Справа № 420/6821/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №166905 від 24.10.2019 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень.

Позов обґрунтовано наступним.

05.09.2019 року ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом - спеціалізований вантажний сідловий тягач RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 у зв`язці зі спеціалізованим напівпричепом марки BLUMHARDT державний номер НОМЕР_2 на автомобільній дорозі загального користування Н-17 перевозив вантаж (рапс) масою 27560 кг.

Працівниками Укртрансбезпеки у Волинській області здійснено зупинення транспортного засобу позивача та направлено на проходження габаритно-вагового контролю, за результатами якого складено акт № 164972, довідку № 0002393 від 05.09.2019 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт № 0021777 від 05.09.2019 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок № 285 від 05.09.2019 року плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів.

У складених документах зазначено повну масу транспортного засобу - 43750 кг.

Прибувши до найближчого пункту зважування вантажних автомобілів, ТОВ «Волинь - Зерно-Продукт» у м. Луцьк, де, на підставі укладеного договору на послуги по зважуванню автомобілів від 05.09.2019 року у присутності співробітників слідчо - оперативної групи, було здійснено контрольне зважування транспортного засобу позивача, в результаті чого була встановлена повна маса автомобіля, що становить - 42280 кг., що підтверджується квитанцією №ВЗП00018589 за підписом слідчого СВ Луцького РВ Ванюрського О.Ю.

Така ж сама повна маса автомобілю зазначена у товарно - транспортній накладній № 697766, яка видана позивачу у пункті навантаження - 42200 кг.

Таким чином, спростовуються результати габаритно-вагового контролю щодо наявної повної маси автомобілю під керуванням позивача.

Встановивши перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, співробітники Укртрансбезпеки у Волинській області замість вжиття заходів щодо заборони подальшого руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (п. 2.42 Правил дорожнього руху) покинули місце проведення габаритно-вагового контролю.

24.10.2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області винесено постанову № 166905 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою, на підставі акту від 05.09.2019 року №164972, згідно з ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 гривень.

Проте, у вищезазначеній постанові не конкретизовано допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, не вказано час та конкретне місце вчинення порушення, як того вимагає затверджена форма постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, що свідчить про невідповідність постанови, як акта індивідуальної дії встановленій формі.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 20.11.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання.

Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження по справі отримано представником Державної служби України з безпеки на транспорті 26.11.2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером ОДЕСА ЦОКК 653000685759.

26.11.2019 року представником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі, що підтверджується вручення поштового відправлення за трек-номером ОДЕСА ЦОКК 6530006815791.

10.12.2019 року за вх. 46891/19 від представника Державної служби України з безпеки на транспорті Кучеренко Г.А. (за довіреністю) надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтовано наступним.

05.09.2019 року інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області в пункті габаритно-вагового контролю автодорога Н-17 125 км. згідно направлення на рейдову перевірку № 011774 від 30.09.2019 року здійснено перевірку транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 з причіпом марки BLUMHARDT державний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу.

Після проведеного зважування виявлено перевищення вагових параметрів автомобіля, у зв`язку з чим 05.09.2019 року складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 164972, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0021777, Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Розрахунок плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування.

Актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0021777 відображено маршрут руху автомобіля, відстань перевезення, осьове навантаження строєної осі з одиночними шинами, що перевищує нормативне на 1,75 тони. Зазначені параметри відповідають показникам чеку зважування та вказують на перевищення нормативних параметрів на строєну вісь.

Вказане відображено чеком зважування перевіряємого автомобіля та є підставою складення Розрахунку плати за проїзд, який позивачем не оспорюється.

Результати зважування свідчать, що транспортний засіб під керуванням позивача є великоваговим, відтак перевізник повинен маги Дозвіл на проїзд великоваговим транспортним засобом.

Відсутність такого дозволу і стала підставою для застосування до позивача оскаржуваної постанови №166905 від 24.10.2019 року

Щодо позиції позивача стосовно визначення ваги після зважування співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, в іншому місці, де мало місце зниження загальної ваги транспортного засобу, може свідчити про можливість часткового розвантаження, витраченого пального, тощо.

Отже, дії співробітників Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки вчинені в мажах чинного законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою суду від 21.12.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача за вх. №46892/19 про заміну відповідача.

23.12.2019 рок за вх. №49011/19 представником позивача надано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, наступне.

Копія направлення на рейдову перевірку № 01 1774 від 30.08.2019 р. не містить даних щодо номеру та дати наказу Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі якого видане саме направлення на рейдову перевірку.

Наявність копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, надана відповідачем, не є належним доказом по справі, оскільки з боку відповідача не надано достовірних доказів тому, що саме надане свідоцтво стосується до тих вимірювальних приладів, які були застосовані безпосередньо під час здійснення габаритно - вагового контролю транспортного засобу позивача.

Копія чеку зважування не містить будь - яких підписів посадових осіб, будь - якої назви, відсутня марка, дата останньої повірки ваг, на яких було проведено зважування автомобіля позивача, відомості про особу яка проводила дане зважування та її підпис.

При зважуванні автомобіля співробітниками Укртрансбезпеки була зафіксована повна його маса - 43,75 т, а при здійсненні контрольного зважування у ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт» повна маса автомобілю склала - 42,28 т (різниця у показниках при навантаженні та при зважуванні на ТОВ «Волинь- Зерно-Продукт» складає 1470 кг.).

Твердження відповідача про можливе часткове розвантаження транспортного засобу, що спричинило зменшення фактичної ваги, є необґрунтованим, оскільки, у товарно - транспортній накладній № 697766 від 05 09.2019 року, яка була видана позивачу у пункті навантаження складає - 42 200 кг. Після зважування транспортного засобу у ТОВ «Волинь-Зерно-Продукт», позивачеві була надана квитанція № ВЗП00018589 про його результати за підписом слідчого СВ Луцького РВ Ванюрського О.Ю. у якій зазначена повна маса автомобілю - 42 280 кг. яка цілком співпадає із масою при навантаженні.

У даному випадку співмірність маси автомобілю у першому та у другому випадках з урахуванням наявності пального у паливному баці є цілком логічною;

При зважуванні автомобіля співробітниками Укртрансбезпеки була зафіксована повна його маса - 43,75 тон. (різниця у показниках при навантаженні та при зважуванні на ТОВ «Волинь- Зерно-Продукт» складає 1470 кг.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ОСОБА _1 ( ОСОБА_1 - далі), РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , державну реєстрацію фізичної особи підприємця здійснено 05.04.2017 року за № 25280000000005116, види діяльності, які здійснює суб`єкт підприємництва (за КВЕД): 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний) відповідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно даних товарно-транспортної накладної №697766 від 05.09.2019 року автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу (рапс) масою 27560 т (а/с. 12).

Перевезення здійснювалось на автомобілі ФОП ОСОБА_1 марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , у зв`язці зі спеціалізованим напівпричепом марки BLUMHARDT державний номер НОМЕР_2 (а/с. 10-12).

Перевезення вантажу здійснював водій особисто ОСОБА_1 відповідно до посвідчення водія від 23.10.2008 року.

05.09.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено Довідку №0002393 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно якої повна маса транспортного засобу становить 43,75 тонн.

05.09.2019 року головним спеціалістом Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Чапала А.О. складено Акт №0021777 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів.

Копію Акта №0021777 отримано особисто водієм ОСОБА_1 , що підтверджується його особистим підписом.

05.09.2019 року на підставі Акту №0021777 складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №285, за яким сума, що підлягає сплаті становить 640,00 євро.

Розрахунок отримано особисто водієм ОСОБА_1

05.09.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено Акт №164972, яким встановлено порушення ст. 30, 34, абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезення вантажу з перевищення вагових параметрів (навантаження на строєну вісь 25,75 т.), відсутній дозвіл, який дає право на рух автодорогами України, виданий компетентним уповноваженим органом чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а/с.14).

Акті підписаний особисто водієм ОСОБА_1

24.10.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №166905, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір в даній справі виник, на думку позивача, в результаті протиправних дій Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. № 1567 (Порядок №1567 - далі), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Щодо твердження позивача про відсутність у направленні на рейдову перевірку номеру та дати наказу Державної служби України з безпеки на транспорті.

Пункт 4 Порядку №1567 передбачає, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункти 12, 13, 14 Порядку №1567).

Пунктом 19 Порядку №1567 встановлено, що рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Так, у направленні на рейдову перевірку №011774 від 30.08.2019 року зазначено, що направлення видане головним спеціалістам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , старшому державному інспектору ВДК і НБТ Мельнику В.І., начальнику ПГВК ОСОБА_5 для проведення перевірки транспортних засобів на ділянках дороги (маршруті): м. Луцьк, Луцькому районі, на ділянку а/д Н-17 м. Луцьк - м. Горохів; на ділянку а/д М-19 м. Луцьк - м. Ковель; 30 км а/д Р-14, на ділянку а/д Н-22 м. Устилуг до межі Волинської та Рівненської областей;, з 382 км по 384 км а/д М-07(стаціонарний пост поліції) м. Ковель, Ковельський район, смт. Любомль, Любомльський район. Строк проведення перевірки з 02.09.2019 по 08.09.2019 року.

З вище зазначеного, вбачається, що направлення на рейдову перевірку №011774 відповідає вимогам встановленим Порядком №1567.

Крім того, в матеріалах справи міститься план проведення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, ДП «Волинський облавтодор», Управління превентивної діяльності ГУНП у Волинській області та Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП заходів щодо дотримання автоперевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень великогабаритних та великовагових вантажів на ІІІ квартал 2019 року (липень, серпень, вересень 2019 року), чим також підтверджується правомірність проведення рейдової перевірки.

Відтак, суд критично відноситься до твердження позивача про відсутність у направленні на рейдову перевірку посилання на дату та номер наказу Державної служби України з безпеки на транспорті, оскільки це не є обов`язковою вимогою передбаченою Порядком №1567.

Щодо посилання позивача на наявність у Акті №0021777 від 05.09.2019 року підпису лише однієї посадової особи управління Укртрансбезпеки.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Так, 05.09.2019 року посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Чапала А.О. складено Довідку №0002393 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт №0021777 про перевищення транспортним засобом нормативно- вагових параметрів.

Начальником пункту габаритно-вагового контролю є ОСОБА_5 , як зазначено в направленні на рейдову перевірку.

У зв`язку із зазначеним твердження позивача є необґрунтованими.

Щодо здійснення габаритно-вагового контролю та чеку зважування транспортного засобу.

Як передбачено пунктом 16 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю, що і було здійснено посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області 05.09.2019 року.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №879 (Порядок №879 - далі), визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 4 Порядку №879 встановлено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Так, 05.09.2019 року, на ділянці а/д Н-17 м. Луцьк - м. Горохів здійснено зважування транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , у зв`язці зі спеціалізованим напівпричепом марки BLUMHARDT державний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 12. Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

В матеріалах справи наявне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5374 від 08.02.2019 року, яким підтверджено, що прилад для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-AS2-PWIA зав. №17-442 (виробник ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALT ve TICARET LTD. STI) відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13 січня 2016 року. Свідоцтво чинне до 08.02.2020 року.

За результатами зважування транспортного засобу позивача сформовано талон №1100 в якому зазначені наступні дані: Укртрансбезпека Волині, вага №442, дата 05.09.2019, час 17:05, режим динамічний, номер ВН4565ВН, загальна вага 43750 кг. (із окремим зазначенням ваги на кожну окрему ось транспортного засобу).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що у чеку зважування не зазначено марку, модель, дату останньої повірки ваг, відомості про особу, що проводила зважування та її підпис, ув`язку із чим не можливо ідентифікувати, на яких саме вагах проведене зважування транспортного засобу.

Проте, в чинному законодавстві не встановлені вимоги до оформлення талону (чеку) зважування, позивач також не зазначає якому саме нормативно-правовому акту повинен відповідати талон зважування.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879).

Тобто, із положень Порядку №879 можливо зробити висновок, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно-вагового контролю.

05.09.2019 року за підписом посадової особи управління Укртрансбезпеки Чапала А.О. складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0002393.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що зважування транспортного засобу проводилось не в русі (як передбачено законом), а з зупинкою транспортного засобу, проте, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Згідно п. 16-1 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

Суд зазначає, що з талону зважування №1100 вбачається, що під час зважування транспортний засіб перебував саме у русі, про що свідчить зазначена швидкість: 2,9 км/год (перша ось), 2,9 км/год (друга осі), 3,0 км/год (третя осі), 3,1 км/год (четверта ось), 3,3 км/год (п`ята ось).

Крім того, Порядком №879 передбачено право водія транспортного засобу відмовитись від проходження габаритно вагового контролю.

Так, пунктом 25 Порядку №879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

В адміністративному позові позивач зазначає, що посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області йому відмовлено у наданні для ознайомлення відомостей щодо справного стану обладнання, на якому здійснено ваговий контроль, при цьому, ОСОБА_1 не відмовився від проходження габаритно-вагового контролю.

Щодо встановлення перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу під керуванням позивача.

Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Стаття 1 зазначеного Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення-перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Стаття 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частина 3 статті 48 Закону, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (в редакції, чинній на час проведення перевірки) передбачає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Перевезення вантажу здійснювалось ОСОБА_1 на автомобілі марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач - E НОМЕР_10 відповідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ), у зв`язці зі спеціалізованим напівпричепом марки BLUMHARDT державний номер НОМЕР_2 (Н/ПР - контейнеровоз - НОМЕР_9 відповідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_8 ).

Відповідно до пунктів 2, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року № 1094.

Згідно пункту 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

При перевірці встановлено, що рух автомобільними дорогами України здійснювався із перевищенням вагових обмежень, а дозвіл, що дає право на такий рух у водія ОСОБА_1 - відсутній.

Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

У Довідці №0002393 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.09.2019 року зазначено, що навантаження на осі становить: 1) 7,0 тонн; 2) 11,0 тонн; 3) 8,85 тонн; 4) 8,0 тонн; 5) 8,9 тонн.

Загальна маса транспортного засобу становить 43,75 тонн.

Пунктом 20 Порядку №879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю посадові особи Укртрансбезпеки складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю ( пп. 5 п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207).

Актом №0021777 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.09.2019 року встановлено, що відстань між осями (метрів) дорівнює: 4,2 м.,5,6 м., 1,3 м., 1,3 м.

З урахуванням положень пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, осі спеціалізованого напівпричепа є строєними, навантаження на які не повинно перевищувати 24 тонн.

Крім того, спеціалізований напівпричеп марки BLUMHARDT державний номер НОМЕР_2 є контейнеровозом про що зазначено у свідоцтві про реєстрацію НОМЕР_8 для якого встановлюються окремі нормативи навантаження.

Актом №0021777 зафіксовано, що осьове навантаження становить: 1) 7,0 тонн (нормативно допустиме 11 тонн), 2) 11,0 тонн (нормативно допустиме 11 тонн), строєні осі 8,85 тонн, 8,0 тонн, 8,9 тонн (у сумі 25,75 тонн) (нормативно допустиме 24 тонн).

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням (для контейнеровозів) - на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За результатами габаритно-вагового контролю фактична маса транспортного засобу (маса транспортного засобу та маса вантажу) становить 43,75 тонн, а навантаження на строєні осі дорівнює - 25,75 тонн.

Сполучник «або» (який використано в абз. 3 п. 22.5 22.5 Правил дорожнього руху України) - уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один (Академічний тлумачний словник української мови 1970-1980 за посиланням http://sum.in.ua/s/abo).

Таким чином, фактична маса транспортного засобу під керуванням позивача відповідає нормативним параметрам, проте навантаження на строєні осі перевищує встановлені нормативи, що є порушенням вагових параметрів.

В Акті №164972 від 05.09.2019 року зафіксовано встановлене порушення ст. 30, 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів та порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України.

Стаття 48 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №697766 від 05.09.2019 року, в якій зазначено, що вантаж, який перевозився ФОП « ОСОБА_1 » - це рапс (насипом) вагою 27560 кг.(27,56 т), при цьому маса брутто вантажу зазначена 42200 кг. (42,2 т).

Товарно-транспортна накладна (ТТН) є основним первинним документом, який містить інформацію про перевезення вантажу, обсяги такого перевезення та відповідальних за його здійснення осіб. Цей документ використовується для внутрішніх (в межах України) перевезень.

Нормативно-правовою базою для використання ТТН є:

ст. 48 Закону «Про автомобільний транспорт»;

п. 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363;

«Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затверджений постановою КМУ від 25.02.2009 № 207.

В адміністративному позові ОСОБА_1 зазначає, що після здійснення габаритно-вагового контролю співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Волинській області у пункті зважування вантажних автомобілів, ТОВ «Волинь - Зерно-Продукт» у м. Луцьк, на підставі укладеного договору Вг №0509/90401 на послуги по зважуванню автомобілів від 05.09.2019 року у присутності співробітників слідчо - оперативної групи, було здійснено контрольне зважування транспортного засобу позивача, в результаті чого була встановлена повна маса автомобіля, що становить - 42280 кг., що підтверджується квитанцією №ВЗП00018589 за підписом слідчого СВ Луцького РВ Ванюрського О.Ю.

Крім того, в якості доказів позивачем надані не завірені належним чином фотокопії: свідоцтва про приймання ваг автомобільних тензометричних ВБА-60-18-2 НГЗ 60 т, акта введення ваг в експлуатацію, листа повірки ваг.

Проте, із наданих документів не можливо встановити, що вони відносяться саме до ваг на яких здійснено контрольне зважування транспортного засобу позивача оформлене квитанцією №ВЗП00018589 від 05.09.2019 року.

Позивачем здійснювалось перевезення сипучого вантажу, а тому під час руху по дорозі можливе пересипання вантажу та зміна ваги по осям, адже перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження, у даному випадку, на строєну вісь більше 24,00 тон.

Навіть у випадку доведення можливості переміщення вантажу, ця обставина не спростовує встановленого під час зважування перевищення допустимого осьового навантаження. Наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від обов`язку сплати коштів за проїзд великовагового транспорту у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Згідно чинного законодавства та жодними вітчизняними чи міжнародними нормативними документами не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Щодо відповідальності за встановлені порушення.

Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку №1567).

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567 (пункт 27 Порядку №1567).

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

24.10.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №166905, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.

Позивач зазначає, що винесена постанова не відповідає принципам ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості, оскільки у тексті постанови не зазначається конкретизація допущеного порушення, не вказано час та конкретне місце вчинення порушення, як того вимагає затверджена форма постанови, а міститься лише посилання на акт від 05.09.2019 року № 164972.

Відповідно до статті 8 Конституції України, частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Застосовуючи принцип "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України", слід зазначити, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи позивача про невідповідність постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій встановленій формі

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що, позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б доводили неправомірність постанови № 166905 від 24.10.2019 року, натомість суб`єктом владних повноважень з посиланням на вимоги чинного законодавства доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на наведену практику ЄСПЛ, вмотивовувати - наводити аргументи, докази, які пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо або доводять їх необхідність. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його прийняття.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 12,139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державно служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА _1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_11

Державна служба України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, адреса: 01135, м. Київ, прос. Перемоги, 14, телефон: (044) 351 47 66, e-mail: contact@dsbt.gov.ua)

Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (ЄДРПОУ 39816845, адреса: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, телефон: (048) 737 87 92, e-mail: odesa.reg@dsbt.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.