копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Справа № 160/9749/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Масенка Г.Є.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача Шевченко Л.М.

представника відповідача 2 Черкашиної Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу реклами Кам`янської міської ради, Кам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2019 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу реклами Кам`янської міської ради (надалі - відповідач 1), з наступними позовними вимогами:

- визнати рішення Відділу реклами Кам`янської міської ради від 15.08.2019 року №01-14/425 про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами неправомірним і його скасувати;

- зобов`язати Відділ реклами Кам`янської міської ради повторно розглянути питання щодо продовження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 термін дії дозволів №25, №26, №27, №29, №31, №33, №49 на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до поданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяв від 30.08.2019 року (номери Центру надання адміністративних послуг м. Кам`янського №40277, №40278, №40279, №40281, №40283, № 40285, №40289) з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що незаконним рішенням відповідача 1 були порушені права позивача як розповсюджувача реклами, які підлягають захисту відповідно до ст. 5 КАС України. В протиріч виконанню ухваленого судом рішення від 23.07.2019 року, відповідачем по справі -відділом реклами Кам`янської міської ради 15.08.2019 року знову було ухвалене нове рішення № 01-14/425, яке практично ідентичне та відтворює зміст рішення відповідача від 28.09.2018 року №01-14/296, яке було визнано судом протиправним і скасоване. При цьому, і в першому і в другому випадку відповідач не навів будь-яких доказів на підтвердження мотивів та підстав відмови. Зазначив лише про наказ про проведення ним перевірки від 30.07.2019 р. № 08, проте не надав будь якої інформації, про дату та час проведення перевірки, про осіб, які проводили перевірку та в присутності яких така перевірка проводилася, про документи, складені за результатами проведеної перевірки, інформації про причини незалучення позивача, як заінтересованої особи, до перевірки мого рекламного засобу, не ознайомлення з результатами такої перевірки та з документами, складеними за її результатами. Лише 03.10.2019 року на підставі запиту позивача від 23.09.2019 року про надання інформації та після скарги, адресованій міському голові відповідачем були направлені поштовим відправленням: копія рішення відділу реклами від 15.08.2019 р. № 01- 14/425; копія листа від 27.09.2019 р. № 01-23/533; копія наказу від 30.07.2019 р. № 08 та копія довідки від 08.08.2019 р. про проведення перевірки, (докази: копія рішення відділу реклами від 15.08.2019 р. № 01-14/425; копія листа від 27.09.2019 р. № 01-23/533; копія наказу від 30.07.2019 р. № 08 та копія довідки від 08.08.2019 р. про проведення перевірки, копія конверту від 01.10.2019 р.). Позивач вказує, що доводи відповідача, про те, що фактичне розташування рекламних засобів не відповідає місцю розташування відповідно дозволам є безпідставними та спростовується долученими до позову доказами. На виконання свого рішення від 28.09.2018 року у вигляді листа № 01-14/296 (яке в подальшому було визнане судом неправомірним та скасоване) відділ реклами Кам`янської міської ради примусово демонтував належні позивачу рекламні засоби. Позивач вказує, що терміни дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами продовжувалися декілька разів, останній - з 04.01.2013 по 04.01.2018 р. Під час дії дозволів жодних зауважень стосовно невідповідності місця розташування рекламних засобів даним топогеодезичних знімків місцевості з прив`язкою місця розташування таких рекламних засобів висунуто не було. Доводи відповідача про не усунення виявлених недоліків у встановлений відділом реклами у попередженні від 08.08.2019 року № 59-П термін, а саме до 14.08.2019 р. є безпідставні, оскільки її не було повідомлено про час, дату проведення перевірки, не залучено до участі в ній, не ознайомлено із довідкою про перевірку від 08.08.2019 р., не надано попередження від 14.08.2019 р. № 59-П про усунення виявлених порушень ні особисто, ні поштою. Також такі документи не були надані на письмовий запит позивача. Як вбачається із довідки про проведення перевірки, до направлення попередження та ознайомлення позивача із результатами перевірки, усунення виявлених недоліків, у день перевірки 08.08.2019 року комісією було прийняте рішення про відмову у продовженні строку дії дозволів, проте довідка не містить визначення переліку дій, які саме необхідно вчинити, які заходи слід вжити задля усунення порушень. Більш того, незрозумілими є висновки відповідача щодо можливості усунення порушень відносно рекламних конструкцій, які відсутні за місцем розташування і були самим відповідачем демонтовані і по теперішній час не відновлені, крім того відповідач сам зазначив про неможливість встановлення ним відповідності місця розташування об`єктів дозвільним документам із-за відсутності самих об`єктів дослідження. Таким чином, рішення про відмову у продовженні строку дозволів на розміщені реклами не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, а тому, на думку позивача, підлягає скасуванню, у зв`язку із чим наявні підстави для повторного розгляду питання щодо продовження строку дії таких дозволів з урахуванням висновків суду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/9749/19 передані до розгляду судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 р. відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання на 01.11.2019 р. о 10:00 год.; долучено до участі у справі Кам`янську міську раду в якості співвідповідача (надалі - відповідач 2).

У підготовче судове засідання 01.11.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники позивача та відповідача 2.

Представником відповідача 2 було подано відзив на позовну заяву, згідно якого вказано, що Кам`янська міська рада, як колегіальний орган, який складається з депутатів, що обрані виборцями міста, як представники інтересів територіальної громади, не приймала жодного рішення стосовно відмови у продовженні терміну дії дозволів на розміщення реклами позивача та жодним чином не порушила його права, свободи та інтереси. Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернень позивача до Кам`янської міської ради з питання порушення саме міською радою прав та інтересів ОСОБА_1 Напроти, сам позивач у своєму позові зазначає, що звертався до відділу реклами міської ради (а не до Кам`янської міської ради) з проханням продовжити терміни дії дозволів на розміщення реклами. В матеріалах справи містяться також письмові докази - відповіді відділу реклами міської ради на звернення ОСОБА_1 , що підтверджують правовідносини між позивачем та відділом реклами. Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.162, 245 КАС України, відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних у повному обсязі.

До судового засідання представник відповідача 1 надав клопотання про відкладення розгляду у справи, у зв`язку із чим судове засідання було відкладено до 11:00 год. 25.11.2019 р.

Також через канцелярію суду 01.11.2019 р. позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених нею судових витрат по справі.

У підготовче судове засідання 25.11.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники сторін.

Представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого повідомлено суд, що з метою вирішення питання подальшого продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №25, №26, №27, №29, №31, №33 та №49 за заявами фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 30.08.2018 (вх. Центру надання адміністративних послуг м. (Кам`янське від 30.08.2018 №40285, №40289, №40277, №40279, №40278, №40283 та №40281; вх. відділу реклами Кам`янської міської ради від 30.08.2018 №798, №797, №793, №794, №799, №796 та №795), на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №160/8738/18, на підставі наказу начальника відділу реклами Кам`янської міської ради від 30.07.2019 № 08 «Про проведення перевірки», проведено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог нормативних актів, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами в місті Кам`янському при розміщенні рекламних конструкцій. Перевіркою виявлені порушення вимог чинного законодавства, що регулює питання розміщення зовнішньої реклами, які викладені у довідці про перевірку. Встановлено, що 15.01.2019 рекламні засоби ФОП ОСОБА_1 демонтовані, і на цей час не встановлені, що підтверджується відповідними актами відсутності рекламних засобів. Отже, встановити відповідність фактично розташованого рекламного засобу з ескізом неможливо. Але, оглядом місць розташування рекламних конструкцій встановлено наявність фундаментів цих рекламних засобів, що, в свою чергу, дає можливість встановити відповідність фактичного місця розташування рекламного засобу місцю розташування, зазначеному у дозволах на розміщення зовнішньої реклами. При перевірці встановлено, що фактичне місце розташування рекламного засобу не відповідає місцю розташування, зазначеному у дозволі на розміщення зовнішньої реклами. За результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 скеровано попередження 08.08.2019 №59-П про необхідність вжиття заходів з усунення виявлених порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у строк до 14.08.2019 з урахування норм, визначених розділом Порядку, і в якому чітко конкретизовано ряд порушень, які необхідно усунути для подальшого продовження строку дії дозволів. Враховуючи той факт, що позивачем жодним чином не було усунуто порушення, які виявлені при перевірці, листом від 15.08.2019 №01-14/425 позивачу було відмовлено продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 26, № 27, № 29, №31,№33, №49 у зв`язку із невідповідністю подальшого розташування рекламного засобу вимогам до зовнішньої реклами.

Для надання позивачем відповіді на відзиви на позовну заяву, розгляд справи відкладено на 10:40 год. 09.12.2019 р.

У підготовче судове засідання 09.12.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники сторін.

Представником відповідача 1 подані додаткові пояснення по справі, долучені письмові докази.

Суд ухвалив закрити підготовче провадження по справі та призначити розгляд справи по суті на 18.12.2019 р. о 10:40 год.

16.12.2019 р. через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення по справі з додатками у вигляді письмових доказів.

Також, 16.12.2019 р. від відповідача 1 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

У судове засідання 18.12.2019 р. прибули позивач та уповноважені представники позивача та відповідача 2.

За згодою учасників справи, які прибули, суд ухвалив провести судове засідання без участі представника відповідача 1.

Позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої наполягає на правовій позиції, викладеній у позові та вважає висновки відповідачів у відзивах на позовну заяву протиправними.

Також позивачем були подані клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених нею судових витрат по справі та про долучення додаткових доказів по справі.

Судом ухвалено поновити позивачу строк для надання доказів по справі та долучити такі докази до матеріалів справи.

Представник позивача та позивач вимоги позову підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, які прибули у судове засідання щодо предмету спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні» рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з ч.3 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницькі органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради), сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Повноваження міських рад визначенні у ст.26 вказаного Закону, повноваження міського голови у ст.42, а повноваження виконавчих органів міської ради у статтях 27-40.

Відповідно до пункту 13 абзацу «а» частини першої статті ЗО Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067.

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з п.1.1. Положення про відділ реклами Кам`янської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 29.07.2016 №292-09/VІІ відділ реклами міської ради є виконавчим органом Кам`янської міської ради.

Відділ реклами міської ради є юридичною особою публічного права, має самостійний кошторис, рахунки в органах казначейства, в банківських установах, має печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та іншими реквізитами, власні бланки, печатки, штампи, передбачені діловодством (п.1.3. Положення).

Пунктом 1.4. Положення встановлено, що відділ є робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у м. Кам`янське.

До повноважень відділу належить розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу (п.3.1. Положення).

Відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 23.12.2004 № 929 04.01.2005 ватному підприємцю ОСОБА_1 видано дозволи на розміщення зовнішньої лами № 25, № 26, № 27, № 29, № 31, № 33 та № 49 на розташування рекламних засобів за саме:

Заводський район , перехрестя

просп. Шевченка - просп. Свободи; Заводський район, просп. Свободи, 53 (навпроти будинку);

Заводський район, просп. Свободи, 34 (навпроти будинку) - 3 одиниці;

Заводський район, просп. Свободи, 51 (навпроти будинку);

Заводський район, просп. Свободи, 55 (навпроти будинку);

30.08.2018 до відділу реклами міської ради (робочого органу) надійшли заяви ФОП ОСОБА_1 з проханням продовжити строк дії вищевказаних дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

За результатами розгляду вказаної заяви, листом відділу реклами міської ради (робочим органом) від 28.09.2018 № 01-14/296 ФОП ОСОБА_1 було відмовлено в продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки подальше розташування рекламного засобу за вище переліченими адресами не відповідає вимогам оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та вимогам до засобів зовнішньої реклами (п. 7, п. 8 Порядку).

Не погодившись з такими висновками відповідача 1 позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи по суті заявлені позовні вимоги суд виходить з наступного.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 140 Конституції України та ст.ст. 2, 10 та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні, обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 59 вищевказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення видається з дотриманням визначених, офіційно встановлених правил (процедур), які передбачають порядок підготовки проекту, його обговорення, експертизи, затвердження тощо.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, - за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами (власні (самоврядні) повноваження).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламних носіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах та визначення порядку надання дозволів на розміщення такої реклами здійснюється у відповідності до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Типові правила).

Згідно з п. 2 Типових правил дозвіл - це документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Пунктом 3 Типових правил встановлено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Тобто, Кабінет Міністрів України уповноважує органи місцевого самоврядування на прийняття рішення, яким закріплюються принципи розміщення зовнішньої реклами на певній території.

Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Кам`янському (надалі - Порядок), затверджено рішенням виконавчого комітету міської ради від 26.07.2017 № 206.

Згідно з п. 29 Типових правил строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №160/8738/18 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 23.05.2019; адміністративний позов фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення Відділу реклами міської ради про відмову в продовженні терміну дії зазначених дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 28.09.2018 року №01-14/296;

зобов`язано Відділ реклами Кам`янської міської ради повторно розглянути питання щодо продовження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 терміну дії дозволів №25, №26, №27, №29, №31, №33, №49, на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до поданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяв від 30.08.2018 року (номери Центру надання адміністративних послуг м. Кам`янського №40277, №40278, №40279, №40281, 40283, №40285, №40289);

стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кам`янської міської ради суму сплаченого судового збору у розмірі 4405,00 грн.

в іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постанова набрала законної сили 23.07.2019.

На виконання даного рішення суду, з метою вирішення питання подальшого продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №25, №26, №27, №29, №31, №33 та №49 за заявами фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами від 30.08.2018 (вх. Центру надання адміністративних послуг м. (Сам`янське від 30.08.2018 №40285, №40289, №40277, №40279, №40278, №40283 та №40281; вх. відділу реклами Кам`янської міської ради від 30.08.2018 №798, №797, №793, №794, №799, №796 та №795), на підставі наказу начальника відділу реклами Кам`янської міської ради від 30.07.2019 № 08 «Про проведення перевірки», проведено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог нормативних актів, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами в місті Кам`янському, при розміщенні рекламних конструкцій.

Перевіркою виявлені порушення вимог чинного законодавства, що регулює питання розміщення зовнішньої реклами, які викладені у Довідці про проведення перевірки від 08.08.2019 р.

Встановлено, що 15.01.2019 рекламні засоби ФОП ОСОБА_1 демонтовані, і на цей час не встановлені, що підтверджується відповідними актами відсутності рекламних засобів.

Отже, встановити відповідність фактично розташованого рекламного засобу з ескізом неможливо.

Але, оглядом місць розташування рекламних конструкцій встановлено наявність фундаментів цих рекламних засобів, що, в свою чергу, дає можливість встановити відповідність фактичного місця розташування рекламного засобу місцю розташування, зазначеному у дозволах на розміщення зовнішньої реклами.

При перевірці встановлено, що фактичне місце розташування рекламного засобу не відповідає місцю розташування, зазначеному у дозволі на розміщення зовнішньої реклами, а саме:

1.Заводський район, перехрестя просп. Шевченка - просп. Свободи (дозвіл №49) - Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М 1 : 500) місцю розташування рекламного засобу на 2,5 метри;

2.Заводський район, просп. Свободи, 53 (навпроти будинку) (дозвіл №31) - Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М 1 : 500) місцю розташування рекламного засобу на 3,5 метри;

3. Заводський район, просп. Свободи, 34 (навпроти будинку) (дозвіл №25) - Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М 1 : 500) місцю розташування рекламного засобу на 1,5 метри;

4. Заводський район, просп. Свободи, 34 (навпроти будинку) (дозвіл №26) - Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М 1 : 500) місцю розташування рекламного засобу на 2 метри;

5.Заводський район, просп. Свободи, 34 (навпроти будинку) (дозвіл №27) - Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М 1 : 500) місцю розташування рекламного засобу на 2 метри;

6.Заводський район, просп. Свободи, 51 (навпроти будинку) (дозвіл №29) - Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М 1 : 500) місцю розташування рекламного засобу на 4 метри;

7. Заводський район, просп. Свободи, 55 (навпроти будинку) (дозвіл №33) - Рекламний засіб не відповідає зазначеному в топогеодезичному знімку місцевості (М 1 : 500) місцю розташування рекламного засобу на 2 метри.

Згідно висновку, зазначеному у довідці про проведення перевірки, строк дії дозволів не підлягає продовженню, оскільки подальше розташування рекламних засобів на тих місцях, на яких вони розміщувалися до їх демонтажу, не відповідає вимогам до зовнішньої реклами, що є порушенням пп.8.1.1 п. 8.1 Порядку №206.

За результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 скеровано попередження 08.08.2019 №59-П про необхідність вжиття заходів з усунення виявлених порушень порядку розміщення зовнішньої реклами у строк до 14.08.2019.

Суд звертає увагу, що саме не виконання вимог щодо усунення порушень (фактичне місце розташування рекламного засобу не відповідає місцю розташування, зазначеному у дозволі) стало підставою для повторної відмови в продовженні дії дозволів за заявою позивача.

Розділом 8 Порядку № 206 визначені вимоги до зовнішньої реклами:

Розміщення зовнішньої реклами провадиться на підставі дозволів, виданих у встановленому порядку, згідно з укладеним договором на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів (щодо місць, які перебувають у комунальній власності) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів міського середовища та додержанням правил техніки безпеки, правил благоустрою території міста.

Після закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами розповсюджувач зовнішньої реклами протягом строку, встановленого у договорі про тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів (п`яти календарних днів), повинен:

здійснити демонтаж рекламного засобу з укладанням акта демонтажу;

відновити пошкоджені під час монтажу (демонтажу) або експлуатації рекламного засобу тверде покриття, зелені насадження, фасади, дахи будинків і споруд, вивезти сміття та залишки матеріалів, які залишилися після проведення робіт.

Суд зазначає, що доказів належного повідомлення позивача про проведення перевірки та її результати у вигляді попередження про усунення порушень, під час судового розгляду справи не надані, а отже суд зазначає про їх відсутність, що в свою чергу вказує про об`єктивну неможливість усунення позивачем таких порушень.

Зі змісту попередження не вбачається вичерпних конкретизованих дій, які має виконати особа, якій воно адресоване.

Також, в рішенні відповідача 1 про відмову в продовженні дозволу на розміщення реклами не зазначається конкретних порушень позивачем вимог п. 7 та 8 Порядку №206, не вказано із посиланням на відповідні підпункти повноважень пунктів 7 та 8 Прядку №206 в чому саме полягають такі порушення по кожному конкретному рекламному засобу, яким чином встановлено та чим підтверджено наявність таких порушень станом на час прийняття спірного рішення.

Судом встановлено, що означені підстави відмови в продовженні термінів дозволів (фактичне місце розташування рекламного засобу не відповідає місцю розташування, зазначеному у дозволі) вже були предметом розгляду у справі №160/8738/18 та визнані неправомірними у зв`язку із чим зобов`язано повторно розглянути заяви позивача з питань продовження термінів дозволів.

В постанові від 23.07.2019 суд апеляційної інстанції зазначив, що в оскаржуваному рішенні відповідача - 2 від 28.09.2018 року не зроблено жодних посилань на наявність тривалих порушень позивачем вимог Закону щодо розміщення зовнішньої реклами, зокрема з 2016 року, не зроблено жодних посилань і на доповідну записку головного спеціаліста відділу Кручініна О.С. від 30.04.2018 року.

Суд апеляційної інстанції вказав, що позивачу з 2016 року та протягом 2018 року неодноразово було продовжено строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами по зазначеним об`єктам. Останній раз позивачу продовжено строк дії дозволів в червні 2018 року на період до жовтня 2018 року. В зазначений період часу, вже існувала доповідна записка головного спеціаліста відділу Кручініна О.С. від 30.04.2018 року, також відповідачу - 2 було відомо і про порушення позивачем вимог Закону щодо розміщення зовнішньої реклами, що мали місце в вересні 2016 року, однак вони не послугували підставою для відмови в продовження строків дії дозволів в червні 2018 року.

Більш того, суд апеляційної інстанції зазначає, що як видно із попередження, яке було надіслано позивачу в 2016 році №09-П від 08.09.2016 року, позивачу було надано 5 днів для усунення порушень вимог Порядку розміщення зовнішньої реклами, та попереджено, що в разі не усунення порушень рекламні засоби будуть демонтовані.

Як видно з матеріалів справи рекламні засоби не були демонтовані, та використовувались позивачем до часу розгляду справи (2018 рік), таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що має місце тривале порушення вимог чинного законодавства щодо розміщення зовнішньої реклами з боку позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача - 2, є таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості, прийняте без належного розгляду та встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення питання, відтак воно підлягає скасуванню.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції про те, що повноваження щодо розгляду питання про продовження строку дії дозволів є дискреційними, тому покладення на нього обв`язку вчинити певні дії є недопустимим, є необґрунтованими, оскільки згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

В даному випадку, відповідач-2 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд, оскільки за наслідками розгляду порушеного позивачем в її заявах про продовження строку дії доводів питання, відповідач зобов`язаний був прийняти конкретне рішення відповідно до Закону.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що органи державної влади не можуть безпідставно приймати рішення, що пов`язані з обмеженням реалізації певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з конституційним принципом, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з тим, суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, вказані обставини мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи по суті.

Отже, враховуючи викладене слідує висновок, що позивачу повторно було відмовлено у продовженні терміну дозволів з підстав, які визнані судом протиправними.

Такі дії суб`єкта владних повноважень, на переконання суду, є недопустимими.

Також суд зазначає, що відповідач наводить обставини, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру перелічені в п. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами не передбаченими законами, не допускається.

Згідно п. 4.3 Порядку продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації : внесенням відповідних змін у дозвіл.

Строк дії дозволу відповідно до цього пункту не підлягає продовженню у разі наявності у розповсюджувача зовнішньої реклами заборгованості з оплати за тимчасове користування цим або іншим місцями розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності, та у раз невідповідності подальшого розташування рекламного засобу на цьому місці вимогам до зовнішньої реклами.

Перелік підстав для відмови у продовженні є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, відмова у продовженні дії дозволів, з підстав, не визначених у законі, не допускається.

На підставі ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарсько діяльності» відповідач зобов`язаний у своєму рішенні зазначити причини, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня отримання відповідної заяві суб`єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документу дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

Відмовивши у продовженні строку дії дозволу відповідач 1 в своєму рішенні та попередженні про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами не зазначив жодних конкретних обставин порушення діючого законодавства про рекламу, не надав жодного належного доказу на підтвердження своїх висновків.

Посилання відповідача 1 на невиконання позивачем вимог розділу 10 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Кам`янське як на доказ невиконання попередження від 08.08.2019 року № 59-П , не може братися судом до уваги, оскільки даний розділ Порядку регулює обов`язки розповсюджувача реклами при проведення робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу на території міста. Тобто монтувати рекламний засіб можна тільки на підставі відповідного дозволу, самовільне проведення робіт, пов`язаних з розташуванням рекламних засобів на міській території заборонено.

Матеріали справи свідчать про те, що об`єктивно позивач не могла проводити будь-які роботи, оскільки рекламні конструкції станом на поточну дату демонтовані.

Наведені відповідачами підстави для відмови є необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи, що вказує на наявність підстав для визнання неправомірним та скасування рішення Відділу реклами Кам`янської міської ради від 15.08.2019 року №01-14/425 про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та задля належного відновлення порушених прав особи суд вважає за необхідне зобов`язати Відділ реклами Кам`янської міської ради повторно розглянути питання щодо продовження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 термін дії дозволів №25, №26, №27, №29, №31, №33, №49 на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до поданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяв від 30.08.2019 року (номери Центру надання адміністративних послуг м. Кам`янського №40277, №40278, №40279, №40281, №40283, № 40285, №40289) з урахуванням висновків суду.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно наявної в матеріалах справи квитанції №47 від 07.10.2019 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3845,00 грн.

Статтею 134 КАС України регламентовано витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн.

Позивачем були долучені до матеріалів справи докази понесення судових витрат по справі, а саме: копія договору про надання правничої допомоги від 20.09.2019 р., акт наданих послуг від 05.10.2019 р. всього на суму у розмірі 5000,00 грн., акт наданих послуг від 18.12.2019 р. всього на суму 4000 грн., квитанції про оплату наданих послуг від 05.10.2019 р., від 12.12.2019 р., витяги з книги обліку доходів, докази направлення сторонам кореспонденції, копії проїзних білетів.

Згідно актів наданих послуг, позивачу була надана усна консультація (1год.) - 250,00 грн., складання скарги міському голові (2 год.) - 50 грн., вивчення доказів (1 год.) - 250,00 грн., складання позовної заяви (16 год.) - 4000,00 грн., уяасть у 4-х судових засіданнях - 4000,00 грн.

Враховуючи наведені критерії визначення розміру витрат по справі, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку про підтвердження понесення позивачем витрат у розмірі 5000,00 грн.

За таких обставин, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3845,00 грн. та судові витрати по справі у розмірі 5000 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відділу реклами Кам`янської міської ради.

Доводи та заперечення учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України, передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 2 КАС України, вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин у сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу реклами Кам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати рішення Відділу реклами Кам`янської міської ради від 15.08.2019 року №01-14/425 про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами неправомірним і його скасувати;

Зобов`язати Відділ реклами Кам`янської міської ради повторно розглянути питання щодо продовження фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 термін дії дозволів №25, №26, №27, №29, №31, №33, №49 на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до поданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяв від 30.08.2019 року (номери Центру надання адміністративних послуг м. Кам`янського №40277, №40278, №40279, №40281, №40283, № 40285, №40289) з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. та судові витрати по справі у розмірі 5000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу реклами Кам`янської міської ради.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 січня 2020 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 13.01.20 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун