09.12.2019

Справа № 331/2715/18

Провадження 2/331/72/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 09 » грудня 2019 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі - Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23 липня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав та обов`язків виступає - Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 , уклали Договір про надання споживчого кредиту за №11374056000.

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, Долар США, в сумі 25723,00 (Двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять три долара США 00 центів), що дорівнює еквіваленту 124499,32 гривень (Сто двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 32 копійки) за курсом Національного Банку України на день укладення Договору, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

Відповідно до п. 1.2.2. Позичальник зобов`язаний повернути кредиту повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору (якщо Сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 23 липня 2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Відповідно до умов кредитного договору, за користування кредитними коштами, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00% річних.

Відповідно до умов Договору - нарахування процентів за Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.6. Договору - Сторони погодили наступну черговість погашення заборгованості Позичальника за Договором:

1. прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення);

2. строкові комісії;

3. прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення);

4. строкові проценти;

5. прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

6. строкова сума основного боргу;

7. штрафні санкції за Договором.

23 липня 2008 року, в забезпечення виконання зобов`язань за Договором №11374056000 від 23 липня 2008 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_2 (було укладено Договір поруки № 218864.

Відповідно до п.1.1. Договору поруки - поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 , усіх його зобов 'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11374056000 від 23 липня 2008 року (дачі - Основний договір), укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 1.3. - поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов 'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафній санкцій, передбачених умовами Основного договору.

Відповідно до п.1.4. - відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

Відповідно до cт. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до cт. 1049 ЦК України - Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Банк перед Відповідачем зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав, але Відповідач умови зазначеного Кредитного договору щодо повернення грошових коштів зі сплатою відповідних відсотків постійно порушував.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини.

Відповідно до cт. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (cс. 516 ЦК України).

З огляду на зазначене, Банк скористався своїм правом згідно ст. ст. 512, 514 ЦК України, уклавши: 20 квітня 2012 р. з ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» Договір Факторингу за №05/12, відповідно до умов якого відступив на користь ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» своє право вимоги заборгованості за вказаним Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, Клієнт (ПАТ «УкрСиббанк») зобов`язується відступити Фактору (ГОВ «Кредекс Фінанс») права вимоги за кредитами, а Фактор зобов`язується придбати Права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити Ціну продажу, передбаченого цим договором.

Пунктом 2.3. Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року передбачено, що за умови коли - Передача набуває чинності у дату передачу з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованості і отримує відповідні Права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний Сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в Додатку 2 до цього Договору, є доказом Передачі.

Копією акту приймання-передачі від 14 травня 2012 року підтверджуються, що сторонами договору факторингу було підписано вказаний акт та передано право вимоги за кредитами.

Крім того, п. 3 Акту приймання - передачі визначено, що Клієнт передає (відступає) Права вимоги за кредитами Фактору (за переліком наведеним у частині А Додатку 1 (Реєстр заборгованості боржників) до Договору, а Фактор цим приймає такі Права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують, що передача Прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (Реєстру заборгованості боржників) до Договору, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання - передачі, як передбачено у пункті 2.3. Договору.

За таких обставин, ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» (Новий Кредитор та Заставодержатель) набуло права грошової вимоги та застави до Відповідача в обсязі та на умовах, що існували у Первісного кредитора та Заставодержателя, а Первісний кредитор та Заставодержатель: ПАТ «УКРСИББАНК» втратив такі права.

На час укладення Договору факторингу загальна сума заборгованості Відповідача перед новим кредитором - ТОВ «Кредекс Фінанс» становила 156120,60 гривень (Сто п 'ятдесят шість тисяч сто двадцять гривень 60 копійок), з яких:

-заборгованість за основною сумою боргу - 129469,88 грн (Сто двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 88 копійок);

-заборгованість за відсотками становить - 26650,72 грн (Двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят гривень 72 копійки), що підтверджується залученим у формі додатку Витягом з реєстру боржників до вищезазначеного Договору факторингу, що виступає Додатком №1 до наведеного Договору факторингу.

В порушення умов Договору, відповідачем не проводилась оплата грошових коштів відповідно до умов наведеного Договору, в зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.01.2018 року заборгованість Відповідача складає 261251,40 грн (Двісті шістдесят одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня 40 копійок), з яких:

-заборгованість по основній сумі кредиту - 129469,88 грн (Сто двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 88 копійок);

-заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 26650,72 грн (Двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят гривень 72 копійки);

-нараховані відсотки згідно Договору - 105130,80 грн (Сто п`ять тисяч сто тридцять гривень 80 копійок), з моменту переуступки по дату виготовлення розрахунку.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» просить суд стягнути солідарно на його користь з відповідачів ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., ІПН: НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11374056000 від 23 липня 2008 р. в загальному розмірі 234600,68 грн (Двісті тридцять чотири тисячі шістсот гривень 68 копійок), яка складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 129469,88 грн (Сто двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 88 копійок); нарахованих відсотків згідно Договору - 105130,80 грн (Сто п`ять тисяч сто тридцять гривень 80 копійок), з моменту переуступки по дату виготовлення розрахунку. Стягнути солідарно на користь Позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», Код ЄДРПОУ: 36799749) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 3519,01 гривень.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2018 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2018 року призначено справу до судового розгляду на 09.01.2019 року на 09 год. 00 хв.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Кредекс Фінанс» позов підтримав, наполягав на задовленні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 надав суду письмовий відзив, в якому заначив, що згідно ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що «У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування».

Пунктом 5 частини 3 статті ст. 175 ЦПК України на Позивача покладено обов`язок щодо «Викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини».

Відповідно ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) встановлено, «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ».

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Тобто, доказами можуть бути будь-які фактичні дані, в тому числі і Договір банківського кредиту, як письмовий доказ, на підставі якого суд повинен встановити наявність обставин, що обґрунтовують вимоги Позивача щодо наявності у Відповідача заборгованості за Кредитним договором, не виконання за цим договором грошового зобов`язання та настання цивільно-правової відповідальності, виходячи саме з умов договору як письмового доказу та первинних документів з надання та погашень заборгованості.

Згідно обставин справи, 23.07.2008 року між Позичальником та Акціонерним комерційним іноваціним банком «УкрСиббанк», правонаступником, якого за усіма правами та обов`язками є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11374056000

Згідно пункту 1.1. Кредитного договору, Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в розмірі - 25 723,00 (двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять три доларів США 00 центів).

Відповідно до п. 1.2.2. Кредитного договору, Позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, встановлених графіком погашення кредиту не пізніше 23.07.2015 року.

Пунктом 1.3.1. Кредитного договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі - 14,00 % річних.

Позивач в порушення вимог передбачених статею 175 ЦПК України при подані позову не надав суду жодного доказу про надання та погашення кредитної заборгованості Відповідачами по Кредитному договору (Платіжні доручення, ордери про видачу та погашення кредиту).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(з усіма змінами та доповненнями)(надалі по тексту - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи повинні складатися під час здійснення господарської операції, а якщо це не є можливим - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); дата і місце складання; зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги щодо оформлення первинних документів встановлені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (надалі по тексту - Положення).

Статтею 41 Закону України «Про національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999 року (з усіма змінами та доповненнями)(надалі по тексту - Закон № 679-XIV) встановлено, «Національний банк встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності».

Відповідно ч. 2 ст. 56 Закону № 679-XIV, «Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб».

Згідно ч. 1 ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІвід 07.12.2000 року (з усіма змінами та доповненнями)(надалі по тексту - Закон № 2121-III) чітко визначено «Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку».

Постановою Правління національного банку України № 254 від 18.06.2003 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 року за № 559/7880 «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України»(надалі по тексту - Постанова НБУ № 254 або Положення)(з усіма змінами та доповненнями) було врегульовано операційну діяльність та надано поняття первинним бухгалтерським документам та порядку їх складання.

Відповідно п. 2.11. Положення зазначено, «Операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операція здійсненна після закінчення апеляційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні».

Пунктом 4.1. Положення передбачено, «Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані».

Згідно п. 4.2. Положення визначено, «Підставою для відображення операцій за балансовими та позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи».

Пунктом 4.3. Положення зазначено, «Первині документи мають бути складенні під час здійснення операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій формі».

Відповідно п. 4.6. Положення встановлено, «Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативних актів НБУ. До меморіальних ордерів належать такі розрахункові документи: Меморіальні ордери; Платіжні доручення; Платіжні вимоги-доручення; Платіжні вимоги; Чеки».

Згідно п. 4.7. Положення, «Внутрішньобанківські операції оформлюються меморіальними ордерами, що складаються відповідно до нормативних актів НБУ».

В п. 4.10. Положення, визначені вимоги до первинних документів, «Первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банками самостійно, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції».

Крім того Постановою Правління Національного банку України № 481 від 27.12.2007 року «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» (надалі по тексту - Постанова НБУ № 481 або Інструкція № 481)(з усіма змінами та доповненнями) п.

1.1. Інструкції №481, «Ця Інструкція визначає порядок відображення в бухгалтерському обліку типових кредитних операцій (надання (отримання) кредитів, здійснення факторингових операцій, операцій репо, урахування векселів) та вкладних (депозитних) операцій, що оцінюються за амортизованою собівартістю, гарантій, авалів та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України.»

Згідно пункту 1.1. Глави 1, Розділу II Інструкції 481, «Банк відображає суму зобов`язання з кредитування на дату здійснення кредитної операції (у день виникнення в банку зобов`язання з кредитування) на відповідних позабалансових рахунках.

Банк відображає в обліку надані зобов`язання з кредитування такою бухгалтерською проводкою: Дебет Рахунки для обліку наданих зобов`язань з кредитування; Кредит Контррахунок - на суму зобов`язань за цим договором.

Банк відображає отримані зобов`язання з кредитування такою бухгалтерською проводкою: Дебет Контррахунок; Кредит Рахунок для обліку отриманих зобов`язань з кредитування - на суму зобов`язань за цим договором.»

Відповідно п. 1.4. Глави 1, Розділу II Інструкції 481, «Банк визнає зобов`язання з кредитування за позабалансовими рахунками до часу його погашення, закінчення строку виконання або строку дії договору.

Банк відображає списання відповідної суми зобов`язання з позабалансових рахунків у разі припинення дії договору, часткового або повного його виконання такими бухгалтерськими проводками:

а) за наданими зобов`язаннями: Дебет Контррахунок; Кредит Рахунки для обліку наданих зобов`язань з кредитування; б) за отриманими зобов`язаннями: Дебет Рахунок для обліку отриманих зобов`язань з кредитування; Кредит Контррахунок.»

Згідно п.2.1. Глави 2 Розділу II Інструкції 481, «Банк відображає в бухгалтерському обліку надані кредити такою проводкою: Дебет Рахунки для обліку наданих кредитів;

Кредит Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів.

2.2. Банк відображає в бухгалтерському обліку видачу кредиту з отриманням процентів авансом та/або сплатою клієнтом банку комісії, що є невід`ємною частиною кредиту, такими проводками: Дебет Рахунки для обліку наданих кредитів - на суму кредиту; Кредит Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів - на суму кредиту за вирахуванням процентів, утриманих авансом, та/або комісії; Кредит Рахунки для обліку неамортизованого дисконту за наданими кредитами - на суму процентів, утриманих авансом, та/або комісій.»

Відповідно п.4.1. Глави 4 Розділу II Інструкцій 481, «Банк відображає в бухгалтерському обліку погашення заборгованості за наданими кредитами (основного боргу) такими проводками: Дебет Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів; Кредит Рахунки для обліку наданих кредитів, рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами.»

Пунктом 4.2. Глави 4 Розділу II Інструкції 481, «Банк відображає в бухгалтерському обліку сплату процентів, що здійснюється періодично або на дату погашення кредиту, такими проводками: Дебет Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів; Кредит.

Рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку процентних доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів за наданими кредитами, рахунки для обліку комісійних доходів за кредитними операціями.»

Згідно пункту 1.1. Глави 1 Розділу III «Банк відображає в бухгалтерському обліку суму заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня такою проводкою Дебет Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами; Кредит.

Рахунки для обліку наданих кредитів.

1.2. Банк відображає в бухгалтерському обліку погашення простроченої заборгованості за кредитною операцією такою проводкою: Дебет Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів; Кредит

Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами.

1.3. Банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання.»

Тобто первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (не паперовій формі) повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). ...номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення ...

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Жодного із перелічених вище первинних документів Позивачем не було долучено до матеріалів позовної заяви.

Також, Позивач не надав будь-якого доказу письмового звернення до Відповідачів після переходу прав вимоги за Кредитним договором від Банку до Нового кредитора.

Тобто про наявність Нового кредитора, він дізнався тільки після отримання зазначеного позову.

Статтею 517 ЦК України унормовано, що, укладаючи правочин про заміну кредитора у зобов`язанні, первісний кредитор у зобов`язанні, повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Будь-яких звернень від Банку або ТОВ «Кредекс Фінанс» щодо відступлення прав вимоги до нього не надходило, також не надходило жодної вимоги про досудове врегулювання заборгованості.

Розрахунок заборгованості наданий Позивачем не підтверджено жодними первинними бухгалтерськими документами, не містять підписів виконавців розрахунку та е внутрішнім одностороннім аналітичним документом, який в силу закону не може бути належним та допустимим доказом без наявності первинних документів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у рішеннях Європейського суду с прав людини.

З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

В остаточному рішенні у справі Матієк проти Польщі, (§ 65), Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зазначив, рівність сторін може бути порушена і тоді, коли особа має обмежений доступ до матеріалів своєї справи або ж до інших документів, що мають загальний інтерес.

Недоведення доказової бази до відома захисту може загрожувати рівності сторін (Рішення ЄСПЛ у справі Куопіла проти Фінляндії, § 38).

В іншому рішення у справі Гергіос Папагеоргіу проти Греції (2003 рік) ЄСПЛ зазначив, що отримання "оригіналів" документів (фінансових чеків) було істотним для захисту заявника. З огляду на той факт, що, всупереч неодноразовим запитам заявника, не представлення за запитом заявника доказів не було адекватним чином представлено і вивчено в ході судового розгляду, Суд дійшов висновку про те, що судовий розгляд не відповідав вимогам справедливого суду.

Аналогічна позиція підтримується також в остаточному рішенні зокрема у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 року, де зазначено про те, що Європейський Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції, у тому числі через те, що національні суди не дали відповідь на аргументи заявниці стосовно правдивості показів свідків та дійсності документів, хоча ці докази були визначальними для рішення по справі.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 84 ЦПК України в редакції 2017 року).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1. ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, окреслений факт входить до предмету доказування по зазначеній справі та в силу ст.ст. 12, 81 ЦПК України має бути підтверджена стороною, яка посилається на нього в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

На Позивача покладається обов`язок довести обставини на які він посилається при подані позову тобто надати первинні бухгалтерські документи щодо видачі, погашення та залишок непогашеної заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11374056000.

Таким чином, беручи до уваги все вищенаведене, ТОВ «Кредес Фінанс» умисно не надав суду письмові докази у тому числі їх оригінальних примірників для огляду та їх вивчення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.

На його думку без встановлення обставин викладених Позивачем, щодо видачі кредиту Позичальнику, а також без з`ясування належним чином обсягу і змісту прав, які перейшли до нового кредитора та встановлення судом їх існування, як таких на момент переходу, судовий розгляд даної справи не відповідатиме вимогам справедливого суду в порушення вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є недопустимим.

В провадженні судді господарського суду Запорізької області Ніколаєнко Романа Анатолійовича знаходиться справа № 908/61/13-г про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Серед кредиторів банкрута є два Банки, а саме: ПАТ «УкрСиббанк», ПАТ «КБ «Надра».

При цьому кредиторські вимоги ПАТ «УкрСиббанку» виникли із кредитної заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 за споживчим кредитом, які були прийняті господарським судом Запорізької області та включені до реєстру вимог кредиторів.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14.05.1992 року (надалі по тексту - Закон № 2343-ХІІ)(з усіма змінами та доповненнями) передбачені особливості розгляду кредиторських вимог до боржника.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Системний аналіз положень Закону № 2343-ХІІ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-ХІІ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-ХІІ).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-ХІІ який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, провадження в Жовтневому суді м. Запоріжжя підлягає закриттю, а Позивач має право звернутися із своїми кредиторськими вимогами в рамках справи № 908/61/13-г про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищенаведене, відповідач ОСОБА_1 просить суд відмовити повністю у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», (код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. № 8 поверх 6) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11374056000 від 23.07.2008 року укладеного між Карамерт Метіном та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк».

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмовий відзив, в якому заначено, що в обґрунтування обов`язку відповідачки щодо відповідальності за порушення зобов`язань за основним договором позивач посилається на укладений з нею договір поруки № 218864 від 23.07.2008 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Аналізуючи ч. 4 ст. 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).

Згідно з п. 3.1. укладеного договору поруки останній діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов`язань боржника в рахунок виконання зобов`язань за основним договором в сумі та в межах якої Поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої із подій, яка настала раніше.

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Судова практика виходить з того, що під виконанням сторонами зобов`язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов`язків, що випливають із зобов`язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов`язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов`язків.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із ч. З ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Якщо кредитор пред`явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, то в силу положень ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку (правова позиція ВСУ у справі 6- 1009цс17).

При цьому, в разі пред`явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (постанова Верховного Суду від 13.03.2018).

Основним договором передбачений графік погашення тіла кредиту щомісячними платежами до 10 числа кожного місяця з кінцевим терміном повернення - 23.07.2015 (п. 1.2.2. основного договору та додаток № 1 до основного договору), та сплати процентів - з 01 до 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 1.3.4. основного договору).

Оскільки, позивач з позовною заявою до відповідачки як поручителя звернувся лише у 2018 році - порука є припиненою щодо всіх платежів за основним договором та за основним договором в цілому.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Такими зокрема, можуть бути платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

В той же час позивачем на підтвердження своїх вимог надано лише розрахунок заборгованості, який первинним документом не є.

За таких обставин вказаний розрахунок є неналежним та недопустимим доказом, інших доказів існування заборгованості відповідача 1 позивачем не надано, а його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім цього, позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за основним договором з відповідачів щодо більшості платежів.

Загальна позовна давність відповідно до ст.ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. На це звернув увагу Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014 №6- 20цс14.

Основним договором передбачений графік погашення кредиту щомісячними платежами до 10 числа кожного місяця з кінцевим терміном повернення - 23.07.2015 (п. 1.2.2. основного договору та додаток № 1 до основного договору), та сплати процентів - з 01 до 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (п. 1.3.4. основного договору).

Звернувшись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитом та процентами у квітні 2018 року, про що свідчить штамп суду від 02.04.2018 (с/с 2), позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог за такими щомісячними платежами за кредитом та процентами до березня 2015 року включно.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд заслухав пояснення сторін, вивчивши надані письмові докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 липня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав та обов`язків виступає - Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 , уклали Договір про надання споживчого кредиту за №11374056000.

Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору Банк зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, Долар США, в сумі 25723,00 (Двадцять п`ять тисяч сімсот двадцять три долара США 00 центів), що дорівнює еквіваленту 124499,32 гривень (Сто двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 32 копійки) за курсом Національного Банку України на день укладення Договору, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

Відповідно до п. 1.2.2. Позичальник зобов`язаний повернути кредиту повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору (якщо Сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 23 липня 2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Відповідно до умов кредитного договору, за користування кредитними коштами, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00% річних.

Відповідно до умов Договору - нарахування процентів за Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства України.

23 липня 2008 року, в забезпечення виконання зобов`язань за Договором №11374056000 від 23 липня 2008 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою - громадянкою України ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 218864.

Відповідно до п.1.1. Договору поруки - поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 , усіх його зобов 'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11374056000 від 23 липня 2008 року (дачі - Основний договір), укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до п. 1.3. - поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафній санкцій, передбачених умовами Основного договору.

Відповідно до п.1.4. - відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

20 квітня 2012 р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» було укладено з Договір Факторингу за №05/12, відповідно до умов якого банк відступив на користь ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» своє право вимоги заборгованості за вказаним Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, Клієнт (ПАТ «УкрСиббанк») зобов`язується відступити Фактору (ГОВ «Кредекс Фінанс») права вимоги за кредитами, а Фактор зобов`язується придбати Права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити Ціну продажу, передбаченого цим договором.

Пунктом 2.3. Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року передбачено, що за умови коли - Передача набуває чинності у дату передачу з моменту підписання Акту приймання-передачі, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості і отримує відповідні Права вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі, підписаний Сторонами та скріплений їхніми печатками, у формі, викладеній в Додатку 2 до цього Договору, є доказом Передачі.

Копією акту приймання-передачі від 14 травня 2012 року підтверджуються, що сторонами договору факторингу було підписано вказаний акт та передано право вимоги за кредитами.

Крім того, п. 3 Акту приймання - передачі визначено, що Клієнт передає (відступає) Права вимоги за кредитами Фактору (за переліком наведеним у частині А Додатку 1 (Реєстр заборгованості боржників) до Договору, а Фактор цим приймає такі Права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують, що передача Прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (Реєстру заборгованості боржників) до Договору, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання - передачі, як передбачено у пункті 2.3. Договору.

За таких обставин, ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» (Новий Кредитор та Заставодержатель) набуло права грошової вимоги та застави до Відповідача в обсязі та на умовах, що існували у Первісного кредитора та Заставодержателя, а Первісний кредитор та Заставодержатель: ПАТ «УКРСИББАНК» втратив такі права.

На час укладення Договору факторингу загальна сума заборгованості Відповідача перед новим кредитором - ТОВ «Кредекс Фінанс» становила 156120,60 гривень (Сто п 'ятдесят шість тисяч сто двадцять гривень 60 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 129469,88 грн (Сто двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 88 копійок); заборгованість за відсотками становить - 26650,72 грн (Двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят гривень 72 копійки).

В порушення умов Договору, відповідачем не проводилась оплата грошових коштів відповідно до умов наведеного Договору, в зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.01.2018 року заборгованість Відповідача складає 261251,40 грн. (Двісті шістдесят одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня 40 копійок), з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 129469,88 грн (Сто двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 88 копійок); заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 26650,72 грн. (Двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят гривень 72 копійки); нараховані відсотки згідно Договору - 105130,80 грн (Сто п`ять тисяч сто тридцять гривень 80 копійок), з моменту переуступки по дату виготовлення розрахунку.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2019 року залучено у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості, правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (Код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б).

Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 2-3 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження факту видачі ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором від 23 липня 2008 року №11374056000, а також залишку непогашеної заборгованості позивачем ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал» надано суду належним чином завірені копії письмових доказів: графік погашення кредиту, підписаний особисто ОСОБА_1 , графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту підписаний особисто ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС».

Вказані письмові докази, у сукупності з договором від 23.07.2008 р. року, суд вважає належними, допустимими та достовірними і такими, що підтверджують заборгованість по вказаному договору на суму 234600,68 грн. Лише тільки незгода відповідача ОСОБА_1 з наданими позивачем письмовими доказами не може бути підставою для відмови в позові.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не виконував належним чином узятих на себе зобов`язань за Кредитним договором жодного разу не сплативши по кредиту, у зв`язку із чим у нього станом на 02.04.2018 р. утворилась заборгованість в розмірі 234600,68 грн. (Двісті тридцять чотири тисячі шістсот гривень 68 копійок), яка складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 129469,88 грн (Сто двадцять дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень 88 копійок); нарахованих відсотків - 105130,80 грн. (Сто п`ять тисяч сто тридцять гривень 80 копійок), що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (стаття 526 цього Кодексу).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

З огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Аналіз судової практики, здійснений на підставі інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за релевантністю судових рішень, прийнятих Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в аналогічних справах, свідчить про те, що суд касаційної інстанції дотримується правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16 та в інших. Так, і у справі, переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду, і в аналогічних справах, які переглядалися Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, прийнято рішення, які свідчать про відсутність розходжень у судовій практиці (справи № 756/12263/15-ц, 522/10828/15-ц, 377/471/15-ц, 127/8315/16-ц, 285/1462/15-ц, 2-1283/11, 569/3799/14-ц, 756/4514/16-ц, 750/4903/14 та багато інших). В усіх зазначених справах суд касаційної інстанції виходив із того, що строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням. Більш того, у цих судових рішеннях містяться посилання на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України у справах № 6-53цс14, 6-3087цс16 та інших аналогічних справах.

В зв`язку з викладеним, враховуючи положення ч.4 ст. 559 ЦК України не підлягає задоволенню позов в частині вимог до відповідачки ОСОБА_2 . Судом не застосовується строк позовної давності за заявою ОСОБА_2 , оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 510, 512, 514, 516, 525, 526, 599, 629, 1048, 1050, 1052 ЦК України ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Код ЄДРПОУ: 36799749 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11374056000 від 23 липня 2008 р. в розмірі 234600 (двісті тридцять чотири тисячі шістсот) гривень 68 копійок, з яких 129469,88 грн. - заборгованість за кредитом та 105130,80 грн. - заборгованість з нарахованих відсотків згідно договору, з моменту переуступки по дату виготовлення розрахунку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Код ЄДРПОУ: 36799749 судовий збір у розмірі 3519 (три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 01 копійку.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : М.В. Антоненко