-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
14.01.2020Постанова 16.12.2019
Ухвала суду 04.12.2019
Ухвала суду 24.10.2019
Постанова 30.09.2019
Ухвала суду 28.08.2019
Ухвала суду 30.07.2019
Ухвала суду 18.07.2019
Ухвала суду 16.07.2019
Ухвала суду 27.06.2019
Ухвала суду 20.06.2019
Постанова 20.06.2019
Постанова 11.06.2019
Ухвала суду 22.04.2019
Ухвала суду 13.03.2019
Постанова 11.02.2019
Ухвала суду 04.02.2019
Ухвала суду 30.01.2019
Ухвала суду 21.01.2019
Ухвала суду 10.12.2018
Ухвала суду 21.11.2018
Ухвала суду 10.08.2018
Ухвала суду 18.07.2018
Рішення 20.06.2018
Ухвала суду 05.06.2018
Ухвала суду 29.05.2018
Ухвала суду 23.05.2018
Ухвала суду 10.05.2018
Ухвала суду 02.05.2018
Ухвала суду 25.04.2018
Ухвала суду 28.03.2018
Ухвала суду 28.02.2018
Ухвала суду 21.02.2018
Ухвала суду 12.02.2018
Ухвала суду 05.02.2018
Ухвала суду 31.01.2018
Ухвала суду 09.01.2018
Ухвала суду 21.11.2017
Постанова 03.11.2017
Ухвала суду 18.10.2017
Ухвала суду 05.10.2017
Ухвала суду 18.09.2017
Ухвала суду 06.09.2017
Ухвала суду 17.07.2017
Ухвала суду 17.07.2017
Ухвала суду 15.06.2017
Ухвала суду 12.06.2017
Ухвала суду 01.06.2017
Ухвала суду 15.05.2017
Ухвала суду 24.03.2017
Ухвала суду
Справа № 910/4473/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4473/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2019 року (головуючий - Кропивна Л. В., судді - Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 серпня 2019 року (головуючий - Бойко Р. В., судді - Зеленіна Н. І., Літвінова М. Є.) прийнятих за результатами розгляду
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про перегляд за виключними обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року у справі
за позовом Національного антикорупційного бюро України
до: 1. Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Приватного підприємства "Інфлот-Данубіус Ейдженсі",
за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України
про визнання договору недійсним
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень щодо суті спору
1. У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро України (далі - Позивач, Бюро) звернулось до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" (далі - Відповідач-2, Товариство) з позовом про визнання недійсним договору від 11.03.2016 № 14-В-АМПУ-16 (далі - Договір), укладеного між Відповідачами.
2. Позовна заява мотивована тим, що Договір укладений з порушенням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" та суперечить інтересам держави, що є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до статей 203, 215, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 березня 2019 року та постановою Верхового Суду від 20 червня 2019 року, позов задоволений, визнано недійсним укладений між відповідачами Договір.
3.1. Судові рішення мотивовані наступним:
- відповідно до частини першої статті 1, статті 16, пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", Бюро як орган, створений для захисту інтересів держави, має право на звернення до суду із зазначеним позовом для виконання покладених на нього завдань та (або) обов`язків;
- Договір укладено без застосування визначеного Законом України "Про здійснення державних закупівель" порядку закупівлі товарів, зокрема в частині регулювання та встановлення ціни товарів, максимальної економії при закупівлі, можливості іншим учасникам взяти участь в закупівлі, що є свідченням завідомо суперечної інтересам держави і суспільства меті та порушення внаслідок укладення Договору приписів частини 1 статті 203, частини 3 статті 228 ЦК України.
Короткий зміст заяви про перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами
4. У червні 2019 року Товариство звернулось до суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року у зв`язку з виключними обставинами, в якій просить скасувати зазначене рішення, а позов Бюро про визнання недійсним Договору залишити без розгляду.
5. Заява мотивована тим, що положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо права Бюро звертатися з позовами про визнання угод недійсними визнано неконституційними за рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р (ІІ)/2019, що є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами в порядку пункту 1 частини третьої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
6. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 серпня 2019 року заяву Товариства про перегляд судового рішення за виключними обставинами залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року залишено без змін.
6.1. Суд першої інстанції виходив із того, що з набуттям рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2018 щодо визнання Договору недійсним статусу остаточного останнє не підлягає виконанню в порядку, визначеному статтею 327 ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження", адже підтверджує виключно певний матеріально-правовий факт у спірних правовідносинах учасників такого спору (невідповідності правочину положенням законодавства). У зв`язку з чим рішення у даній справі не може бути переглянуто у зв`язку із виключними обставинами, які пов`язані із неконституційністю положень закону та визначені в пункті 1 частини третьої статті 320 ГПК України.
7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2019 року вказана ухвала суду першої інстанції залишена без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що прийняте у даній справі судове рішення про визнання Договору недійсним є виконаним із моменту набрання ним законної сили, що виключає перегляд такого рішення за виключними обставинами з наведених Товариством підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, Відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд рішення суду першої інстанції за виключними обставинами.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-2, який подав касаційну скаргу
9. Не зважаючи на те, що положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" втратило чинність лише після прийняття 05.06.2019 рішення Конституційним Судом України, застосування до вказаної дати такої правової норми при вирішенні юридичних спорів не відповідає принципу верховенства права.
10. Суперечливими та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм ГПК України, є висновки судів попередніх інстанцій в частині виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Так, констатуючи неможливість перегляду судового рішення у даній справі за виключними обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку, що таке рішення взагалі не підлягає виконанню, тоді як суд апеляційної інстанції зазначив, що згадане судове рішення є виконаним з моменту набрання ним законної сили. У той же час пункт 1 частини третьої статті 320 ГПК України містить лише застереження "якщо рішення суду ще не виконане", а чинне процесуальне законодавство не поділяє судові рішення на такі, що підлягають, або не підлягають виконанню.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
11. Рішення суду про визнання договору недійсним є виконаним з моменту набрання ним законної сили, що виключає можливість перегляду такого рішення з підстави, зазначеної в пункті 1 частини третьої статті 320 ГПК України. У зв`язку з чим касаційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Заяви з процесуальних питань
12. Касаційна скарга Товариства, окрім іншого, містить клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду як таку, що містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
13. В обґрунтування клопотання Товариство зазначає про неоднозначність тлумачення судами норми пункту 1 частини 3 статті 320 ГПК України в частині критерію "рішення суду ще не виконано" (пункт 10 Постанови), а також існуванням ще одної підстави для відмови судами в перегляді судового рішення за виключними обставинами - втрата законодавчою нормою законної сили тільки після визнання її неконституційною за рішенням Конституційного Суду України, тобто чинність такої норми на момент прийняття судового рішення.
14. Оцінивши доводи Товариства, Верховний Суд дійшов висновку, що ця справа не містить виключної правової проблеми і передача її на розгляд Великої Палати Верховного Суду не є необхідною для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи, наведені заявником, не містять обґрунтування наявності правової проблеми у цій справі саме у застосуванні відповідних положень ГПК України щодо перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами, а зводяться лише до його власного трактування висновків судів попередніх інстанцій виключно у даній справі.
Обставини справи
15. Позов у цій справі подано Бюро у березні 2017 року на підставі пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".
16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13 березня 2019 року та постановою Верхового Суду від 20 червня 2019 року, позов задоволений, визнано недійсним укладений між відповідачами Договір.
17. Рішенням Конституційного Суду України від 05.06.2019 № 4-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".
17.1. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
18. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
18.1. Згідно з пунктом 1 частини третьої зазначеної статті підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
18.2. Наведеним положенням процесуального закону запроваджено правовий механізм перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, у зв`язку з виключними обставинами, якими є, зокрема, визнання Конституційним Судом України неконституційним закону або його окремих положень, застосованих судом під час розгляду справи.
19. Разом з тим, принцип правової визначеності, який невід`ємно притаманний праву Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на чому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема у § 58 рішення у справі "Маркс проти Бельгії" від 13.06.1979, заява № 6833/74), дозволяє не вдаватися до перегляду судових рішень, які мали місце до прийняття рішення ЄСПЛ як рішення прецедентного або загального характеру, яке формує певну правову позицію. До таких рішень загального характеру належать і рішення конституційних судів. При цьому, як визнає ЄСПЛ, публічне право окремих країн обмежує можливість прийняття конституційними судами рішень, які мають зворотну дію у часі (див. § 58 рішення у справі "Маркс проти Бельгії").
20. Така ж ситуація має місце в України, як видно з норми статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд", відповідно до якої закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
21. Разом з цим, пунктом 1 частини третьої статті 320 ГПК України, як виняток з цього загального підходу, визначено, що встановлена Конституційним Судом України, зокрема, неконституційність закону чи його окремих положень є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у тому разі, якщо це судове рішення набрало законної сили, однак ще не виконане.
22. Застереження щодо можливості перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у разі, якщо воно ще не виконане, ґрунтується на принципі юридичної визначеності, який вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, що у повній формі розкривається у "res judicata pro veritate habetur!" - "судове рішення визнається за істину". Суть цього принципу полягає у тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину.
23. Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності. Вирішуючи господарський спір, суд застосовує правовий акт, а у випадку, якщо доходить висновку, що правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує його з дотриманням порядку, встановленого частиною шостою статті 11 ГПК України, і, вирішивши таким чином спір, встановлює стан правової визначеності у відносинах між сторонами. За судовим рішенням, яке не потребує виконання, такий стан і наслідки, передбачені судовим рішенням, встановлюються одразу з набранням рішенням сили. Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання зокрема судових рішень. Наслідки, передбачені судовим рішенням, яке потребує виконання, остаточно настають після виконання цього судового рішення. Саме з виконанням судового рішення реально поновлюються права особи, яка зверталась з відповідним позовом до суду, і яка за наслідками виконання цього судового рішення отримує визначеність у правовому статусі, на який може покладатись, реалізуючи свої права та обов`язки.
24. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням. Виняток нормою пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України встановлено для випадків, коли рішення суду ще не виконане, тобто коли наслідки, передбачені ним, остаточно не настали.
25. Верховний Суд звертається до власних правових висновків у постанові від 29.10.2019 у справі № 922/1391/18.
26. Звертаючись у цій справі з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції у зв`язку з виключними обставинами Товариство послалося на те, що положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" визнані 05.06.2019 Конституційним Судом України неконституційними щодо права Національного антикорупційного бюро України звертатися з позовами про визнання угод недійсними, що, за твердженням Підприємства, є підставою для перегляду постанови суду апеляційної інстанції у цій справі у зв?язку з виключними обставинами, за наслідками якого позов Бюро має бути залишений без розгляду.
27. Так, рішенням суду першої інстанції, про перегляд якої у зв?язку з виключними обставинами подано заяву у цій справі, позов Бюро задоволено та визнано недійсним Договір, укладений між Відповідачами.
28. Поряд з цим, виконання судового рішення про визнання недійсним правочину (договору, угоди) не вимагає від учасників справи та/або уповноважених органів вчинення певних заходів щодо його фактичного виконання, а визначені цим рішенням наслідки настають для сторін з моменту набрання законної сили таким судовим рішенням, тобто фактично виконання рішення суду вичерпується фактом набранням ним законної сили, тому перегляд такого рішення на підставі пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України суперечитиме принципу res judicata.
29. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018, про перегляд якого у зв?язку з виключними обставинами заявлено у цій справі, є фактично виконаним з моменту набрання ним законної сили, а отже й на час прийняття рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" 05.06.2019, тому не може бути переглянуте у зв?язку з виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини третьої статті 320 ГПК України. При цьому, Суд звертає увагу на те, що положення Закону, які Конституційний Суд України визнав неконституційними, не встановлювали відповідальність особи.
30. На підставі наведеного Суд відхиляє доводи Товариства в пунктах 9, 10 Постанови. Окремо Суд зазначає про безпідставність посилань скаржника на суперечність висновків судів попередніх інстанцій, як таких, що є наслідком виключно суб`єктивного сприйняття останнім тексту оскаржуваних судових рішень. Як суд першої, так і суд апеляційної інстанції дійшли тотожних та правильних висновків про те, що рішення суду про визнання правочину недійсним є виконаним з моменту набрання ним законної сили та, відповідно, не потребує примусового виконання в порядку статті 327 ГПК України (шляхом видачі судом наказу та пред`явлення його до примусового виконання у встановленому порядку).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
31. За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційна скарга, відповідно, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2019 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 серпня 2019 року у справі № 910/4473/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.
скопійовано
-
скопійовано
-
