-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 645/5600/19
Провадження № 2-ві/645/16/19
УХВАЛА
Іменем України
27 грудня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Волкова А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву представників відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід судді Іващенко С.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів,-
в с т а н о в и в :
У провадженні судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Іващенка С.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів.
Представники відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили відвід судді Іващенко С.О., який на думку заявників не може брати участь в розгляді даної цивільної справи та підлягає відводу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. В обґрунтування заяви зазначено, що представником позивача були надані клопотання про витребування доказів, за подачу яких не було сплачено судового збору, а також було відсутнє підтвердження його повноважень представника. В заяві представників відповідача зазначено що, докази, які збираються представником позивача за допомогою суду не стосуються предмету спору та підстави позову, та збирання інформації про рух коштів з 2002 року по теперішній час по всіх рахунках відповідача та вже після розлучення викликає сумніви щодо упередженості судді, оскільки не було доведено необхідність витребування таких доказів поза межами позовних вимог. Крім того представниками відповідача зазначено, що права відповідача були порушені, оскільки всупереч вимог процесуального закону п. 2 ч.1 ст. 353 ЦПК України позбавив відповідача права на оскарження незаконної та необґрунтованої ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2019 року, зазначивши, що ухвала оскарженню не підлягає, та заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду. За таких обставин, заявники вважають, поведінку судді упередженою та ставить сторони в нерівне процесуальне становище.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Іващенка С.О. від 27 грудня 2019 року заявлений позивачем відвід судді Іващенку С.О. визнано необґрунтованим, заяву про відвід передано для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.
Після проведення автоматизованого розподілу судової справи від 27.12.2019 року вище зазначена заява про відвід судді Іващенко С.О., була передана на розгляд судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Алтухової О.Ю.
Частиною 8 статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Враховуючи положення п. 7 ст. 40 ЦПК України, відповідно до якої питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, враховуючи положення ч. 8 ст. 40 ЦПК України, відповідно до якої неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність сторін по справі.
У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід судді Іващенко С.О., приходить до наступного висновку.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Так, статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Європейський суд у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що позивачем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в некомпетентності та упередженості судді при вирішенні даної цивільної справи.
Викладені в заяві про відвід доводи представників відповідача, щодо необ`єктивності та упередженості головуючого судді Іващенка С.О. при розгляді справи є необґрунтованими, оскільки об`єктивними даними не підтверджуються і по суті гуртуються на незгоді представників відповідача з наслідками розгляду клопотання про витребування доказів від 15 листопада 2019 року головуючим у справі - суддею Іващенком С.О. Вказані дії суду не можуть свідчити про можливу неупередженість або необ`єктивність судді Іващенко С.О. при розгляді цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів.
Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст.6,13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.
Таким чином, представниками відповідача не вказано жодного доказу, який підтверджує обґрунтованість заявленого відводу головуючому у справі №645/5600/19 (провадження № 2/645/1968/19) судді Іващенку С.О., в зв`язку з чим суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.36,39,40 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви представників відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід судді Іващенко С.О. при розгляді цивільної справи № 645/5600/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя
скопійовано
-
скопійовано
-
