Справа № 466/9380/17 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/811/1859/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 68
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Крайник Н. П.
суддів: Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.
при секретарі: Куцику І. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 07 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,-
в с т а н о в и в:
28.11.2017 ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів.
Просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07.02.2013 (справа №452/251/13-ц), стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 2000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12.10.2011 шлюб між нею та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає з нею. 17 серпня 2012 року вона уклала шлюб із ОСОБА_4 та саме з цього часу дитина визнає батьком ОСОБА_5 . Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо доньки, не займається її вихованням, не цікавиться її розвитком, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків також полягає в тому, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини і це негативно впливає на її фізичний розвиток; взагалі не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурного і духовного розвитку, не створює умов для отримання освіти; не забезпечує матеріально, не виконує рішення суду про стягнення аліментів. 14.09.2017 р. вона звернулася в орган опіки та піклування - Шевченківську районну адміністрацію із заявою про надання висновку про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради надав висновок №36-5613 від 07.11.2017 р. про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07.02.2013 з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_6 та дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини від одержуваних відповідачем доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму. Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, обчисленого Шевченківським відділом виконавчої служби, станом на 01.09.2017, розмір аліментів на утримання доньки становить 533,10 грн., що на даний час є недостатнім для утримання дитини. Крім того, з часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, що вважає підставою для збільшення розміру аліментів.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1
Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з неповним з`ясуваням усіх обставин справи.
Зазначає, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, коли всі заходи впливу щодо одного з батьків вичерпано та коли один з батьків навмисне ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини. вважає, що належно виконує батьківські обов`язки та сплачує аліменти на утримання дитини. Докази його самоусунення від виконання батьківських обов`язків в матеріалах справи відсутні. Крім того, саме з вини позивачки він не має можливості спілкуватися з дитиною.
Просить рішення суду в частині позбавлення батьківських прав скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити, в решті рішення суду залишити без змін.
У засіданні суду апеляційної інстанції відповідач скаргу підтримав, надав пояснення, аналогічні змісту скарги, просив скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про позбавлення його батьківський прав відносно доньки ОСОБА_3 .
Позивач, її представник ОСОБА_8 та представник третьої особи - органу опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності по наявних матеріалах справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.
Встановлено, що сторони спору є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 10, 11).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12.10.2011 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 14-15).
17 серпня 2012 року позивач ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_4 (а.с. 19).
Від спільного шлюбу з ОСОБА_4 у позивачки народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12). Дитина сторін ОСОБА_3 проживає в новій сім`ї матері.
Як ствердили допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відповідач не бере участі у вихованні доньки, не допомагає дитині матеріально, дитина своїм батьком вважає вітчима - ОСОБА_4 .
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, обчислених старшим виконавцем Шевченківського ВДВС, станом на 01.09.2017 р. заборгованість відповідача по сплаті аліментів становила 34 243 грн. (а.с. 18).
Висновком органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської області №36-5613 від 07.11.2017 визнано за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21-22).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої доньки, районний суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 з часу розірвання шлюбу з позивачем, ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться її життям, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а також не допомагає матеріально. Суд вважав доведеним ухиляння відповідача ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Однак, з таким висновком суду колегія не може погодитися з наступних мотивів.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України, суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Районний суд не встановив винної поведінки батька щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також того, чи можливо змінити його поведінку в кращу сторону, не сприяв захисту інтересів дитини щодо її права на батьківське піклування та не перевірив ставлення дитини до свого батька.
Крім того, районний суд не врахував того, що відповідач сплатив заборгованість по аліментах, та станом на 31.12.2017 року така була відсутня згідно розрахунку державного виконавця від 05.01.2018 року, а також того, що несплата відповідачем аліментів не носить систематичного характеру.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» зазначив, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Крім того, покликання суду на висновок органу опіки і піклування, як на беззаперечний доказ ухилення батька від обов`язку утримувати дитину, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такий є недостатньо мотивованим та суперечить інтересам дитини.
З наведених мотивів, рішення суду в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає скасуванню з ухваленням у справі нової постанови про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 07 березня 2018 року в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.
Ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 27.12.2019 року.
Головуючий : Крайник Н. П.
Судді: Шеремета Н. О.
Цяцяк Р. П.
