справа № 691/1116/19

провадження № 2/691/628/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

районний суд Черкаської області

В

складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю представника позивачів ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

встановив :

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовною заявою до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Обгрунтовуючи свою позовну заяву позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Городище Черкаської області помер ОСОБА_4 , про що Вільшанською селищною радою Городищенського району Черкаської області, 08 серпня 2018 року складено відповідний актовий запис №39, який підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120355400:02:001:0896, яка розташована в адміністративних межах Вільшанської селищної ради та на яку він у Відділі Держгеокадастру у Городищенському районі Черкаської області отримав Державний Акт на право приватної власності на землю Серії ЧР №615, що підтверджується відповіддю-довідкою від 03 червня 2019 року №29-230.230-119/101-19 та архівною копією. Разом з тим, у виданому Мошенському Миколі Калістратовичу Державному Акті на право приватної власності на землю Серії ЧР № 615, допущено помилку, а саме: по батькові записано не ОСОБА_5 , який на даний час втрачено. Заповіту ОСОБА_4 не залишив, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 08 листопада 2018 року № 553989232. ОСОБА_4 був їх батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 та Серії НОМЕР_3 і свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_4 . На день смерті ОСОБА_4 з ним разом проживав та вів спільне господарство ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Вільшанської селищної ради від 20.03.2019 року № 02-34/444. ОСОБА_3 , в строки встановлені ст. 1270 Цивільного кодексу України звернулася до Городищенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , а тому є такими, які прийняли спадщину. 23 лютого 2019 року ОСОБА_2 , 29 червня 2019 року ОСОБА_3 звернулися до Городищенської державної нотаріальної контори з метою отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частини земельної ділянки кожному, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Вільшанської селищної ради, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 .. Отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючого документа щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Позивачі в підготовче засідання не з`явилися, участь взяла їх представник ОСОБА_1 , яка позовну заяву підтримала та просила позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, у судове засідання не прибув, але надав лист від 11 листопада 2019 року за вхідним №02-33/813, в якому зазначив про можливість слухання справи у його відсутність та задоволенні позовних вимог.

Неявка представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду, так як повідомлений вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об”єктивного розгляду і слухає справу у його відсутність.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вислухавши представника позивачів, розглянувши заяву відповідача про визнання позову, враховуючи відсутність від нього відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, вбачає підстави до розгляду цивільної справи у підготовчому засіданні, згідно до ст.200 ЦПК України, заслухавши свідчення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які посвідчили той факт, що заявники є дітьми ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що є розбіжність у написанні його по-батькові в документах не знали, але оскільки таке ім`я зустрічається рідко, то всі зверталися по різному, інших осіб в селі з таким іменем по батькові не було, та дослідивши докази у справі вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1, п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме встановлення факту належності правовстановлюючого документу суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно позивачам для прийняття спадщини. Крім того, встановлення такого факту пов`язане з вирішенням спору про право.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного Кодексу України спадкування – перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті. За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський Суд з прав людини визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Право власності, згідно ст. 328 ч.1 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом ч.2 ст. 328 ЦК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені ст. 1225 ЦК України.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 125 Земельного Кодексу України, визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В судовому засіданні встановлено і це підтверджується доказами у справі, що позивачі є сином і дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_2 та Серії НОМЕР_3 (а.с.15-16). У свідоцтві про народження Серії НОМЕР_3 на ім`я позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 записаний по батькові – ОСОБА_8 (а.с.16). У зв`язку з реєстрацією шлюбу, відбулася зміна прізвища позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_4 (а.с.17). Як вбачається із свідоцтва про народження виданого ОСОБА_4 , по батькові він записаний ОСОБА_5 , як і у графі ім`я його батька - Калістрат (а.с.18). Із свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с.19). Відповідно до довідки Вільшанської селищної ради від 20 березня 2019 року № 02-34/444, ОСОБА_4 дійсно був постійним жителем смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області (а.с.24). Із довідки СТОВ «Вільшанка» від 21 березня 2019 року № 66, слід вбачати, що колгосп «Правда» був переіменований в КСП «Вільшанка» згідно із протоколом № 4 від 19.05.1992 року на підставі рішення загальних зборів колгоспників, а КСП «Вільшанка» - реорганізовано в СТОВ «Вільшанка» 10 березня 2000 року згідно із рішенням Установчих зборів засновників - протокол № 1 від 10 березня 2000 року та довідки СТОВ «Вільшанка» від 21 березня 2019 року № 65, що ОСОБА_4 дійсно був членом колгоспу і працював в даному господарстві з 01 січня 1947 року по 31 грудня 1948 року, з 01 січня 1951 року по 31 грудня 1952 року, з 01 січня 1960 року по 31 грудня 1995 року, з 01 листопада 1996 року по 27 листопада 1996 року, у зазначених довідках ОСОБА_4 по батькові записаний – ОСОБА_5 (а.с.25-26). За життя ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 2,36 га, 7120355400:02:001:0896 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області згідно Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ЧР №615, що підтверджується копією такого (а.с.20). Згідно листа Відділу у Городищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03 червня 2019 року №29-23-0.230-119/101-19 та доданої до відповіді архівної копії Державного акта на право приватної власності на землю Серії ЧР №615, ОСОБА_4 , на підставі рішення Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області від 22 лютого 2001 року № 15, отримав Державний Акт на право приватної власності на землю Серії ЧР №615, який в подальшому було втрачено (а.с.20,27). Вартість земельної ділянки, згідно із Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19 серпня 2019 року, складає 71253 грн. 28 коп. (а.с.29). Разом з тим, у Державному Акті на право приватної власності на землю Серії ЧР №615, спадкодавець по батькові записаний ОСОБА_8 (а.с.20). З вищезазначених документів та даних, які в них містяться вбачається, що при складанні правовстановлюючого документу, Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ЧР №615, була допущена помилка під час запису по батькові ОСОБА_4 (а.с.20). Оригінал Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ЧР №615 втрачений, що стало підставою для відмови у вчиненні нотаріальних дій у відповідності до ст.ст. 46,49,68 Закону України «Про нотаріат», що підтверджується постановами державного нотаріуса від 23 лютого 2019 року та 29 червня 2019 року (а.с.23,28). Згідно Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 08 листопада 2018 року №53989570, після смерті ОСОБА_4 , 08 листопада 2018 року відкрито спадкову справу №301/2018 (а.с.21), заповіти, спадкові договори, як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 08 листопада 2018 року №53989232, відсутні (а.с.22). Як зазначив представник позивачів у судовому засіданні правовстановлюючий документ на земельну ділянку втрачено, що змусило подати оголошення в газету «Вісник Городищини» від 04 жовтня 2019 року №40.

З 01 січня 2013 року, на виконання Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не Державний Акт на право власності на земельну ділянку, а Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, тому Державні Акти на право власності на земельну ділянку з 01 січня 2013 року не видаються, а право власності посвідчується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягають обов`язковій державній реєстрації.

На даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно позивачам не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат Державного Акта на право власності на земельну ділянку може лише її власник. Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу стала причиною неможливості оформлення позивачами спадкових документів на земельну ділянку згідно закону після смерті ОСОБА_4 ..

В силу ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, якщо він в установлений строк, ст.1270 ЦК України, не заявив відмову від неї. Перешкод для прийняття спадщини після померлого, судом не встановлено. З метою узаконення спадщини, за наявності правових підстав для того, суд, вважає за необхідне визнати за позивачами право власності у відповідних частках на земельну ділянку, розташовану в межах Вільшанської селищної ради смт.Вільшана Городищенського району Черкаської області в порядку спадкування за законом у співвідношенні 1/2 до 1/2.

Судом встановлено, що позивачі є єдиними спадкоємцями ОСОБА_4 , які мають право та виявили бажання юридично оформити майно спадкодавця, зокрема земельну ділянку, яка належала йому на праві власності.

Позов підтверджується: копіями свідоцтв про народження Серії НОМЕР_2 та Серії НОМЕР_3 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_4 ; копією свідоцтва про народження виданого ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ; довідкою Вільшанської селищної ради від 20 березня 2019 року № 02-34/444; довідкою СТОВ «Вільшанка» від 21 березня 2019 року № 66; копією Державного Акту на право приватної власності на землю Серії ЧР №625; листом Відділу у Городищенському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03 червня 2019 року №29-23-0.230-119/101-19; Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19 серпня 2019 року; постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 лютого 2019 року та 29 червня 2019 року; Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 08 листопада 2018 року №53989570; Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 08 листопада 2018 року №53989232; копією газети «Вісник Городищини» від 04 жовтня 2019 року №40.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.78,125 Земельного Кодексу України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 200, 263, 264, 265, 273, 352, 315, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 346,392,1216, 1217, 1218, 1220, 1225, 1268 ЦК України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задоволити.

Встановити факт, що Державний Акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі рішення Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області від 22 лютого 2001 року №15 Серії ЧР №615 на земельну ділянку площею 2,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120355400:02:001:0896, яка розташована в адміністративних межах Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, виданий на ім`я ОСОБА_4 належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом в розмірі 1/2 частини кожному на земельну ділянку площею 2,36 га, кадастровий номер 7120355400:02:001:0896, на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю від 04 квітня 2002 року Серія ЧР №615, в адміністративних межах Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення надіслати учасникам справи, для відому.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Повне рішення складено 06 грудня 2019 року.

Суддя

. М. Савенко