open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2019 року

м. Рівне

№460/1802/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Кисельова М.І.,

відповідача: представник Шангрик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-21757-17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави для нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки остання не є самозайнятою особою, здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро.

Ухвалою суду від 06.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області подано відзив на позовну заяву, за змістом якого поняття "адвокатська діяльність" охоплює усі форми незалежної професійної діяльності адвоката. Особи, які провадять таку діяльність, є платниками єдиного внеску. Враховуючи те, що наразі відсутня ліквідаційна звітність позивача за 2017 рік та звітність за формою №7-ЄСВ, а також відсутні дані про сплату єдиного соціального внеску адвокатським бюро, на підставі інтегрованої картки було сформовано вимогу про сплату боргу.

Ухвалою суду від 16.10.2019 у сторін витребувано додаткові докази.

Ухвалами суду від 31.10.2019 та від 12.11.2019 задоволено клопотання позивача про продовження строку для подання додаткових письмових доказів.

Ухвалою суду від 03.12.2019 допущено процесуальне правонаступництво у справі шляхом заміни відповідача, Головного управління ДФС у Рівненській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

Ухвалою суду від 03.12.2019 витребувано у Головного управління ДПС у Рівненській області додаткові докази, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що вона не є ані фізичною особою-підприємцем, ані самозайнятою особою, здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро з 23.02.2017.

Адвокатське бюро ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи без реєстрації ПДВ з 5% ставкою податку до доходу. Позивач вважає, що це є належним і допустимим доказом на підтвердження зняття її з обліку як самозайнятої особи.

За таких обставин, у відповідача відсутні підстави для нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та складення і надсилання спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Звернула увагу суду на те, що вже після відкриття провадження у даній справі Головним управлінням ДПС у Рівненській області було сформовано та надіслано вимогу від 17.12.2019 №Ф-348472-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З вказаної вимоги вбачається, що станом на 30 листопада 2019 року так звана заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску становить 1062,38грн, що автоматично скасовує дійсність оскаржуваної у даній справі вимоги.

Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суду пояснила, що законодавець не конкретизував організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності - індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання, а застосував поняття поняття "адвокатська діяльність" як таке, що охоплює усі форми незалежної професійної діяльності адвоката.

З урахуванням вказаного, посилання позивача на те, що вона не здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, не змінює і не позбавляє її статусу платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особи, що провадить незалежну професійну діяльність - адвокатську діяльність, хоч і у формі адвокатського бюро.

Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1006, виданого Рівненською обласною КДКА 14.10.2012, за організаційною формою - адвокатське бюро.

Авокатське бюро ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстроване як юридична особа 23.02.2017, взяте на облік у контролюючому органі як платник податків та платник єдиного внеску 24.02.2017.

Ці обставини підтверджуються Витягом з Єдиного реєстру адвокатів України від 27.02.2017 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.а.с.20-21).

Авокатське бюро ОСОБА_1 з 01.01.2018 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5% доходу, без реєстрації ПДВ.

Ці обставини підтверджуються витягом з Реєстру платників єдиного податку від 11.12.2017 №1717163403436 (а.с.22).

14.05.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області було сформовано для ОСОБА_1 вимогу №Ф-21757-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 17165,03грн (а.с.14).

Зазначену вимогу позивач оскаржила в адміністративному порядку (а.а.с.29-32).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 №35723/6/99-99-11-05-02-25 скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду (а.с.19).

Вважаючи вимогу від 14.05.2019 №Ф-21757-17 протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.п.2, 6 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Платники єдиного внеску визначені у ст.4 Закону №2464-VI.

У силу вимог п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз.2 ч.1 ст.5 Закону №2464-VI).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У силу вимог п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2018), платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI (у редакції, що діє з 01.01.2018) передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону №5076-VI, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат , який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.( ст.13 Закону №5076-VI).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.14 Закон №5076-VI, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах (ч.6 ст.14 Закон №5076-VI).

Аналіз наведених норм Закону №2464-VI та Закону №5076-VI дає підстави для висновку про те, що особи, які провадять індивідуальну адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, зобов`язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як самозайнята особа або як фізична особа-підприємець.

Якщо ж особа здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро, то платником єдиного внеску є адвокатське бюро, якщо таке бюро використовує найману працю як роботодавець у розумінні Закону №2464-VI. Такий самий обов`язок виникає і у випадку надання адвокатському бюро послуг за цивільно-правовими договорами (окрім виключень, які стосуються фізичних осіб-підприємців).

Якщо засновник адвокатського бюро отримує дохід у вигляді заробітної плати (тобто, працює за трудовим договором), то бюро, як юридична особа, здійснює роль роботодавця щодо адвоката-засновника, й зобов`язане сплатити за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, згідно з вимогами Закону №2464-VI, дохід засновника у виді дивідендів не є базою нарахування єдиного соціального внеску.

З вимоги від 14.05.2019 №Ф-21757-17 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску в сумі 17165,03грн існує станом на 30 квітня 2019 року (а.с.14).

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків, самозайнятої особи ОСОБА_1 , недоїмка зі сплати єдиного внеску почала формуватися, починаючи з 19.04.2018 (а.с.104).

Таким чином, за даними відповідача, недоїмка у позивача як у самозайнятої особи зі сплати єдиного внеску в сумі 17165,03грн розрахована за період з 19.04.2018 по 30.04.2019.

Як зазначено судом вище, з 23.02.2017 ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність у формі адвокатського бюро.

Отже , з 23.02.2017 у позивача відсутній обов`язок щодо сплати єдиного внеску як у самозайнятої особи.

Відповідно до пп.2 п.11.18 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстровано і Міністерстві юстиції 29.12.2011 за №1562/20300 (далі - Порядок №1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою №8-ОПП.

На виконання вимог зазначеної норми ОСОБА_1 28.02.2017 подала до контролюючого органу заяву форми №8-ОПП (про ліквідацію або реорганізацію платника податків) із проханням провести заходи, передбачені Порядком №1588, та видати довідку про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів. Зазначена заява зареєстрована відповідачем за №1717160600029 (а.с.110).

Жодних доказів, що підтверджують проведення контролюючим органом заходів, передбачених Порядком №1588, за заявою ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.

Поряд з цим, під час судового розгляду даної справи Головним управлінням ДПС у Рівненській області було сформовано для ОСОБА_1 вимогу від 17.12.2019 №Ф-348472-50 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 1062,38грн (а.с.95).

Порядок стягнення заборгованості з платників передбачено розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі - Інструкція №449).

За змістом п.3 зазначеного розділу Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску надсилається (вручається) платнику у разі виникнення, зростання чи часткового зменшення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Згідно з поясненнями позивача в судовому засіданні, під час розгляду даної справи нею не було здійснено жодних проплат для погашення недоїмки в сумі 17165,03грн, що визначена спірною вимогою.

Представник відповідача суду пояснила, що відбулося коригування в інтегрованій картці платника податків.

Тобто , відповідачем фактично визнано неправомірність визначення суми недоїмки спірною вимогою від 14.05.2019 №Ф-21757-17.

Згідно з п.6 розділу V Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Жодних доказів прийняття відповідачем рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) суду не надано.

Інших обставин, вказаних у п.6 розділу V Інструкції №449 судом не встановлено.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-21757-17, не зважаючи очевидну протиправність, залишається чинною, а тому підлягає скасуванню судом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач , Головне управління ДПС у Рівненській області, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже , на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області, витрати зі сплати судового збору на суму 768,40грн, сплачені згідно з квитанцією від 01.08.2019 №0.0.1425234288 (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-21757-17.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 січня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.

Джерело: ЄДРСР 86925970
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку