Справа № 677/698/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2020 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницькної області

у складі: головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,

прокурора Войтова С.В.,

представника позивача Дзюбака А.М. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

справа № 677/1910/17,

за позовом заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення збитків,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження, справу.

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

17.05.2018 заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області 41636 грн 24 коп. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що ФОП ОСОБА_2 у 2016 році завершено будівництво торгово-розважального центру за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить декларація про готовність до експлуатації об`єкта ХМ 142162141663 від 01.08.2016.

Частинами 2, 3, 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Аналогічні вимоги встановлені у Порядку пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради, затвердженого рішенням Яворовецької сільської ради №1 від 26.04.2017 «Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури Яворовецької сільської ради».

Всупереч вказаних вимог закону та Порядку відповідач із заявою про укладення договору до Яворовецької сільської ради не звернулася, документів, необхідних для визначення розміру пайової участі та укладення договору не надіслала, коштів пайової участі на створення і розвиток зазначеної інфраструктури населеного пункту Яворовецької сільської ради до місцевого бюджету не сплатила.

Так, рішенням Яворовецької сільської ради № 1 від 26.04.2017 «Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури Яворовецької сільської ради» затверджено Порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради, Типовий договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради та Положення про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради.

Згідно п. 4.1 Порядку пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради, затвердженого вищезгаданим рішенням Яворовецької сільської ради, розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури Яворовецької сільської ради становить 8 % від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель і споруд.

Відповідно до п. 20 декларації про готовність об`єкта до експлуатації ХМ142162141663 від 01.08.2016, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 520,453 тис. грн.

З метою спонукання вищевказаного забудовника до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, з урахуванням вищезазначеного рішення, кошторисної вартості будівництва зазначеного об`єкта, Яворовецькою сільською радою проведено розрахунок величини пайової участі забудовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, який становить 41636 грн 24 коп..

Представник Яворовецької сільської ради позов не підтримав, пояснив, що на підставі п. 6.4 Порядку пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспорної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради Красилівського району, підстав в стягненні коштів немає.

Прокурор позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначила, що на момент завершення нею будівництва та прийняття торговельно-розважального центру за адресою АДРЕСА_1 в експлуатацію, відповідно до декларації про готовність до експлуатації об`єктів, зареєстрованої Управлінням ДАБК у Хмельницькій області 01.08.2016 за № ХМ 142162141663, будь-яких рішень Яворовецької сільської ради про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не існувало. Таким чином, вона не знала і не могла знати про такий обов`язок. Також відсутнє порушення зобов`язання шляхом його невиконання, так як вона не є боржником, який порушив зобов`язання, а Яворовецька сільська рада не є кредитором, тому відсутні підстави на відшкодування збитків.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

30.05.2019 представником Яворовецької сільської ради подано заяву про залишення позову без розгляду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

08.06.2018 відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого засідання.

31.10.2018 ухвалено заочне рішення.

25.02.2019 скасовано заочне рішення та справу призначено до підготовчого засідання.

30.05.2019 відмовлено в задоволенні заяви представника Яворовецької сільської ради про залишення позову без розгляду.

30.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

I V. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У 2016 році ФОП ОСОБА_2 завершено будівництво торгово-розважального центру за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить декларація про готовність до експлуатації об`єкта ХМ 142162141663 від 01.08.2016.

Рішенням Яворовецької сільської ради № 1 від 26.04.2017 «Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури Яворовецької сільської ради» затверджено Порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради, Типовий договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради та Положення про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 4 ст. 57 ЦПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності визначено:

1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів.

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

V. Оцінка суду

На виконання ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Яворовецькою сільською радою Красилівського району Хмельницької області було прийнято рішення від 26.04.2017 року № 1, згідно якого затверджено Порядок пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради (далі - Порядок), Типовий договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради, Положення «Про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради».

Порядок встановлює порядок та умови участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, діє на всій території Яворовецько сільської ради і є обов`язковим для всіх замовників (пп. 1.1., 1.2.).

Відповідно до п. 6.4. Порядок набирає чинності з дня оприлюднення рішення про його затвердження, дія його положень поширюється на всі об`єкти на території села, будівництво яких розпочато, але які до набрання чинності Порядку не введено в експлуатацію у порядку, встановленому діючим законодавством.

У зв`язку з чим, прокурор зазначає, що відповідач відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку був зобов`язаний сплатити в місцевий бюджет в якості пайової участі у створенні інфраструктури грошові кошти у сумі 41 636,24 грн.

Прокурор зазначає, що 01.08.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХМ 142162141663, згідно якої кошторисна вартість об`єкта становить 520 453 грн.

Пунктом 4.1. зазначеного Порядку, передбачено, що розмір пайової участі замовника у розвитку Яворовецької сільської ради становить 8% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд.

З огляду на вказане, прокурором визначена загальна сума пайового внеску в розмірі 41 636,24 грн.

Прокурор зазначає, що не укладення відповідачем договору про пайову участь та невиконання зобов`язання, що прямо передбачені ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" спричинило місцевому бюджету збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України в сумі 41636,24 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України відповідний обов`язок відповідача звернутися до органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі виник зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і невиконання такого обов`язку завдало позивачу збитки, які підлягають відшкодуванню згідно зі ст. ст. 22, 623 Цивільного кодексу України.

В ході розгляду спору судом встановлено, що відповідно до ч. 5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, який є підставою для сплати пайового внеску у визначеному в ньому розмірі та строки.

Таким чином, єдиною підставою для сплати величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є договір, що також визначено і Порядком (п.5.1. Порядку).

Однак, між Яворівецькою сільською радою та відповідачем договір про пайову участь не укладався, і у прокурора відсутні підстави вимагати укладення такого договору, оскільки об`єкт будівництва введений в експлуатацію.

Зокрема, 01.08.2016 року управлінням Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Хмельницькій області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХМ 142162141663.

Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено зобов`язання Замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті), що має відбуватись згідно з Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, затвердженим органом місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Інших прямо визначених зобов`язань Замовника відповідна стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не містить.

З норми ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, величина якої визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, який визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Таким чином, величина та необхідність сплати коштів пайової участі встановлюється в договорі, який і породжує безпосередні зобов`язання зі сплати коштів пайової участі з визначенням розміру та строків сплати.

Також, п. 5.4. Порядку визначено істотні умови договору про пайову участь, а саме розмір пайової участі, терміни, відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі замовника у створені інфраструктури населеного пункту Яворовецької сільської ради.

Відповідні положення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" про порядок використання вихідних даних для визначення величини пайової участі (з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта чи на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності), стосується визначення величини пайової участі для укладення відповідного договору.

Також, з огляду на зміст ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" необхідно розрізняти поняття величина та розмір пайової участі. Зокрема, розмір встановлюється органом місцевого самоврядування у відповідному відсотковому відношенні в межах встановлених граничних розмірів (за рішенням ради може бути меншим від граничного розміру). Величина ж пайового внеску являє собою, обраховану з врахуванням встановленого розміру, тобто відсоткового відношення вартості будівництва, певну суму, яка встановлюється в договорі і підлягає сплаті.

Таким чином, орган місцевого самоврядування визначає лише розмір пайового внеску, при цьому, визначення величини пайової участі визначається не інакше як через укладення договору пайової участі.

Пункт 5.2. Порядку передбачає, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури Яворовецької сільської ради укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

На час прийняття об`єкта до експлуатації Яворівецькою сільською радою не були виконані вимоги частин 1, 5, 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» а саме не були встановлені:

- порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури Яворовецької сільської ради;

- нормативи для одиниці створеної потужності для визначення загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, у разі якщо вона не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами;

- розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

В преамбулі проекту договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Яворовецької сільської ради йде посилання на Порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Яворовецької сільської ради. Вказаний Порядок пайової участі затверджений рішенням виконавчого комітету Яворовецької сільської ради від 26.04.2017 № 1, тобто вже після прийняття об`єкту до експлуатації, тому його положення не можуть розповсюджуватися на спірні правовідносини.

Як передбачено ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, тобто дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв`язок - це відповідний об`єктивно існуючий зв`язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Таким чином, наведені норми законодавства пов`язують відшкодування збитків з порушенням учасником господарських (цивільних) відносин відповідного зобов`язання, що потягло негативні наслідки для іншого учасника таких правовідносин.

В позові зазначається, що відповідач порушив визначені ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов`язання, що полягає в не укладенні договору пайової участі, що потягло за собою несплату відповідачем коштів пайової участі, від так і недоотримання позивачем відповідних надходжень до бюджету.

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту статей 6, 627 Цивільного кодексу України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з приписами частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містить вказівку на необхідність укладення між сторонами договору пайової участі до прийняття об`єкту в експлуатацію.

Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами договору пайової участі до введення об`єкту в експлуатацію, чи своєчасного вирішення відповідного переддоговірного спору. Однак вбачається, що Декларація про готовність об`єкта до експлуатації була прийнята Інспекцією без жодних зауважень (зокрема, щодо відсутності договору пайової участі або необхідності його укладання).

Відсутність будь-яких зауважень з боку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю при наданні вказаних документів має суттєве значення, оскільки відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", саме на цей орган покладається обов`язок здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Крім того, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту виключно замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті.

Разом з цим, ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

З вищенаведеного вбачається відсутність обов`язку відповідача укладати Договір пайової участі у встановленому Законом порядку, оскільки будівництво об`єкту є завершеним та об`єкт прийнятий в експлуатацію відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна позиція викладена в Постановах Вищого господарського суду України під час перегляду в касаційному порядку рішень з аналогічних спорів у справах, зокрема, від 02.12.2014 року №925/1305/14, від 19.11.2012 року № 5010/240/2012-22/9, від 17.07.2013 року № 5010/1650/2012-6/31, від 03.12.2014 року № 909/790/14.

З огляду на Постанову Верховного Суду України від 09.12.2014 року № 5023/4983/12/3-188гс14, якою підтримано постанову Вищого господарського суду від 11.06.2014 року № 5023/4983/12, згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За вказаних обставин пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі, якщо б відповідачем не було порушено його прав.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов`язання.

Таким чином, позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

З огляду на встановлені судом обставини, неукладення відповідачем договору пайової участі після введення об`єкта в експлуатацію, як встановлено судом, не є порушенням відповідної норми ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому не може призвести до негативних наслідків. Крім того, органом місцевого самоврядування своєчасно не вжито всіх можливих і залежних від нього заходів залучення забудовника до пайової участі.

Також, з огляду на норму ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль покладається на Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, і щодо пайової участі (в сукупності визначених ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дій), крім того, ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не визначає безумовного обов`язку, порядку та строків сплати пайового внеску, тому вищенаведене не засвідчує факту порушення зобов`язання відповідачем.

Таким чином, за наслідками розгляду спору позивачем не обґрунтовано та не доведено факту порушення відповідачем вимог законодавства, що сталось саме внаслідок винних дій відповідача, які призвели до заявлених збитків у вигляді неодержаного доходу. Також, між не укладенням договору та неотриманням коштів пайового внеску відсутній безпосередній причинний зв`язок, оскільки саме по собі укладення договору не гарантує сплату пайового внеску, в разі ж укладення відповідного договору, несплата пайового внеску є заборгованістю, а не збитками.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 203, 206, 208, 215, 626, 627, 642, 643 Цивільного кодексу УкраїниКеруючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В позові заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Яворовецької сільської ради Красилівського району Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення збитків відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Яворовецька сільська рада Красилівського району Хмельницької області, місце знаходження: 31055, Хмельницька область, Красилівський район, с. Яворівці, вул. Калинова, 1, код ЄДРПОУ 04404438.

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 20.01.2020.

Суддя

. В. Вознюк