Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2019

№607/17951/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача та її представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріа Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ріа» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріа Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ріа» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди у якому, уточнивши позовні вимоги у якому просить, визнати недостовірною та такою, що підлягає спростуванню інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб – сайті «https://te.20minut.ua» у статті під назвою «Компресори завжди ввімкнені. Вони вихідні, а мені гудить»: тернополянка скаржиться на шум під колишнім «Пекіном», а саме наступні цитати: «…А тут є компресор, який не вимикають. І тим більше, що вони працюють ночами. Двері металічні, якщо їх відкривати-закривати - то добре чути як вони гримають. І так кілька разів на ніч. Зранку приїжджають машини, на піддонах вивозять торти, все тріщить під самим моїм вікном. А зараз спека - їх не вимикають. Деколи вони навіть у неділю працюють, деколи ні. Але компресори завжди ввімкнені. Вони - вихідні, а мені гудить. Коли робили ремонт для цієї пекарні, будинок дав тріщину у двох місцях. Там рука пролазить. Тепер подали ще третю заяву, про відміну використання тих компресорів, які цілими днями гудять. Там постійно компресор качає. Аж ті люди, що живуть наді мною з малою дитиною, все чують, - скаржиться мешканка будинку, - Але вони молоді, то терплять. Та тут є підписи, бо ми раніше збирали їх від усіх мешканців. Люди побачили, що немає ніякого результату і змирилися..» Зобов`язати ОСОБА_2 та ТзОВ «Видавництво «PIA» протягом п`яти днів з моменту ухвалення судового рішення по даній справі спростувати зазначену інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет

на веб - сайті «https://te.20minut.ua» у статті під назвою «Компресори завжди ввімкнені. Вони вихідні, а мені гудить»: тернополянка скаржиться на шум під колишнім «Пекіном». Зобов`язати ОСОБА_2 та ТзОВ «Видавництво Ріа» спростувати наведену інформацію у такий же спосіб, у який її було поширено, із повідомленням про ухвалення у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ТзОВ «Видавництво Ріа» моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб – сайті «https://te.20minut.ua» зі слів гр.. ОСОБА_2 опубліковано статтю під назвою «Компресори завжди ввімкнені. Вони вихідні, а мені гудить»: тернополянка скаржиться на шум під колишнім « ОСОБА_6 ». (посилання в мережі інтернет - https://te.20minut.ua/Podii/kompresori-zavzhdi-vvimkneni-vonivihidni-a-meni-guditternopolyanka-sk-10714013.html#page_comments). У вказаній статті зазначено, що у приміщенні колишнього ресторану «Пекін» постійно працює компресор (в тому числі, вночі), відкриваються – закриваються вхідні двері, здійснюється загрузка товару, що створює понаднормовий шум, а також зазначено, що під час ремонтних робіт у згаданому приміщенні в будинку утворилась тріщина. Зазначила, що приміщення даного ресторану на даний час перебуває в оренді позивача. Вважає, що спірна інформація викладена у статті не відповідає дійсності, є не достовірною та не підтверджується доказами, а відповідно ганьбить гідність, честь та ділову репутацію позивача. Звертає увагу на те, що стосовно ОСОБА_5 відсутні будь які судові рішення інших компетентних органів щодо притягнення її до юридичної відповідальності за дії (бездіяльність), про які йдеться в статті. Через опублікування зазначеної інформації, яка не відповідає дійсності, принижує її честь і гідність, позивач зазнала душевних страждань, а відповідно отримала моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню. Також вказала, що опубліковану статтю читали члени її сім`ї (в тому числі батьки літнього віку), родичі, друзі, партнери по бізнесу, з приводу чого багато хто з них відверто висловлювали своє незадоволення щодо її дій (бездіяльності), про які згадано у статті. Також під опублікованою статтею залишені коментарі людей, окремі з яких явно негативного спрямування в її сторону, зокрема із закликом «підпалити пекарню». Наведені факти є свідченням отримання позивачем моральної шкоди у вигляді душевних страждань, приниженні її честі, гідності та ділової репутації. Отриману моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 20 000 гривень, яку просить стягнути із відповідачів.

ОСОБА _2 подала відзив на позов у якому зазначила, що з моменту здійснення підприємницької діяльності позивачем в приміщенні колишнього ресторану «Пекін», що знаходиться за адресою вул. Дружби, 9 Тернопіль, відповідач постійно зазнає негативного впливу шуму. Так, державною установою «Тернопільський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» згідно протоколу №9 від 12.10.2017 р. «Проведення дослідження шумового навантаження та інфразвуку» було встановлено перевищення рівня шумового навантаження на робочому місці на 1 дБА, згідно вимог ДСН 3.3.6-037-99 при нормативному значенні 80дБА). Згідно протоколу №17 від 16 листопада 2017 року «Проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку» рівень шумового навантаження перевищує гранично допустимий рівень в житловій квартирі відповідача, а саме еквівалентний рівень під час роботи компресора - в спальні на 17 дБл, в вітальні на 16 дБл, а при вимкненому компресорі (на простої) еквівалентний рівень перевищує рівень у спальні на 12 дБл. Тобто робота обладнання кондитерського цеху позивача спричиняє постійний шум, який за своїм рівнем перевищує максимально допустимі норми. Факти систематичного порушення позивачем законодавства про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, а саме перевищення допустимого рівня шуму, підтверджуються відібраними Тернопільським відділом ГУНП у Тернопільській області 22.10.2017 року поясненнями осіб, що проживають по АДРЕСА_1 , замірами та висновками комісій Тернопільської міської ради. Крім цього, доводи позивача про поширення нею недостовірної інформації спростовується зазначеними доказами, подані нею дані журналістам газети відповідають дійсності, відтак вважає спірну інформацію достовірною, такою, що не підлягає спростуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріа Медіа» подало відзив на позов у якому вказало, що інформація розміщена на сайті ps:/tc.20miniit.ua про належність цього сайту до видавничої групи RIA Media не свідчить про те, що засновком такого сайту є RIA Media чи Товариство з обмеженою відповідальністю «Pia Медіа», оскільки видавнича група RIA Media не є юридичною особою, позначення «RIA Media» використовується як умовне значення англійською мовою щодо приналежності сайту до медіа та діяльності в мережі Інтернет. Згідно сертифікату на доменне ім`я "20minut.ua", виданому реєстратором доменів "Bestname-.ua", засновком зазначеного домену є TOB «Видавництво «PIA». Таким чином, вважає, що ні видавнича група RIA Media, ні Товариство з обмеженою відповідальністю «Pia Медіа» не є видавцями сайту https://te.20minut.ua , а тому позов до них заявлено безпідставно

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво Ріа» подало відзив на позов відповідно до якого зазначило, що власником зазначеного позивачем домену є TOB «Видавництво «PIA». Вказало, що опублікування спірної статті є дослівним відтворенням повідомлення ОСОБА_2 , є обставиною визнаною сторонами, тобто такими, що не підлягають доказуванню. Тому, в даній ситуації мають бути застосовані положення пункту 3 частини першої статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», відповідно до якої, редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб. Крім цього, просить звернути увагу суду на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема пункт 46 рішення від 15.07.2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», де було встановлено порушення статті 10 Конвенції, у якій суд звернув увагу на таке: «Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати важливу роль «сторожового пса суспільства» (наприклад, рішення у справі «The Observer The Guardian v. the Urrited Kingdom», від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series A no. 216). Покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення у справі «Педерсен і Баадсгаард проти Данії» та інші.

13 березня 2019 року у даній справі проведено підготовче судове засідання, за наслідками якого, підготовче провадження закрито та дану справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_7 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнали, у його задоволенні просять відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріа Медіа» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Ріа» Когут В.В. у судовому засіданні вважає, що позов не підлягає до задоволення, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб – сайті «https://te.20minut.ua» сайті, засновником якого згідно сертифікату на доменне ім`я "20minut.ua", виданому реєстратором доменів "Bestname-.ua", є TOB «Видавництво «PIA» опубліковано статтю під назвою «Компресори завжди ввімкнені. Вони вихідні, а мені гудить»: тернополянка скаржиться на шум під колишнім « ОСОБА_6 ». (посилання в мережі інтернет - https://te.20minut.ua/Podii/kompresori-zavzhdi-vvimkneni-vonivihidni-a-meni-guditternopolyanka-sk-10714013.html#page_comments).

У вказаній статті, серед іншого, зокрема зазначено, що «…А тут є компресор, який не вимикають. І тим більше, що вони працюють ночами. Двері металічні, якщо їх відкривати-закривати - то добре чути як вони гримають. І так кілька разів на ніч. Зранку приїжджають машини, на піддонах вивозять торти, все тріщить під самим моїм вікном. А зараз спека - їх не вимикають. Деколи вони навіть у неділю працюють, деколи ні. Але компресори завжди ввімкнені. Вони - вихідні, а мені гудить. Коли робили ремонт для цієї пекарні, будинок дав тріщину у двох місцях. Там рука пролазить. Тепер подали ще третю заяву, про відміну використання тих компресорів, які цілими днями гудять. Там постійно компресор качає. Аж ті люди, що живуть наді мною з малою дитиною, все чують, - скаржиться мешканка будинку, - Але вони молоді, то терплять. Та тут є підписи, бо ми раніше збирали їх від усіх мешканців. Люди побачили, що немає ніякого результату і змирилися..».

Зазначену інформацію у вказаній статті надруковано зі слів відповідача ОСОБА_2 .. Вказану обставину визнано ОСОБА_2 у судовому засіданні, а тому в силу вимог ч.1 ст.82 ЦПК України, вона не підлягає доказуванню, та суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, у тому числі добровільності їй визнання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації», домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернат, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; доменне ім`я – позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

Як вбачається із сертифікату про реєстрацію домена, виданого сервісом реєстрації доменів «Bestname» реєстрація доменного імені «20 minut.ua» проведено за ТОВ «Видавництво «Ріа».

Позивач ОСОБА_5 є приватним підприємцем та протягом вересня 2017 року здійснює свою підприємницьку діяльність в орендованому приміщенні колишнього ресторану «Пекін» по АДРЕСА_1 у місті АДРЕСА_2 , що підтверджено договором оренди нежитлового приміщення від 15 вересня 2017 року.

Як вбачається із протоколу №17 від 16 листопада 2017 року проведення дослідження та інфразвуку Тернопільського міського відділу ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», проведеного інженером санітарно-гігієнічної лабораторії зазначеного закладу, 16 листопада 2016 року о 22 год. 25 хв. за участю гр.. ОСОБА_2 , рівень шумового навантаження перевищує гранично допустимий рівень в житловій квартирі, а саме еквівалентний рівень під час роботи компресора в спальні на 17 дБА, в вітальні на 16 дБА, а при вимкненому компресорі (не працював) еквівалентний рівень перевищує гранично допустимий рівень в спальні на 12 дБА, згідно з вимогами ГОСТ 12.1.036-81. «Шум. Допустимі рівні в жилих і громадських будівлях».

Як слідує із копії протоколу №3 засідання комісії по розгляду питання, порушеного у зверненні мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 щодо діяльності орендарів приміщення ресторану «Пекін», створеної розпорядженням міського голови від 08.11.2017 року №272 «Про створення комісії» від 22.11.2017 року, зазначеною комісією встановлено, що нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 (частина приміщення ресторану «Пекін») передано в оренду фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 , якою облаштовано кондитерський цех по виробництву борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок. За наслідками роботи зазначеної комісії встановлено, що функціонування кондитерського цеху в приміщенні ресторану «Пекін», що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 суперечить вимогам чинних нормативно-законодавчих актів. Рекомендовано фізичній особі – підприємцю ОСОБА_5 припинити діяльність кондитерського цеху в приміщенні ресторану «Пекін» за адресою вул..Дружби,9 та облаштувати кондитерський цех в приміщеннях, які відповідають вимогам чинних нормативно-законодавчих актів. Інформувати власника приміщення ресторану «Пекін» за адресою: АДРЕСА_1 9 про невідповідність діяльності орендаря приміщення цільовому та функціональному призначенню.

Також як вбачається з інформації, викладеній у листі Головного управління Держспоживслужби в тернопільській області від 17.04.2018 року №01-34/1365, адресованій депутату Тернопільської міської ради Зіню ОСОБА_8 , «…мешканці житлового будинку по АДРЕСА_1 через гр.. ОСОБА_2 26.10.2017 року звертались до управління Держспоживслужби в м.Тернополі, із заявою, в якій було зазначено, що в приміщенні колишнього ресторану «Пекін» за адресою вул..Дружби,9 розташовується кондитерський цех, що працює у нічний час з 22.00 год. до 04.00 год. і створює шум та вібрацію в квартирах від роботи вентиляційної системи, технологічного обладнання та автотранспорту що заїжджає на завантаження продукції, а також щодо утворення тріщини на стіні фасаду житлового будинку…».

Як вбачається із копії протоколу №9 від 12.10.2017 року проведення дослідження та інфразвуку Тернопільського міського відділу ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», проведеного інженером санітарно-гігієнічної лабораторії зазначеного закладу, 12 жовтня 2017 року за участю ФОП ОСОБА_5 у кондитерському цеху, вул..Дружби, 9, рівень шумового навантаження на робочому місці кондитера в кондитерському цеху перевищує гранично допустимий рівень на 1 дБА згідно з вимогами ДСН 3.3.6-037-99 при нормативному значенні 80 дбА.

Відповідно до наданої копії протоколу №95 (18) від 07 вересня 2018 року проведення дослідження та інфразвуку Тернопільського міського відділу ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», проведеного інженером санітарно-гігієнічної лабораторії зазначеного закладу, 12 вересня 2018 року у житловій квартирі АДРЕСА_3 , за участю гр.. ОСОБА_2 , у точці проведення замірів шуму в житловій квартирі АДРЕСА_3 еквівалентний рівень звуку перевищує допустимі норми на 7 дБА при нормі 40 дБА згідно вимог ГОСТ 12.1.036-81 (СТ СЕВ 2834-80) «Шум.Допустимі норми в житлових і громадських будівлях».

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка проживає у будинку АДРЕСА_2 , квартира якої розміщені над кондитерським цехом, який належить позивачу – фізичній особі – підприємцю ОСОБА_5 , зазначила суду, що у вказаному цеху цілодобово працювало технологічне обладнання (холодильні установки, міксера), яке починаючи з вересня 2017 року створювало шум у кватирах мешканців, у тому числі у неї. Також, у нічний та ранній час, шум чула від відкривання дверей у зазначеному цеху та відвантаження продукції. В будинку на її думку внаслідок діяльності кондитерського цеху утворилась щілина. Зазначені обставини підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , яка також є мешканцем зазначеного будинку, була неодноразово у квартирі відповідача.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 грудня 2018 року, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Тернопільської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, позов задоволено частково. Скасовано постанову №716 по справі про адміністративне правопорушення від 06.12.2017 року, яка винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про визнання ОСОБА_5 винною за ст..182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., а справу надіслано на новий розгляд до адміністративної комісії.

Як вбачається із змісту зазначеного судового рішення «…постановою №716 по справі про адміністративне правопорушення від 06.12.2017 року виданої адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Як вбачається із тексту постанови, 10.10.17 року о 02.30 год. у приміщенні, що по вул..Дружби,9 у місті Тернополі, де здійснює підприємницьку діяльність із виготовлення кондитерських виробів ФОП ОСОБА_5 , виявлено перевищення допустимого рівня шумового навантаження (протокол №9 від 12.10.2017р.). ФОП ОСОБА_5 не забезпечила дотриманні тиші у вказаному приміщенні, чим порушила вимоги Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та інших нормативно-правових актів шодо захисту населення від шкідливого впливу шуму та правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». 13.10.2017 року о 01.30 год. у приміщенні, що по вул..Дружби,9 в м.Тернополі, де здійснює підприємницьку діяльність із виготовлення кондитерських виробів ФОП ОСОБА_5 , виявлено перевищення допустимого рівня шумового навантаження (протокол №9 від 12.10.2017р.). ФОП ОСОБА_5 не забезпечила дотримання інші у вказаному приміщенні, чим порушила вимоги Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму та правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»…». Судом за результатами розгляду справи встановлено, що «…при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було всебічно, повно та об`єктивно з`ясовано фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не враховано, що вина ОСОБА_11 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.182 КУпАП, дані про яке викладено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП 634380 від 07.11.2017 року належним чином не доведена, проте постанова винесена по обставинах скоєння двох правопорушень, які мали місце 10.10.2017 року о 02 год.30 хв. та 13.10.2017 року о 02.30 год., дані про які відображено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП 634380 від 07.11.2017 року та протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП НОМЕР_1 , що призвело до порушення вимог ст..284 КУпАП, відповідно до якої мало б бути закрито провадження по факту вчинення правопорушення 10.10.2017 року о 02.30 хв. та накладено адміністративне стягнення по факту вчинення правопорушення 13.10.2017 року о 02.30 год…».

В силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, зазначеним судовим рішенням встановлено, що постановою №716 по справі про адміністративне правопорушення від 06.12.2017 року, яка була винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про визнання ОСОБА_5 винною за ст..182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, неправомірно було притягнуто ОСОБА_5 за подіями, які місце лише 10.10.2017 року о 02.30 хв..

До правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права, практику Верховного суду та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), як джерело права.

У відповідності до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.

Згідно ст.10 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована згідно Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу; та надають достовірну та точну інформацію, як того вимагає журналістська етика (справи ЄСПЛ від 22 жовтня 2007 року «Lindon Otchakovsky Laurens and July v.France» та від 19 червня 2003 року «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark»).

За змістом частини першої статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Згідно із частиною першою статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини першої статті 297 ЦК України, кожен має право на повагу його гідності і честі.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 1, 19 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що беручи до уваги положення статей 32, 34 Конституції України, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. У пункті 15 зазначеної постанови роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;г)поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

За положеннями статті 29 Закону України «Про інформацію», суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, ведення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка поширюється будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду.

У справі «Gazeta Ukraina Tsentr v. Ukraine» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини у п.46 (g), відзначає, що повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див., наприклад, рішення у справі "The Observer and The Guardian v. The United Kingdom", від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series Ano. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. рішення у справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії", зазначене вище, п.77; рішення у справі "Торгейр Торгейрсон проти Ісландії" (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland"), від 25 червня 1992 року, п. 65, Series A, no. 239; і рішення у справі "Джерсільд проти Данії", зазначене вище, п. 35).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 cт. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 cт. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних страждань, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 9 цієї ж Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутацїї, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд дослідивши та оцінивши докази надані сторонами, а також у їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріа Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ріа» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення. При цьому, суд зазначає, що факти викладені в інформації, опублікованій ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб – сайті «https://te.20minut.ua» у статті під назвою «Компресори завжди ввімкнені. Вони вихідні, а мені гудить»: тернополянка скаржиться на шум під колишнім «Пекіном», а саме «…А тут є компресор, який не вимикають. І тим більше, що вони працюють ночами. Двері металічні, якщо їх відкривати-закривати - то добре чути як вони гримають. І так кілька разів на ніч. Зранку приїжджають машини, на піддонах вивозять торти, все тріщить під самим моїм вікном. А зараз спека - їх не вимикають. Деколи вони навіть у неділю працюють, деколи ні. Але компресори завжди ввімкнені. Вони - вихідні, а мені гудить. Коли робили ремонт для цієї пекарні, будинок дав тріщину у двох місцях. Там рука пролазить. Тепер подали ще третю заяву, про відміну використання тих компресорів, які цілими днями гудять. Там постійно компресор качає. Аж ті люди, що живуть наді мною з малою дитиною, все чують, - скаржиться мешканка будинку, - Але вони молоді, то терплять. Та тут є підписи, бо ми раніше збирали їх від усіх мешканців. Люди побачили, що немає ніякого результату і змирилися..», яку було опубліковано зі слів відповідача ОСОБА_2 , підтверджена наданими відповідачем ОСОБА_2 доказами, а тому, суд вважає, що її не слід вважати недостовірною. Крім цього, суд зазначає, що спірна інформація є суб`єктивними висловлюваннями відповідача, які вона виражає у зв`язку із функціонуванням кондитерського цеху, належного позивачу під її квартирою, та внаслідок роботи якого, у квартирі в якій вона проживає, було встановлено перевищення граничного допустимого рівня шумового навантаження від обладнання наявного у зазначеному цеху, що знайшло своє підтвердження у протоколі №17 від 16 листопада 2017 року проведення дослідження та інфразвуку Тернопільського міського відділу ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України», а також інших вище наведених доказах, які були предметом дослідження у судовому засіданні, поясненнях свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Суд, також вважає, що позивачем не доведено заподіяння їй моральної шкоди діями відповідачів, оскільки ними не представлено суду доказів, які б свідчили про це, а також, які б підтверджували її моральні страждання, а тому суд вважає, що у цій частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити. Також, суд зазначає, що вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ріа» не підлягають до задоволення з наведених вище підстав, а також із того, що спірну інформацію, яку вимагає спростувати позивач, була висловлюванням іншої особи, зокрема ОСОБА_2 , а тому в силу вимог статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» зазначене видавництво не несе відповідальності за її публікацію.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 34, 68 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 270, 275, 276, 277, 302, 297, 299, 1167 ЦК України, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, суд, –

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріа Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ріа» про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, відмовити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_5 у користь держави судовий збір за розгляд даної справи у розмірі 2 466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн.. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 03 січня 2020 року.

Головуючий суддя

В. В. Ромазан