Ухвала суду від 16.01.2020 по справі № 910/22513/17 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Ухвала суду
Ухвала суду від 16.01.2020 по справі № 910/22513/17 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

вп

Справа № 910/22513/17

Картка справи

Справа № 910/22513/17

Картка справи

УХВАЛА

16 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/22513/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.

розглянувши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Кравчук Г. А., Козир Т. П., Коробенко Г. П.

від 17.09.2019

за позовом Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність»

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк»

про стягнення безпідставно набутих коштів, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 851 480,29 грн

за участю представників:

від позивача: Олійник О.С.

від відповідача: Заплішна О.Д., Шевченко Ю.А.

від третьої особи: не з?явився.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року Відкритий недержавний пенсійний фонд «Причетність» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою (з урахуванням заяви від 27.02.2018 про зміну підстав позову) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі вкладу в сумі 458 695,90 грн, процентів на вклад - 5 017,96 грн, нарахованих на ці суми інфляційних втрат в сумі 353 349,71 грн та три проценти річних з простроченої суми - 34 416,46 грн, а також понесені ним у справі судові витрати, в т.ч. 54515,54 грн витрат по оплаті послуг адвоката.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі депозитного договору (мобільний) № ДЕП / 4247.15 від 26.03.2014 він інвестував у Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» пенсійні активи фонду у розмірі 458 695,90 грн на строковий вклад. Зі спливом 27.11.2014 встановленого договором строку вклад йому не повернуто.

З часу прийняття Національним банком України рішень № 844 від 25.12.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до категорії неплатоспроможних" та № 265 від 23.04.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» управління банком здійснюється відповідачем через уповноважених ним осіб.

Всупереч вимогам статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», згідно з якими пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків, відповідач належні позивачу грошові кошти не повернув, у т.ч. й на його вимогу № 01/190 від 23.11.2017.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

26.05.2014 між Відкритим недержавним пенсійним фондом «Причетність», від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія», та Публічним акціонерним товариством «Український бізнес банк» укладено Депозитний договір «Мобільний» № ДЕП/4247.15.

Відповідно до пункту 1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 06.11.2014) вкладник передає банку, а банк приймає від вкладника в депозит (вклад) грошові кошти в сумі 416 964,93 грн на строк до 27.11.2014 з виплатою 16,0 % річних за користування депозитом (без ПДВ).

Умовами пункту 2.4. договору сторони передбачили, що банк зобов`язується повернути вкладнику 26.08.2014 з депозитного рахунку на його поточний рахунок у ПАТ «УкрСиббанк» грошові кошти, що перебувають на депозитному рахунку на дату повернення депозиту.

У випадку дострокового повернення суми вкладу в повному об`ємі, за ініціативою вкладника, відповідно до його заяви, банк зобов`язаний виплатити відсотки за користування сумою вкладу по ставці зазначеній в пункті 1.1. договору (пункт 2.5. договору).

Згідно з пунктом 7.4. договору останній вступає в силу з моменту надходження грошових коштів на депозитний рахунок і діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань по даному договору. Після закінчення строку, зазначеного в п.1.1. договору, строк дії може бути продовженим шляхом укладення додаткової угоди.

23.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія», яка є компанією з управління активами Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» на підставі Договору про управління активами недержавного пенсійного фонду №01/КУА від 19.04.2005, звернулось до відповідача та третьої особи з вимогою повернути позивачу пенсійні активи, мотивуючи її посиланням на приписи частини 2 статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Вказана вимога згідно повідомлення про вручення рекомендованого відправлення № 0101907639305 отримана відповідачем 24.11.2017 та згідно з повідомленням про вручення рекомендованого відправлення №0101907639330 отримана третьою особою 24.11.2017.

Оскільки сума вкладу та нарахованих, але не сплачених процентів, у встановлений договором строк, а також за вимогою, не була повернута Відкритому недержавному пенсійному фонду «Причетність», останнім пред`явлено позов у даній справі про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованості у вигляді неповернутого вкладу і процентів. Також, в порядку статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано інфляційні та 3 % річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття.

Господарський суд міста Києва рішенням від 27.03.2018 у справі № 910/22513/17 у задоволенні позову Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» відмовив.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку, що у відносинах з повернення вкладу зобов`язаною особою є банк, а не відповідач. Позивачем не надано доказів набуття відповідачем грошових коштів, належних позивачу, які знаходились як строковий вклад у банку, оскільки в силу приписів статті 29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд набуває прав кредитора банку на визначену суму грошових коштів, вимоги якого підлягають задоволенню виключно за рахунок сформованої відповідно до статті 50 цього Закону ліквідаційної маси. Натомість пенсійні активи у відповідності до положень статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», частини 2 статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

Неправильне ж формування відповідачем ліквідаційної маси банку, який виводиться з ринку, в силу вимог частини 3 статті 16 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» може бути підставою для вимог про відшкодування шкоди потерпілій особі, які не підлягають задоволенню з визначених позивачем підстав - статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відкритий недержавний пенсійний фонд «Причетність» не погодився з рішенням суду першої інстанції та звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 у справі №910/22513/17 скасував. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» задовольнив повністю.

Стягнув з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» суму коштів у розмірі 851 480,29 грн, судовий збір у розмірі 12 943,33 грн та 19 158,30 грн судового збору за розгляд справи в апеляційному господарському суді.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Відкритим недержавним пенсійним фондом «Причетність» у відповідності до умов Депозитного договору № ДЕП/4247.15 від 26.05.2014 здійснено розміщення на строковому депозитному рахунку, відкритому ПАТ «Український бізнес банк», грошових коштів в сумі 458 695, 90 грн. Строк вкладу до 27.11.2014.

У відповідності до частини 2, 3 статті 6 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.

Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.

Пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати (ст. 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»).

За змістом частини 1 статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов`язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов`язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

Активи Фонду, у відповідності до підпункту 22.7, підпункту 22.8 Статуту ВНПФ «Причетність», можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов`язаних з провадженням Фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до Закону. Інвестиційна діяльність з активами фонду здійснюється згідно із Законом та Інвестиційною декларацією Фонду.

Інвестиційна декларація, у відповідності до статті 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» - документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду, основні напрями та обмеження інвестування активів недержавних пенсійних фондів відповідно до цього Закону.

Інвестиційна декларація Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність», затверджена радою Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» згідно з протоколом №31 від 12.06.2014, засвідчує, що до складу активів Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» належать, зокрема, пенсійні активи в грошових коштах, які розміщені на банківських депозитних рахунках (п. 6.2. інвестиційної декларації).

У відповідності до частини 4, 5 статті 49 статті 1 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» інвестування пенсійних активів, призначених для виплати пенсійним фондом пенсії на визначений строк або для виплати довічної пенсії страховою організацією, здійснюється відповідно до вимог цієї статті. Усі надходження на поточні рахунки фонду мають бути використані за цільовим призначенням відповідно до статті 48 цього Закону протягом двох тижнів з дати зарахування цих коштів.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що недержавні пенсійні фонди не є власниками пенсійних активів та, відповідно, отриманого прибутку від інвестиційної діяльності, пов`язаної з депозитним розміщенням в банківських установах цих активів. Натомість, фізичні особи - учасники Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» є єдиними власниками активів фонду, в т.ч. і грошових коштів розміщених на строковому депозитному рахунку.

Отже, розпорядження пенсійними активами позивача, що розміщені на депозитному рахунку ПАТ «Український бізнес банк», може здійснюватись виключно в порядку, встановленому Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», частинами 1, 2 статті 48 якого унормовано імперативні заборони включення пенсійних активів фонду до ліквідаційної маси банку та використання пенсійних активів в цілях не вказаних Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Тобто, будь-які дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що не відповідають вказаним цілям використання пенсійних активів, в тому числі і включення пенсійних активів у ліквідаційну масу банку та/або погашення за їх рахунок вимог кредиторів банку є незаконними, та такими що порушують права як позивача, так і учасників недержавного пенсійного фонду.

З огляду на викладене, відповідач не мав правових підстав вчиняти будь-яких дій із пенсійними активами позивача, окрім їх повернення останньому для подальшого використання у відповідності з частиною 1 статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Депозитний договір №ДЕП/4247.15 від 26.05.2014 було укладено позивачем із банком до внесення змін у частину 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому закріплені в ній державні гарантії захисту інвестицій недержавного пенсійного фонду повинні розповсюджуватися і на спірні правовідносини.

В свою чергу, набуття чинності Законом України від 04.07.2014 №1586-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», якими частина 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» була викладена у редакції, що звужує державні гарантії захисту інвестицій позивача, у відповідності до статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», статтей 22, 58 Конституції України, не повинна мати юридичних наслідків для спірних правовідносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 910/22513/17 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2018.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначив, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Зазначив, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позову, оскільки рішення суду обґрунтовано положеннями статті 17 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 224, 225 Господарського кодексу України та положеннями Закону України «Про інвестиційну діяльність» на які відсутнє посилання в позовній заяві та змінах підстав позову. Підстави позову зводяться до ототожнення учасників ВНПФ «Причетність» з вкладниками неплатоспроможного ПАТ «Український Бізнес Банк» та обов?язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернути кошти ВНРПФ «Причетність» в силу положень Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та статті 1212 Цивільного кодексу України.

Судом апеляційної інстанції не враховано правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі № 826/20917/13-а, від 07.09.2018 у справі № 826/16001/14, від 23.11.2018 у справі № 826/16003/14, які були розглянуті за правилами адміністративного судочинства, у яких суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати фізичних осіб (учасників недержавних пенсійних фондів) вкладниками банку, на яких розповсюджуються дія і гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» був кредитором ПАТ «Український бізнес банк», вимоги якого підлягали задоволенню у порядку черговості за рахунок реалізації активів банку за умови звернення з відповідною заявою про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Апеляційний господарський суд дійшов невірного висновку, що Фонд гарантування допустив бездіяльність щодо невиокремлення коштів, необхідних для повернення активів позивача та неправомірно включив їх до ліквідаційної маси ПАТ «Український бізнес банк».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 № 1586-VII, який набрав чинності з 11.07.2014, частину 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» викладено в новій редакції: «Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може нести додаткову майнову відповідальність за збереження пенсійних активів у зв?язку з відсутністю відповідного закону, який регулював би порядок передачі пенсійних активів, адже положення Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» не передбачають механізм повернення пенсійних активів з неплатоспроможного банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Апеляційний суд в порушення частини 6 статті 11 Господарського процесуального кодексу України не звернувся до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 № 1586-VII, який набрав чинності з 11.07.2014, яким викладено в новій редакції частину 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Апеляційним судом безпідставно ототожнено Публічне акціонерне товариство «Український бізнес банк» з банком-зберігачем Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність», а тому необгрунтовано прирівняно умови розміщення коштів за договором № ДЕП/4247.15 від 26.05.2014 до умов Договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем.

Позивачем не доведено наявність правових підстав для відшкодування збитків зі сторони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу у якому просив відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні касаційної скарги. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі №910/22513/17 залишити в силі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Касаційний господарський суд ухвалою від 28.10.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 у справі № 910/22513/17 та призначив до розгляду у судовому засіданні.

Під час розгляду касаційної скарги судом встановлено, що розгляд спорів з приводу неповернення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у зв?язку з ліквідацією банків пенсійних активів недержавним пенсійним фондам здійснювався в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі № 826/20917/13а (правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю, на думку позивача, невиконаного ПАТ «Банк «Таврика» в особі уповноваженої особи Фонду зобов`язання перед позивачем щодо повернення/передачі активу - грошових коштів (майнової вимоги) у загальній сумі 481 тис. 666 грн, відповідно до Закону України 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» та частини 5 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») висловила правову позицію, що спір в частині оскарження дій уповноваженої особи Фонду щодо включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів замість повернення/передачі активу - грошових коштів позивачу не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17, від 18.04.2018 у справі № 826/7532/16, від 22.08.2018 у справі № 809/654/16, від 31.10.2018 у справі № 826/328/17.

У той же час, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, здійснюючи касаційний перегляд справ, вирішених в порядку адміністративного судочинства щодо спорів з приводу неповернення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у зв?язку з ліквідацією банків пенсійних активів недержавним пенсійним фондам, сформував висновки, що:

- обов?язковою умовою для повернення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» грошових коштів, розміщених в банківській установі недержавним пенсійним фондом, може бути укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом;

- розміщення недержавним пенсійним фондом вкладу, який він вважає пенсійними активами, від власного імені на підставі договору банківського вкладу (депозитного договору) не дає підстав вважати, що цей вклад є пенсійними активами позивача, сформованими відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», які не включаються до ліквідаційної маси банку, а тому на них не розповсюджується відповідний порядок їх повернення.

- позивач у розумінні вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є кредитором банку, що ліквідується, вимоги якого підлягають задоволенню в порядку черговості.

Такі висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 24.07.2019 у справі № 826/1145/15, від 23.11.2018 у справі № 826/16003/14, від 07.09.2018 у справі № 826/16001/14, від 23.11.2018 у справі № 826/4595/15.

Проте суд не погоджується з вказаними висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та правовідносини, пов`язані з цим видом діяльності врегульовано Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновника (зборів засновників) та не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками.

Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.

Як передбачено статтею 9 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійний фонд діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) пенсійного фонду.

Статутом пенсійного фонду можуть встановлюватися тільки такі умови і правила недержавного пенсійного забезпечення, які не суперечать цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, прийнятим відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 47 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» до складу активів пенсійного фонду відповідно до цього Закону належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно із законодавством.

Частиною 8 цієї статті передбачено, що активи пенсійного фонду можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов`язаних з провадженням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов`язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов`язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме: інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду.

Сума пенсійних коштів, що належить кожному учаснику фонду, визначається шляхом множення кількості одиниць пенсійних активів фонду, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, на чисту вартість одиниці пенсійних активів фонду та відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду. Сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду (частина 1 статті 51 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»).

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, інвестування недержавним пенсійним фондом пенсійних активів, шляхом їх розміщення на банківських депозитних рахунках у грошових коштах, у будь-якому випадку здійснюється з метою отримання доходу на користь учасників фонду.

Відсутність у депозитному договорі, укладеному між банком та недержавним пенсійним фондом, вказівки про розміщення грошових коштів на користь третіх осіб - учасників недержавного пенсійного фонду, не змінює правової природи цих коштів, які є вкладами учасників недержавного пенсійного фонду та становлять сукупність пенсійних активів фонду.

Крім того, висновок Касаційного адміністративного суду, що обов?язковою умовою для повернення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» грошових коштів, розміщених в банківській установі недержавним пенсійним фондом, може бути укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом є обґрунтованим лише у разі коли саме банківська установа здійснює недержавне пенсійне забезпечення відповідно до положень частини 3 статті 2 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

У вищезазначених справах недержавне пенсійне забезпечення здійснювалось пенсійними фондами, а не банківськими установами, а розміщення недержавними пенсійними фондами грошових коштів на депозитному рахунку в банківській установі здійснювалось для цілей інвестиційної діяльності фонду.

Згідно з частиною 2 статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

Зміни до зазначеної норми внесені не були.

Частиною 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Оскільки суд вважає за необхідне відступити від вищезазначених висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладені у постановах від 24.07.2019 у справі № 826/1145/15, від 23.11.2018 у справі № 826/16003/14, від 07.09.2018 у справі № 826/16001/14, від 23.11.2018 у справі № 826/4595/15, справа № 910/22513/17 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Справу № 910/22513/17 за позовом Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» про стягнення безпідставно набутих коштів, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 851 480,29 грн разом із касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець

Джерело: ЄДРСР 86962231

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!