ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р. Справа № 911/2186/19

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фермерського господарства “Україна”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “МСІВВС Груп”

про стягнення 537 355,48 гривень

представники учасників справи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства “Україна” (далі – ФГ “Україна”/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “МСІВВС Груп” (далі – ТОВ “МСІВВС Груп”/відповідач) про стягнення 537 355,48 гривень, зокрема 522 596,56 грн основного боргу, 12 597, 69 грн пені та 2 161,23 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків з оплати вартості отриманого за договором поставки №25.01/19 від 25.01.2019 товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2019 позовну заяву Фермерського господарства “Україна” залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

01.10.2019, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення, відповідно до змісту яких позивач на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 11.09.2019 усунув виявлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області 03.10.2019 у справі №911/2186/19 прийнято позовну заяву Фермерського господарства “Україна” та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням вказаної справи до розгляду у підготовчому засіданні на 21.10.2019, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, у тому числі подання відповідачем відзиву – до 04.11.2019.

Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про відкриття провадження у справі та відповідні процесуальні права і обов`язки, строки для їх реалізації і виконання, сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 21.10.2019 та 04.11.2019 підготовче засідання відкладалося, відповідно, на 04.11.2019 та 18.11.2019.

06.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого ТОВ “МСІВВС Груп” заперечило проти вимог позивача та просило відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.

15.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли:

- відповідь на відзив відповідача, згідно якої ФГ “Україна” заперечило проти усіх доводів відповідача, викладених ним у відзиві на позов, та просило позов задовольнити у повному обсязі;

- заява про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами та доказами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.2019.

У судове засідання 16.12.2019 представники сторін не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2019 між Фермерським господарством “Україна”, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю “МСІВВС Груп”, як покупцем, укладено договір поставки №25.01/19 (далі – договір/договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставляти і передавати на умовах даного договору згідно із замовленням (заявками) палички кукурудзяні продукцію (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Відповідно до пп. 1.3., 3.8., 3.9. та 9.1. договору поставки сторони погодили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Постачальник при поставці відповідної партії товару зобов`язується передати покупцю повний пакет документів, оформлених згідно вимог чинного законодавства України, а саме: видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; посвідчення якості товару; ветеринарне свідоцтво (у випадку необхідності); копію декларація виробника про оптову ціну на продовольчі товари, або інформацію про митну вартість імпортних товарів щодо яких запроваджено державне регулювання; технічний паспорт (на побутові товари); на товари, які підлягають сертифікації, постачальник надає належним чином оформлений сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання сертифікату відповідності; інші документи на товар, надання яких передбачено чинним законодавством України; довіреність на представника постачальника або перевізника, надає право передачі товару, отримання поверненого товару, складання актів невідповідності товару умовам договору або вимогам законодавства.

Зобов`язання постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним після передачі покупцю товару та його приналежностей, підписання сторонами оформленої належним чином накладної та інших документів, оформлених згідно вимог чинного законодавства та цього договору, та своєчасної реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 572 596,56 грн, в підтвердження чого позивач додав до позовної заяви копії підписаних сторонами видаткових накладних:

- №ПР-0000677 від 11.03.2019 на суму 57 300,48 грн;

- №ПР-0000680 від 14.03.2019 на суму 52 021,44 грн;

- №ПР-0000826 від 28.03.2019 на суму 55 607,04 грн;

- №ПР-0000895 від 02.04.2019 на суму 66 204,00 грн;

- №ПР-0000959 від 10.04.2019 на суму 66 776,40 грн;

- №ПР-0001012 від 17.04.2019 на суму 74 941,20 грн;

- №ПР-0001109 від 25.04.2019 на суму 60 652,80 грн;

- №ПР-0001208 від 02.05.2019 на суму 59 292,00 грн;

- №ПР-0001236 від 06.05.2019 на суму 79 801,20 грн (надалі – накладні/видаткові накладні).

Також в підтвердження здійснення поставки товару відповідачу позивач надав копії товарно-транспортних накладних.

Однак, як зауважив позивач, відповідач свої грошові зобов`язання за договором поставки належним чином не виконав, кошти за отриманий товар сплатив 09.07.2019 частково у розмірі 50 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникло 522 596,56 гривень основного боргу.

Поряд з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що останній проведено позивачем із відрахуванням 90 календарних днів від дати отримання товару покупцем.

В підтвердження обставин проведення відповідачем часткових розрахунків за договором поставки позивачем надано копію виписки по рахунку в АТ «Райффайзен банк Аваль».

Як зауважив позивач, з огляду на такі обставини він звернувся до відповідача з претензіями, відповіді на які відповідачем надано не було, що у сукупності з обставинами порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з ТОВ “МСІВВС Груп”, зокрема, 522 596,56 грн основного боргу.

В обґрунтування викладених заперечень на позовну заяву ТОВ “МСІВВС Груп” зазначило, що відповідно до умов договору належне виконання позивачем обов`язку з поставки товару підтверджується, зокрема, реєстрацією податкових накладних, як наслідок і строк оплати товару починає свій перебіг після такої реєстрації, яка, за доводами відповідача, здійснена позивачем пізніше моменту поставки товару та складення податкових накладних.

З огляду на вказане, на думку відповідача, наданий позивачем розрахунок заборгованості є необгрунтованим та його не можна брати до уваги.

В підтвердження вказаних доводів відповідач надав копії складених позивачем податкових накладних та квитанцій про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За доводами відповідача, позивачем невірно розраховано кінцеву дату оплати товару за видатковою накладною №ПР-0000826 від 23.03.2019 на суму 55 607,04 грн – 28.06.2019, оскільки вказана дата є святковим днем, а тому кінцевий строк оплати товару має бути перенесений на наступний робочий день.

Крім того, відповідач не погодився з наданим позивачем розрахунком судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на необгрунтованість такого розрахунку.

Не погодившись із вищевказаними доводами та аргументами відповідача, позивач вказав, що відповідач не заперечив обставини отримання товару та підписання видаткових накладних, тоді як відповідно до п. 1.3. договору поставки право власності на товар переходить до покупця саме з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

До того ж, позивач зауважив на хибності посилання відповідача стосовно недотримання позивачем передбачених п. 3.8. договору умов поставки – надання всіх належних документів, оскільки останні під час поставки були надані відповідачу, що також ним попередньо не заперечувалось, жодних претензій відповідач не заявляв.

Також позивач зазначив про хибність посилань відповідача на необгрунтованість здійсненого розрахунку заборгованості, оскільки, на думку позивача, пункт 3.9. договору в частині необхідності реєстрації позивачем податкових накладних не має жодного відношення до вимог пунктів 2.8. та 3.8. договору, якими передбачено умови та терміни проведення розрахунків, та які не містять посилання на описані у п. 3.9. договору застереження.

В розрізі вказаних аргументів позивач вказав, що ним виконані вимоги п. 3.8. договору поставки в частині своєчасної реєстрації податкової накладної у строки, визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тоді як обставин щодо своєчасності реєстрації податкових накладних відповідач не ставить під сумнів.

Окрім того, позивач зауважив на введенні відповідачем суду в оману в розрізі його посилань на невірно визначений останній день (вихідний) строку оплати товару за видатковою накладною №ПР-0000826 від 23.03.2019, оскільки такої видаткової накладної не існує.

Стосовно заперечень відповідача проти розрахунку судових витрат позивач зазначив, що до позовної заяви додано лише попередній орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу, однак згідно змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача лише суму судового збору.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. ст. 655,692, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.8. договору поставки покупець зобов`язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 90 діб (дев`яносто діб) календарних днів з моменту виконання постачальником зобов`язання з поставки кожної партії товару, передачі усіх, вказаних у п. 3.8. цього договору документів та своєчасної реєстрації постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, вищевказаним пунктом договору встановлено інший строк оплати, аніж передбачено ст. 692 ЦК України, який відповідно починає свій перебіг після виконання позивачем, як постачальником, власних зобов`язань з поставки товару, які не обмежуються лише фактичною передачею відповідачу товару та підписанням видаткових накладних, а встановлюють вимоги стосовно передачі позивачем товаросупровідних документів та вчасної реєстрації податкових накладних.

Отже, реалізовуючи надані цивільним законодавством права щодо свободи договору при визначенні його умов, сторони погодили, що виникнення моменту по оплаті товару за договором пов`язано з передачею товару покупцю у сукупності з наданням товаросупровідних документів та реєстрацією податкових накладних, а не виключно з обставинами отримання покупцем товару за видатковою накладаю, як помилково вважає позивач.

Так, обставини отримання передбачених п. 3.8. договору поставки документів відповідачем не заперечено та не спростовано.

Водночас, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Зміст наведених приписів у їх системному зв`язку свідчить про те, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов`язком постачальника товарів чи послуг, а такому обов`язку кореспондує обов`язок податкового органу надіслати платнику податку одну з квитанцій: про прийняття податкової накладної або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

З наявних в матеріалах справи копій квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – квитанції) слідує, що складені позивачем податкові накладні зареєстровано:

- 26.03.2019 – на суму 57 300,48 грн за податковою накладною №6 від 11.03.2019;

- 28.03.2019 – на суму 52 021,44 грн за податковою накладною №11 від 14.03.2019;

- 23.04.2019 – на суму 66 204,00 грн за податковою накладною №3 від 02.04.2019 та на суму 66 776,40 грн за податковою накладною №15 від 10.04.2019;

- 08.05.2019 – на суму 74 941,20 грн за податковою накладною №25 від 17.04.2019 та на суму 60 652,80 грн за податковою накладною №34 від 25.04.2019;

- 27.05.2019 – на суму 59 292,00 грн за податковою накладною №1 від 02.05.2019 та на суму 79 801,20 грн за податковою накладною №5 від 06.05.2019.

Водночас, обставини реєстрації податкових накладних на поставку товару за всіма видатковими накладними, у тому числі видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.2019 на суму 55 607,04 грн, підтверджено позивачем, а також не заперечено і не спростовано відповідачем.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статтей 253, 254 Цивільного колексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду вищезазначеного, суд дійшов висновку, що підписання сторонами видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленої за договором продукції і обсягу товаросупровідних документів до неї, у сукупності із обставинами виконання позивачем своїх зобов`язань за договором щодо реєстрації податкових накладних, свідчить про належне виконання ФГ “Україна” зобов`язання з поставки відповідачу товару та, відповідно, породжує для ТОВ “МСІВВС Груп” обов`язок по сплаті вартості поставленого за договором товару у повному обсязі у передбачені договором строки, зокрема:

- за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019 (податкова накладна №6 від 11.03.2019) на суму 57 300,48 грн – до 24.06.2019;

- за видатковою накладною №ПР-0000680 від 14.03.2019 (податкова накладна №11 від 14.03.2019) на суму 52 021,44 грн – до 26.06.2019;

- за видатковою накладною №ПР-0000895 від 02.04.2019 (податкова накладна №3 від 02.04.2019) на суму 66 204,00 грн та за видатковою накладною ПР-0000959 від 10.04.2019 (податкова накладна №15 від 10.04.2019) на суму 66 776,40 грн – до 22.07.2019;

- за видатковою накладною №ПР-0001012 від 17.04.2019 (податкова накладна №25 від 17.04.2019) на суму 74 941,20 грн та за видатковою накладною №ПР-0001109 від 25.04.2019 (податкова накладна №34 від 25.04.2019) на суму 60 652,80 грн – 06.08.2019;

- за видатковою накладною №ПР-0001208 від 02.05.2019 (податкова накладна №1 від 02.05.2019) на суму 59 292,00 грн та за видатковою накладною №ПР-0001236 від 06.05.2019 (податкова накладна №5 від 06.05.2019) на суму 79 801,20 грн – до 27.08.2019.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відсутність дати реєстрації податкової накладної №32 від 28.03.2019 на поставку товару за видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.2019 на суму 55 607,04 грн не спростовує обставин прийняття відповідачем товару за відповідною накладною та реєстрації податкової накладної на таку поставку, відтак не нівелює обов`язку відповідача здійснити оплату вартості відповідно отриманого товару.

Водночас, з огляду на вказане не відповідають вищенаведеним умовам договору, обставинам справи та зробленим судом на їх підставі висновкам доводи позивача стосовно відсутності, зокрема, у п. 2.8. договору застережень щодо реєстрації податкових накладних, а також обрахунку строку оплати товару з моменту прийняття відповідачем товару.

Також з огляду вищевказаного визнаються доказово необґрунтованими та нормативно безпідставними заперечення відповідача стосовно невірного розрахунку заборгованості та визначення позивачем моменту виникнення обов`язку по оплаті товару, як наслідок, відсутності у відповідача обов`язку по сплаті заявлених до стягнення коштів.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе за договором поставки грошові зобов`язання не виконав, залишок боргу не сплатив, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 522 596,56 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з ТОВ “МСІВВС Груп”, зокрема:

- 10 950,81 грн пені, нарахованої:

з 11.06.2019 по 08.07.2019 на 57 300,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

з 10.07.2019 по 30.08.2019 на 7 300,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

з 15.06.2019 по 30.08.2019 на 52 021,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000680 від 14.03.2019;

з 03.07.2019 по 30.08.2019 на 66 204,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000895 від 02.04.2019;

з 10.07.2019 по 30.08.2019 на 66 776,00 грн грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000959 від 10.04.2019;

з 17.07.2019 по 30.08.2019 на 74 941,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001012 від 17.04.2019;

з 25.07.2019 по 30.08.2019 на 60 652,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001109 від 25.04.2019;

з 31.07.2019 по 30.08.2019 на 59 292,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001208 від 02.05.2019;

з 06.08.2019 по 30.08.2019 на 79 801,00 грн боргу за видатковою накладною№ПР-0001236 від 06.05.2019;

- загалом 1 873,29 грн 3% річних, з яких: 163,00 грн 3% річних нарахованих:

з 11.06.2019 по 08.07.2019 на 57 300,48 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

з 10.07.2019 по 30.08.2019 на 7 300,48 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

- 6 996,01 грн пені, нарахованої:

з 15.06.2019 по 30.08.2019 на 52 021,44 грн за видатковою накладною №ПР-0000680 від 14.03.2019;

з 03.07.2019 по 30.08.2019 на 66 204,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000895 від 02.04.2019;

з 10.07.2019 по 30.08.2019 на 66 776,40 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000959 від 10.04.2019;

- 774,62 грн 3% річних нарахованих:

з 17.07.2019 по 30.08.2019 на 74 941,20 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001012 від 17.04.2019;

з 25.07.2019 по 30.08.2019 на 60 652,80 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001109 від 25.04.2019;

з 31.07.2019 по 30.08.2019 59 292,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001208 від 02.05.2019;

з 06.08.2019 по 30.08.2019 на 79 801,20 грн боргу за видатковою накладною№ПР-0001236 від 06.05.2019.

Водночас, враховуючи надання позивачем до кожного з розрахунків пені та 3% річних супровідного листа із зазначенням періодів розрахунку, ідентифікаційних даних видаткових накладних та виду нарахування, суд вважає, що позивачем помилково здійснено повторний обрахунок, зокрема, 6 996,01 грн пені, нарахованої:

з 15.06.2019 по 30.08.2019 на 52 021,44 грн за видатковою накладною №ПР-0000680 від 14.03.2019;

з 29.06.2019 по 30.08.2019 на 55 607,04 грн за видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.2019;

з 03.07.2019 по 30.08.2019 на 66 204,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000895 від 02.04.2019;

з 10.07.2019 по 30.08.2019 на 66 776,40 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000959 від 10.04.2019, а тому вказаний розрахунок в частині періодів та сум боргу слід вважати здійсненим щодо 3% річних.

Приписами статей 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.3 договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, враховуючи встановлений судом момент виникнення у відповідача обов`язку по оплаті товару, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку пені та 3% річних дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, а тому суд здійснював в межах визначених позивачем періодів обрахунок заявлених до стягнення:

- пені (у розмірі однієї облікової ставки НБУ згідно умов договору та розрахунку позивача):

з 25.06.2019 по 08.07.2019 на 57 300,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

з 10.07.2019 по 30.08.2019 на 7 300,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

з 27.06.2019 по 30.08.2019 на 52 021,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000680 від 14.03.2019;

з 23.07.2019 по 30.08.2019 на 66 204,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000895 від 02.04.2019;

з 23.07.2019 по 30.08.2019 на 66 776,00 грн грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000959 від 10.04.2019;

з 07.08.2019 по 30.08.2019 на 74 941,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001012 від 17.04.2019;

з 07.08.2019 по 30.08.2019 на 60 652,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001109 від 25.04.2019;

з 28.08.2019 по 30.08.2019 на 59 292,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001208 від 02.05.2019;

з 28.08.2019 по 30.08.2019 на 79 801,00 грн боргу за видатковою накладною№ПР-0001236 від 06.05.2019;

- 3% річних:

з 25.06.2019 по 08.07.2019 на 57 300,48 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

з 10.07.2019 по 30.08.2019 на 7 300,48 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000677 від 11.03.2019;

з 27.06.06.2019 по 30.08.2019 на 52 021,44 грн за видатковою накладною №ПР-0000680 від 14.03.2019;

з 23.07.2019 по 30.08.2019 на 66 204,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000895 від 02.04.2019;

з 23.07.2019 по 30.08.2019 на 66 776,40 грн грн боргу за видатковою накладною №ПР-0000959 від 10.04.2019;

з 07.08.2019 по 30.08.2019 на 74 941,20 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001012 від 17.04.2019;

з 07.08.2019 по 30.08.2019 на 60 652,80 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001109 від 25.04.2019;

з 28.08.2019 по 30.08.2019 59 292,00 грн боргу за видатковою накладною №ПР-0001208 від 02.05.2019;

з 28.08.2019 по 30.08.2019 на 79 801,20 грн боргу за видатковою накладною№ПР-0001236 від 06.05.2019.

Оскільки арифметично правильний розмір пені та 3% річних, обрахований судом в межах заявлених позивачем періодів з урахуванням положень договору та обставин справи, складає 6 278,36 грн та 1 103,09 грн відповідно, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 950,81 грн пені та 1 873,29 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 6 278,36 грн та 1 103,09 грн відповідно.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача 1 646,88 грн пені, нарахованої з 29.06.2019 по 30.08.2019 на 55 607,00 грн за видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.2019; та 287,94 грн 3% річних, нарахованих з 29.06.2019 по 30.08.2019 на 55 607,04 грн за видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.2019, слід зазначити таке.

Відповідно до приписів ст. ст. 530, 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, з приписів вищенаведених норм закону слідує, що для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені та 3% річних, необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив.

Водночас, як встановлено судом вище, момент виникнення у відповідача обов`язку по оплаті отриманого за договором товару пов`язаний з реєстрацією податкової накладної, тобто відповідний грошовий обов`язок виникає після вчасної реєстрації податкової накладної.

Втім, доказів на підтвердження моменту (дати – число, місяць, рік) реєстрації податкової накладної №32 від 28.03.2019 стосовно поставки товару вартістю 55 607,04 грн за видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.201 суду не надано, що унеможливлює встановлення судом моменту (дати, місяця, року) виникнення у відповідача обов`язку по сплаті вартості відповідно отриманого товару, а тому і моменту, з якого відповідач вважається таким, що прострочив вказане грошове зобов`язання у розумінні ст. 612 ЦК України.

Альтернативне ж визначення моменту виникнення грошового зобов`язання суперечить приписам цивільного законодавства стосовно строків та визначення моменту виникнення зобов`язання.

З огляду вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача сум 1 646,88 грн пені, нарахованої з 29.06.2019 по 30.08.2019 на 55 607,00 грн за видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.2019; та 287,94 грн 3% річних, нарахованих з 29.06.2019 по 30.08.2019 на 55 607,04 грн за видатковою накладною №ПР-0000826 від 28.03.2019, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заперечення ж відповідача стосовно розрахунку позивача судових витрат на професійну правничу допомогу залишаються поза увагою, позаяк вимог щодо відшкодування вказаних витрат позивачем не заявлено.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МСІВВС Груп” (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Грушевського, 27, ідентифікаційний код 40572237) на користь Фермерського господарства “Україна” (22511, Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Стара Прилука, вул. Островська, 29, ідентифікаційний код 20092010) 522 596 (п`ятсот двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн 56 коп. основного боргу, 6 278 (шість тисяч двісті сімдесят вісім) грн 36 коп. пені, 1 103 (одну тисячу сто три) грн 09 коп. 3% річних та 7949 (сім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн 67 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку – до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.01.2020.

Суддя В.А. Ярема