ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №635/8123/19 Суддя 1-ї інстанції: Пілюгіна О.М.

Провадження № 33/818/1488/19

Категорія: ст. 174 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.12.2019 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 21.11.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 21.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. з конфіскацією вогнепальної рушниці марки ІЖ-27 № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції було встановлено, що 25 серпня 2019 року о 08:00 поблизу ділянки № 374 садового товариства «Аква-2» в населеному пункті в селі Черкаські Тишки Харківського району Харківської області ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» здійснював постріли по качкам з належної йому мисливської вогнепальної рушниці марки ІЖ-27 № НОМЕР_1 .

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції відносно нього необґрунтовано було застосовано подвійну санкцію. Крім того вважає, що строк притягнення до адміністративної відповідальності минув. Також посилається на те, що справу було розглянуто без його участі.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судове засідання апелянт не прибув, в апеляційній скарзі просив розглядати справу без його участі, при цьому апеляційним судом здійснювались заходи щодо належного повідомлення про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим вважаю за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог апелянта апеляційний суд виходить з того, що відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , останній пояснив, що з 06:00 по 09:00 години 25.08.2019 року його сусід ОСОБА_1 розпочав полювання біля його домоволодіння, ділянка № НОМЕР_2 на відстані 50 метрів, на зауваження не реагував та відкривав стрільбу по воді.

Свідок ОСОБА_3 також повідомив, що 25.08.2019 року йшов біля озера та почув постріли і побачив стрілка, який був на іншій стороні озера, попросив припинити стрільбу. Вказав, що в обличчя стрілка він не бачив, але вважає, що то був ОСОБА_1 .

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , 25.08.2019 року о 08:00 він пішов стріляти по уткам, пішов в сторону поля, яке на його думку було на відстані 200-250 метрів, побачив, що летять утки, здійснив постріли, після чого люди з сусідніх ділянок почали кричати та казати, що він налякав їх дітей, та полює в неустановленому місці. Після чого намагався довести, що здійснює полювання відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до абзацу 3 та 5 пункту 2 частини 1 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», заборонено полювання в межах населених пунктів (сіл, селищ, міст) за винятком випадків, передбачених рішенням Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Відповідно до ст. 174 КУпАП стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і бойових припасів.

Вказана правова норма є імперативною, та не передбачає інших варіантів поведінки, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта в частині накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 174 КУпАП підтверджується данними протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 043459 від 25 серпня 2019 року; даними довідки про результати розгляду за повідомленням оператора «102» ЖЄО № 4195 від 25 серпня 2019 року; даними рапорту чергового Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області Пуляєва Ю.В. від 25 серпня 2019 року; даними протоколу від 25 вересня 2019 року прийняття заяви ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , наявними в матеріалах справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта щодо спливу строку накладання адміністративного стягнення, оскільки відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Як вірно встановлено судом першої інстанції, правопорушення, передбачене ст. 174 КУпАП ОСОБА_1 вчинив 25.08.2019 року, а постановою від 21.11.2019 року на нього накладено адміністративне стягнення, тобто у строк, передбачений ст. 38 КУпАП.

Також апеляційний вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо звільнення його від відповідальності та оголошення попередження, оскільки вчинене ОСОБА_1 правопорушення не можна вважати малозначним.

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 21.11.2019 року у відношенні ОСОБА_1 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик