ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа №725/3428/16-а

адміністративне провадження №К/9901/19942/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17.05.2017р. (суддя - Галичанський О.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017р. (судді - Граб Л.С., Білова Л.М., Гонтарук В.М.) у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №190/Б-11 від 17.06.2016р. здійснити перерахунок її пенсії, включивши суми індексації місячного посадового окладу, надбавки до посадового окладу за класний чин, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань 70%, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12), матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб (1/12);

- зобов`язати здійснити перерахунок та виплату, призначеної пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати ОСОБА_2 .

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що з січня 2011 року отримує пенсію по втраті годувальника, яка нараховується з заробітку її чоловіка. У червні 2016 року вона отримала довідку прокуратури Чернівецької області про складові заробітної плати старшого прокурора прокуратури, назва посади якого змінена на «начальника відділу» у зв`язку з чим звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17.05.2017р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, посилалась на те, що норми матеріального права, на які посилались суди в обгрунтування оскаржуваних судових рішень стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.

На думку позивача, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ стосуються призначення пенсії прокурорам, слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.01.2011р. позивачу призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 60% середньомісячного заробітку на одного члена сім`ї відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

16.06.2016р. позивач звернулась до відповідача з заявою про проведення їй перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Чернівецької області №18/262вих-16 від 15.06.2016р. про складові заробітної плати колишнього працівника прокуратури Чернівецької області ОСОБА_2 - старшого прокурора прокуратури Чернівецької області.

Листом №190/Б-11 від 17.06.2016р. відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав для проведення такого перерахунку. Вказана відмова обґрунтована тим, що оскільки п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VІІІ (далі - Закон №213-VIII) скасовано з 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру". З 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру", не призначаються, раніше призначені не перераховуються.

Також повідомлено, що відповідно до п. 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, яким на сьогодні не визначено умов та порядку зазначеного перерахунку.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника порядок призначення та перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури регулювались положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», якою передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом з тим, з 15.07.2015 року, у зв`язку з набуттям чинності новим Законом України «Про прокуратуру», положення ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в попередній редакції, які регулювали порядок перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури, втратили свою чинність.

У відповідності до вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд дійшов висновку, що позивач не позбавлена права на перерахунок призначеної їй на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» пенсії, проте визначення механізму проведення такого перерахунку покладається на Кабінет Міністрів України, яким, на час її звернення до відповідача, відповідного нормативно-правового акту прийнято не було.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог. Разом з тим, суд виходив з того, що перехід на пенсію у зв`язку із втратою годувальника не передбачає виникнення права у особи, яка не відноситься до суб`єктів, яким надано право на пенсію за спеціальним Законом (Законом України «Про прокуратуру»), на перерахунок пенсії згідно норм Закону України «Про прокуратуру» та з підстав, що надають право виключно працівникам прокуратури на здійснення перерахунку призначеної пенсії.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії по втраті годувальника у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується та вважає їх передчасними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, розглядаючи дану справу та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суди вирішували питання наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії по втраті годувальника у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом з тим, як свідчить зміст позовної заяви, звертаючись до суду, позивач просила визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №190/Б-11 від 17.06.2016р. здійснити перерахунок її пенсії, включивши суми індексації місячного посадового окладу, надбавки до посадового окладу за класний чин, надбавки за вислугу років 40%, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань 70%, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення (1/12), матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб (1/12) та зобов`язати здійснити перерахунок та виплату, призначеної пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати ОСОБА_2 .

Тобто, наявність підстав для перерахунку розміру її пенсії позивач пов`язувала з незаконним її призначенням у 2011 році, а саме з не включенням при її призначенні сум додаткових виплат, які отримував її чоловік під час роботи в органах прокуратури.

З наведеного випливає, що позовні вимоги стосуються перерахунку розміру пенсії позивача у зв`язку з неправомірними, на її думку, діями відповідача щодо не включення до заробітної плати померлого годувальника, з якої була обчислена пенсія при її призначенні додаткових виплат.

Про такий характер правовідносин свідчить, зокрема, і відповідь надана позивачу відповідачем, в якій Пенсійним органом, крім іншого, звернуто увагу на те, що в наданій позивачем довідці від 15.06.2016р. №18/262 вих-16 не зазначено інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Водночас, суди попередніх інстанцій помилково не встановили дійсних правовідносин, що виникли між сторонами, та застосувавши норми Закону України «Про прокуратуру» (№1697-VІІ), чинного на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до частини 20 статті 86 якого умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, в порушення вимог статті 159 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) щодо законності і обґрунтованості судового рішення та статті 11 цього кодексу щодо офіційного з`ясування всіх обставин справи, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки обставинам справи, не встановили дійсний характер спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, допустили порушення норм процесуального права, а тому рішення судів підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України, суд,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17.05.2017р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017р. - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук