open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 р. Справа№200/14102/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), відповідно до якого просить суд:

- визнати протиправним дії та скасувати рішення № 2707 про відмову в перерахунку пенсії Селидовського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області від 10 жовтня 2019 року;

- зобов`язати відповідача розглянути повторно заяву про перерахунок пенсії про збільшення пільгового стажу з урахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.09.2017 року по 31.08.2019 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», від 07.10.2019 року відповідно до вимог ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.10.2019 року звернувся з заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Проте, йому було відмовлено, мотивуючи тим, що на день звернення відсутній пільговий стаж на підземних роботах, як вважає комісія, відсутність пільгового стажу обумовлено несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску до Пенсійного Фонду України за період роботи з 22.02.2017 року по 04.10.2019 року.

Позивач посилається на те, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Позивач зазначає, що його трудова книжка містить усі необхідні записи, що підтверджує стаж роботи у спірні періоди.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідальність за несплату страхових несе підприємство - страхувальник на якому працює працівник, саме підприємство нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи, а відрахування з нарахованої йому заробітної плати проводяться своєчасно і у встановленому законом порядку, що підтверджується копіями розрахункових листів.

Позивач вказує на те, що відповідачем порушено його право на пенсійне забезпечення, яке передбачено Конституцією України.

16 грудня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач, серед іншого, зазначив, що заяву позивача від 07.10.2019 за №2707 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно Закону України «про підвищення престижності шахтарської праці» розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

На підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) за період з 01.01.2003 по 31.08.2019 року встановлено, що на день звернення за перерахунком пенсії стаж на підземних роботах позивача складає 12 років 11 місяців 18 днів замість необхідних 15-ти років.

Відповідач зазначає, що наявність такого стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.09.2017 по 31.08.2019 рокута відсутністю нарахованої заробітної плати за вересень 2019 року підприємством ВІЇ «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування покладено на страхувальника. Пенсійний фонд не повинен нести відповідальність за невиконання обов`язків страхувальником, у зв`язку з чим, відповідач вважає, що він діяв у спосіб та у межах передбачених пенсійним законодавством і ним не було порушено права позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу у порядку письмового провадження, на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.7-9).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Селидовському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком, зазначені обставини не спростовуються сторонами.

07.10.2019 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с. 28 - зворотній бік).

До заяви про перерахунок пенсії позивачем були надані наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт/посвідка, трудова книжка або документи про стаж (а.с. 28).

10.10.2019 року Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято спірне рішення № 2707 про відмову в перерахунку пенсії (а.с. 20).

Зі змісту рішення видно, на день звернення за перерахунком пенсії стаж на підземних роботах ОСОБА_1 складає 12 років 11 місяців 18 днів замість необхідних 15-ти років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Наявність такого пільгового стажу обумовлена несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.09.2017 по 31.08.2019 та відсутністю нарахованої заробітної плати за вересень 2019 року підприємством ВГІ «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», що є порушенням вимог ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» через відсутність 15 років підземної роботи.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 позивач працював:

- з 22.02.2017 року прийнятий до ВП шахта «Україна» ДП « Селидіввугілля» машиністом підіймальної машини на підземних роботах з повним робочим днем під землею та направлений на дільницю підйомних установок та ремонту армування вертикальних стовбурів з випробувальним строком 1 місяць. Наказ № 147 від 23.02.2017 року (запис № 20);

- з 04.10.2019 року звільнений за власним бажанням згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням умов колдоговору (несвоєчасною виплатою заробітної плати) із виплатою вихідної допомоги у розмірі 3-х середньомісячних зарплат. Наказ № 818-к від 04.10.2019 року (запис № 21) (а.с.10-19).

Відповідно довідки № 513 Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» від 04.11.2019 року № 1-2575 виданої ОСОБА_1 проте, що він працює в Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 22.02.2017 року по 04.10.2019 року на посаді машиніст підйомних машин та роботодавець в період з 22.02.2017 року по 31.12.2018 року щомісячно на зарплату ОСОБА_1 нараховував єдиний соціальний внесок у розмірі 22 % (а.с.21).

Згідно довідки № 513 Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» від 04.11.2019 року № 1-2576 виданої ОСОБА_1 проте, що він працює в Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 22.02.2017 року по 04.10.2019 року на посаді машиніст підйомних машин та роботодавець в період з 01.01.2019 року по 31.08.2019 року щомісячно на зарплату ОСОБА_1 нараховував єдиний соціальний внесок у розмірі 22 % (а.с. 22).

Отже, суд зазначає, що єдиною підставою для прийняття спірного рішення у ньому вказано лише несплату щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску по ПФУ за період з за період роботи з 01.09.2017 по 31.08.2019 та відсутністю нарахованої заробітної плати за вересень 2019 року підприємством ВГІ «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Приписами частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід);

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У частині 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до статті 22 Закону №1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для, зокрема, обчислення страхових внесків, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами положень статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не у повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Судом з наданих позивачем трудової книжки та з матеріалів пенсійної справи (довідок про підтвердження трудового стажу, довідок про підземні виходи) встановлено, що позивач працював на посадах, передбачених Списком № 1.

Відповідно довідки № 513 Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» від 04.11.2019 року № 1-2575 виданої ОСОБА_1 проте, що він працює в Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 22.02.2017 року по 04.10.2019 року на посаді машиніст підйомних машин та роботодавець в період з 22.02.2017 року по 31.12.2018 року щомісячно на зарплату ОСОБА_1 нараховував єдиний соціальний внесок у розмірі 22 %. Єдиний соціальний внесок перераховано до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на користь бюджету за період з 22 лютого 2017 року по 31 грудня 2018 року у повному обсязі(а.с.21).

Згідно довідки № 513 Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» від 04.11.2019 року № 1-2576 виданої ОСОБА_1 проте, що він працює в Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 22.02.2017 року по 04.10.2019 року на посаді машиніст підйомних машин та роботодавець в період з 01.01.2019 року по 31.08.2019 року щомісячно на зарплату ОСОБА_1 нараховував єдиний соціальний внесок у розмірі 22 %. Єдиний соціальний внесок перераховано до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на користь бюджету за період з 01.01.2019 року по 31.03.2019 року у повному обсязі, за період з 01.04.2019 року по 30.06.2019 року - частково, за період з 01.07.2019 року по 31.08.2019 року - не перераховано(а.с. 22).

Судом встановлено, що відокремленим підрозділом "Шахта "Україна" державного підприємства «Селидіввугілля» щомісячно надавались звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Крім того, підприємством здійснювалось нарахування єдиного внеску заробітну плату позивача та сплачувався єдиний внесок, шляхом безготівкового перерахування коштів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, сам факт не зарахування сум єдиного внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, про що стверджує відповідач, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні певних періодів роботи до стажу позивача.

Крім цього, суд застосовує аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно не зарахувало до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Відокремленому підрозділі "Шахта "Україна" ДП "Селидіввугілля" з 01.09.2017 року по 31.08.2019 року.

16.09.08 р. набрав чинності Закон № 345 (тобто до призначення пенсії позивачу), спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Дія цього Закону, відповідно до положень частини першої, поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до статті 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З аналізу зазначених норм встановлено, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" є зайнятість на підземних роботах повний робочий день.

Пунктом 2 "Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Судом з наданих позивачем трудової книжки та з матеріалів пенсійної справи (довідок про підтвердження трудового стажу) встановлено, що позивач працював на посадах, передбачених Списком № 1.

Згідно з довідки Відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1-2363 ОСОБА_1 працював повний робочий день у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» і виконував гірничі роботи з видобування вугілля підземним засобом за період з 22 лютого 2017 року по теперішній час за професією машиніст підіймальних машин на підземних роботах дільниці підйомних установок та ремонту армування вертикальних стовбурів, що передбачена Списком № 1 розділу 1 підрозділ 1 відповідно до Постанови КМУ№ 461 від 24.06.2016 року. Прикази та атестації робочих місць: від 16.08.1994 року № 390; від 29.08.1994 року; № 582 від 20.08.1999 року; № 671-а від 09.01.2002 року; 24-К від 25.10.2002 року; № 1-55-ОП від 01.02.2005 року; № 1-4-ОП від 29.01.2007 року; № 1-4а ОП від 01.02.2010 року; № 10П від 30.01.2015 року № 78а (а.с.30).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 26.06.2016 року професію позивача віднесено до Списку № 1, якого достатньо для якого достатньо для призначення пенсії на умовах ст. 14 Закону № 1788, віднесено до розділу № 1 підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, підрозділу № 1 працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Суд вказує на те, що з трудової книжки та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, вбачається що позивач тривалий час працював машиністом підіймальних машин на підземних роботах дільниці підйомних установок та ремонту армування вертикальних стовбів, отже з зазначеного суд приходить до висновку про те, що позивача можливо віднести до працівників зайнятих повний робочий день під землею та які обслуговують шахтарів.

З аналізу вищезазначених положень суд приходить до висновку, що положення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» розповсюджуються на професію позивача.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач при розгляді заяви позивача від 07.10.2019 року зобов`язаний був при перерахунку пенсії застосувати положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановити мінімальний розмір пенсії позивачу у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, оскільки останній відпрацював 15 років на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача розглянути повторно заяву про перерахунок пенсії про збільшення пільгового стажу з врахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 01.09.2017 року по 31.08.2019 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», від 07.10.2019 року відповідно до вимог ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про скасування рішення № 2707 про відмову в перерахунку пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення провизнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, спірне рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2707 від 10 жовтня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», прийнято відповідачем без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не у повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні із заявою про перерахунок пенсії.

Враховуючи викладене позовні вимоги у цій частині, суд застосувавши положення ч.2 ст. 9 КАС України, задовольняє, шляхом визнання спріного рішення протиправним та його скасування.

Щодо вимоги про визнання дій протиправними, суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, самі по собі дії, результатом яких стало прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення не порушують прав позивача, а скасування спірного рішення є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, враховуючи задоволення двох з трьох немайнових вимог позивача, судовий збір в сумі 512, 27 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Законами України "Про пенсійне забезпечення", «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року, Списками № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И РІ Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення № 2707 Селидовського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області від 10 жовтня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 07.10.2019 року про перерахунок пенсії, з врахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 01.09.2017 року по 31.08.2019 року на підприємстві ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», від 07.10.2019 року, відповідно до вимог ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 512 (п`ятсот дванадцять) гривень 27 (двадцять сім) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274).

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення складене у повному обсязі 08 січня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч

Джерело: ЄДРСР 86825972
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку