Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2019

№607/18125/19

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О.Я.,

з участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,

представника позивача, адвоката Беляєвої О.М.,

представника третьої особи Панькова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ТДВ Страхова компанія «Кредо», третя особа - Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», про стягнення страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до ТДВ Страхова компанія «Кредо» (далі - ТДВ СК «Кредо»), третя особа - Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк» (далі - ЗАТ КБ «Приват банк»), про стягнення страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24 листопада 2016 року між ТДВ СК «Кредо» у відділенні «Приватбанку» м. Тернополя, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків №ТЕCONS - 16 AW 738. Сторони Договору узгодили усі істотні його умови, зокрема: предмет договору, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату, у разі настання страховою випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати. 05 листопада 2018 року о 08.00 год. ОСОБА_1 заступив на чергування в ПАТ «Тернопіль-АВТО» за адресою місто Тернопіль, вул. Довженка, 6, де він працював охоронником. В ніч з 05 на 06 листопада 2018 року з позивачем стався нещасний випадок. Внаслідок падіння він отримав відкриту проникаючу черепно-мозкову травму, забій головного мозку важкого ступеня, субдоральний крововилив зліва, перелом склепіння та основи черепа справа, отогеморея справа. В період з 06 листопада по 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Тернопільській університетській лікарні в нейрохірургічному відділенні. На весь період перебування у стаціонарі йому було видано відкритий лікарняний лист: продовжити у зв`язку із збереженням загальномозкової та вогнищевої неврологічної симптоматики, потребує обмеження фізичних навантажень, продовження реабілітаційного лікування. З 09 січня 2019 року по 22 січня 2019 року позивач знаходився на лікуванні в Тернопільській психоневрологічній лікарні, продовжував хворіти. Страховик відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на п.3.2 Умов страхування до Договору, на тій підставі, що ОСОБА_1 несвоєчасно повідомив відповідача про страховий випадок. Вказану відмову позивач вважає неправомірною, оскільки у відповідача не було перешкод переконатися, що дана подія є страховим випадком, та вважає, що з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 20000,00 грн., оскільки підпунктом «г» п. 1 Таблиці № 1 «Ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку та розміру страхових виплат по страховим випадкам» передбачено, що при переломі склепіння і основи черепа передбачено виплату страхового відшкодування в розмірі 25 % та при субдоральній гематомі - 15 % від страхової суми, яка становить 50000,00 грн. Крім цього, ОСОБА_1 зазначає, що в результаті невиконання зобов`язання з боку відповідача, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних хвилюваннях, що призвело до погіршення стану здоров`я, враховуючи, що позивач має третю групу інвалідності, завдану моральну шкоду ним оцінено в сумі 5000,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 20000,00 грн., 3% річних в розмірі - 2589,59 грн. та інфляційні витрати в розмірі - 461,85 грн.

Ухвалою судді від 05 серпня 2019 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ СК «Кредо», третя особа - ЗАТ КБ «Приват банк», про стягнення страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

29 серпня 2019 року судом зареєстровано відзив ТДВ СК «Кредо» на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову. Додатково зазначає, що дійсно, 24 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ТДВ СК «Кредо» укладений Договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків №ТЕС0К8-16AW738. Застрахованою особою за умовами договору є ОСОБА_1 , а страхова сума склала 50000,00 грн. 14 березня 2019 року на адресу ТДВ СК «Кредо» від позивача надійшли заява та повідомлення про настання випадку із застрахованою особою ОСОБА_1 про те, що внаслідок отримання ним травми було встановлено діагноз: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня, субдуральний крововилив зліва, перелом склепіння та основи черепа справа, отогеморея справа. Як вбачається з матеріалів страхової справи позивачем пропущений термін, встановлений п.п. 3.1., 3.2. умов страхування до договору, оскільки подія із застрахованою особою сталася 06 листопада 2018 року, а повідомлення про настання цього випадку надійшло в страхову компанію 14 березня 2019 року. Згідно наданих ОСОБА_1 документів, а саме виписки із медичної карти хворого № 02/11131 від 30 листопада 2018 року, вбачається, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в Тернопільській університетській лікарні з 06 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року, при виписці у позивача спостерігалась позитивна динаміка, лікувальні і трудові рекомендації це спостереження невролога, терапевта за місцем проживання та 01 грудня 2018 року з`явитися на прийом до лікаря. Отже, ТДВ СК «Кредо» вважає, що застрахована особа мала можливість і в неї не було перешкод, для того, щоб після виписки з лікарні, наприклад взяти слухавку й повідомити страхову компанію про настання випадку. Разом з тим, письмове повідомлення можна було направити засобами поштового зв`язку, адже з документів закладу охорони здоров`я вбачається, що позивач з`являвся на прийом до лікаря, тобто, таким же чином страхувальник міг з`явитись і у відділенні поштового зв`язку з метою направлення повідомлення про подію. Представник відповідача вважає, що рішення по зверненню 14 березня 2019 року прийнято страховою компанією у повній відповідності із умовами договору страхування № TEC0NS-16AW738 від 24 листопада 2016 року, умовами страхування та нормами чинного законодавства України. Саме тому, невиконання позивачем свого обов`язку, передбаченого п.п. 3.1, 4.1.4 умов страхування щодо несвоєчасного повідомлення Страховика про настання нещасного випадку і стало причиною відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того, при вивченні матеріалів позовної заяви, відповідачем було виявлено факт порушення застрахованою особою вимог законодавства про охорону праці, що було встановлено комісією з розслідування нещасного випадку та затверджено директором філії «Рубіж - АВТО» ПАТ «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» ОСОБА_2 18 лютого 2019 року. Відтак, позивач, приховавши обставини випадку, що мав місце 06 листопада 2018 року не дав можливості ТДВ СК «Кредо» встановити факт настання страхового випадку. В пп. 9 п. 4.2. розділу 4 умов страхування по договору страхування передбачено, що не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження та функціональні розлади, стійка втрата застрахованою особою працездатності, смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, які відбулися внаслідок порушення норм та правил безпеки праці, правил дорожнього руху та правил безпеки на залізничному транспорті. Оскільки подія, про яку вказано в позовній заяві, не є страховим випадком в розумінні договору страхування № TEC0NS-16AW738, 21 серпня 2019 року ТДВ СК «Кредо» прийняло додаткове рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, що підтверджено страховим актом № Z192EPB70000A4/2.

15 жовтня 2019 року судом зареєстровано відповідь представника позивача, адвоката Бєляєвої О.М. на відзив представника ТДВ СК «Кредо», в якій вона зазначає, що у відзиві представник відповідача не вказав, які існували перешкоди для вирішення питання про визнання події страховою. Долучені до позовної заяви акт №3 про нещасний випадок від 18 лютого 2019 року, виписка із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 02/11131 та виписка №00168 з Тернопільської психоневрологічної лікарні свідчать про фактичну неможливість повідомлення позивачем свого страховика (відповідача) про настання страхового випадку у строки, передбачені Договором страхування, оскільки йому надавалась невідкладна медична допомога у зв`язку із черепно-мозковою травмою важкого ступеня, гострою серцевою недостатністю, яка супроводжувалась втратою свідомості, а тому за станом здоров`я він позбавлений був можливості реалізувати своє право за Договором страхування, що є поважною причиною, яка послугувала для порушення строків визначених п. 3.1 та 3.2 Умов страхування до Договору. Також, з долучених до позовної заяви медичних документів вбачається, що після отримання травми ОСОБА_1 період з 06 листопада по 30 листопада 2018 року перебував на стаціонарному лікуванні в Тернопільській університетській лікарні в нейрохірургічному відділенні. На весь період перебування у стаціонарі йому було видано відкритий лікарняний лист: продовжити у зв`язку із збереженням загальномозкової та вогнищевої неврологічної симптоматики, потребує обмеження фізичних навантажень, продовження реабілітаційного лікування. З 09 січня 2019 року по 22 січня 2019 року позивач знаходився на лікуванні в Тернопільській психоневрологічній лікарні, продовжував хворіти. Про те, що ОСОБА_1 застрахований дізналася його дочка ОСОБА_3 , коли звернулася у Тернопільське відділення «Приватбанку» для оформлення карти для соціальних виплат у зв`язку з втратою працездатності та відновлення коду доступу до карток батька. У зв`язку втратою пам`яті позивач самостійно цього зробити не міг. Як вбачається з копії висновку комп`ютерної томографії, наявної у відповідача і долученої до відзиву, ОСОБА_1 страждає церебральним атеросклерозом. Церебральний атеросклероз, пов`язаний з ураженням судин мозку, має прояв у зниженні пам`яті, порушенні мовного апарату та зору, головних болях, запамороченні голови. За таких обставин, причина несвоєчасного повідомлення ОСОБА_1 про настання страхового випадку є поважною. Не оспорюючи факту настання нещасного випадку, відповідач не визнає його страховим випадком, посилається на пп.9 п.4.2 Умов страхування по договору, яким не визнається страховим випадком подія, що відбулася внаслідок порушення застрахованою особою норм та правил безпеки праці. Такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи і є надуманим.

Згідно ухвали суду від 15 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ СК «Кредо», третя особа - ЗАТ КБ «Приват банк», про стягнення страхового відшкодування, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Беляєва О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТДВ СК «Кредо», в судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву просив суд справу розглянути у його відсутності. Відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи ЗАТ КБ «Приват банк» в судових дебатах проти позову заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона є дочкою позивача ОСОБА_1 та на час настання страхового випадку поживала разом з ним. Подія, що сталася з батьком, мала місце у листопаді чи грудні 2018 року. ОСОБА_1 пішов на роботу в нічну зміну, звідки його зранку привезли без свідомості, він не міг ні розмовляти, ні дивитися. Свідок звернулась в поліцію і відвезла батька в обласну лікарню, де йому зробили медичне обстеження та поклали на стаціонарне лікування. Після цього випадку батько свідка періодично проходив лікування в районній та психоневрологічній лікарні. Про наявність договору страхування свідку стало відомо у лютому-березні 2019 року у відділенні «Приват банку», ОСОБА_1 не пригадував обставин укладення договору. Вказану інформацію від батька вона не могла отримати у зв`язку з хворобою та частковою втратою ним пам`яті. Дізнавшись про договір свідок, діючи в інтересах батька, звернулася до ТДВ СК «Кредо» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак отримала відмову з посиланням на те, що з такою заявою потрібно було звернутися протягом місяця від дня отримання травми. На даний час батько свідка не працює, йому встановлена третя група інвалідності.

Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідка, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.

24 листопада 2016 року між Страховиком ТДВ «СК «Кредо» та Страхувальником ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків № ТЕCONS - 16AW738 (далі - Договір).

Згідно пункту 1 Договору, його предметом є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи.

Пунктом 2 Договору передбачено, що Страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу, а Страхувальник зобов`язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови Договору і Правил страхування.

Страховою сумою визначено розмір - 50000,00 грн.

Згідно пункту 6.2 Договору нещасним випадком за цим договором страхування слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі Застрахованої особи (Страхувальника, Вигодонабувача, Спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками; ботулізм; захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) Застрахованої особи або її смерть. Не дає підстав для здійснення страхової виплати отримання внаслідок травми саден, припухлостей м`яких тканин та ран до 2 кв. см та глибиною до підшкірної клітковини, а також ушкоджень, що потребують безперервного стаціонарного та/або амбулаторного лікування строком менше 3 днів.

Пунктом 7 Договору передбачено, що цей Договір діє 12 місяців з 25 листопада 2016 року по 24 листопада 2017 включно (але не більш ніж оплачуваний період). При цьому Договір страхування набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем сплати місячного страхового платежу на поточний рахунок Страховика. Термін закінчення останнього оплаченого періоду страхування відповідає терміну закінчення Договору страхування. Цей Договір страхування лонгується на такий самий строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жодний з учасників Договору страхування не заявить про бажання його припинити.

ТДВ «СК «Кредо» видано довідку про укладення договору страхування, з якої слідує, що 24 листопада 2016 року ОСОБА_1 уклав договір добровільного страхування від нещасних випадків № ТЕCONS - 16AW738.

Вказаний Договір укладено із застосуванням Майданчика цивільно-правових договорів на підставі публічної оферти Страховика та усної заяви (акцепту) Страхувальника. Договір підписано із використанням електронного підпису шляхом введення Страхувальником у програмні комплекси Майданчика ОТР-пароля, надісланого на мобільний телефон Страхувальника Провайдером. Страхувальник ознайомлений з Правилами страхування та умовами страхування. Умови страхування є невід`ємною частиною цього Договору страхування. Підписанням цього Договору Страхувальник підтверджує, що з інформацією, зазначеною в частині другій ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ознайомлений; згоду застрахованих осіб на страхування отримав.

В п. 6.1. публічного договору оферти ТДВ «СК «Кредо» щодо добровільного страхування від нещасних випадків, яка дійсна з 17 жовтня 2016 року, зазначено про те, що страховим випадком згідно цього Договору і Правил страхування є наступні події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії Договору страхування, та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законодавством порядку (медичними закладами, судом тощо).

Нещасним випадком за цим Договором слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі Застрахованої особи (Страхувальника, Вигодонабувача, Спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками; ботулізм; захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) Застрахованої особи або її смерть. Не дає підстав для здійснення страхової виплати отримання внаслідок травми саден, припухлостей м`яких тканин та ран до 2 кв. см та глибиною до підшкірної клітковини, а також ушкоджень, що потребують безперервного стаціонарного та/або амбулаторного лікування строком менше 3 днів.

Захворювання, у тому числі раптові та професійні, не відносяться до нещасних випадків.

Нещасними випадками також є наступні події, які призвели до розладу здоров`я або смерті Застрахованої особи: утеплення, поразка блискавкою або електричним струмом, укус тварин або отруйних комах, змій, проникнення стороннього тіла, протиправні дії третіх осіб.

Пунктом 1.3. Умов страхування до договору добровільного страхування від нещасних випадків передбачено, що у разі настання події, яка підпадає під ознаки страхового випадку, Страхувальник або Застрахована особа , повинні у строк не пізніше тридцяти днів, а у випадку смерті Застрахованої особи - спадкоємець (-ці) - у строк не пізніше шести місяців з дня настання події, повідомити Страховика про її настання.

Причинами відмови у страховій виплаті в цих Умовах визначено подання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку (п.4.1.3.), несвоєчасне повідомлення Страхувальником або Застрахованою особою про настання страхового випадку без поважних причин у строки, передбачені цим Договором страхування, або створення Страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків (п.4.1.4.).

За змістом підпункту 9 п.4.2. цих же Умов не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження та функціональні розлади, стійка втрата Застрахованою особою працездатності, смерть Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, які відбулися внаслідок порушення Застрахованою особою норм та правил безпеки праці, правил дорожнього руху та правил безпеки на залізничному транспорті.

Розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 31 травня 2017 року № 87 затверджено Особливі умови добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ (далі - Умови), згідно п.3.1. яких страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до пункту 3.2 Умов нещасним випадком за цими Особливими умовами слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі Застрахованої особи (Страхувальника, Вигодонабувача, спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками; ботулізм; захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) Застрахованої особи або її смерть. Нещасними випадками також є наступні події, які призвели до розладу здоров`я або смерті Застрахованої особи: утеплення, поразка блискавкою або електричним струмом, укус тварин або отруйних комах, змій, проникнення стороннього тіла, протиправні дії третіх осіб. Захворювання, у тому числі раптові та професійні, не відносяться до нещасних випадків.

У відповідності до підпункту е пункту 4.1. Умов не відноситься до страхового випадку подія, що відбулася внаслідок порушення Застрахованою особою правил техніки безпеки праці правил протипожежної безпеки, правил дорожнього руху.

Пунктом 10.1 Умов передбачено, що Страхувальник (Застрахована особа) повідомляє Страховика про настання страхового випадку протягом трьох робочих днів (якщо інше не передбачено Договором страхування) з моменту настання страхового випадку. У разі смерті Страхувальника (Застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку цих заходів повинен вжити Вигодонабувач або спадкоємці Застрахованої особи. У випадку, коли з поважних причин це було неможливим, Страхувальник (Застрахована особа) або Вигодонабувач повинен повідомити Страховика про страховий випадок у той же строк з моменту, коли з`явилась така можливість. При цьому, Страховик має право вимагати письмового обґрунтування причин відстрочки повідомлення про настання страхового випадку.

18 лютого 2019 року директором філії «Рубіж - АВТО» АТ «Українська автомобільна корпорація» затверджено акт № 03 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, з якого слідує, що 06 листопада 2018 року о 01 год. 00 хв. в приміщенні туалету ПАТ «Тернопіль - АВТО» за адресою: 46022, м. Тернопіль, вул. Довженка, 6 стався нещасний випадок із особою чоловічої статі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на посаді охоронника. Обставини, за яких стався нещасний випадок: о 08 год. 00 хв. 05 листопада 2018 року охоронник ОСОБА_1 заступив на чергування, про що зробив відповідний запис в журналі прийому - здачі чергування. Охоронник ОСОБА_4 , який чергував разом з потерпілим, відмітив, що при заступанні на чергування ОСОБА_1 почував себе задовільно, на стан здоров`я та самопочуття не скаржився. Напротязі чергування ОСОБА_4 декілька разів по телефону спілкувався з потерпілим і чогось надзвичайного в його розмові та поведінці не помічав. На чергування в останній раз ОСОБА_4 з ОСОБА_1 розмовляв після 23 год. 05 листопада 2018 року. З пояснення ОСОБА_4 , розмовляли вони про різні речі та досить довго близько 15 хвилин. Потерпілий розмовляв нормально, мова його була адекватна, розбірлива. Розмова велась на різні теми. Потерпілий підтримував розмову, з порозумінням відповідав на окремі питання, про які йшла мова. ОСОБА_4 також повідомив, що він близько 03 год. та 05 год. телефонував ОСОБА_1 але останній не відповів. Про подію, що сталася та як травмувався ОСОБА_1 - ОСОБА_4 нічого не відомо, так як він знаходився на другому посту. ОСОБА_1 про подію, яка призвела до нещасного випадку, пояснив, що, заступаючи на чергування 05 листопада 2018 року, він почував себе добре, самопочуття у нього було задовільне. Під час чергування у нього також самопочуття було задовільне. В кінці робочого дня, коли на станції технічного обслуговування автомобілів закінчилася робота, близько 19 год. вечора він пішов провірити замикання дверей на службових приміщеннях підприємства та включити світло на щитовій для освітлення території підприємства. Після 24 год. 05 листопада, після обходу території зайшов до приміщення службового туалету для того, щоб помити руки перед прийняттям їжі. Під час миття рук на підлогу пролилась вода, підлога стала мокрою і він послизнувся та впав, що було дальше ОСОБА_1 не пам`ятає. Він також не пам`ятає о котрій годині сталася пригода. У нього відсутні неприязні відносини з працівниками підприємства та охорони. Крім того потерпілий пояснив, що напротязі чергування та перед цим він ні з ким не вступав в конфлікти. Безпосередніх свідків нещасного випадку ОСОБА_1 немає. Причиною настання нещасного випадку вказана особиста необережність потерпілого. ОСОБА_1 охоронник Філії «Рубіж-АВТО» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА АВТОМОБІЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» порушив п.2.1 Інструкції №2 з охорони праці для охоронників, а саме: «Дбати про особисту безпеку і здоров`я, також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства».

Як слідує з виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 02/11131, нейрохірургічного відділення Тернопільської університетської лікарні, ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування 06 листопада 2018 року з діагнозом: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня, субдуральний крововилив зліва, перелом склепіння та основи черепа справа, отогеморея справа. На весь термін перебування на стаціонарі (з 06 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року) видано відкритий лікарняний лист, продовжено у зв`язку із збереженням загально мозкової та вогнищевої неврологічної симптоматики, потребує обмеження фізичних навантажень, продовження реабілітаційного лікування.

Згідно виписки №00168 неврологічного відділення Тернопільської комунальної психоневрологічної лікарні, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в період часу з 09 січня 2019 року по 22 січня 2019 року. Клінічний діагноз: Відновний період перенесеної відкритої проникаючої ЧМТ, забою головного мозку важкого ступеня, субдурального крововиливу зліва, перелому склепіння та основи черепа справа (06 листопада 2018 року) з наявністю стійкого цефалгічного синдрому, неврологічної мікросимптоматики, диплопії, астено-невротичного синдрому з легкими когнітивними порушеннями, змін на МРТ (ділянки енцефаломаляції в лівій лобній частці 58*22 мм, в правій скроневій частці 39*25 та 25*10 мм, лівій скроневій частці 29*18 мм).

З довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 07 березня 2019 року серія АБ № 0050393 слідує, що ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - трудове каліцтво.

14 березня 2019 року до ТДВ СК «Кредо» надійшла заява ОСОБА_1 про страхову виплату внаслідок події, що мала місце 06 листопада 2018 року.

Розглянувши заяву позивача від 14 березня 2019 року, у відповідності із страховим актом № Z192ЕРВ70000А4 від 18 березня 2019 року, відповідач відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з порушенням останнім терміну повідомлення ТДВ СК «Кредо» про настання події страхового випадку, що слідує із листа № 19.03.219/070Z192ЕРВ70000А4.

21 серпня 2019 року ТДВ «СК «Кредо» складено страховий акт № Z192ЕРВ70000А4/2 про подію, що мала місце 06 листопада 2018 року, по договору № ТЕCONS - 16AW738 від 24 листопада 2016 року. Дана подія не визнається страховою, оскільки згідно п. 4.2 Умов страхування по договору страхування не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження та функціональні розлади, стійка втрата застрахованою особою працездатності, смерть Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, які відбулися внаслідок порушення Застрахованою особою норм та правил безпеки праці, правил дорожнього руху та правил безпеки на залізничному транспортні. Страхувальник (Застрахована особа) порушив правила безпеки праці, що є підставою для відмови у страховій виплаті на підставі п. 4.2 Умов страхування до даного договору. У виплаті страхового відшкодування вирішено відмовити.

За вказаних обставин до правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

В силу ст. 4 Закону предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Статтею 8 Закону передбачено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону страховик зобов`язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; 3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом; 7) надавати відповідним підрозділам Національної поліції інформацію про укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю.

Частиною 1 ст. 26 Закону передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Разом з тим, у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Тобто, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості встановити, чи є ця подія страховим випадком.

Закон пов`язує обов`язок страховика здійснити відшкодування саме із настанням страхового випадку, а не з наданням певних доказів страхувальником на підтвердження чи спростування обставин події страхового випадку. Всі сумніви щодо того, чи є подія страховим випадком страховик має можливість встановити, однак у виниклих між сторонами правовідносинах ТДВ СК «Кредо» не вчинило таких дій, формально відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування.

Судом встановлено, що 24 листопада 2016 року між ТДВ «СК «Кредо» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків № ТЕCONS - 16AW738, цей договір пролонговувався та був чинним на час настання спірної події. 06 листопада 2018 року із позивачем стався нещасний випадок, однак, у зв`язку із численними травмами, частковою втратою пам`яті та тривалим лікуванням він не мав можливості вчасно звернутися до страховика із заявою про виплату йому страхового відшкодування. Вказані обставини в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_3 , а також вони підтверджуються інформацією з медичних закладів. Лише після отримання інформації рідними позивача про наявність вищевказаного договору страхування, а саме 14 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із вимогою про виплату страхового відшкодування. ТДВ «СК «Кредо» у здійсненні такої виплати відмовило з двох причин, через несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку та у зв`язку з тим, що дана подія не є страховим випадком.

Відтак, неповідомлення позивачем страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, мало місце з поважних причини.

Щодо порушення ОСОБА_1 інструкції з охорони праці, то суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» пріоритет життя і здоров`я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці є одним із основних принципів державної політики в галузі охорони праці.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Працівника закон зобов`язує дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного й індивідуального захисту.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці та призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються, у тому числі усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я захворювань або травм внаслідок алкогольного сп`яніння або дій, які ним викликані.

Статтею 44 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що особи, винні в порушенні законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Акт, на який покликається відповідач від 18 лютого 2019 року № 03, що затверджений директором філії «Рубіж - АВТО» АТ «Українська автомобільна корпорація» суд вважає доказом на підтвердження обставин настання нещасного випадку на підприємстві. Подія, що мала місце 06 листопада 2018 року є страховим випадком в силу того, що судом не встановлено умислу ОСОБА_1 на настання такого випадку, що виключає склад будь-якого правопорушення, як і настання відповідальності. Обставини події, яка мала місце 06 листопада 2018 року не залежали від волі застрахованої особи, а відтак є страховим випадком. Суд робить висновок про те, що порушення працівником інструкції з охорони праці не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 . Тільки у разі доведення умислу позивача на настання страхового випадку ТДВ «СК «Кредо» має право відмовити страхувальнику у виплаті такого відшкодування.

Згідно Таблиці № 1 «Ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат по страховим випадкам» розмір страхової виплати ОСОБА_1 з урахуванням отриманих ним травматичних ушкоджень у вигляді перелому склепіння та основи черепа становить 25 відсотків від страхової суми ( 50 000 х 25 % = 12 500 грн.), у вигляді забою головного мозку важкого ступеня, субдорального крововиливу становить 15 відсотків від страхової суми ( 50 000 х 15 % = 7 500 грн.).

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення із ТДВ СК «Кредо» в користь позивача 20000,00 грн. страхового відшкодування.

Крім того, оскільки, зобов`язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов`язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зокрема, сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Річні проценти, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов`язання, і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов`язання, а є способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що 14 березня 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, отже інфляційні втрати та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають стягненню з 14 березня 2019 року.

З урахуванням встановленого індексу інфляції та суми простроченого грошового зобов`язання за період з 14 березня 2019 року по 26 липня 2019 року - 20 000,00 грн. х індекс інфляції 101,497 (100,9 х 101,0 х 100,7 х 99,50 х 99,40) - 20000,00 грн. інфляційні втрати складають у розмірі 299,32 грн.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Так, з урахуванням прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 20000,00 грн. та строку прострочки - за період з 14 березня 2019 року по 26 липня 2019 року (135 днів) три відсотки річних складають: 20000,00 грн. х 135 дн. х 3%: 365 дн. = 221,92 грн.

За встановлених обставин позовні вимоги частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 299,32 грн. інфляційних втрат та 221,92 грн. три відсотки річних від простроченої суми (розрахунок цих сум проведено судом).

У позовній заяві позивач вказував про заподіяння йому в результаті невиконання зобов`язання з боку відповідача моральної шкоди, однак у прохальній частині позовної заяви не просить суд стягнути моральну шкоду з відповідача, а також не долучив до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження завдання йому такої шкоди, а відтак суд не вирішує позовні вимоги, про які стороною не заявлено.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 244, 263, 268, 273 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити часткво.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн. страхового відшкодування, 299,32 грн. інфляційних втрат та 221,92 грн. (три відсотки річних від простроченої суми), а всього - 20 521,24 грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь держави 768,40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач : ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: ТДВ Страхова компанія «Кредо», місцезнаходження: вул. Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя.

Третя особа: Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», юридична адреса:вул. Грушевського,1д, м. Київ, адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро.

Повний текст рішення суду складено 10 грудня 2019 року.

Головуючий суддя

. Я. Герчаківська