Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р. Справа№200/7246/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Перерви Д.В.,

представника позивача Бондар А.В.,

представника відповідачів Коробкової Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011501200, №0010501200, №0095001200 від 26 лютого 2019 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011501200, №0010501200, №0095001200 від 26 лютого 2019 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 10 червня 2019 року позивачем надана виправлена позовна заява (а.с.82-104), де в обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за результатами проведених камеральних перевірок відповідачем складені акти №55/28-10-50-12-07/03361075; №56/28-10-50-12-07/03361075; №224/28-10-50-12-07/03361075 та №569/28/10-50-12-08/03361075.

Згідно з висновками акту камеральної перевірки №55/28-10-50-12-07/03361075 перевіркою було виявлено несвоєчасну сплату ПАТ «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ та складено:

- податкове повідомлення-рішення форми «ПІ» №0011501200 від 26.02.2019 року, яким за затримку на 955 календарних дні сплати податку в сумі 4 597 343,64 грн. відповідно до ст. 126 ПК України визначено ПАТ «Донецькоблгаз» до сплати штраф у розмірі 20% у сумі 919 468,73 грн. за платежем податок на додану вартість (код платежу 140 60100):

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0010501200 від 26.02.2019 року, яким за затримку на 19 календарних днів сплати податку в сумі 181 808,09 грн. відповідно до ст.. 126 ПК України визначено ПАТ «Донецькоблгаз» до сплати штраф у розмірі 10% у сумі 18 180,81 грн. за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100).

Згідно з висновками акту камеральної перевірки №56/28-10-50-12-07/03361075 було виявлено несвоєчасну сплату ГІАТ «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності згідно:

«Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» за звітний місяць жовтень 2015 року, погашення грошового зобов`язання за якою проводиться за постановою та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року та від 29.08.2016 року відповідно у справі №805/1605/16-а, у сумі 18 085,65 грн., протягом строків, визначених ПК України, чим порушено вимоги п.57.1 та 57.3 ст. 57 ПК України. На підставі вказаного акту камеральної перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0009501200 від 26.02.2019 року, яким за затримку на 1155 календарних днів сплати (згідно розрахунку) відповідно до ст. 126 ПК України визначено ПАТ «Донецькоблгаз» сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3 617,13 грн. за платежем збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (код платежу 170 601 00).

Позивач не погоджується з висновками вказаних актів камеральних перевірок та прийнятими за їх результатами податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що вони складені без урахування усіх обставин. Основними підставами подання адміністративного позови слугувало те, що відповідачем протиправно проведено камеральні перевірки з питань, що до такої не відносяться, неправомірно нараховується штраф та пеня без урахування розстрочення суми борги судовим рішенням, неправомірні дії відповідача щодо нарахування (обліку) пені до сплати в ІКП без застосування податкових повідомлень-рішень, а також неправомірні дії відповідача щодо розподілу сплачених грошових коштів в рахунок сплати (погашення) пені послуговує невірному обліку податкового боргу, наявність обставин щодо звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені, що безпідставно не враховується відповідачем.

З наведених підстав, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.158-159) позивач просив:

1. Визнати дії Відповідача щодо нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «14060100 » в сумі 1 854 845,89 грн. протиправними та зобов`язати Відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці Позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «140601 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 1 854 845,89 грн.

2. Визнати дії Відповідача щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці Позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «140601 00» в сумі 1 854 845,89 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені протиправними та зобов`язати Відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці Позивача за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «140601 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 1 854 845,89 грн. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 1 854 845,89 грн. в рахунок оплати податкових зобов`язань.

3. Визнати дії Відповідача щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» в сумі 9 290,93 грн. протиправними та зобов`язати Відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці Позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 9 290,93 грн.

4. Визнати дії Відповідача щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці Позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» в сумі 18 085,65 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені протиправними та зобов`язати Відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці Позивача за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 9 290,93 грн. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 9 290,93 грн. в рахунок оплати податкових зобов`язань.

5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, а саме: від 26 лютого 2019 року №0011501200, від 26 лютого 2019 року №0010501200. від 26 лютого 2019 року №0095001200.

Ухвалою суду від 25 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

15 серпня 2019 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів.

28 жовтня 2019 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача Офіс великих платників податків Державної податкової служби України та розпочато розгляд справи спочатку.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, зазначила, що Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727, визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку, що регулюється приписами статей 75, 76 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а результати оформлення таких перевірок - Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 року. Цим наказом доведена форма акту камеральної перевірки і він не містить вказівок щодо того, що акт повинен бути роздрукований на бланку контролюючого органу.

В акті №55 від 31.01.2019 року відображена перевірка своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, яка відбулась в період грудень 2018 року. В акті №56 від 31.01.2019 року відображена перевірка своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань яка відбулась в січні 2019 року.

Норми ПК України надають право податковому органу нараховувати пеню та у встановлених випадках перерозподіляти грошові кошти сплачені позивачем в порядку черговості виникнення податкового боргу. Обов`язку виносити окреме податкове повідомлення-рішення на суму нарахованої пені за статтею 129 ПК України не встановлено. З іншого боку на платника покладено обов`язок погасити податковий борг, що виник, у тому числі суми пені.

ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків). Тому, на думку представника відповідачів, нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі та пов`язано з фактом несплати у встановлений строк суми самостійно узгодженого зобов`язання.

Також представник відповідачів зазначила, що пеня на суму узгодженого податкового повідомлення-рішення нараховується в силу вимог закону, процес нарахування здійснюється в автоматичному режимі, про стан, розмір нарахування пені платник може дізнатись, зокрема, скориставшись електронним кабінетом. А тому дії, щодо нарахування пені та перерозподіл сплачених платником сум, згідно порядку черговості виникнення боргу податковим органом, є правомірними.

З наведених підстав представник відповідачів просила відмовити у задоволені позову, оскільки вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», код ЄДРПОУ 03361075, на час виникнення спірних відносин перебував на обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників Державної фіскальної служби.

З червня 2015 року позивач зареєстрований за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1,

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року та ухвалою від 29.08.2016 року у справі №805/1605/16-а позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у загальній сумі 23 838 625 грн. 52 коп. задоволений, стягнуто з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь державного бюджету кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22166351 грн. 61 коп. та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 1672273 грн. 91 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 року у справі №805/1605/16-а розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1605/16а за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у загальній сумі 23838625 грн. 52 коп. строком на 60 місяців шляхом погашення відповідачем боргу протягом 60 місяців відповідно до узгодженого між сторонами графіку, у період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 369439 грн. 19 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 369439 грн. 40 коп. (а.с.38-41).

Харківським управлінням Офісу великих платників податків було проведено камеральну перевірку та складено акт №55/28-10-50-12-08/03361075 від 31.01.2019р. щодо своєчасності сплати ПАТ «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість згідно:

- податкового повідомлення-рішення форми «Н» № 0075501200 від 15.11.2018 р.,

- податкового повідомлення-рішення форми «Н» № 0079501200 від 27.11.2018 р.,

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0063501200 від 22.08.2018 р.,

- податкового повідомлення-рішення форми «ПІ» № 0062501200 від 22.08.2018 р.,

- податкової декларації з ПДВ за звітний період березень, квітень 2016 р., рішення суду про розстрочення податкового боргу (а.с.43-48).

На підставі вказаної перевірки контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №0010501200 від 26.02.2019 та №0011501200 від 26.02.2019 (а.с.10-13).

Також судом встановлено, що Харківським управлінням Офісу великих платників податків складено акт про результати камеральної перевірки №56/28-10-50-12-08/03361075 від 31.01.2019р. щодо своєчасності сплати ПАТ «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності згідно з податковою декларацією з ПДВ за звітний період жовтень 2015 року та відповідно до рішення суду про розстрочення податкового боргу (а.с.204), на підставі якого контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009501200 від 26.02.2019 року (а.с.14-15).

З рішеннями та діями відповідача позивач не погодився, посилаючись на безпідставність прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками камеральних перевірок, протиправність нарахування пені на розстрочену суму податкового боргу та самостійне спрямування контролюючим органом поточних платежів на сплату такої пені. Також, на думку позивача, штрафні санкції та пеня не застосовуються на період проведення антитерористичної операції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням встановлених при розгляді справи обставин, суд зазначає про таке.

Стосовно порядку проведення камеральних перевірок суд зазначає, що відповідно до приписів статті 75 ПК України в редакції, яка діє на час проведення оскаржених перевірок:

75.1. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України, яка в діючий редакції передбачає:

76.1. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Посилання позивача на застосування закону, який був чинний на час виникнення спірних відносин суд вважає безпідставним, оскільки спір з наведених у позові підстав виник саме з приводу проведення камеральних перевірок, до яких підлягає застосуванню законодавство, що діє на час їх проведення.

З урахуванням наведених норм позивачем не доведено порушення порядку та строків проведення камеральних перевірок з боку контролюючого органу.

З приводу правомірності нарахування пені на суми розстроченого податкового боргу за судовим рішенням суд зазначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк, узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з пунктом 129.4 ПК України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Зі змісту статті 32 ПК України вбачається, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу, відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України, є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Тобто розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, що передбачено статтею 100 ПК України (за договором) платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 ПК України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 ПК України.

З огляду на вищевикладене, а також те, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись, в тому числі, і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, при такому розстроченні має враховуватись стаття 100 ПК України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення.

Суд зазначає, що постановлення Донецьким окружним адміністративним судом ухвали про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді його несплати і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №2а-25767/10/0570; від 23 квітня 2019 року у справі №808/8492/13-а та від 25 жовтня 2019 року у справі №803/115/16.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відображена в інтегрованій картці платника (ІКП) пеня, нарахована у встановленому законом розмірі на суми податкового боргу, які були розстрочені судовим рішенням.

Щодо доводів позивача про зміну призначення здійснених ним платежів з боку контролюючого органу, суд зазначає, що відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до приписів статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1).

Згідно з пунктом 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Оскільки позивачем не доведено, що ним здійснений розподіл черговості платежів з урахуванням пені нарахованої на розстрочені суми податкового боргу, контролюючий орган правомірно здійснив розподіл таких сум відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК.

Стосовно правомірності відображення нарахованої пені в ІКП за відсутністю прийнятих податкових повідомлень-рішень суд вказує, що у пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Станом на час внесення відповідачем даних про нарахування пені на суми податкового боргу, які були розстрочені судовим рішенням, в ІКП позивача діє Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).

Вказаний Порядок № 422 містить спеціальний розділ VІ, яким врегульоване відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Главою 3 розділу VІ Порядку № 422 передбачена процедура перенесення до ІКП показників, пункт 1 якої містить такі приписи.

Надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов`язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

При нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період:

з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного у поданій ним звітності);

з 1-ого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного органом ДФС).

При погашенні розстрочених (відстрочених) сум у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням) в ІКП здійснюється нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України, відображається в ІКП шляхом операцій з нарахувань суми процентів за користування кредитом.

Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) включно.

У разі дострокового погашення у повному обсязі розстрочених (відстрочених) сум датою реєстрації додаткової угоди до договору в ІКП проводиться:

нарахування розстрочених (відстрочених) сум, строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);

нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);

погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів та пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу) [...].

Враховуючи вказані норми, судом не встановлено порушень з боку контролюючого органу в частині відображення нарахованої пені на суми відстроченого податкового боргу за судовим рішенням.

Посилання позивача на звільнення його від відповідальності за несвоєчасну сплату податків суд вважає такою, що не ґрунтується на законі з огляду на таке.

Відповідно до статті 3 Закону № 1669-VII органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1726-VIII установлено, що на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб`єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Зазначене положення пов`язує заборону проведення перевірки із провадженням суб`єктом господарювання своєї діяльності в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Посилання скаржника на положення Закону № 1726-VIII та Закону №1669, як підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2018 року у справі №805/4013/17-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки норми наведених позивачем законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, аналізу норм, які регулюють спірні відносини, та встановлених фактичних обставин на підставі оцінки поданих сторонами доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відшкодування судових витрат у разі відмови у задоволенні позову законом не передбачено.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1, ЄДРПОУ 03361075) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 11г, ЄДРПОУ 39440996), Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (04119, м. Київ. вул. Дегтярівська, 11г, ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011501200, №0010501200, №0095001200 від 26 лютого 2019 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 18 грудня 2019 року. Рішення складено у повному обсязі 28 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.А. Чекменьов