ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 357/9742/19 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Бондаренко О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді -доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати дії Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області щодо винесення постанови за справою про адміністративне правопорушення № 4 від 07 серпня 2019 року;

- скасувати постанову адміністративної комісії Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області за справою про адміністративне правопорушення № 4 від 07 серпня 2019 року;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрити.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2019 року позов задоволено шляхом визнання протиправною та скасування постанови № 4 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 07.08.2019, якою позивача піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та закрито справу про адміністративне правопорушення.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що накладення на позивача адміністративного стягнення є правомірним.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 26.07.2019 старшим ДОП Білоцерківського ВП старшим лейтенантом поліції Совою М.В. щодо позивача, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГР 203891, відповідно до якого 26.07.2019 о 12 год. 30 хв. за адресою с. Озерна вулиця Тиха позивач порушив правила благоустрою в населеному пункті с. Озерна, а саме зберігав відходи від грибів поблизу орендованої земельної ділянки на території загального користування Озернянської сільської ради, чим вчинив правопорушення передбачене статтею 152 КУпАП.

Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Озернянської сільської ради 07.08.2019 винесено постанову №4 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП, у зв`язку з порушення пункту 3 статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та піддано штрафу в розмірі 850 грн, що підтверджується постановою від 07.08.2019.

Не погодившись з таким рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Озернянській сільської ради при винесені постанови про адміністративне правопорушення № 4 від 07.08.2019 відносно позивача, не було з`ясовано всіх обставин справи, не визначено та не надано оцінку дій позивача, як і не доведено умислу в його діях, спрямованих на порушення правил благоустрою, чистоти та порядку у с. Озерна Білоцерківського району.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в Озернянській сільській раді Білоцерківського району Київської області створено адміністративну комісію Озернянської сільської ради при виконкомі на підставі рішення виконавчого комітету від 24.12.2015 № 46.

Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за статтею 152 КУпАП, якою передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій заселених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення га озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових га екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно із частиною першою статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Так, на виконання викладених норм, рішенням сесії Озернянської сільської ради сьомого скликання №15-213 від 30.01.2018 затверджені Правила благоустрою території сіл Озерна, Коржівка, Межове Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до пункту 5.6 Правил благоустрою території сіл Озерна, Коржівка, Межове Білоцерківського району Київської області заборонено вивозити і звалювати у не відведених для цього місцях відходи, інше сміття та влаштовувати стихійні звалища.

За змістом пункту 2 частини другої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» фізичні та юридичні особи у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Приймаючи оскаржувану постанову, відповідач виходив із того, що позивач зберігав відходи від грибів поблизу орендованої земельної ділянки на території загального користування Озернянської сільської ради, що заборонено викладеними вище положеннями.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, що послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органами місцевого самоврядування; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з вивезення побутових відходів - збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються у населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Згідно із частинами першою, другою статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Звертаючись до суду із позовом, позивач наполягав та тому, що відходи з грибів були вивезенні на земельну ділянку, яка перебуває в нього в оренді.

Проте, колегія суддів зауважує, що правопорушення позивачем було вчинено 26.07.2019, а договір оренди земельної ділянки за № 1410 було укладено 19.08.2019, тобто, вказаний договір оренди укладено після скоєння адміністративного правопорушення. Колегія суддів також звертає увагу, що з долученого позивачем договору оренди земельної ділянки №1410 від 19.08.2019 неможливо ідентифікувати яку саме ділянку орендує позивач. До того ж, матеріали справи не містять доказів реєстрації права позивача на оренду земельної ділянку відповідно до Закону України «Про оренду землі» у встановленому порядку.

Інших належних та допустимих доказів того, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення земельна ділянка, на якій позивач зберігав відходи з грибів, перебувала у його власності чи користуванні не, надано.

Відхиляються також посилання позивача на долучений ним агрохімічний аналіз добрив від 05.08.2019 грибного компосту на підставі зразка 9в0014, в якому у висновку зазначено, що досліджуваний зразок грибного компосту є продуктом органічного походження та придатний до застосування в органічному землеробстві. Суд зазначає, що вказаний документ не може бути врахований в якості доказу у даній справі, позаяк із нього не вбачається, які саме зразки відбирались для вказаного аналізу, та неможливо достовірно встановити що аналіз здійснювався саме на підставі тих зразків відходів грибів, які позивач зберігав на територію загального користування Озернянської сільської ради.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне відмітити, що окремі несуттєві недоліки в оформленні матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки не впливають на правильність ухваленого відповідачем рішення, не скасовують відповідальність та не виправдовують вчиненого позивачем правопорушення.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області задовольнити.

Скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя -доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя І.В. Федотов