Справа № 423/760/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року

Попаснянський районний суд Луганської області

У складі :

судді Архипенко А.В.,

при секретарі Іваненко С.П.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зняття арешту з майна та визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов дійний позов, в якому позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько доньки позивачки.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Єдиною спадкоємицею першої черги за законом після його смерті є донька померлого - ОСОБА_3 , 2004 року народження.

Після смерті спадкодавця, у передбачений законом шестимісячний строк неповнолітня ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

При тім, мати померлого (спадкоємиця першої черги) , відмовилась від прийняття спадщини на користь єдиної онуки, а шлюб з ОСОБА_1 (позивачкою) на момент смерті спадкодавця був розірваний.

Постановою нотаріуса ОСОБА_3 (неповнолітній) було відмовлено в зв`язку з тим, що на спадкову квартиру 09 липня 2009 року був накладений арешт на підставі постанови ВДВС Попаснянського РУЮ від 25 травня 2009 року, а тому видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Позивачка звернулася до ВДВС Попаснянського РУЮ з питанням щодо зняття арешту, де їй було запропоновано внести кошти від імені померлого в 2010 році ОСОБА_2 в сумі 2197 грн. 97 коп. в рахунок сплати заборгованості, але виконавче провадження для ознайомлення не надали.

На питання позивачки про можливість подання до ВДВС письмового звернення з приводу зняття арешту, їй було роз`яснено, що таке право є тільки в сторони виконавчого провадження, якою вона не є, і рекомендували в разі незгоди звернутися до суду.

За викладених обставин, у поданому позові позивач просить суд :

- зняти арешт з нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Державному реєстрі речових праз на нерухоме майно за № 4230913 від 29.І2.2003 рою/ за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .

- скасувати заборону відчуження об`єкту нерухомого майна - квартири за адресою : АДРЕСА_1 , яка накладена постановою дділу ДВС Попаснянського РУЮ ВП № 11935460 від 25.05.2009 року про арешт майна боржника та олошення заборони на його відчуження.

- скасувати обтяження у виді арешту нерухомого майна - квартири за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований в державному реєстрі обтяжень нерухомого майна за № 8866565 від 09.07.2009 року та виключити з фжавного реєстру обтяжень нерухомого майна запис № 8866565 від 09.07.2009 року.

- визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 аво власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 17,2 кв.м., загальною площею 31,1 кв.м., після мерлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивач та її представник до початку судового розгляду справи надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, у повному обсязі, просили задовольнити поданий позов.

Представник відповідача також до початку розгляду справи надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував щодо задоволення позову.

Суд , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Предметом даного позову являться вирішення питання про набуття права власності в порядку спадкування за законом доньки після смерті батька, що регулюється Цивільним Кодексом України, положеннями Коституції України, а також суд враховує узагальнення судової практики з аналогічних питань, викладену у постановах Пленуму Веовного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ, практику ЄСПЛ, відповідно до положень стт.10 ЦПК України.

Так , відповідно до ст..1216,1218 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст..1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Відповідно до ст. 1261 Цивільного Кодексу України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

При тім, успадковуючи певну спадщину спадкоємець набуває право власності в порядку спадкування.

А так, стаття 41 Конституції України наголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності - є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

До цього, ж Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Також, розглядаючи даний позов, окрім вищезазначених правових підстав , суд враховує, що відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24/753/0/4-13 , в якому висловлено думку про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту , що має застосовуватися , якщо інсують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи визначені правові положення суд зазначає наступне.

Судом встановлені наступні обставини (факти) та правовідносини.

Копією паспорту та РНОКПП позивача та її доньки, копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про смерть спадкодавця, копією свідоцтва про розірвання шлюбу, копіями документів на квартиру та домової книги (подаються в завірених належним чином копіях, оригінали - у позивача), постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, витягом з реєстру нерухомого майна, копією рішення суду підтверджено, що донька позвачки має спадкові права після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( відповідно до копії свідоцтва про смерть), але не може їх реалізувати за незалежних від неї причин.

А саме:

Спадкоємиця після смерті ОСОБА_2 є неповнолітньою в зв`язку з чим її інтереси представляє мати - позивачка по справі.

Позивачка, яка діє в інтересах своєї неповнлітньої доньки, не може оскаржити дії (бездіяльність) державного виконавця щодо скасування арешту, оскільки:

-позивачка не є стороною виконавчого провадження,

-виконавче провадження, у якому було накладено арешт на спадкове майно - знищене, що відповідає положенням «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом МЮУ від 25.12.2008 року № 2274/15, згідно якого строк зберігання виконавчих проваджень становить три роки, після чого вони підлягають знищенню.

Судом встановлено, що в межах даного позову, позивачкою доведено, померлий ОСОБА_2 мав власність у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка увійшла до обсягу спадкового майна після його смерті і на зазначену квартиру був накладний арешт, під час примусового виконання його боргових зобов"заннь, але в зв"язку з його смертю це стало неможливим.

Атак, суд погожується із тим, що саме в зв`язку зі смертю боржника у виконавчому провадження (що саме і було підставою для накладання арешту на спадкове мано) виникла ситуація, при якій неможливо усунути обставини, які стали підставою для накладання арешту на спадкове майно, тобто неможливо стягнути борг з боржника в зв`язку з його смертю і в даному випадку це є перешкодою для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку і відповідає положенням позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24/753/0/4-13.

Таким чином, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту, накладеного на спадкове майно, неповнолітня спадкоємиця померлого позбавлена змоги в повному обсязі реалізувати свої спадкові права з метою подальшого користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

При цьому, суд звертає увагу, що в даному випадку немає підстав для оскарження дій державного виконавця і тому позивачем правильно обраний спосіб захисту , що відповідає положенням ст..15,16 ЦПК України та позиції Верховного Суду України, якій в своїй постанові від 12 грудня 2018 року по справі № 399/142/16-ц зазначив, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

До цього ж суд також зазначає, що підстави для зняття арешту визначені положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» і може бути знятий за рішенням суду і певних випадках ( ст..59 ЗУ «Про виконавче провадження»)

Вирішуючи позов таким чином, суд також застосовує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, що передбачено положеннями ст..10 ЦПК України.

Вирішуючи даний позов , суд також враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту та передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішенні ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма (ст.13 Конвенції) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

В рішенні ЄСПЛ «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (№ 38722/02, п.75) зазначено, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею (ст.13 Конвенції) повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

А тому, оскільки іншого способу захисту та реалізації спадкових справ, ніж зняття арешту з нерухомого майна у позивачки не має, обраний спосіб захисту права власності позивача в даному випадку суд вважає правильним, таким що не порушує інтереси сторін та третіх осіб в даному провадженні, таким, що не суперечить закону, в зв`язку з чим поданий позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.1216, 1218, 1261, 317, 319 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», положень Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24/753/0/4-13, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,

керуючись ст.ст. 4 ,10, 12,76, 81,89, 141, 258, 263265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зняття арешту з майна та визнання права власності- задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири за адресою : АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 4230913 від 29.І2.2003 року за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Скасувати заборону відчуження об`єкту нерухомого майна - квартири за адресою : АДРЕСА_1 , яка накладена постановою Відділу ДВС Попаснянського РУЮ ВП № 11935460 від 25.05.2009 року про арешт майна боржника та олошення заборони на його відчуження.

Скасувати обтяження у виді арешту нерухомого майна - квартири за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна за № 8866565 від 09.07.2009 року та виключити з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис № 8866565 від 09.07.2009 року.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 17,2 кв.м., загальною площею 31,1 кв.м., після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скаргипісля розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Суддя: А.В.Архипенко