.2017 про надання інформації (надійшла листом № 6102221753282) вручено 14.08.2017 уповноваженій особі Товариства Шкурко Ж.А., яка діє на підставі довіреності від 28.12.2016.

З огляду на те, що в силу положень Правил надання послуг поштового зв`язку, видача поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв`язку виключно за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, а також те, що довіреність від 28.12.2016 № 3 не втрачалася ані позивачем, ані фізичною особою ОСОБА_1 , - суди попередніх судових інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що поштове відправлення № 6102221753282 не могло бути видано жодній іншій особі, крім ОСОБА_1 .

При цьому, пункти 89, 96, 105 Правил надання послуг поштового зв`язку виключають можливість отримання поштової кореспонденції неуповноваженою особою, а в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання посадовими особами ПАТ «Укрпошта» своїх обов`язків щодо вручення листа № 6102221753282.

Також, як встановлено судами попередніх інстанцій: в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що копія довіреності від 28.12.2016 № 3, видана Товариством, є підробленою (сфальшованою); довіреність, видана Товариством на ім`я ОСОБА_1 втрачена не була та іншим чином не вибувала з володіння Товариства чи фізичної особи ОСОБА_1 .

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Товариство 14.08.2017 отримало Вимогу голови Відділення від 11.08.2017 про надання інформації, яка надійшла листом № 6102221753282, оскільки іншого позивачем не доведено; наявність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження отримання позивачем Вимоги за підписом голови Відділення свідчить про відсутність підстав для призначення у межах справи відповідної почеркознавчої експертизи.

За результатами кримінального провадження № 12018220540000477 жодну особу не було притягнуто до кримінальної відповідальності (в разі існування факту підробки підпису); беззаперечних та достовірних доказів підробки підпису ОСОБА_1 позивачем не надано, оскільки факт підробки підпису ОСОБА_1 під час отримання згрупованого поштового відправлення, в тому числі листа № 6102221753282 не встановлено ані судом, ані органами досудового розслідування; відкриття і розслідування кримінального провадження № 12018220540000477 за фактом підробки підпису ОСОБА_1 під час отримання поштового повідомлення № 6102221753282 не є встановленням факту підробки такого підпису, оскільки будь-яких вироків суду, інших висновків і процесуальних актів органів досудового слідства матеріали справи не містять.

Доводи скаржника про те, що рекомендований лист № 6102221753282 із Вимогою голови Відділення від 11.08.2017 був вручений фізичній особі ОСОБА_2 , а не позивачу, правомірно не були взяті судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки суди встановили обставини отримання рекомендованого листа № 6102221753282 саме представником позивача за довіреністю - фізичною особою ОСОБА_1 ; вручення фізичній особі ОСОБА_2 рекомендованого листа № 6102221753282, адресованого Товариству, спростовується положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, відповідно до яких видача поштового відправлення, адресованого юридичній особі здійснюється її представнику на підставі відповідної довіреності. Водночас Товариство в письмових поясненнях зазначило про те, що фізична особа ОСОБА_2 йому невідома, що виключає можливість видачі цій фізичній особі довіреності на отримання поштової кореспонденції позивача та, як наслідок, отримання цією особою листа № 6102221753282.

Верховний Суд додатково також вважає за необхідне зазначити про те, що добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов`язань ПАТ «Укрпошта», навіть якщо б останнє і мало місце (чого у цій справі позивачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено), не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

При цьому збитки, заподіяні учасником господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності відшкодовуються суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено в порядку, передбаченому чинним законодавством. Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам внаслідок порушення зобов`язання включаються до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Інші доводи Товариства, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов`язані з наведеним аргументи Товариства не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

Доводи, викладені у відзиві Відділення на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 зі справи № 922/1124/18 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гранд-Маркет» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова