ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2019 року

Київ

справа №200/13668/16-а

адміністративне провадження №К/9901/24295/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Жука А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/13668/16-а

за позовом громадської організації «Громадяни Дніпропетровщини», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Дніпропетровської міської ради, Комунальне підприємство «Жилсервіс - 15» Дніпропетровської міської ради про визнання дій протиправними та скасування рішень,

за касаційною скаргою ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , громадської організації «Громадяни Дніпропетровщини» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (колегія суддів у складі головуючої судді - Бишевської Н.А., суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.)

І РУХ СПРАВИ

1. 05.08.2016 Громадська організація «Громадяни Дніпропетровщини» , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 звернулись з адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Жилсервіс-6" Дніпропетровської міської ради, Комунальне підприємство "Жилсервіс-15" Дніпропетровської міської ради, в якому просили:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської міськради щодо прийняття рішення від 27.07.2016 № 32/12 «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська»

- встановити відсутність компетенції (повноважень) на прийняття рішення Дніпропетровської міськради щодо прийняття рішення від 27.07.2016 № 32/12 «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська»;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 27.07.2016 № 32/12 «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська».

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення, яке є важливим для життєдіяльності громади, прийнято без врахування думки громадськості, яка являється власником майна, а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

3. Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено:

3.1 Визнано дії Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 75) щодо прийняття рішення «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська» від 27.06.2016 №32/12 протиправними.

3.2 Встановлено відсутність компетенції (повноважень) Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Дмитра Яворницького, 75) на прийняття рішення «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська» від 27.06.2016 р. №32/12.

3.3 Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської міської ради «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська» від 27.06.2016 №32/12.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року скасовано постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2016 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , громадська організація «Громадяни Дніпропетровщини» звернулися із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просили його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою скарги ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , громадської організації «Громадяни Дніпропетровщини» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року.

7. З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

8. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Шарапи В.М.(судді-доповідача), суддів: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.. про що складено протокол від 16 лютого 2018 року.

9. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М..(відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 200/13668/16-а (провадження К/9901/24295/18)

10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 31 травня 2019 року касаційну скаргу у справі №200/13668/16-а (провадження К/9901/24295/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.

11. Верховний Суд ухвалою від 03 червня 2019 року на підставі пункту 5 частини першої статті 340 КАС України прийняв до провадження вищевказану касаційну скаргу.

12. Відповідачі заперечень на касаційну скаргу не надавали.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , згідно інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно являються власниками квартир у багатоквартирних будинках, розташованих в Індустріальному та Соборному (колишньому Жовтневому) районах (т.1, а. с.56-67).

14. 27.07.2016 на сесії Дніпропетровської міськради прийнято рішення № 32/12 «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська» (т.1, а. с.22), відповідно до якого, зокрема, ухвалено:

пункт 1 - визначити балансоутримувачами житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська та тимчасовими виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг:

в Індустріальному районі - КП «Жилсервіс-6» ДМР;

у Соборному районі - КП «Жилсервіс-15» ДМР.

пункт 2 - передати житлові будинки з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств Індустріального, Соборного районів на баланс комунальних підприємств згідно з п.1 цього рішення (додатки 1, 2).

пункт 8 - визнати такими, що втратили чинність, такі абзаци у пункті 1 рішення міської ради від 25.12.2013 № 28/45 «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»:

« - Жовтневому районі - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району;

- Індустріальному районі - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району».

15. У Додатках 1 та 2 до вказаного рішення наведений перелік житлових будинків, що передаються на баланс КП «Жилсервіс-6» ДМР (т.1, а. с.23-29 - Додаток 1) та на баланс КП «Жилсервіс-15» ДМР (т.1, а. с.30-39 - Додаток 2).

16. При цьому з матеріалів справи та даних ЄДРСР вбачається, що комунальні житлово-експлуатаційні підприємства Дніпропетровської міської ради у Жовтневому (Соборному) та Індустріальному районах м.Дніпропетровська за рішеннями господарського суду Дніпропетровської області визнані банкрутами.

17. Позивачі, вважаючи зазначене рішення відповідача та дії з його прийняття неправомірними, звернулись до адміністративного суду з даним позовом.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо прийняття оскаржуваного рішення стосовно передачі на баланс багатоквартирних будинків від одних комунальних підприємств до інших, оскільки функції з володіння, користування та розпорядження майном, а саме - житловими багатоквартирними будинками, що не належать територіальній громаді міста, та не є комунальною власністю, належать власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках на праві спільної власності.

19. Суд вказав, що зазначене призвело до порушення прав та законних інтересів власників квартир та нежитлових приміщень у визначених будинках, оскільки після набрання чинності Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власниками (співвласниками) житлових багатоквартирних будинків є власники квартир або нежитлового приміщення відповідного багатоквартирного будинку, а не територіальна громада міста. Усі повноваження щодо управління багатоквартирним будинком, розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку тощо належать виключно зборам співвласників відповідного багатоквартирного будинку, які жодних рішень стосовно передачі багатоквартних будинків на баланс КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-15" ДМР не приймали.

20. Що стосується законності визначення спірним рішенням Дніпропетровської міськради виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-5" ДМР, суд зазначив, що органам місцевого самоврядування у перехідний період з 1 липня 2015 р. до 1 липня 2016 р. законодавством не надано право приймати рішення про зміну раніше призначених виконавців послуг, натомість їм надано виключно повноваження призначення на конкурсних засадах управителя багатоквартирного будинку після 01.07.2016 у визначених законом випадках.

21. Крім того, постанову суду мотивовано порушенням відповідачем при прийнятті спірного рішення приписів ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.1 ст.14, ч.3 ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо обов`язкової процедури його оприлюднення, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оприлюднення проекту спірного рішення як такого, що за своїм змістом відповідає ознакам регуляторного акту, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних і юридичних осіб, їх об`єднань у спосіб, передбачений статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення не є таким, що підлягало обговоренню, зокрема, позивачами. Саме по собі несвоєчасне оприлюднення проекту рішення Дніпропетровської міськради від 27.07.2016 № 32/12 не може слугувати окремою, єдиною підставою для його скасування за відсутності доказів незаконності безпосередньо самого рішення. Правові наслідки оскаржуваних дій відповідача щодо порушення порядку оприлюднення є вичерпаними, а тому задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Дніпропетровської міськради щодо прийняття спірного рішення не може призвести до відновлення порушених прав позивачів.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі касатори вказали, що спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до ст.4 якого власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, і саме співвласники на зборах приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком. Житлові будинки, вказані в оскаржуваному рішенні не є об`єктами права комунальної власності, оскільки з 01 липня 2015 року Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вивів вказані об`єкти із комунальної власності. Саме співвласники квартир та нежитлових приміщень у даному будинку приймають рішення щодо управління даним багатоквартирним будинком на зборах. Відповідачем не надано будь-яких доказів того, що всі багатоквартирні будинки, вказані у спірному рішенні, належать до комунальної власності.

24. Стосовно визначення спірним рішенням виконавця послуг касатори зазначають, що законодавець у перехідний період (з 01.07.2015 по 01.07.2016) не надав право органам місцевого самоврядування приймати рішення про зміну раніше призначених виконавців послуг, надавши їм виключно повноваження призначення на конкурсних засадах управителя після 01.07.2016 у визначених законом випадках. При цьому відповідно до ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, і саме співвласники на зборах приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком.

25. Крім того, на думку касатора, Міськрада, без будь-яких повноважень вирішила питання щодо балансоутримання й інших будинків, у яких створено ОСББ, що підтверджується відкритими офіційними даними ЄДРПОУ, наданими позивачем.

26. Касатор також зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно вказав назви підприємств, які раніше обслуговували будинки позивачів, а також номера справ щодо їх банкрутства, які перебувають в господарських судах.

27. Також касатори наполягають на порушенні відповідачем процедури оприлюднення проекту спірного рішення, який був оприлюднений за один день до дати його прийняття.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

29. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

30. У статі 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III (в редакції на момент виникнення спірних відносин) визначено, що співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

31. Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 417) наведені визначення наступних понять:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

- частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

- управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

32. Стаття 9 Закону № 417 встановлює форми управління багатоквартирним будинком.

Так, у частині 1 вказаної статті визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

33. Отже, цією нормою передбачається передача багатоквартирних житлових будинків в управління співвласникам багатоквартирних будинків, якими у розумінні Закону № 417 є власники квартир або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (ст.1).

34. При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, лише співвласники мають право вибрати одну із форм управління своїм багатоквартирним будинком, встановлених ст.9 Закону № 417, а саме управління:

а) самими співвласниками;

б) ОСББ;

в) управляючими компаніями.

35. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

36. Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР (далі - Закону № 280, в редакції на момент виникнення спірних відносин) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

37. За приписами ч.1 ст.10 Закону № 280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

38. В свою чергу, у ч.5 ст.60 Закону № 280 визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

39. Відповідно до п.31 ст.26 Закону № 280 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

40. Отже, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повноваження щодо розпорядження комунальним майном.

41. У відповідності до ч.1 ст.325 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

42. Згідно ч.ч.1, 2, ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

43. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

44. Частина 2 статті 382 ЦК України передбачає, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

45. Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

46. За визначенням ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

47. За приписами ч.ч.1, 4 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

48. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

49. При цьому, у ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) від 01.07.2004 № 1952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

50. В свою чергу, у п.1 ч.1ст.4 вказаного Закону передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право власності.

51. Отже, право власності на нерухоме майно (у т. ч. і право співвласників/осіб на багатоквартирний будинок), і, як наслідок, право розпорядження цим майном, виникає з моменту державної реєстрації такого права.

52. При цьому чинним законодавством (Порядком списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженим Постановою КМУ від 20.04.2016 № 301, та Постановою КМУ від 11.10.2002 № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку») визначена певна процедура передачі нерухомого майна (багатоквартирних будинків) з комунальної власності у приватну, яка, зокрема, передбачає проведення зборів співвласників або ОСББ (за його створення) з питання наявності згоди на прийняття у спільну власність даного майна, звернення до органів місцевого самоврядування з відповідним повідомленням про проведення таких зборів та із заявою про виведення майна з комунальної власності, створення комісії та складання акту приймання-передач майна тощо.

53. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачами не було надано будь-яких доказів дотримання зазначеної вище процедури. Апеляційний суд також встановив, що матеріали справи не містять доказів державної реєстрації за співвласниками права приватної власності на багатоквартирні будинки, в яких розташовані квартири позивачів.

54. Водночас, відповідачем надано апеляційній інстанції довідку з доданням переліку багатоквартирних будинків Індустріального та Соборного районі, згідно якої у Реєстрі об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, станом на 25.11.2016, значаться житлові будинки (квартири), які перебувають на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району згідно з додатком 1, та на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району згідно з додатком 2.

55. Зазначена обставина спростовує доводи касатора про те, що відповідачем не надано жодних доказів перебування багатоквартирних будинків, які вказані у додатку до оскаржуваного рішення Дніпропетровської міськради від 27.07.2016 № 32/12, на праві комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська.

56. Стосовно визначення спірним рішенням тимчасових виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг колегія суддів зазначає наступне.

57. Згідно абз.1, 3 п.5 ст.13 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 417 у разі, якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі, якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У період від оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку до моменту визначення переможців конкурсу і укладення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій продовжують надавати у відповідних багатоквартирних будинках виконавці таких послуг, які надавали відповідні послуги до початку проведення конкурсу.

58. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на відсутність доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку (позивачі) набули права власності на багатоквартирні будинки у встановленому законом порядку, пройшовши процедуру передачі багатоквартирних будинків з комунальної до приватної власності, а також на те, що попередні виконавці послуг (КВ ЖРЕП Жовтневого району та КВ ЖРЕП Індустріального району) оголошені судовими рішеннями банкрутами, призначення спірним рішенням тимчасових виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП "Жилсервіс-6" ДМР та КП "Жилсервіс-15" ДМР до проведення конкурсу на визначення виконавців зазначених послуг не суперечить приписам чинного законодавства.

59. Щодо порушення відповідачем порядку опублікування проекту спірного рішення, колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст.59 Закону №280 проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

60. Положеннями ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

61. При цьому, згідно з п.2 ч.1 ст.15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

62. Судами встановлено, що проект рішення «Про визначення балансоутримувачів житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Дніпропетровська» відповідачем на своїй веб-сторінці - http://files.dniprorada.gov.ua/ опубліковано за один день до дати його прийняття, що, в свою чергу, свідчить про порушенням встановленого законом порядку оприлюднення таких рішень.