Справа №:755/11146/19

Провадження №: 1-в/755/494/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козачук О.М.,

при секретарі Марисику М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Києві подання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

Вироком Залізничного районного суд м. Львова від 16.11.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік, із застосуванням ст. 75 вказаного Кодексу звільнено від відбування цього покарання з іспитовим строком на 1 рік.

10 липня 2019 року інспектор Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області направлено до суду клопотання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_1 , оскільки 16.11.2017 року закінчився іспитовий строк.

Засуджений ОСОБА_1 та інспектор у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття у судове засідання, осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Вивчивши матеріали особової справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема, про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.

Згідно ч. 5 ст. 534 КПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

16.11.2016 року вироком Залізничного районного суд м. Львова, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, із застосуванням ст. 75 вказаного Кодексу звільнено від відбування цього покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Інспектор Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області направила до Дніпровського районного суду м. Києва подання про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання по закінченню іспитового строку.

Згідно із ч. 2 ст. 165 КВК України передбачено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Згідно п. 5.8 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженого Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України 19 грудня 2003 року № 270/1560, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 січня 2004 року за № 16/8615, стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов`язки та не вчинила нового злочину (що підтверджується вимогою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті), після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про звільнення її від призначеного покарання.

Згідно вимоги ДІТ МВС України від 24.04.2019 року, ОСОБА_1 в період іспитового строку був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Дослідивши матеріали подання, суд не знайшов судових рішень, які б вказували на те, що вирок Залізничного районного суд м. Львова від 16.11.2016 року, виконується самостійно.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.

Згідно п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Слід зазначити, що вимоги ст. 78 КК України, які дублюються у ст. 165 КВК України передбачають підстави, сукупність яких дозволяє суду звільнити засудженого від призначеного йому покарання.

Крім того, слід звернути увагу, що згідно ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Як роз`яснено в абз. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

Враховуючи те, що на даний момент відсутнє рішення, згідно якого вирок Залізничного районного суд м. Львова від 16.11.2016 року, виконується самостійно, вважаю подання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області передчасним, а тому у його задоволені слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 17, 534, 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст. 165 КВК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні подання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку - відмовити.

Особову справу стосовно ОСОБА_1 повернути до Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя :