ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2020 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/5182/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Степанової Ольги Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 04 жовтня 2019 року «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року в органах МВС Української СРСР та з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант»; до пільгового стажу періоди роботи на Шахті «Пролетарська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року та з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 вересня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач 26 вересня 2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 04 жовтня 2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Так, відповідачем не зараховано страхового стажу роботи позивача періоди роботи з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року в органах МВС Української СРСР та з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» у зв`язку з наявними виправленнями у трудовій книжці та через відсутність сплати страхових внесків відповідно. До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року та з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року на Шахті «Пролетарська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля» через те, що надана позивачем уточнююча довідка видана підприємством, яке розташоване на тимчасово непідконтрольній території.

З посиланням на положення статей 8, 19, 46 Конституції України, статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 2, 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, представник позивача вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача спірні періоди роботи, у зв`язку з чим порушується право позивача на отримання пенсії при досягненні певного віку та умов.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 24 грудня 2019 року за вхідним реєстраційним № 62844/2019 подало відзив на позовну заяву від 19 грудня 2019 року № 12186/07, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 40-42).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 26 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивач надав: трудову книжку від 18 жовтня 1977 року серії НОМЕР_1 , диплом від 30 серпня 1982 року серії НОМЕР_2 , військовий квиток від 22 жовтня 1977 року серії НОМЕР_3 та довідки від 02 серпня 2019 року № 6-4-3734, від 03 вересня 2019 року № 664 (додаток № 5), виписку з наказу по шахті «Пролетарська» від 15 травня 1995 року № 255, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 03 вересня 2019 року № 667-669.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком починаючи з 1 січня 2019 року мають чоловіки після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 26 років. На дату звернення з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 за розрахунком управління має страховий стаж 11 років 02 місяці 09 днів.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з записами трудової книжки від 18 жовтня 1977 року серії НОМЕР_1 , диплома та військового квитка до страхового стажу ОСОБА_1 для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зараховано періоди: з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року, з 22 жовтня 1977 року по 21 жовтня 1979 року (військова служба), з 10 січня 1980 року по 21 червня 1980 року, з 01 вересня 1980 року по 29 серпня 1982 року (навчання), з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року, що становить 11 років 02 місяці 09 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи: з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року в органах МВД Української ССР - через виправлення дати наказу «27 червня 1990 року» (графа 4), що є грубим порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110; з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року - через відсутність сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою про відсутність за цей період індивідуальних відомостей про застраховану особу від 26 вересня 2019 року.

До заяви щодо призначення пенсії позивачем надано пільгову довідку за періоди роботи з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року, з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року на шахті «Пролетарська» від 03 вересня 2019 року № 664 щодо підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також довідки про заробітну плату від 03 вересня 2019 року №№ 667-669, видані Державним унітарним підприємством Луганської Народної Республіки «Центрвугілля», яке зареєстровано за адресою: Луганська область, місто Луганськ, вулиця Лєрмонтова, будинок 1-В, та довідку від 02 серпня 2019 року № 6/4-3734 про службу ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ у період з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року, видану Міністерством внутрішніх справ Луганської Народної Республіки.

З посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085, яким затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254/VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селиш і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та Закону України від 16 вересня 2014 року № 1680-VІІ «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», відповідач не може зарахувати періоди роботи позивача з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року до пільгового стажу роботи за списком № 1 відповідно до уточнюючих довідок та документів, наданих підприємствами та організаціями, які залишились на тимчасово окупованій території, так як особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Щодо зобов`язання управління зарахувати позивачу до страхового стажу спірних періодів роботи та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідач вказав, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсій на інший) та перерахунку пенсії.

Тобто, за наявності необхідного страхового стажу позивач мав би право на пенсію за віком з 26 вересня 2019 року.

Також відповідач вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивача про звернення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, оскільки позивачем завлено вимоги зобов`язального характеру.

З посиланням на норми частин першої, другої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області не має коштів на сплату судового збору.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 16 грудня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 26 вересня 2019 року, зареєстрованою за № 1464, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи (арк. спр. 13, 46 зв., 47).

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 для розрахунку права на пенсію за віком складає 11 років 02 місяці 9 днів, пільговий стаж відсутній. У межах спірних правовідносин до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року в органах МВС Української СРСР та з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант»; періоди роботи на Шахті «Пролетарська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року та з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року зараховано до страхового стажу, проте не зараховано до пільгового стажу (арк. спр. 46).

Рішенням від 04 жовтня 2019 року без номеру «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 » Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного стажу роботи, а саме 26 років (арк. спр. 11-12, 44-46).

Відповідно до рішення відповідача від 04 жовтня 2019 року без номеру до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року в органах МВС Української СРСР через виправлення у трудовій книжці дати наказу 27 червня 1990 року (графа 4), та період з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» через відсутність сплати страхових внесків. До пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи на Шахті «Пролетарська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року та з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року, оскільки надані позивачем пільгові довідки видані підприємством, розташованим на тимчасово непідконтрольній території.

Відповідно до записів у трудовій книжці від 18 жовтня 1977 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 14-16, 49 зв. - 50), у межах спірних правовідносин ОСОБА_1 :

з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Кадіїввугілля» на посаді учня електрослюсаря поверхні, що складає 1 рік 0 місяців 27 днів;

з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року безперервно проходив службу в органах МВС Української СРСР, що складає 10 років 0 місяців 2 дні;

з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею, підземним гірником 3-го розряду з повним робочим днем під землею ділянки ПР-2; учнем підземного прохідника з повним робочим днем під землею; підземним прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею, що складає 5 років 8 місяців 1 день;

з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» (Російська Федерація, м. Москва) на посаді бригадира вантажників бригади № 2, що складає 0 років 11 місяців 19 днів.

Згідно з довідкою від 02 серпня 2019 року за № 6/4-3734, виданою Міністерством внутрішніх справ Луганської народної республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 червня 1980 року (наказ УВС Ворошиловградського облвиконкому від 01 липня 1980 року № 145 о/с) по 27 червня 1990 року (наказ УВС Ворошиловградського облвиконкому від 27 червня 1990 року 124 о/с) (арк. спр. 25, 53).

Згідно з довідками від 03 вересня 2019 року за № 664 (1-3) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним унітарним підприємством «Центрвугілля» Луганської народної республіки (арк. спр. 26-28, 53 зв. - 54 зв.), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Кадіїввугілля» з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року на посаді учня електрослюсаря поверхні та виконував роботу на поверхні шахти;

працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 30 липня 1990 року по 05 серпня 1990 року учнем підземного гірника І розряду та виконував гірничі роботи на ділянці підготовчих робіт (ПР-2), що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

з 06 серпня 1990 року по 07 вересня 1990 року навчався на курсах в учбово-курсовому комбінаті м. Брянка 1 місяць за професією підземний гірник, що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 08 вересня 1990 року по 01 жовтня 1990 року підземним гірником та виконував гірничі роботи на ділянці підготовчих робіт (ПР-2), що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

з 02 жовтня 1990 року по 16 листопада 1990 року навчався на курсах в учбово-курсовому комбінаті м. Стаханова 1 місяць за професією підземний прохідник, що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 17 листопада 1990 року по 21 грудня 1990 року учнем підземного прохідника та виконував гірничі роботи на ділянці підготовчих робіт (ПР-2), що передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173;

працював на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 22 грудня 1990 року по 30 березня 1996 року підземним прохідником та виконував гірничі роботи на ділянці підготовчих робіт (ПР-2, ПР-3, ПР-4), що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Також у довідках від 03 вересня 2019 року за № 664 (1-3) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих Державним унітарним підприємством «Центрвугілля» Луганської народної республіки, наведена додаткова інформація щодо перебування позивача у безоплатних відпустках та про кількість виходів.

Випискою з наказу про атестацію робочих місць за умовами праці по шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» від 15 травня 1995 року за № 255 засвідчено, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію підземного прохідника на пільгових умовах, що відповідає Списку № 1 розділу І підрозділу 1 позиція 1010100а (арк. спр. 29, 55).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Абзацами чотирнадцятим, дев`ятнадцятим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи (абзаци двадцять четвертий, двадцять п`ятий пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до абзаців другого, четвертого частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо періоду проходження позивачем безперервної служби в органах МВС Української СРСР у період з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року, що складає 10 років 0 місяців 2 дні, яка не зарахована відповідачем до страхового стажу, суд зазначає таке.

20 червня 1974 року постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція № 162), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується «1984.05.01», в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; «05.01.1984». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).

Відповідно до пункту 2.8. Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Згідно з пунктом 2.9. Інструкції № 162 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 2.13. Інструкції № 162 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» у виді заголовка пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. […]

Згідно з абзацами першим-другим пункту 2.26. Інструкції № 162 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 - дата звільнення; в графі 3 -причина звільнення; в графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер. Днем звільнення вважається останній робочий день.

При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзац перший пункту 4.1. Інструкції № 162).

Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.

Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06 серпня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З трудової книжки від 18 жовтня 1977 року серії НОМЕР_1 та довідки від 02 серпня 2019 року за № 6/4-3734, виданої Міністерством внутрішніх справ Луганської народної республіки, слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 червня 1980 року (наказ УВС Ворошиловградського облвиконкому від 01 липня 1980 року № 145 о/с) по 27 червня 1990 року (наказ УВС Ворошиловградського облвиконкому від 27 червня 1990 року 124 о/с) (арк. спр. 25, 53), у зв`язку з чим відповідач протиправно не зарахував зазначені періоди роботи до страхового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії.

Оскільки відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06 серпня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців» відповідальність за організацію роботи з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Щодо періоду роботи з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» (Російська Федерація, м. Москва) на посаді бригадира вантажників бригади № 2, що складає 0 років 11 місяців 19 днів, який не зарахований відповідачем до страхового стажу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в дію цієї Угоди. Обчислення пенсій здійснюється виходячи із заробітної плати (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, обчислення стажу за період роботи з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» (Російська Федерація, м. Москва) на посаді бригадира вантажників бригади № 2, здійснюється згідно з законодавством Російської Федерації, на території якої у спірний період відбувалась трудова діяльність позивача.

Згідно з статтею 2 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації», який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж - та, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.

Відповідно до частини першої статті 10 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території Російської Федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного Федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду Російської Федерації.

При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації (частина перша статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації»).

Згідно з частиною другою статті 14 Федерального Закону Російської Федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в Російській Федерації» при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов`язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.

Отже, страховий стаж за період роботи позивача з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» (Російська Федерація, м. Москва) на посаді бригадира вантажників бригади № 2 відповідно до законодавства Російської Федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації. При цьому, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території Російської Федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період.

Оскільки разом із заявою про призначення пенсії за віком позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документами, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством Російської Федерації, та не надав доказів сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду Російської Федерації за цей період, відповідачем правомірно не зараховано період роботи позивача з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» (Російська Федерація, м. Москва) на посаді бригадира вантажників бригади № 2 до страхового стажу.

Щодо періоду роботи з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Кадіїввугілля» на посаді учня електрослюсаря поверхні, що складає 1 рік 0 місяців 27 днів, який не зарахований відповідачем до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців […].

Підрозділом 2 «Роботи на поверхні» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються:

а) Робітники (Робітники, зайняті на обслуговуванні териконів вугільних шахт (териконщики));

б) Інженерно-технічні робітники, пов`язані з підземними роботами на рудниках, шахтах, в вугільних шахтоуправліннях (на правах шахт), на шахтобудівельних та прохідницьких роботах та на копальнях с підземним видобуванням; Головні інженери, завідуючі гірничими роботами, технічні керівники; їх заступники та помічники; Маркшейдери та їх помічники, головні (старші) маркшейдери; Головні (старші) механіки та механіки, головні (старші) енергетики та енергетики, старші електромеханіки та електромеханіки, старші електрики та електрики; їх заступники та помічники; Геологи та їх помічники, головні (старші) геологи; Диспетчери гірничі; Нормувальники (гірничі); Хронометражисти (підземні); Начальники змін; Начальники (завідуючи, директора) експлуатації та будівництва шахт, шахтоуправлінь (на правах шахт), рудників, гірничо-рудних цехів (на правах шахт) та копалень з підземним видобуванням; їх заступники та помічники по виробництву.

З трудової книжки від 18 жовтня 1977 року серії НОМЕР_1 та довідок від 03 вересня 2019 року за № 664 (1-3) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих Державним унітарним підприємством «Центрвугілля» Луганської народної республіки, слідує, що позивач працював на посаді учня електрослюсаря поверхні, що не передбачено підрозділом 1 «Підземні роботи» та підрозділом 2 «Роботи на поверхні» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, а отже, відповідачем правомірно не зараховано період роботи позивача з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Кадіїввугілля» на посаді учня електрослюсаря поверхні до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах.

Щодо періоду роботи з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею, підземним гірником 3-го розряду з повним робочим днем під землею ділянки ПР-2, учнем підземного прохідника з повним робочим днем під землею, підземним прохідником 5-го розряду з повним робочим днем під землею, що складає 5 років 8 місяців 1 день, який не зарахований відповідачем до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців […].

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірний період з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» учнем підземного гірника, підземним гірником, учнем підземного прохідника, підземним прохідником - з повним робочим днем під землею.

Довідками від 03 вересня 2019 року за № 664 (1-3) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими Державним унітарним підприємством «Центрвугілля» Луганської народної республіки, підтверджено періоди роботи позивача, що зараховуються до стажу роботи, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; професію та посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; перебування позивача у безоплатних відпусках та інші додаткові відомості.

Проведення атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалось.

Випискою з наказу про атестацію робочих місць за умовами праці по шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» від 15 травня 1995 року за № 255 підтверджується, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію підземного прохідника на пільгових умовах, що відповідає Списку № 1 розділу І підрозділу 1 позиція 1010100а (арк. спр. 29, 55).

Отже, при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідач безпідставно не зарахував до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи позивача з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з повним робочим днем під землею учнем підземного гірника, підземним гірником, учнем підземного прохідника, підземним прохідником, що сукупно складає 5 років 8 місяців 1 день).

Щодо посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок від 03 вересня 2019 року за № 664 (1-3) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих Державним унітарним підприємством «Центрвугілля» Луганської народної республіки, та довідки від 02 серпня 2019 року за № 6/4-3734, виданої Міністерством внутрішніх справ Луганської народної республіки, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Луганськ Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі уточнюючої страховий стаж довідки підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених документах та довідках, наданих позивачем на підтвердження спірних періодів роботи, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.

Оскільки на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач досяг 60 років, мав страховий стаж 26 років 2 місяці 11 днів (11 років 2 місяці 9 днів (стаж обчислений та підтверджений відповідачем) + 10 років 0 місяців 2 дні (стаж, протиправно не зарахований відповідачем за період безперервної служби в органах МВС Української СРСР з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року) + 5 років 0 місяців 0 днів (додаткове зарахування до страхового стажу по одному року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах), відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV позивач має право на призначення пенсії за віком.

У зв`язку з цим, рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 04 жовтня 2019 року без номеру «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої статті 245 КАС України з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов`язати відповідача призначити позивачу за його заявою від 26 вересня 2019 року, зареєстрованою за № 1464, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 вересня 2019 року (з дня звернення за пенсією, оскільки звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку).

Твердження відповідача про те, що право призначення пенсії та обчислення страхового стажу покладено на територіальний орган Пенсійного фонду та є виключно їх дискреційними повноваженнями, суд відхиляє з огляду на таке.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

У задоволенні вимоги про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 26 червня 1980 року по 27 червня 1990 року в органах МВС Української СРСР та з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант», до пільгового стажу періоди роботи на Шахті «Пролетарська» Виробничого об`єднання «Стахановвугілля» з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року та з 30 липня 1990 року по 30 березня 1996 року, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на таке.

Порушене право позивача полягає у відмові суб`єкта владних повноважень призначити йому пенсію за віком. У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування індивідуального акта - рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в призначенні пенсії за віком. Дії, які суб`єкту владних повноважень необхідно вчинити у межах спірних правовідносин з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - призначити позивачу за його заявою пенсію за віком, а не зарахувати періоди роботи до страхового та пільгового стажу.

Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту в цій частині позовних вимог не відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах не є необхідним.

Також за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що відповідачем при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком правомірно не зараховано до страхового стажу період роботи з 11 січня 2007 року по 29 грудня 2007 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Тревел Гарант» (Російська Федерація, м. Москва) на посаді бригадира вантажників бригади № 2, та до страхового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи позивача з 21 вересня 1976 року по 17 жовтня 1977 року на Шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Кадіїввугілля» на посаді учня електрослюсаря поверхні.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, а предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення територіального органу Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії за віком і рішенням суду відповідач зобов`язаний вчинити певні дії - призначити позивачу за його заявою пенсію за віком, підстави для звернення рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України у межах спірних правовідносин відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 26 листопада 2019 року № 32.

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню внаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

При цьому предметом спору у даній справі є відмова відповідача призначити позивачу пенсію за віком та зобов`язання органу Пенсійного фонду України відновити порушене право.

Відповідно, обрання неналежного способу захисту порушених прав фактично не змінює тієї обставини, що вимоги позивача є правомірними.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням обраного позивачем способу судового захисту, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 04 жовтня 2019 року без номеру «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 за його заявою від 26 вересня 2019 року, зареєстрованою за № 1464, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26 вересня 2019 року.

У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу певних періодів роботи відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Т.І. Чернявська