ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа №826/926/15

адміністративне провадження №К/9901/10173/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року (суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 09 лютого 2016 року (колегія у складі суддів Оксененка О.М., Губської Л.В., Федотова І.В.)

у справі № 826/926/15

за позовом ОСОБА_1

до 1) Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, 2) Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), 3) заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Вавриш А.В., 4) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), 5) Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації)

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стафед»

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 22.01.2015 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Вавриш А.В., Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації), третя особа - ТзОВ "Стафед".

2. Позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Київської міської державної адміністрації щодо здійснення неналежного контролю за опрацюванням, наданням відповідей та висновків структурними підрозділами в частині опрацювання проекту землеустрою для передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури щодо надання висновку від 28.08.2014 №8410/0/12-1/27-14 щодо відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована по проспекту Перемоги (15 км) у Святошинському районі м. Києва та скасувати зазначений висновок, про що винести відповідне рішення;

- визнання протиправними дії заступника Директора містобудування та архітектури Вавриша А.В. щодо підписання висновку від 28.08.2014 №8410/0/12-1/27-14;

- зобов`язати державного адміністратора дозвільного центру апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєструвати заяву ОСОБА_1 на одержання документа дозвільного характеру для подальшої підготовки проекту рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки у приватну власність площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент земельних ресурсів вчинити дії щодо погодження проекту землеустрою для передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури у визначеному чинним законодавством порядку і строки надати відповідний висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень стосовно передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,10 га безоплатно у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент земельних ресурсів вчинити дії щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Київську міську раду вчинити дії щодо прийняття рішення про відведення земельної ділянки площею 0,10 га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 відповідно до вимог статті 112 Земельного кодексу України та в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 09.02.2016, у задоволенні позову відмовлено.

4. 19.02.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на зазначені судові рішення. Просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Розгляд касаційної скарги просив здійснювати за його участю.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2016 відкрито касаційне провадження.

6. 03.03.2016 Центр надання адміністративних послуг апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) подав заперечення на касаційну скаргу.

7. 31.03.2016 ОСОБА_1 подав додаткові пояснення.

6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. У 2010 році ОСОБА_1 звернувся до голови Київської міської ради із заявою (б/д) про передачу йому безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 . У заяві зазначено, що до неї додаються копія паспорту та довідка про присвоєння ідентифікаційного коду.

9. Згідно з повідомленням заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 15.07.2010 №29/233-Д-15506, направлено заяву ОСОБА_1 для розгляду та надання відповіді у встановленому законом порядку, копії - Київраді. Виконання доручено ОСОБА_2 у строк до 16.08.2010.

10. На замовлення ОСОБА_1 в 2014 році ТОВ "Стафед" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.

11. Листом від 28.08.2014 №8410/0/12-1/27-14 Департамент містобудування та архітектури, повідомив ТОВ "Стафед", що відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам чинного законодавства та містобудівній документації, а вказана територія належить до території спецпризначення.

12. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме від 24.11.2014 майно цільове призначення земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:75:147:0011 - землі житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. Позивач вимоги обґрунтовує тим, що на підставі його заяви про передачу у власність земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_1, секретар Київради О .Довгий дав письмове доручення від 15.07.2010, яким фактично надав дозвіл на підготовку проекту землеустрою. У зв`язку з цим, у 2014 році позивач замовив у ТОВ "Стафед" розроблення проекту землеустрою.

14. Однак проект землеустрою не був погоджений, оскільки Департамент містобудування та архітектури зазначив, що земельні ділянки площею 50030 кв.м та 48996 кв.м. належать до території спецпризначення. Позивач вважає, що такі причини відмови не відповідають підставам для відмови, визначним ст. 118 ЗК України, оскільки насправді цільове призначення цих земельних ділянок є землі житлових, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів.

15. Вважає, що Департамент землеустрою повинен був опрацювати проект землеустрою, Департамент містобудування надати висновок щодо його відповідності містобудівній документації, а Київська міська рада повинна була винести питання про затвердження проекту землеустрою на розгляд сесії.

16. Відповідач 1 та відповідач 5 проти позову заперечували. Стверджували, що Київська міська рада прав позивача не порушувала, оскільки проект землеустрою до ради не надходив. Стверджує, що заяву ОСОБА_1 за резолюцією заступника міського голови було направлено до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради для розгляду та надання відповіді, що відповідає п. 5 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120. Відповідно до п. 21 Порядку Департамент земельних ресурсів за результатами розгляду клопотання та висновку Департаменту містобудування та архітектури готує відповідний проект рішення. Крім того, до клопотання не було додано графічних матеріалів місця розташування бажаної для відведення земельної ділянки, тому не міг вирішити питання про надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою.

17. В свою чергу, Департаменту містобудування та архітектури заперечував проти позову, зокрема, тому що клопотання позивача від Департамент земельних ресурсів до нього не надходило. Згідно з Генеральним планом м. Києва спірні ділянки належать до території спецпризначення, тому ТОВ "Стафед" відмовлено про неможливість погодження проекту землеустрою.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що норми Земельного кодексу України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, передбачали, що процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідною місцевою адміністрацією чи радою, яка дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Доказів, які б підтверджували, що позивач, разом із заявою про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою проспект Перемоги , 15 км ділянка №16 подав графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та погодженням землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), немає.

19. Доручення заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 15.07.2010 №29/233-С-15540 не є дорученням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельною ділянки.

20. Отже, проект землеустрою розроблений фактично без надання Київською міською радою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

21. Позовні вимоги про визнання протиправними дій Київської міської державної адміністрації щодо здійснення неналежного контролю за опрацюванням, наданням відповідей та висновків структурними підрозділами частині опрацювання проекту землеустрою для передачі у приватну власність позивачу земельної ділянки, про зобов`язання Департаменту земельних ресурсів вчинити дії щодо погодження проекту землеустрою, про зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури надати відповідний висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації, а також щодо наявних містобудівних умов і обмежень, про зобов`язання Департаменту земельних ресурсів вчинити дії щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу у приватну власність позивачу земельної ділянки, про зобов`язання Київської міської ради вчинити дії щодо прийняття рішення про відведення земельної ділянки, нормативно та документально не підтверджуються й не підлягають задоволенню.

22. Не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Департаменту містобудування та архітектури щодо надання висновку від 28.08.2014 №8410/0/12-1/27-14 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки та скасувати цей висновок та позовні вимоги про визнання протиправними дій заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо підписання такого висновку, оскільки лист Департаменту містобудування та архітектури від 28.08.2014 №8410/0/12-1/27-14 є відповіддю на звернення ТОВ "Стафед", не є висновком та не має ознак відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

23. Доводи позивача про належність спірної земельної ділянки до земель будівництва житлових будинків суди відхили, оскільки вони не стосуються обставин справи.

24. Недоведеними суди визнали позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати заяву ОСОБА_1 на одержання документа дозвільного характеру для подальшої підготовки проекту рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки, що пред`явлені до Центру надання адміністративних послуг, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача із заявами до Центру надання адміністративних послуг, у тому числі щодо одержання документа дозвільного характеру для подальшої підготовки проекту рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки, або докази вчинення Центром будь-яких дій, що стосуються одержання у власність вищезазначеної земельної ділянки.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

25. У касаційні скарзі та додаткових поясненнях позивач стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

26. На його думку, суди неправильно оцінили докази у справі, а саме, що позивачем не додано графічні матеріали про місце розташування бажаної для відведення земельної ділянки, оскільки до розробленого проекту землеустрою, який подавався на затвердження, було додано копію заяви про відведення земельної ділянки з відміткою про її прийняття міською радою 15.07.2010 та відміткою Головного управління земельних ресурсів від 30.07.2015, додано дозвіл на розробку проекту землеустрою за дорученням секретаря міської ради від 15.07.2010. Додатково були додані графічні матеріали з визначенням місця розташування за підписом начальника відділу Святошинського району від 07.09.2010. Отже, суди не взяли до уваги, що пакет документів для розроблення документації був готовий.

27. До заяви було додано усі необхідні документи. У протилежному випадку міська рада мала скласти відповідний акт про відсутність або запросити відповідні документи. Суди не взяли до уваги Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві від 15.07.2004 № 457/1867.

28. Оскільки заява позивача була прийнята Київською міською радою, Головним управлінням земельних ресурсів, а міська рішення про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 не надала, отже такий дозвіл на розробку проекту землеустрою було надано, тобто дотримано презумпції правомірності, а не навпаки як це встановили суди.

29. Отже, не подання позивачем заяви та не отримання дозволу на розробку проекту землеустрою є припущенням судів. Тим більше, письмове доручення секретаря Київради О. Довгого від 15.07.2010 є власним тим дозволом.

30. Суди не врахували, що в подальшому до ст. 118 ЗК України були внесені зміни, які спрощували процедуру відведення земельних у власність, зокрема запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки у разі якщо протягом місяця орган не розглянув відповідну заяву, заявник має право самостійно замовити проект землеустрою. Тому суди не з`ясували чи потрібно взагалі отримувати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

31. Суди безпідставно не перевірили вимоги позивача про зміну цільового призначення земельної ділянки та дії щодо фальсифікації містобудівної документації.

32. У запереченнях на касаційну скаргу Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого органу Київської міської ради зазначив, що з його боку порушень прав позивача не було.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без задоволення.

34. У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність дій Київської міської державної адміністрації щодо здійснення неналежного контролю за структурними підрозділами в частині опрацювання проекту землеустрою, Департаменту містобудування та архітектури щодо надання висновку про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою та його скасування, дій заступника директора містобудування та архітектури щодо підписання цього висновку.

35. Способом захисту та відновлення своїх порушених прав позивач обрав: зобов`язання державного адміністратора дозвільного центру апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєструвати заяву ОСОБА_1 на одержання документа дозвільного характеру для подальшої підготовки проекту рішення Київської міської ради про виділення земельної ділянки; зобов`язання Департаменту земельних ресурсів вчинити дії щодо погодження проекту землеустрою; зобов`язання Департаменту містобудування та архітектури надати висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації; зобов`язання Департаменту земельних ресурсів вчинити дії щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки; зобов`язання Київської міської ради вчинити дії щодо прийняття рішення про відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .

36. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зважаючи на доводи позивача та обраний спосіб захисту, у задоволенні позову слід відмовили.

37. Колегія суддів Верховного Суду з цим погоджується.

38. Спірні правовідносини виникли в 2010 році, тому до них застосовуються норми матеріального права чинність на той час.

39. Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

40. Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

41. Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

42. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на пленарних засіданнях після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

43. Відповідно суди дійшли правильного висновку, що процедура одержання громадянином безоплатно у власність земельної ділянки розпочинається із подання громадянами відповідного клопотання, до якого додаються графічні матеріали і лише після отримання клопотання разом із необхідними документами таке клопотання розглядається відповідним органом, який дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

44. Разом з тим, аналіз наведених правових положень свідчить проте, що вирішення заяви (клопотання) громадянина про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинно було відбуватись на пленарному засіданні міської ради із прийняттям відповідного рішення.

45. З матеріалів справи вбачається, за заявою ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 документу у формі рішення, прийнятого на сесії ради про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не приймала.

46. Таким чином, колегія суддів погоджується з правильністю висновку суду першої та апеляційної інстанції, що письмове доручення секретаря Київради О.Довгого від 15.07.2010 №29/233-С-15540, адресоване для виконання ОСОБА_2 для розгляду та надання відповіді на заяву ОСОБА_1 не є рішенням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

47. Проте суди виходили також з того, що й доказів, які б підтверджували, що позивач саме разом із заявою про надання безоплатно у власність земельної ділянки подав графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки не має.

48. Разом з тим, не подання до заяви графічних матеріалів не звільняє уповноважений орган на прийняття одного з рішень.

49. Оскільки позивач такої позовної вимоги як зобов`язання Київської міської ради повторно розглянути його заяву про надання відповідного дозволу та прийняти одне з рішень - про надання чи відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не заявляв, не просив про захист його прав у такий спосіб, суди дійшли правильного висновку про відмову в позові щодо відмови у визнанні протиправними дій Київської міської державної адміністрації щодо здійснення неналежного контролю за структурними підрозділами в частині опрацювання проекту землеустрою, Департаменту містобудування та архітектури щодо надання висновку про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою та його скасування, дій заступника директора містобудування та архітектури щодо підписання цього висновку. Зазначені дії самостійного правового значення не мають, такі вчиняються лише з метою підготовки відповідних висновків про можливість чи не можливість надання земельної ділянки, з метою підготовки проекту відповідного рішення, яке приймається на сесії ради. Лише таке рішення або бездіяльність щодо його не прийняття за заявою громадянина підлягають оскарженню.

50. Разом з тим, скаржник просить суд касаційної інстанції надати повторну оцінку обставинам справи, зокрема, щодо подання графічних матеріалів. Вважає, що суди не взяли до уваги те, що схема розміщення земельної ділянки була додана до розробленого проекту землеустрою.

51. У той же час до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

52. Проте як правильно встановили суди, позивач розробив проект землеустрою без дозволу міської ради. Тому схема розміщення земельної ділянки мала бути надана на стадії подання громадянином заяви про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, а не на стадії подання проекту на затвердження.

53. Доводи скаржника, в контексті обставин цієї справи, про те, що в подальшому до ст. 118 ЗК України були внесені зміни, які спрощували процедуру відведення земельних у власність, а саме запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, Суд відхиляє з огляду на таке.

54. Положення чинних ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст.123 ЗК України передбачають у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

55. Водночас, Суд звертає увагу, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено ТОВ "Стафед" в 2014 році, а сама заява про надання дозволу була подана в 2010 році.

56. Зважаючи на строки, вказані у ч. 7 ст. 118, ч. 3 ст. 123 ЗК України, відсутність дії «принципу дії мовчазної згоди» у 2010 році, земельне законодавство на передбачало права громадянина на самостійне виготовлення проекту землеустрою.

57. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на Житомирському шосе, 15 км, виготовлений ТОВ «Стафед», розроблений без надання Київською міською радою дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

58. Також колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано не досліджували та відхилили доводи позивача, які стосуються зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, оскільки ці обставини мали б значення у разі оскарження прийнятого міською радою конкретного рішення на сесії ради про відмову громадянину з цих підстав у наданні дозволу щодо розроблення проекту землеустрою.

59. Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності вирішення судами спору по суті позовних вимог та не підтверджують неправильного застосування судами норм права.

60. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи позивача відхилено.

61. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

62. Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 09 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Кравчук В.М.

Суддя Єзеров А.А.

Суддя Стародуб О.П.