Постанова від 13.01.2020 по справі № 2-12454/10 Касаційний цивільний суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 13.01.2020 по справі № 2-12454/10 Касаційний цивільний суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 2-12454/10

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 2-12454/10

Картка справи

Постанова

Іменем України

13 січня 2020 року

м. Київ

справа № 2-12454/10

провадження № 61-14491св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,

заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (боржник), Мангушський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2019 року у складі судді Шевченко О. А. та постанову Донецького апеляційного суду від 18 червня 2019 року у складі колегії суддів: Пономарьової О. М., Гаврилової Г. Л., Зайцевої С. А. у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про видачу дублікатів виконавчих листів № 2-12454/10 та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання, заінтересовані особи: Мангушський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

05 квітня 2019 року заявник Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі АТ «Укрексімбанк») звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів.

Заява обґрунтована тим, що виконавчі листи № 2-12454/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованості у розмірі 716 174,38 грн, судового збору у розмірі 850 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн надіслані 16 лютого 2015 року рекомендованим листом Мангушським ВДВС до АТ «Укрексімбанк». Надати підтвердження державна виконавча служба не має можливості, адже справа «Реєстри на відправлену рекомендовану кореспонденцію» за 2015 року знищена. Під час пересилання виконавчі документи втрачено. Просив суд поновити пропущений строк для подання виконавчих листів: № 2-12454/10 від 05 жовтня 2010 року про стягнення заборгованості на користь АТ «Укрексімбанк» у розмірі 716 174,38 грн; № 2-12454/10 від 05 жовтня 2010 року про стягнення судового збору на користь АТ «Укрексімбанк» у розмірі 850 грн; № 2-12454/10 від 05 жовтня 2010 року про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на корись АТ «Укрексімбанк» у розмірі 60 грн та видати дублікати виконавчих листів про стягнення в солідарному порядку заборгованості 716 174,38 грн, витрат по сплаті судового збору 1 700 грн, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн відносно боржника ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецького області від 24 квітня 2019 року відмовлено у задоволені заяви АТ «Укрексімбанк» про видачу дублікатів виконавчих листів № 2-12454/10 та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів, місцевий суд виходив з того, що строк подання зазначеної заяви пропущений, заявник не навів доказів поважності причин пропуску строку та відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, оскільки відсутні докази на підтвердження їх втрати.

Постановою Донецького апеляційного суду від 18 червня 2019 року апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецького області від 24 квітня 2019 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що банком не наведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відповідно судом не встановлено обставин, які б вказували про наявність об`єктивних перешкод для отримання дублікату виконавчого листа протягом тривалого часу, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, а тому зробив правильний висновок про відсутність підстав для поновлення такого. Разом з тим вказував, що оскільки суд дійшов висновку про відмову у поновленні строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, та заявником не надано суду доказів на підтвердження втрати такого, заявник звернувся з заявою за межами чотирьохрічного строку, суд обґрунтовано вважав про відсутність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року представник АТ «Укрексімбанк» Чебанов О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 18 червня 2019 року в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а у справі ухвалити нове, яким оскаржувані судові рішення в частині відмови у видачі дублікатів виконавчих листів скасувати, заяву у цій частині задовольнити.

В іншій частині судові рішення не оскаржені, а тому у касаційному порядку не переглядаються.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга АТ «Укрексімбанк» мотивована тим, що судами попередніх інстанцій, розглядаючи заяву не було враховано тієї обставини, що оригінали виконавчих листів було втрачено при пересилці, факт надсилання оригіналів виконавчих документів на адресу заявника державна виконавча служба підтвердити не може через те, що справа «Реєстри на відправлену рекомендовану кореспонденцію» за 2015 рік знищені.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 серпня 2010 року задоволені позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором кредиту.

Стягнуто на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Маріуполі в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 29 липня 2008 року № 77708С25 в розмірі 716 174,38 грн та в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 700,00 грн по 850,00 грн з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн по 60,00 грн з кожного.

05 жовтня 2010 року видані виконавчі листи: від 05 жовтня 2010 року № 2-12454/10 про стягнення заборгованості на користь АТ «Укрексімбанк» у розмірі 716 174,38 грн; від 05 жовтня 2010 року № 2-12454/10 про стягнення судового збору на користь АТ «Укрексімбанк» у розмірі 850 грн; від 05 жовтня 2010 року № 2-12454/10 про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на корись АТ «Укрексімбанк» у розмірі 60 грн.

22 вересня 2010 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області згідно з відмітками на довідковому листі у справі видано три виконавчі листи на суми 716 174,38 грн, 850 грн, 60 грн.

Виконавчі листи про стягнення у солідарному порядку суми заборгованості, витрат по сплаті судового збору відносно боржника ОСОБА_2 перебували на примусовому виконанні у Першотравневому ВДВС Донецькій області.

Відповідно до листа Мангушського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області 13 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві, з підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення.

Під час перевірки Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Мангушського ВДВС встановлено, що виконавчі документи 16 лютого 2015 року надіслано рекомендованим листом до банку, проте, надати підтвердження виконавча служба не може, оскільки, справа «Реєстри на відправлену рекомендовану кореспонденцію» за 2015 рік знищена.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Судові рішення першої й апеляційної інстанцій є предметом касаційного перегляду лише у частині видачі дублікатів виконавчих листів. В частині поновлення заявнику пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання в касаційному порядку не переглядаються.

Судами встановлено, що 13 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчих документа стягувачеві, з підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення і 16 лютого 2016 року виконавчі листи повернуті стягувачу рекомендованою кореспонденцією, і тільки в квітні 2019 року АТ «Укрексімбанк» звернулося з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів з підстав їх втрати при пересиланні.

При відмові в задоволенні заяви, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, встановив відсутність поважних причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому дійшов правильного про відсутність підстав для видачі дублікатів виконавчих листів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суді від 18 червня 2019 року в частині вирішення питання про видачу дублікатів виконавчих листів залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська

Джерело: ЄДРСР 86903658

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!