open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
03.10.2019
Ухвала суду
22.08.2019
Ухвала суду
25.03.2019
Вирок
07.02.2019
Ухвала суду
10.01.2019
Ухвала суду
10.12.2018
Ухвала суду
10.12.2018
Ухвала суду
10.12.2018
Ухвала суду
10.12.2018
Ухвала суду
17.10.2018
Ухвала суду
19.09.2018
Ухвала суду
14.09.2018
Ухвала суду
13.09.2018
Ухвала суду
21.08.2018
Ухвала суду
21.08.2018
Ухвала суду
18.07.2018
Ухвала суду
11.07.2018
Ухвала суду
03.07.2018
Ухвала суду
02.07.2018
Ухвала суду
23.05.2018
Ухвала суду
23.05.2018
Ухвала суду
18.04.2018
Ухвала суду
28.03.2018
Ухвала суду
08.02.2018
Ухвала суду
17.01.2018
Ухвала суду
17.10.2017
Ухвала суду
20.09.2017
Ухвала суду
13.07.2017
Ухвала суду
13.07.2017
Ухвала суду
21.06.2017
Ухвала суду
11.05.2017
Ухвала суду
01.03.2017
Ухвала суду
22.12.2016
Постанова
30.11.2016
Ухвала суду
05.08.2016
Вирок
01.06.2016
Ухвала суду
25.05.2016
Ухвала суду
25.05.2016
Ухвала суду
06.04.2016
Ухвала суду
22.02.2016
Ухвала суду
22.02.2016
Ухвала суду
15.12.2015
Ухвала суду
15.12.2015
Ухвала суду
02.12.2015
Ухвала суду
02.12.2015
Ухвала суду
02.12.2015
Ухвала суду
16.11.2015
Ухвала суду
22.06.2015
Ухвала суду
22.06.2015
Ухвала суду
09.06.2015
Ухвала суду
21.05.2015
Ухвала суду
31.03.2015
Ухвала суду
26.03.2015
Ухвала суду
26.03.2015
Ухвала суду
26.03.2015
Ухвала суду
16.12.2014
Ухвала суду
20.11.2014
Ухвала суду
Вправо
Справа № 759/19271/14-к
Моніторити
Ухвала суду /03.10.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /22.08.2019/ Київський апеляційний суд Вирок /25.03.2019/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /07.02.2019/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.01.2019/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /17.10.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /19.09.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /14.09.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.09.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.08.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.08.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /18.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /11.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /03.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /23.05.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /23.05.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /18.04.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /28.03.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /08.02.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /17.01.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /17.10.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /20.09.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /13.07.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /13.07.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /21.06.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /11.05.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /01.03.2017/ Апеляційний суд міста Києва Постанова /22.12.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /30.11.2016/ Апеляційний суд міста Києва Вирок /05.08.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /01.06.2016/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /25.05.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /25.05.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /06.04.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.02.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.02.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /15.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /15.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /16.11.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.06.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.06.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /09.06.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.05.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /31.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /26.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /26.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /26.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /16.12.2014/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /20.11.2014/ Святошинський районний суд міста Києва
emblem
Справа № 759/19271/14-к
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /03.10.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /22.08.2019/ Київський апеляційний суд Вирок /25.03.2019/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /07.02.2019/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.01.2019/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /10.12.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /17.10.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /19.09.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /14.09.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.09.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.08.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.08.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /18.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /11.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /03.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.07.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /23.05.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /23.05.2018/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /18.04.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /28.03.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /08.02.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /17.01.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /17.10.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /20.09.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /13.07.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /13.07.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /21.06.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /11.05.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /01.03.2017/ Апеляційний суд міста Києва Постанова /22.12.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /30.11.2016/ Апеляційний суд міста Києва Вирок /05.08.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /01.06.2016/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /25.05.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /25.05.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /06.04.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.02.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.02.2016/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /15.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /15.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /02.12.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /16.11.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.06.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.06.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /09.06.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.05.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /31.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /26.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /26.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /26.03.2015/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /16.12.2014/ Святошинський районний суд міста Києва Ухвала суду /20.11.2014/ Святошинський районний суд міста Києва

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Горб І.М.,

суддів Балацької Г.О.,

Сілкової І.М.,

з участю прокурора Здрака С.В.,

захисників Сахнюка С.В.,

Войтенко К.В.,

засуджених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, розлучений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 23.11.1998 року Московським районним судом м. Києва за ст.ст. 215-3 ч. 2, 140 ч. 2, 140 ч. 1, 193 ч. 3, 42 КК України (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі, на підставі ухвали Київського міського суду від 21.01.1999 строк покарання змінено на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки із штрафом 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- 12.11.1999 року Московським районним судом

м. Києва за ст. 94, ч. 2 ст. 140, 42, 43 КК України (в редакції _________________________________________________________________

Справа №11/824/70/2019 Головуючий у першій інстанції Скорін А .В.

Категорія: ч. 2 ст. 115 КК України Доповідач Горб І.М.

1960 року) на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 17.08.2004 року умовно-достроково, на підставі постанови Полтавського районного суду Полтавської області, не відбутий строк - 4 роки 9 місяців 21 день,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та йому призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

- за п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Тучин Гощанського району Рівненської області, громадянка України, з середньою-спеціальною освітою, розлучена, не працююча, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

визнана винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та їй призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

- за п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 13 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

Цим же вироком задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь: ОСОБА_5 - 535 грн. заподіяної шкоди, ОСОБА_6 - 5 210 грн. заподіяної шкоди, ОСОБА_7 - 24 690 грн. заподіяної шкоди, а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 10 644 грн. заподіяної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 залишено без задоволення у зв`язку з відмовою потерпілого від заявлених позовних вимог.

По справі також вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат, пов`язаних з проведенням експертиз.

Як встановив суд у вироку, 08.05.2010 року ОСОБА_1 , перебуваючи в селі Хотянівка Вишгородського району Київської області, познайомився з ОСОБА_8 і, дізнавшись, що останній має намір встановити на власній дачній ділянці басейн, вирішив скористатися цією обставиною та, керуючись корисливим мотивом з метою особистого збагачення, запропонував йому свої послуги по начебто встановленню басейну на присадибній ділянці, запевнивши ОСОБА_8 , що він є спеціалістом по виконанню даного виду робіт, насправді не збираючись їх виконувати, а збираючись шляхом обману заволодіти грошовими коштами ОСОБА_8 .

Увійшовши таким чином до ОСОБА_8 у довіру, ОСОБА_1 пояснив, що йому одразу необхідні гроші для придбання обладнання і будівельних матеріалів, обрахував свою роботу і зацікавив ОСОБА_8 вигідними умовами. Останній, будучи введеним в оману, погодився на пропозицію ОСОБА_1 і підвіз його до магазину «Нова Лінія» по вул. Харківське шосе, 168 в місті Києві , начебто для придбання будівельних матеріалів і обладнання для встановлення басейну. Після чого приблизно о 15 годині того же дня, знаходячись по вул. Харківське шосе, 168 в місті Києві, ОСОБА_8 , будучи переконаним та впевненим, що розпоряджається грошовими коштами за власною волею та у своїх інтересах, передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 750 доларів США. У свою чергу ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 діє під впливом омани з його боку, діючи умисно, з корисливим мотивом, отримав від останнього грошові кошти у сумі 750 доларів США, що в перерахунку по курсу Національного банку України складає 5 944 гривень 50 копійок, які обернув на свою користь та розпорядився ними на власний розсуд, не маючи наміру використовувати їх за призначенням.

Після чого ОСОБА_1 , з метою повторного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману, 09.05.2010 року зателефонував останньому на мобільний телефон і, діючи умисно, повторно, із корисливого мотиву, вводячи його в оману, запевнив потерпілого, що вже придбав всі необхідні матеріали, але у нього не вистачило грошей на дренажні кільця для басейну, і що необхідно передати грошові кошти начебто для придбання зазначених дренажних кілець.

ОСОБА_8 , знаходячись під впливом омани ОСОБА_1 , повіривши словам останнього, 10.05.2010 року у денний час доби через свого знайомого ОСОБА_10 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 4 700 гривень для придбання дренажних кілець. ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, 10.05.2010 року приблизно о 14 годині, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 4 700 гривень, які належать ОСОБА_8 , якими заволодів шляхом обману.

Своїми діями ОСОБА_1 шляхом обману в період з 08.05.2010 року по 10.05.2010 року заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 на загальну суму 10 644 гривень 50 копійок, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім цього ОСОБА_1 , приблизно в середині лютого 2011 року (точної дати та часу під час досудового слідства не встановлено), керуючись корисливим мотивом запропонував своїй співмешканці ОСОБА_2 скоїти злочин, а саме: по об`яві у газеті знайти жінку, яка шукає роботу нянею і надає послуги у приготуванні домашньої їжі на дому у клієнта, заманити останню у безлюдну місцевість, де вчинити на потерпілу напад, погрожуючи ножем заволодіти її майном, щоб в подальшому розпорядитись ним на власний розсуд, на що ОСОБА_2 погодилась.

Для реалізації свого спільного умислу, направленого на заволодіння майном громадян шляхом здійснення на них розбійного нападу, поєднаному із застосуванням погрози насильства, небезпечного для життя та здоров`я, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розробили спільний план вчинення злочину із розподіленням ролей.

Згідно злочинного плану ОСОБА_1 повинен був вигадати собі ім`я « ОСОБА_11 » та подзвонити по об`яві жінці, яка шукала роботу консьєржкою і надавала послуги у приготуванні домашньої їжі на дому у клієнта та від імені вигаданої особи на ім`я ОСОБА_11 запропонувати роботу нянею по догляду за його вигаданою дитиною на ім`я ОСОБА_12 у приватному будинку в с. Підгірці. Після чого ОСОБА_1 повинен був призначити зустріч особі, що шукала роботу на автобусній зупинці в районі села Підгірці. ОСОБА_2 в свою чергу повинна була вигадати собі ім`я « ОСОБА_13 » і разом з ОСОБА_1 , під виглядом подружжя, прибути в обумовлене місце, де останній підшуковував місце вчинення злочину - безлюдне місце в районі лісосмуги неподалік від зупинки «вул. Васильківська» с. Підгірці Обухівського району Київської області, де призначали зустріч особі, з якою домовились наймати на роботу. В обумовленому місці ОСОБА_2 під виглядом дружини ОСОБА_1 повинна була підійти до жінки, з якою вони призначать зустріч, і супроводити її до місця вчинення злочину, де ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повинні були скоїти напад на потерпілу, зв`язати за допомогою стрічки-скотч (які заздалегідь підготують) руки та ноги останньої, після чого незаконно заволодіти майном потерпілої.

Таким чином вказані особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном і домовилися діяти спільно як співвиконавці. Після досягнення цієї попередньої змови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли спільно групою осіб і дії кожного з них охоплювалися умислом іншого.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, відповідно до розподілених ролей, 16.02.2011 року ОСОБА_1 у невстановленому кіоску в місті Києві придбав газету з оголошеннями «Авізо» та подзвонив на мобільний телефон громадянці ОСОБА_5 , яка шукала роботу консьєржкою (або нянею по догляду за дитиною і надавала послуги у приготуванні домашньої їжі на дому у клієнта) і, представившись « ОСОБА_11 », запропонував ОСОБА_5 роботу по догляду за його дитиною ОСОБА_14 в приватному будинку села Підгірці Обухівського району Київської області, обравши ОСОБА_5 як жертву вчинення злочину. Після чого, ОСОБА_1 зацікавив ОСОБА_5 привабливими умовами праці і оплати, які влаштовували останню і запропонував ОСОБА_5 наступного дня, тобто 17.02.2011 року, приблизно о 13 годині прибути на зупинку громадського транспорту по вул. Васильківській с. Підгірці Обухівського району Київської області, неподалік від АЗС, на що ОСОБА_5 погодилась. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про ОСОБА_5 і вони узгодили між собою план вчинення злочину, а саме скоєння розбійного нападу на ОСОБА_5 .

Для реалізації злочинного плану, ОСОБА_1 у невстановленому місці і час придбав скотч та ніж, і 17.02.2011 року приблизно в 12 год. 45 хв. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прибули в с. Підгірці, де стали очікувати ОСОБА_5 щоб скоїти розбійний напад, спрямований на заволодіння майном, грошима і мобільними телефонами останньої.

Приблизно в 13 годині того же дня на зупинку громадського транспорту «вул. Васильківська» села Підгірці Обухівського району Київської області приїхала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка являлась особою похилого віку). В цей час ОСОБА_2 , згідно досягнутої з ОСОБА_1 домовленості, реалізуючи спільний злочинний план, під виглядом дружини ОСОБА_1 , який наймає ОСОБА_5 на роботу нянею по догляду за їх дитиною, підійшла до ОСОБА_5 і провела останню до зазначеного ОСОБА_1 місця: ділянки місцевості, що розташована в 300 метрах від зупинки «вул. Васильківська» села Підгірці Обухівського району Київської області, де їх чекав останній. Після чого, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обманом заманили ОСОБА_5 до ділянки лісосмуги, яка розташована між с. Підгірці та с. Креничі Обухівського району Київської області, пояснивши, що у вказаному місці знаходиться їх будинок.

Знаходячись у зазначеному безлюдному місці лісосмуги, безпосередньо реалізуючи злочинний намір, діючи умисно, із користі, за попередньою змовою групою осіб, розуміючи, що ОСОБА_5 добровільно не віддасть їм своє майно, з метою негайного заволодіння цим майном, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 несподівано напали на неї. При цьому, ОСОБА_1 , який ішов попереду ОСОБА_5 , бризнув в обличчя ОСОБА_5 газовим балончиком «Терен», а ОСОБА_2 схопила потерпілу ззаду. Продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним спільним умислом, ОСОБА_1 дістав заздалегідь приготовлений ніж і, застосовуючи погрозу насильством, небезпечним для життя та здоров`я, почав погрожувати потерпілій застосуванням ножа, подавивши таким чином її волю до опору, після чого разом з ОСОБА_2 вони провели потерпілу до дерева, де ОСОБА_2 утримувала ОСОБА_5 , а ОСОБА_1 прив`язав руки потерпілої за допомогою заздалегідь підготовленої стрічки-скотч до дерева. Після чого, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , заволодів майном ОСОБА_5 - жіночою сумочкою, в якій знаходилися: мобільний телефон «Нокіа-2600», спідня білизна та ліки. Оцінив невелику вартість майна, яким вони заволоділи, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , застосовуючи насильство, почали по черзі пробувати вирвати золоті коронки з зубів ОСОБА_5 , але їм це не вдалося. Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , заволодівши майном потерпілої, залишивши останню прив`язаною до дерева в лісосмузі, з місця вчинення злочину втекли.

При зазначених обставинах розбійного нападу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи наступним майном ОСОБА_5 : жіночою сумочкою, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілої, в якій знаходилися: мобільний телефон «Нокіа-2600», вартістю 490 гривень, з карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, загальною вартістю 515 гривень, грошові кошти в сумі 20 гривень, спідня білизна та ліки, які не представляють для потерпілої матеріальної цінності, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 535 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1 приблизно 17.02.2011 року, після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, знову запропонував своїй співмешканці ОСОБА_2 (яка також являлась особою, яка раніше вчинила розбій) скоїти злочин, а саме: по об`яві знайти жінку, яка шукає роботу нянею по догляду за дитиною, заманити останню у безлюдну місцевість, де вчинити на потерпілу напад, погрожуючи ножем, заволодіти її грошима, майном і коштовностями, щоб в подальшому розпорядитись ними на власний розсуд, на що ОСОБА_2 погодилась.

Для реалізації свого спільного умислу, направленого на заволодіння майном громадян шляхом здійснення на них нападу, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розробили спільний план вчинення злочину із розподіленням ролей.

Згідно злочинного плану ОСОБА_1 повинен був вигадати собі ім`я « ОСОБА_11 » і розмістити на дошці оголошень ТЦ «Магеллан», що розташований по проспекту Глушкова, 13-Б в місті Києві, об`яву з пропозицією роботи нянею, в якій вказати номери мобільних телефонів його і ОСОБА_2 , щоб жінка, яка шукала роботу нянею, передзвонила їм і поцікавилась умовами праці. Після чого ОСОБА_1 повинен був призначити зустріч особі, яка зв`яжеться з ними по телефонах, вказаних в оголошенні. ОСОБА_2 зі свого боку повинна була вигадати собі ім`я « ОСОБА_13 » і разом з ОСОБА_1 під виглядом сімейної пари прибути в обумовлене місце в районі ТЦ «Магеллан», де заманити потерпілу у безлюдне місце в районі лісосмуги по вул. Г. Родимцева в місті Києві, де ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обумовились вчинити напад на потерпілу з метою заволодіння її майном.

Таким чином, вказані особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном і домовилися діяти спільно як співвиконавці. Після досягнення цієї попередньої змови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли спільно групою осіб і дії кожного з них охоплювалися умислом іншого.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, відповідно до розподілених ролей, 17.02.2011 року ОСОБА_1 розмістив об`яву на дошці оголошень ТЦ «Магеллан», розташованого по проспекту Глушкова, 13-Б в місті Києві, про те, що він шукає жінку для роботи нянею по догляду за дитиною, вказавши в оголошенні номер свого мобільного телефону і номер мобільного телефону ОСОБА_2

18.02.2011 року вказане оголошення побачила громадянка ОСОБА_6 , яка зацікавилась роботою нянею і 19.02.2011 року у першій половині дня подзвонила на мобільний телефон ОСОБА_1 . Останній, представившись чоловіком на ім`я ОСОБА_11 , запропонував ОСОБА_6 роботу по догляду за його дитиною ОСОБА_14 та обрав ОСОБА_6 як жертву вчинення злочину. Після чого, ОСОБА_1 у телефонній розмові зацікавив ОСОБА_6 гарними умовами праці і оплати та запропонував останній приблизно о 12 годині прибути до вищезазначеного ТЦ «Магеллан», на що ОСОБА_6 погодилась. Після цього ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про ОСОБА_6 і вони більш детально узгодили між собою план вчинення нападу на ОСОБА_6 .

Для реалізації злочинного плану ОСОБА_1 у невстановленому місці і час придбав ніж, і 19.02.2011 року приблизно о 12 годині разом з ОСОБА_2 прибув до ТЦ «Магеллан», розташованого по проспекту Глушкова, 13-Б в місті Києві, де вони зустрілись з ОСОБА_6 , щоб скоїти на останню напад, спрямований на заволодіння її майном. Під час бесіди з ОСОБА_6 ОСОБА_1 вживав спиртні напої, а ОСОБА_2 представилась дружиною ОСОБА_1 на ім`я « ОСОБА_13 ». Під час бесіди ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , для реалізації свого злочинного наміру, запропонували ОСОБА_6 пройти до начебто їх власного кафе, розташованого в районі лісосмуги Голосіївського парку, щоб отримати гроші з каси кафе і заплатити ОСОБА_6 аванс. Остання на таку привабливу пропозицію погодилась і під впливом обману пішла разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вказаному ними напрямку. Заманивши потерпілу шляхом обману у безлюдне місце в районі лісосмуги Голосіївського парку по вул. Г. Родимцева, 8 в місті Києві, безпосередньо реалізуючи злочинний намір, діючи умисно, із користі, за попередньою змовою групою осіб, розуміючи що ОСОБА_6 добровільно не віддасть їм своє майно, з метою негайного заволодіння цим майном, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, і ОСОБА_2 , приблизно о 14 годині 19.02.2011 року, несподівано напали на неї. При цьому ОСОБА_1 дістав ніж і, застосовуючи погрозу насильством, небезпечним для життя та здоров`я, почав погрожувати потерпілій застосуванням ножа, подавивши таким чином її волю до опору, а ОСОБА_2 зірвала з рук потерпілої золоті і срібні прикраси та заволоділа жіночою сумкою, в якій знаходились: мобільні телефони, зарядні пристрої до них, гаманець з грошима, газовий балончик «Кобра». Після чого ОСОБА_1 , продовжуючи погрожувати потерпілій ножем, наказав ОСОБА_6 лягти животом на землю, а ОСОБА_2 шарфом, що належить потерпілій, та власним шарфом, зв`язала руки і ноги потерпілої.

При зазначених обставинах розбійного нападу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи наступним майном ОСОБА_6 : жіночою сумкою, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілої, мобільним телефоном «Нокіа-Н7373» з карткою пам`яті, загальною вартістю 150 гривень, в якому знаходилась картка мобільного оператору «Київстар», вартістю 35 гривень, і гроші на рахунку в сумі 5 гривень; мобільним телефоном «Соні-Еріксон», вартістю 50 гривень, в якому знаходилась картка мобільного оператору «МТС», вартістю 25 гривень; золотим ланцюжком, вартістю 2 500 гривень; срібним хрестиком, вартістю 90 гривень; золотими сережками, вартістю 2 000 гривень; срібним ланцюжковим браслетом, вартістю 50 гривень; шкіряним гаманцем, вартістю 100 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 25 гривень; зарядним пристроєм до телефону «Нокіа Н7373», вартістю 40 гривень; зарядним пристроєм до мобільного телефону «Соні-Еріксон», вартістю 20 гривень; газовим балончиком «Кобра», який не представляє матеріальної цінності, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 5 210 гривень. Після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , залишивши потерпілу в лісосмузі, з місця вчинення злочину втекли.

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та розбій, 25.02.2011 року у денний час, знаходячись на Залізничному вокзалі м. Києва, розташованому за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, запропонував своїй співмешканці ОСОБА_2 (яка також являлась особою, яка раніше вчинила розбій), скоїти злочин, а саме: умисне вбивство із корисливих мотивів під час розбійного нападу, на що ОСОБА_2 погодилась. Для реалізації свого зазначеного спільного умислу, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розробили спільний план вчинення злочину із розподіленням ролей.

Згідно розробленого злочинного плану та розподілених ролей, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повинні були знайти жінку похилого віку серед певних осіб, що здають у піднайм кімнати на Залізничному вокзалі міста Києва і, представившись подружжям, разом з ОСОБА_2 винайняти у вказаної особи кімнату в квартирі для отримання можливості проникнення до житла потерпілої. Після чого ОСОБА_2 під вигаданим приводом повинна була заманити потерпілу-власницю квартири у кімнату, яку вони орендували з ОСОБА_1 , де разом з останнім вчинити на власницю квартири напад, застосувавши насильство, небезпечне для життя потерпілої, вбити її шляхом удушення і заволодіти майном, грошовими коштами і коштовностями, що знаходяться в квартирі.

Таким чином, вказані особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення умисного вбивства із корисливих мотивів під час розбійного нападу і домовилися діяти спільно як співвиконавці. Після досягнення цієї попередньої змови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли спільно групою осіб і дії кожного з них охоплювалися умислом іншого.

З метою безпосередньої реалізації спільного злочинного умислу, відповідно до розподілених ролей, 25.02.2011 року приблизно о 16 годині ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , знаходячись на площі Вокзальна в місті Києві, підійшли до групи жінок, що пропонують у піднайм кімнати в місті Києві і ОСОБА_1 запропонував жінкам здати їм в оренду кімнату по завищеній ціні - 170 гривень за добу, зацікавивши сумою, яку він пропонує за оренду кімнати. На пропозицію ОСОБА_1 погодилась громадянка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (яка являлась особою похилого віку) і вони домовились про здачу у піднайм на добу кімнати в квартирі АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_15 . Після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проїхали з ОСОБА_15 до вказаної квартири, де ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під виглядом наймачів, шляхом обману, отримали можливість проникнути до квартири потерпілої, оцінили майновий стан власниці квартири, місце розташування кімнати, яку вони зняли - по середині квартири, що забезпечувало достатню шумоізоляцію під час скоєння нападу на потерпілу і обрали ОСОБА_15 як жертву злочину, домовившись скоїти вбивство останньої із корисливих мотивів і заволодіти її майном шляхом здійснення нападу, поєднаному із насильством, небезпечним для життя потерпілої, на наступний день, тобто 26.02.2011 року.

Приблизно о 07 год. 30 хв. 26.02.2011 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 покинули квартиру ОСОБА_15 , попередньо домовившись і запевнивши останню, що мають намір зняти кімнату у ОСОБА_15 на наступну ніч і не має необхідності шукати інших квартиронаймачів, на що ОСОБА_15 погодилась.

Приблизно о 12 год. 38 хв. 26.02.2011 року з телефону-автомата НОМЕР_4, що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 104, з карточки абонента «Укртелеком» № НОМЕР_1 , що забезпечувало анонімність дзвінку, ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_15 і повідомила, що вони прийдуть до останньої знову переночувати і візьмуть у піднайм ту саму кімнату квартири АДРЕСА_4 .

В той же день приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з метою скоєння вбивства ОСОБА_15 із корисливих мотивів під час розбійного нападу, під виглядом наймачів житла шляхом обману проникли до квартири АДРЕСА_4 , куди їх під впливом омани впустила ОСОБА_15 , як наймачів кімнати. Знаходячись у кімнаті зазначеної квартири, ОСОБА_1 перед вчиненням злочину вжив спиртні напої.

Цього ж дня приблизно о 21 годині ОСОБА_2 , будучи особою яка раніше вчинила розбій, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_15 , а також на заволодіння майном останньої, поєднаний із насильством, небезпечним для життя потерпілої, бажаючи заволодіти її майном і грошима, діючи узгоджено, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_4 , шляхом обману завела ОСОБА_15 з приміщення кімнати, де мешкала остання - в приміщення орендованої ними кімнати, де разом з ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, напали на потерпілу і, застосовуючи насильство, небезпечне для життя ОСОБА_15 , повалили останню на диван. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання смерті ОСОБА_15 , почали душити останню, здавлюючи її шию руками, після чого ОСОБА_2 стала утримувати ноги потерпілої з метою подолання опору, а ОСОБА_1 продовжував душити ОСОБА_15 , поки внаслідок асфіксії не настала смерть останньої. Далі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , упевнившись, що ОСОБА_15 померла, обшукали квартиру і незаконно заволоділи: мобільним телефоном «Нокіа», вартістю 150 гривень, з карткою мобільного оператора «ЮМС», вартістю 20 гривень, загальною вартістю 170 гривень; мобільним телефоном «Нокіа», вартістю 1 700 гривень із карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, на загальну суму 1 720 гривень; п`ятьма пляшками вина, вартістю кожна по 50 гривень, загальною вартістю 250 гривень; грошовими коштами в сумі 500 гривень; сережками-біжутерія, які не мають матеріальної цінності, а всього заволоділи майном ОСОБА_15 на загальну суму 2 690 гривень. Після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вийшли з квартири на вулицю і зникли з місця вчинення злочину разом з майном потерпілої.

В результаті спільних вищезазначених злочинних дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_15 були заподіяні наступні тілесні ушкодження, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої:

- множинні внутрішньо шкіряні крововиливи червоно-синюшного кольору на шиї в бокових відділах, в області підборіддя, з просоченими темно-червоними крововиливами в клітчатку та м`язи шиї, по краю нижньої щелепи зліва, по правому краю основи черепа (область сосковидного відростку скроневої кістки), в шкірі обличчя, інтенсивні крововиливи по ходу судинно-нервових пучків шиї від рівня гортані до основи черепа, в діафрагму рота, в корінь язика зі сторони слизистої оболонки і від під`язичної кістки, в правий край язика;

- множинні крововиливи плямистого і осередкованого характеру в стінки глотки, в надгортанник, в слизові оболонки входу в гортань і під голосовими зв`язками;

- набряк слизової оболонки гортані, кров`яниста слизь з набряко-кров`янистою рідиною в отворі дихальних шляхів;

- під час судово-гістологічного дослідження шкіри та м`яз шиї з бокових, задньої та передній поверхні шиї виявлені морфологічні ознаки здавлювання, з крововиливами, без видимої клітинної реакції;

- гостре здуття легенів, множинні крапкові та плямисті крововиливи в серозних і слизових оболонках, на поверхні та в тканинах внутрішніх органів (при гістологічному дослідженні), повнокров`я внутрішніх органів, рідкий стан крові, набряк тканин легень та головного мозку;

- подряпина та смужчате садно на шкірі підборіддя зліва, крововиливи на віках очей, дрібні округлі крововиливи на правому плечі та лівому передпліччі; крововиливи в м`язи лівого плеча та в тканини голови в правій тим`яно-скроневій області. Всього шість крововиливів, одне садно, одна подряпина (смужчате садно), один крововилив в м`язи лівого плеча, два крововиливи в м`які тканини голови в правій скронево-тим`яній області.

Смерть ОСОБА_15 настала від механічної асфіксії в результаті здавлювання шиї тупим предметом.

Крім цього, 10.03.2011 року у вечірній час, знаходячись у невстановленому місці м. Києва, ОСОБА_2 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство та розбій, запропонувала своєму співмешканцю ОСОБА_1 , який також є собою, яка раніше вчинила умисне вбивство та розбій, скоїти злочини, а саме: умисне вбивство із корисливих мотивів громадянки ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (яка являлась особою похилого віку), і розбійний напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя потерпілої ОСОБА_16 , з метою заволодіння майном останньої, на що ОСОБА_1 погодився. При цьому, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 , що ОСОБА_16 є її двоюрідною бабусею і може зберігати за місцем мешкання в будинку АДРЕСА_5 велику суму грошей.

Для реалізації свого спільного умислу, направленого на умисне вбивство із корисливих мотивів і заволодіння майном ОСОБА_16 шляхом здійснення нападу, поєднаному із насильством, небезпечним для життя потерпілої, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розробили спільний план вчинення злочину.

Згідно розробленого злочинного плану ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , повинні були прибути до будинку АДРЕСА_5 і під виглядом відвідування проникнути до будинку ОСОБА_16 , яка є родичкою ОСОБА_2 , де ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 повинен був скоїти напад на ОСОБА_16 і позбавити її життя шляхом удушення, а ОСОБА_2 повинна була заволодіти майном, грошима і коштовностями, які знаходились в будинку ОСОБА_16 .

Таким чином вказані особи вступили між собою у попередню змову, спрямовану на вчинення умисного вбивства із корисливих мотивів під час розбійного нападу і домовилися діяти спільно як співвиконавці. Після досягнення цієї попередньої змови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяли спільно групою осіб і дії кожного з них охоплювалися умислом іншого.

З метою реалізації спільного умислу, направленого на умисне вбивство із корисливих мотивів і заволодіння майном ОСОБА_16 шляхом здійснення нападу, поєднаному із насильством небезпечним для життя потерпілої, діючи згідно розробленого плану, 11.03.2011 року приблизно о 08 годині, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прибули в с. Тинне Сарненського району Рівненської області, де приблизно о 14 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, разом з ОСОБА_2 під виглядом відвідування проникли до житлового будинку ОСОБА_16 , що розташований по АДРЕСА_5. Знаходячись у приміщенні будинку, ОСОБА_2 почала розмовляти з ОСОБА_16 , щоб відволікти увагу останньої, і подала ОСОБА_1 умовний знак про початок здійснення розбійного нападу і вбивства ОСОБА_16 .

ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_16 і заволодіння її майном та грошима, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання смерті, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , керуючись корисливим мотивом, схопив ОСОБА_16 рукою, зігнутою у лікті, за шию і почав її душити, питаючи, де остання зберігає гроші. Після того, як ОСОБА_16 розповіла про місце зберігання грошей, а ОСОБА_2 заволоділа ними, ОСОБА_1 повалив ОСОБА_16 на підлогу і в присутності ОСОБА_2 почав душити потерпілу за горло руками і хустиною. ОСОБА_2 , в свою чергу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , допомагала йому душити потерпілу, утримуючи її за руки, щоб подавити волю потерпілої до опору і забезпечити ОСОБА_1 виконання їх злочинного плану, направленого на позбавлення життя ОСОБА_16 із корисливих мотивів. Продовжуючи злочинні дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_16 , охоплені єдиним умислом ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , останній, коли ОСОБА_16 втратила свідомість внаслідок удушення, схопив сокиру і, доводячи свій злочинний умисел до кінця, наніс ОСОБА_16 удар сокирою в голову, заподіявши рублену рану голови. При цьому ОСОБА_1 не знав, що ОСОБА_16 , до нанесення ним удару сокирою, вже померла внаслідок асфіксії в результаті здавлення шиї руками і хустиною.

Після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заволоділи майном ОСОБА_16 , а саме: грошовими коштами в сумі 800 гривень, кросівками, вартістю 85 гривень, ювілейною медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні», вартістю 20 гривень, ювілейною медаллю «60 років визволення України від фашистських загарбників», вартістю 25 гривень, медаллю «Захиснику Вітчизни», вартістю 25 гривень, медаллю «Ветеран праці», вартістю 10 гривень, ювілейною медаллю «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В.І . Леніна», вартістю 15 гривень, а всього на загальну суму 980 гривень.

В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_2 і ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_16 були заподіяні наступні тілесні ушкодження, які у своїй сукупності являються тяжкими тілесними ушкодженнями і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої:

- чотири садна напівмісячної форми, розташовані в різних напрямках, розмірами по 1x0,2 см; 0,8x0,2 см; 0,8x0,1 см; 0,6x0,2 см, в ділянці кута та гілки нижньої щелепи справа та в нижній частині правої щоки, вкритих жовтувато-бурою кірочкою, пергаментної щільності, розташованою нижче рівня оточуючих тканин;

- замкнута майже рівномірно вдавлена переривчаста странгуляційна борозна, розташована поперечно довгої вісі шиї; неповного перелому лівого великого ріжка під`язикової кістки зліва, повних переломів обох верхніх ріжків щитовидного хряща з крововиливами в м`які тканини шиї;

- синюшно-багровий синець тильної поверхні правої кисті розміром 6x5 см;

- садна овальної форми розміром 2x1 см розгинальної поверхні правого ліктьового суглобу;

- обширна рублена рана з майже рівними, дещо осадженими краями, загостреними кінцями надперенісся, середини спинки носа, кінчику носа зліва, верхньої губи, з ушкодженням кісток надперенісся, носових кісток, носової ості, решітчастої кістки, верхньощелепної кістки зліва з мало вираженими рожево-червоними крововиливами в м`які тканини країв рани.

Смерть ОСОБА_16 настала в результаті механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї петлею шляхом удушення та удавлення. Ушкодження, що виникло внаслідок травматичної дії лезом сокири було нанесене потерпілій посмертно, тобто через деякий час після факту настання смерті.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин вчинення злочинів, кваліфікації дій винних осіб, призначення покарання ОСОБА_2 , за кожний злочин окремо та за сукупністю злочинів, а також призначення покарання ОСОБА_1 за кожний злочин окремо, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону в частині остаточного призначення покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_1 та призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання, за межами уваги суду першої інстанції залишились положення ч. 2 ст. 70 КК України, відповідно до якої - «якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі».

Тобто, при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_1 , судом першої інстанції не вірно обрано принцип призначення остаточного покарання, а саме - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, замість поглинення довічним позбавленням волі менш суворих видів покарань, Тобто не застосовано ст. 70 КК України, яка підлягала обов`язковому застосуванню, і, відповідно, не застосовано кримінальний закон, який підлягає застосуванню, що є підставою для зміни вироку.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 , вважаючи вирок суду незаконним та необ`єктивним, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Також апелянт просить застосувати до нього ст.ст. 49, 80 КК України.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що справа була розглянута судом однобічно та упереджено. При цьому сама по собі справа є неповною, оскільки відсутні диски та інші відео носії проведення слідчих дій.

Також при судовому розгляді суд не оглядав речові докази та їх взагалі навіть не заносили до зали судових засідань.

До того ж суд обмежив його у праві на захист, а саме зачитав показання свідків та всіх потерпілих, ігноруючи його звернення, хоча розписки про неявку свідків надходили до суду вже після рішення суду, і суд не застосував положення закону про примусовий привід свідків.

Крім того, суд першої інстанції визнав, що первинні досудові слідчі дії були проведені з порушенням закону та Конституції України, тому що явка з повинною була відібрана без юридичного захисника, але на даній явці базується вся кримінальна справа.

Також вказує, що суд не дав часу та можливості, потрібної для проведення перевірки по факту неправомірних дій працівників міліції Святошинського РУ та Сарненського РУ Ровенської області, хоча це істотно впливає на все обвинувачення в цілому.

Звертає увагу й на необхідність застосування до нього ст.ст. 49, 80 КК України, вказуючи на перевищення строків давності, які становлять 16 років, з урахуванням застосованої до нього ч. 5 ст. 72 КК України.

Інші учасники судового процесу даний вирок не оскаржують.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, про зміну вироку в частині призначеного покарання ОСОБА_1 та заперечував проти апеляції засудженого ОСОБА_1 , пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника Сахнюка С.В., які підтримали апеляцію засудженого та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, а також пояснення засудженої ОСОБА_2 та її захисника Войтенко К.В., які заперечували проти апеляції засудженого ОСОБА_1 та поклались на розсуд суду у вирішенні апеляції прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість вироку суду в межах доводів, викладених в апеляціях, колегія суддів вважає, що всупереч тверджень засудженого ОСОБА_1 , висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, винуватості ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно; в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство; у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій, а також у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 190, ч. 2 та ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, є правильними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи та повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

При цьому, виходячи з позиції засудженого ОСОБА_1 , який в повному обсязі не визнав своєї вини в інкримінованих йому злочинах та відмовився від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України, повно та всебічно у судовому засіданні були перевірені доводи засудженого ОСОБА_1 щодо його невинуватості та ці доводи судом першої інстанції обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються об`єктивними доказами у справі, які змістовно наведені у вироку.

Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , які були дані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що вона шукала роботу для додаткового заробітку та розмістила об`яву в газетах «Авізо» і «Експрес-об`ява». 16.02.2011 року їй на мобільний телефон подзвонив незнайомий чоловік, який представився " ОСОБА_11 " та запропонував роботу нянею по догляду за дитиною. 17.02.2011 року, прибувши на місце зустрічі та керуючись вказівками невідомого їй чоловіка, вона вийшла на автобусній зупинці «вулиця Васильківська» в с. Підгірці Обухівського району, неподалік АЗС, де до неї підійшла раніше невідома їй дівчина, яка представилась дружиною " ОСОБА_11 " та провела її до хлопця, який представився " ОСОБА_11 ". Останні повели її в глибину лісосмуги, начебто до їх будинку, де знаходиться їх донька. Дорогою хлопець розвернувся і бризнув їй в обличчя з газового балончику. Потім хлопець дістав ніж і почав їй погрожувати і вимагати віддати гроші. Дівчина, яка йшла позаду, і хлопець прив`язали її скотчем до дерева і забрали у неї жіночу сумку і мобільний телефон. Після чого хлопець і дівчина намагались вирвати у неї золоті коронки, але у них це не вийшло. Всього хлопець і дівчина заволоділи її майном: жіночою сумочкою, яка не представляє матеріальної цінності, в якій знаходилися: мобільний телефон «Нокіа-2600», вартістю 490 гривень з карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 гривень, загальною вартістю 515 гривень, гроші в сумі 20 гривень, спідня білизна та ліки, які не представляють матеріальної цінності, чим спричинили їй матеріальну шкоду на загальну суму 535 гривень, після чого зникли з місця вчинення злочину (т. 7 а.с. 133-135, т.8 а.с. 173-174);

- показаннями свідка ОСОБА_18 , наданими в судовому засіданні про те, що в лютому 2011 року його мати - ОСОБА_5 поїхала в с. Підгірці на зустріч з роботодавцями, які зателефонували їй на її оголошення в газеті про пошук роботи, де її завели в ліс, а там на неї був вчинений розбійний напад - їй пирскнули в очі балончиком, погрожували ножем, забрали сумку з речами, а на останок прив`язали до дерева і кинули її там.

- даними, що містяться у протоколах пред`явлення особи для впізнання, згідно яких ОСОБА_5 серед наданих їй фото осіб впізнала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як жінку та чоловіка, які скоїли відносно неї розбійний напад 17.02.2011 року (т. 7 а.с. 139-141, а.с. 136-138);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 08.06.2011 року, в ході якого останній детально показав на місці та розповів про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_5 (т. 7 а.с. 158-163).

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , наданими на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, про те, що в пошуках роботи, 18.02.2011 року з дошки оголошень в ТЦ «Магеллан», що по проспекту Глушкова, 13 в місті Києві, вона дізналась про прийом на роботу нянею по догляду за дитиною. Зателефонувавши по номеру телефону, вказаному в оголошенні, їй відповів чоловік, який представився " ОСОБА_11 ", та після обговорення умов працевлаштування, вони домовились про зустріч. 19.02.2011 року під час зустрічі з чоловіком на ім`я " ОСОБА_11 " та дівчиною, яка представилась на ім`я " ОСОБА_13 ", вони пояснили, що шукають няню по догляду за їх дитиною. Після чого провели з нею співбесіду та запропонували поїхати до них додому на роботу. Вони домовились зустрітись о 14.00 годині. У вказаний час вона приїхала до ТЦ «Магеллан» разом зі своїм хлопцем ОСОБА_19 , якому " ОСОБА_11 " сказав, що він може іти додому, а вона поїде з ними на автомобілі. Після того, як ОСОБА_19 пішов, вони втрьох пішли у напрямку вулиці Г.Родимцева через лісопаркову зону. Коли вони йшли стежкою, до неї несподівано підійшов "ОСОБА_11", приставив до шиї ніж і став вимагати гроші. В цей час "ОСОБА_13" почала зривати у неї прикраси і заволоділа її жіночою сумкою. Після чого вони зв`язали її руки і ноги шарфом, що був у неї, і шарфом, що зняла з себе "ОСОБА_13". Після чого вони зникли, заволодівши її коштовностями і майном, завдавши збитки на загальну суму 5210 гривень. Звільнившись від шарфів, вона пройшла до будівель, де викликала співробітників міліції, яким розповіла про скоєний відносно неї злочин (т. 4 а.с. 72-73, 79-80);

- показаннями свідка ОСОБА_19 ,оголошеними в судовому засіданні про те, що він є співмешканцем ОСОБА_6 , яка 19.02.2011 року прийшла додому і розповіла, що знайшла роботу нянею, до якої приступає одразу. Він пішов разом з ОСОБА_6 до ТЦ «Магеллан», де зустрівся із раніше незнайомими хлопцем і дівчиною, що найняли ОСОБА_6 на роботу по догляду за їх дитиною. Він хотів провести останню, але хлопець і дівчина пояснили, що це не потрібно, тому що вони поїдуть на автомобілі. Після чого ОСОБА_6 разом з хлопцем і дівчиною пішли, а він поїхав додому. Через деякий час він дізнався від ОСОБА_6 , що хлопець і дівчина скоїли на неї розбійний напад та під погрозою ножа заволоділи її майном (т.4 а.с. 88-90,184-185);

- даними протоколів пред`явлення особи для впізнання, згідно яких ОСОБА_6 серед наданих їй фото осіб впізнала ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як жінку та чоловіка, які скоїли відносно неї розбійний напад 19.02.2011 року (т. 4 а.с. 92, 93);

- даними протоколів пред`явлення особи для впізнання, згідно яких ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як жінку та чоловіка, з якими він та ОСОБА_6 зустрічались 19.02.2011 в ТЦ «Магеллан» і які найняли ОСОБА_6 на роботу нянею (т. 4 а.с. 186, 187);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 від 12.04.2011, в ході якого останній детально показав на місці та розповів про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 137-145);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_2 від 12.04.2011, в ході якого остання детально показала на місці та розповіла про обставини скоєння нею спільно з ОСОБА_1 злочину відносно ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 150-158);

- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_6 і обвинуваченою ОСОБА_2 , в ході якої потерпіла підтвердила свої показання, які повністю підтримала ОСОБА_2, вказавши на застосування ОСОБА_1 під час вчинення розбійного нападу на ОСОБА_6 ножа, а також щодо її участі у заволодінні при цьому майном потерпілої (т. 4 а.с. 159-161);

- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_1 , в ході якої потерпіла підтвердила свої показання, які повністю підтримав ОСОБА_1 , вказавши на обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_2 розбійного нападу на ОСОБА_6 та роль і ступінь участі в цьому ОСОБА_2 (т. 4 а.с. 162-163).

- показаннями потерпілого ОСОБА_7 на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, за якими, його мати - ОСОБА_15 здавала в найм подобово кімнату в квартирі АДРЕСА_4 . 27.02.2011 року приблизно о 10 годині йому на мобільний телефон зателефонувала тітка ОСОБА_20 , яка була стурбована, що ОСОБА_15 не відповідає на дзвінки. Прибувши у вказану квартиру, він, його дружина ОСОБА_21 та ОСОБА_20 виявили труп його матері - ОСОБА_15 з ознаками насильницької смерті. При цьому двері квартири були незачинені, а мати лежала у маленькій кімнаті на дивані обличчям донизу, і на її голові він бачив плями, схожі на кров. З квартири зникли гроші в сумі 500 гривень, мобільні телефони та пляшки з вином (т. 1 а.с.73-81);

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_21 , що були надані на досудовому слідстві та оголошені у судовому засіданні, яка також додатково вказала, що її свекруха - ОСОБА_15 , мешкаючи в двокімнатній квартирі АДРЕСА_4 проживала у великій кімнаті, а маленьку кімнату постійно здавала у найм подобово. 26.02.2011 року ОСОБА_15 телефонувала їй приблизно о 16 годині і розповіла, що очікує клієнтів, які вже ночували у неї (т. 1 а.с. 85-86);

- показаннями свідка ОСОБА_20 , наданими безпосередньо в суді першої інстанції, про те, що її старша сестра ОСОБА_15 мешкала в квартирі АДРЕСА_4 . Того дня, вона дзвонила до своєї сестри на домашній телефон, але ніхто не відповідав, потім подзвонила на мобільний телефон, яких у сестри було два, але по одному ніхто не відповідав, а інший відключився. Потім дзвонила ще декілька разів, але ніхто не брав слухавку. Вона захвилювалася та зателефонувала до сина сестри, повідомивши, що дзвонить до його мами, але ніхто трубки не бере. Коли племінник приїхав, вони зайшли в квартиру сестри, двері в яку були відчинені. У квартирі була ОСОБА_15 , яка лежала у спальні, при цьому ноги були на підлозі, а обличчя на дивані, і вже вся була чорна. Всі речі були викинуті з шаф на підлогу, а телефонів не було. Вони викликали міліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_22 , які були надані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що він є сусідом ОСОБА_15 по будинку АДРЕСА_4 і знає, що остання здавала в найм подобово кімнату в своїй квартирі. 26.02.2011року приблизно о 07.30 годині він помітив, як ОСОБА_15 через вікно квартири прощалась з квартирантами. Він розгледів у вікно хлопця та дівчину, які вийшли з під`їзду і пішли в сторону дороги. 13.03.2011 року він впізнав серед осіб, які йому пред`являлись для впізнання, хлопця, який орендував квартиру у ОСОБА_15 26.02.2011 року, ним виявився громадянин ОСОБА_1 . Також свідок зазначив, що, на його думку, дівчина у відносинах з даним чоловіком лідирує, вела себе безтурботно та любить легко жити (т. 1 а.с. 120-122);

- показаннями свідка ОСОБА_23 , що були надані під час досудового слідства та оголошені в судовому засіданні, за якими вона була знайома з ОСОБА_15 декілька років. Вони разом підробляли на Залізничному вокзалі м. Києва, здаючи в найм кімнати у своїх квартирах подобово. 25.02.2011 року вони перебували на Залізничному вокзалі, коли приблизно в 16.30 годин до неї підійшли хлопець і дівчина, які поцікавились щодо здачі кімнати, вказавши вартість 170 гривень. ОСОБА_15 запропонувала їм кімнату у своїй квартирі, на що вони погодились і разом з ОСОБА_15 поїхали до неї додому. 28.02.2011 року вона дізналася, що ОСОБА_15 виявили вбитою у власній квартирі (т. 1 а.с. 116-118, 141-142);

- показаннями свідка ОСОБА_24 , які були надані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що 27.02.2011 року приблизно о 21.20 годині він знаходився неподалік від розважального клубу «Спортпрогноз», розташованого по пр. Леніна в місті Маріуполі, де до нього підійшла раніше незнайома дівчина, яка запропонувала купити у неї мобільний телефон «Нокіа 6030» за 50 гривень, пояснивши, що їй не вистачає грошей, щоб повернутися додому в місто Рівне. Він запропонував дівчині 44 гривні за мобільний телефон, на що остання погодилась. Після чого вони розрахувались і він її більше не бачив. Про те, що мобільний телефон належав убитій ОСОБА_15 він не знав. 06.03.2011 року вказаний мобільний телефон у нього було вилучено працівниками міліції м. Києва (т. 1 а.с. 131-136);

- показаннями свідка ОСОБА_25 , які були надані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що 12.03.2011 року він був запрошений як понятий під час проведення слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченою ОСОБА_2 , під час якої вона добровільно розповіла та показала на місті, як саме та з ким був скоєний злочин відносно ОСОБА_15 в квартирі АДРЕСА_4 . Під час проведення слідчих дій ОСОБА_2 надавала послідовні показання, ніяких незаконних засобів впливу на неї з боку працівників міліції не застосовувалось. Після проведення відтворення обстановки і обставин події слідчим був складений відповідний протокол (т. 2 а.с. 211-215);

- показаннями свідка ОСОБА_26 , що були надані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, за якими 13.03.2011 року він був присутній як понятий під час проведення слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події з обвинуваченим ОСОБА_1 та останній добровільно виявив бажання на місці злочину показати і розповісти про обставини його вчинення, після чого учасники слідчої дії з приміщення Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві проїхали в квартиру АДРЕСА_4. За вказаною адресою, у присутності понятих, захисника, слідчого і конвоїрів, ОСОБА_1 надав послідовні показання про обставини вчинення вбивства і розбійного нападу стосовно ОСОБА_15 . Ніяких незаконних засобів впливу на ОСОБА_1 з боку працівників міліції не застосовувалось. Після проведення відтворення обстановки і обставин події слідчим був складений відповідний протокол (т. 2 а.с. 206-210);

- показаннями свідка ОСОБА_27 , які були надані ним безпосередньо в суді першої інстанції, про те, що на час розслідування даної кримінальної справи він працював слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві. У нього в провадженні перебувала кримінальна справа по факту вбивства громадянки ОСОБА_15 . В ході розслідування він проводив слідчі дії з підозрюваними, а в подальшому - з обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Під час проведення слідчих дій порушень закону не було, все відбувалось правомірно, без порушень прав підозрюваних і обвинувачених на захист. Після проведення слідчих дій протоколи надавались на ознайомлення підозрюваним і обвинуваченим, які, ознайомившись з ними, підписували їх;

- показаннями свідка ОСОБА_28 , який в судовому засіданні показав, що на час розслідування даної кримінальної справи він працював слідчим Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві. З 27.02.2011 року він перебував у складі групи слідчих по розслідуванню кримінальної справи за фактом вбивства громадянки ОСОБА_15 . Під час роботи і проведення слідчих дій з підозрюваними, а потім обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , останні добровільно надавали показання та детально розповідали про обставини скоєння ними злочинів, на стан здоров`я не скаржились. Під час проведення слідчих дій порушень закону не було, все відбувалось правомірно, без порушень прав підозрюваних і обвинувачених на захист. Після проведення слідчих дій протоколи надавались на ознайомлення підозрюваним і обвинуваченим, які, ознайомившись з ними, підписували їх. Заяв і скарг з боку ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з приводу незаконних дій співробітників міліції йому не надходило;

- даними протоколу огляду місця події від 27.02.2011 року, згідно якого в ході огляду квартири АДРЕСА_4 було виявлено труп ОСОБА_15 зі слідами насильницької смерті (т. 1 а.с. 19-51);

- даними протоколу пред`явлення особи на впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка, якого 26.02.2011 року в ранковий час він бачив біля будинку АДРЕСА_4 (т. 2 а.с. 119-122);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2011 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого останній в присутності захисника Горошка М.І. показав на місці та детально розповів про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочинів відносно ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 141-150);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12.03.2011 року за участю підозрюваної ОСОБА_2 , в ході якого остання в присутності захисника Деканя М.В. показала на місці та детально розповіла про обставини скоєння нею спільно з ОСОБА_1 злочинів відносно ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 128-139);

- даними протоколу очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , що була проведена 22.04.2011 року, в ході якої кожен з них, в присутності захисників ОСОБА_29 і ОСОБА_30 , наполягав на своїх показаннях, не оспорюючи свою присутність в квартирі ОСОБА_15 , намірів вчинити розбійний напад на неї та вчинення дій по позбавленню життя ОСОБА_15 , але перекладаючи їх вчинення один на одного (т. 2 а.с. 236-244);

- даними протоколу виїмки від 06.03.2011 року, в ході якого у ОСОБА_24 був вилучений мобільний телефон «Нокіа-6030» імей НОМЕР_2 без сім-картки, який належав потерпілій ОСОБА_15 і який він придбав 27.02.2011 року в м. Маріуполь у незнайомої дівчини (т. 1 а.с. 144);

- даними протоколу виїмки від 27.04.2011 року, в ході якої в ПО «Климчук, Попов «Ломбард «Капітал», що розташований по пр. Металургів, 60 в м. Маріуполь Донецької області, вилучено додаткову угоду до договору фінансового кредиту №00000187 від 28.02.2011, згідно якої ОСОБА_2 заклала за 250 гривень мобільний телефон «Нокіа», який належав потерпілій ОСОБА_15 (т. 8 а.с. 113-114);

- даними висновку судово-медичної експертизи №33/652 від 14.04.2011 року, згідно якої при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено:

- множинні внутрішньо шкіряні крововиливи червоно-синюшного кольору на шиї у бокових відділах, в області підборіддя, з просоченими темно-червоними крововиливами в клітчатку та м`язи шиї, по краю нижньої щелепи зліва, по правому краю основи черепа (область сосковидного відростку скроневої кістки), в шкірі обличчя інтенсивні крововиливи по ходу судинно-нервових пучків шиї від рівня гортані до основи черепа, в діафрагму рота, в корінь язика зі сторони слизистої оболонки і від під`язичної кістки, в правий край язика; множинні крововиливи п`ятнистого і осередкованого характеру в стінки глотки, в надгортанник, в слизові оболонки входу в гортань і під голосовими зв`язками; набряк слизової оболонки гортані, кров`яниста слиз з набряко-кров`янистою рідиною у отворі дихальних шляхів;

Під час судово-гістологічного дослідження шкіри та м`язів шиї з бокових, задньої та передньої поверхні шиї виявлені морфологічні ознаки здавлювання, з крововиливами, без видимої клітинної реакції;

- гостре здуття легенів, множинні крапкові та п`ятнисті крововиливи в серозних і слизових оболонках, на поверхні та в тканинах внутрішніх органів (при гістологічному дослідженні), повнокров`я внутрішніх органів, рідкий стан крові, набряк тканин легень та головного мозку;

- подряпина та смужчате садно на шкірі підборіддя зліва, крововиливи на віках очей, дрібні округлі крововиливи на правому плечі та лівому передпліччі; крововиливи в м`язи лівого плеча та в тканини голови в правій тім`яно-скроневій області. Всього шість крововиливів, одне садно, одна подряпина (смужчате садно), один крововилив в м`язи лівого плеча, два крововиливи в м`які тканини голови в правій скронево-тім`яний області.

Смерть ОСОБА_15 настала від механічної асфіксії в результаті здавлювання шиї тупим предметом (т. 3 а.с. 5-18);

- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи №64/652 від 29.03.2011 року, згідно якої, виходячи з матеріалів кримінальної справи, результатів огляду місця події та трупа ОСОБА_15 на місті його виявлення, результатів судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_15 , показань обвинувачених та наданих протоколів відтворення обстановки та обставин події, прийшли до висновків: підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_15 , 1929 р.н. послужила механічна асфіксія внаслідок здавлювання шиї тупим предметом; вказана асфіксія могла виникнути внаслідок здавлювання шиї також і руками (долонями, пальцями), в різних напрямках, при різних положеннях тіла ОСОБА_15 (удавлювання руками); пошкодження у ОСОБА_15 могли бути спричинені при обставинах, на які вказують обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в протоколах допитів як підозрюваних, обвинувачених та під час відтворювання обстановки та обставин події (т. 3 а.с. 26-29);

- даними висновку судово-цитологічної експертизи №105/Ц від 20.04.2011 року, згідно якої: при дослідженні недопалку сигарети «Бонд», вилученому під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_4 , виявлено слину, походження якої не виключається від ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 68-72);

- даними висновку судово-імунологічної експертизи №149 від 06.05.2011 року, згідно якої при дослідженні халата ОСОБА_15 , вилученого в приміщенні Київського міського моргу №1, виявлено кров людини, походження якої не виключається від потерпілої ОСОБА_15 , 1929 р.н. (т. 3 а.с. 147-152);

- даними висновку додаткової судово-імунологічної експертизи №150 від 06.05.2011, згідно якої при дослідженні підодіяльника, вилученого під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_4 , виявлено кров людини, походження якої не виключається як від потерпілої ОСОБА_15 , 1929 р.н., так і обвинуваченого ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 258-264).

- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який підтримав у повному обсязі свої показання, які він надавав під час досудового слідства, відповідно до яких його бабуся ОСОБА_16 проживала по АДРЕСА_5 . 12.03.2011 року приблизно о 10 годині він прийшов до ОСОБА_16 , щоб провідати, і виявив у будинку порушену обстановку, розкидані речі і труп ОСОБА_16 , який лежав в кімнаті будинку, і в її голові стирчала сокира. Після чого він повідомив про подію співробітникам міліції. Через деякий час, оглянувши будинок, він виявив, що відсутні гроші і майно бабусі на загальну суму 980 гривень.

- показаннями свідка ОСОБА_31 , наданими на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, про те, що 11.03.2011 року приблизно о 08 годині до продовольчого магазину №7 с. Тинне Сарненського району Рівненської області, де вона працювала продавцем, зайшли хлопець і дівчина, як вона взнала пізніше - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які купили горілку, стаканчик і печиво. Після чого, приблизно о 13.30 годині ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знову зайшли в магазин, купили печиво і пішли в напрямку АДРЕСА_5. Приблизно о 15.30 годині вона бачила як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і. пішли в напрямку центру села від АДРЕСА_5. Вона помітила, що ОСОБА_2 була в іншому взутті, ніж в тому, в якому заходила раніше до магазину (т. 5 а.с. 174-175);

- показаннями свідків ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , які були надані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що 11.03.2011 року приблизно об 11 годині вони разом зі своїми знайомими перебували в магазині №7, що розташований в с. Тинне Сарненського району Рівненської області. В цей час до приміщення магазину зайшли двоє раніше невідомих йому молодих людей - дівчина та хлопець, які були не місцеві. Вони щось придбали та вийшли із магазину і пішли у напрямку АДРЕСА_5 (т. 5 а.с. 180, 183);

- показаннями свідка ОСОБА_34 , що були надані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що 11.03.2011 року приблизно о 12.30 годині, коли він перебував в кафе «Каштан», що розташоване в с. Тинне, до кафе зайшла пара молодих людей - дівчина і хлопець, до яких він підсів за столик. При цьому він побачив, що хлопець, який назвався « ОСОБА_11 » та дівчина, яка назвалася « ОСОБА_35 », не місцеві. Під час розмови він дізнався, що ОСОБА_35 приїхала в село у гості, однак, до кого саме вона не сказала. Хлопець сказав, що він з міста Києва, але мешкає у місті Рівному. Він разом із хлопцем розпивав вино, після чого вказані хлопець та дівчина вийшли з кафе та пішли у невідомому напрямку (т. 5 а.с. 186);

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_36 , що були надані під час досудового слідства та оголошені в судовому засіданні, про те, що 11.03.2011 року приблизно о 12 годині до кафе «Каштан», що розташоване в с. Тинне Сарненського району Рівненської області, де вона працювала барменом, зайшли незнайомі хлопець та дівчина, які були не місцеві. Хлопець замовив горілки та купив закуску. Розпивши горілку, приблизно через одну годину, хлопець і дівчина вийшли із кафе (т. 5 а.с. 188-189);

- показаннями свідка ОСОБА_37 , наданими під час досудового слідства та оголошеними в судовому засіданні, про те, що 11.03.2011 року в період часу приблизно з 09 години до 10 години в буфет «Затишок», що розташований в с. Тинне Сарненського району Рівненської області, де вона працювала продавцем в буфеті, зайшли невідомі хлопець та дівчина, які були не місцеві. Хлопець замовив горілу, пиріжки і газовану воду. За куплене розрахувалась дівчина, після чого вони сіли за стіл та достали курку «гриль», яка була у них із собою. Хлопець вживав горілку. Вони були в буфеті приблизно 20-30 хвилин. Після чого пішли у невідомому напрямку (т. 5 а.с. 187);

- показаннями свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які були надані на досудові слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що вони мешкають в селі Тинне Сарненського району Рівненської області та 11.03.2011 року приблизно о 12 годині ОСОБА_39 ловив рибу на річці Случ, де до нього підійшли невідомі дівчина та хлопець, який почав із ОСОБА_39 вживати горілку, а дівчина - курила сигарету. В розмові ОСОБА_39 дізнався, що хлопця звати ОСОБА_11 і приїхав із Маріуполя до бабусі. Дівчина не розмовляла, а тільки палила цигарки і постійно відвертала обличчя. Поспілкувавшись з ними приблизно 20 хвилин, хлопець і дівчина пішли через замерзлу річку у напрямку центру села Тинне (т. 5 а.с.191-192, 195);

- даними протоколів пред`явлення особи для впізнання, згідно яких свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 впізнали ОСОБА_2 , як особу, яка 11.03.2011 року заходила до магазину в с. Тинне Сарненського району Рівненської області з невідомим хлопцем та купували продукти харчування (т. 5 а.с. 176-177, 181-182, 184-185, 196-197);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_31 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка 11.03.2011 року заходила до магазину в с. Тинне Сарненського району Рівненської області з ОСОБА_2 та купував продукти харчування (т. 5 а.с. 178-179);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_39 впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 11.03.2011 року підходила до нього на рибалці і вони спілкувались приблизно 20 хвилин (т. 5 а.с. 193-194);

- даними протоколу огляду місця події від 12.03.2011 року, згідно якого, в ході огляду будинку АДРЕСА_5 було виявлено труп ОСОБА_16 , 1932 р.н., зі слідами насильницької смерті (т. 5 а.с. 24-66);

- даними протоколу огляду місця події від 12.03.2011 року з фототаблицею до нього, в ході якого в приміщенні моргу судово-медичної експертизи ЦРЛ міста Сарни Рівненської області було виявлено і вилучено з трупа ОСОБА_16 , 1932 р.н., хустину комбінованого кольору та її одяг (т. 5 а.с. 67-73);

- даними протоколу огляду місця події від 13.03.2011 року зі схемою і фототаблицею до нього, в ході якого була оглянута ділянка лісового масиву, що розташована в 4 км від с. Тинне Сарненського району Рівненської області на обочині дороги Тинне-Зносичі, в 40 метрах від дороги, та було виявлено і вилучено дві п`ятипалі жіночі рукавички, що належать ОСОБА_2 (т. 5 а.с. 74-78);

- даними протоколу огляду місця події від 13.03.2011 року зі схемою і фототаблицею до нього, за яким в ході ділянки місцевості на мосту через річку Случ по вул. Садовій в с. Тинне Сарненського району Рівненської області було виявлено і вилучено пару жіночих чобітків, які належать ОСОБА_2 , декілька різних шкарпеток та дві банки по 0,5 л з варенням і тушонкою (т. 5 а.с. 79-86);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_1 від 15.04.2011 року, в ході якого останній в присутності захисника Матушевського М.М. детально на місці показав та розповів про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочинів відносно ОСОБА_16 (т. 6 а.с. 181-187);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченої ОСОБА_2 від 15.03.2011 року, в ході якого остання в присутності захисника Матушевського М.М. детально на місці показала та розповіла про обставини скоєння нею спільно з ОСОБА_1 злочинів відносно ОСОБА_42 (т. 6 а.с. 159-166);

- даними протоколу очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в ході якої кожен наполягав на своїх показаннях (т. 6 а.с. 189-191);

- даними протоколу особистого обшуку затриманої у порядку ст.115 КПК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_2 , у якої під час затримання, крім іншого, було вилучено 5 медалей: медаль до 60-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні; медаль захиснику Вітчизни; медаль 65-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні (Слава); медаль ветеран праці; медаль до 100-річчя з Дня народження В .І.Леніна , які належали потерпілій ОСОБА_16 (т. 2 а.с. 81-82);

- даними висновку судово-медичної експертизи №30-Е від 19.04.2011 року, згідно якої при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_16 виявлено:

- чотири садна напівмісячної форми, розташовані в різних напрямках розмірами по 1x0,2 см; 0,8x0,2 см; 0,8x0,1 см; 0,6x0,2 см в ділянці кута та гілки нижньої щелепи справа та в ніжній частини правої щоки, вкритих жовтувато-бурою кірочкою, пергаментної щільності, розташованою нижче рівня оточуючих тканин;

- замкнута майже рівномірно вдавлена переривчаста странгуляційна борозна, розташована поперечно довгої вісі шиї; неповного перелому лівого великого ріжка під`язикової кістки зліва, повних переломів обох верхніх ріжків щитовидного хряща з крововиливами в м`які тканини шиї;

- синюшньо-багровий синець тильної поверхні правої кисті, розміром 6x5 см;

- садна овальної форми розміром 2x1 см розгинальної поверхні правого ліктьового суглобу;

- обширна рублена рана з майже рівними, дещо осадженими краями, загостреними кінцями надперенісся, середини спинки носа, кінчику носа зліва, верхньої губи, з ушкодженням кісток надперенісся, носових кісток, носової ості, решітчастої кістки, верхньощелепної кістки зліва з мало вираженими рожево-червоними крововиливами в м`які тканини країв рани.

Смерть ОСОБА_16 настала в результаті механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї петлею шляхом удушення та удавлення. Ушкодження, що виникло внаслідок травматичної дії лезом сокири, було нанесене потерпілій посмертно, тобто через деякий час після факту настання смерті (т. 6 а.с. 4-7);

- даними висновку додаткової дактилоскопічної експертизи № 35 від 20.03.2011 року, згідно якої: сліди пальців рук, які були вилучені 12.03.2011 року при огляді місця події по факту вбивства ОСОБА_16 , що мало місце в будинку АДРЕСА_5 , а саме: перший слід пальця руки залишений нігтьовою фалангою безіменного пальця лівої руки ОСОБА_1 , другий слід пальця руки залишений нігтьовою фалангою середнього пальця лівої руки ОСОБА_1 , четвертий слід пальця руки залишений нігтьовою фалангою вказівного пальця правої руки ОСОБА_2 (т. 6 а.с. 68-76);

- даними висновку додаткової трасологічної експертизи № 34 від 25.03.2011 року, згідно якої: п`ять слідів низу взуття, вилучених 12.03.2011 року в ході огляду місця події по факту вбивства ОСОБА_16 , що мало місце в будинку АДРЕСА_5 , могли бути залишені взуттям ОСОБА_1 або іншим взуттям з аналогічним рельєфним малюнком підошви, а чотири сліди низу взуття могли бути залишені взуттям ОСОБА_2 або іншим взуттям з аналогічним рельєфним малюнком підошви (т. 6 а.с. 84-94);

- даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № 20-461 від 09.06.2011 року, згідно якої: при дослідженні піднігтьового вмісту правої та лівої рук ОСОБА_16 виявлені клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин у піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_16 є змішаними і містять генетичні ознаки крові ОСОБА_16 і ОСОБА_2 Генетичні ознаки клітин у піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_16 збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 . Походження клітин у піднігтьовому вмісті правої та лівої руки ОСОБА_16 від ОСОБА_1 (т. 6 а.с. 135-140).

- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , що були надані на досудовому слідстві та оголошені в судовому засіданні, про те, що на початку травня 2010 року він через свого знайомого знайшов хлопця на ім`я ОСОБА_45 , який пообіцяв встановити йому на дачі в с. Пірново Вишгородського району Київської області басейн. 08.05.2010 року неподалік від магазину «Ашан», що розташований по вул. Велика Кільцева в місті Києві, він зустрівся з ОСОБА_51, який виявився ОСОБА_1 , який пообіцяв встановити йому басейн, запевнивши, що він є спеціалістом по встановленню басейнів, і сказав, що йому необхідно гроші для закупівлі будівельних матеріалів. Він повірив ОСОБА_1 і за два рази передав останньому гроші в сумі 750 доларів США і 4700 гривень. Передача грошей проходила неподалік від будівельного супермаркету «Нова Лінія» по вул. Харківське шосе. Після цього ОСОБА_1 став переховуватись, будівельні матеріали не купив, басейн не встановив, заволодівши його коштами та спричинивши йому збитки на загальну суму 10 644 гривень (т. 7 а.с. 35-37, 39-40);

- показаннями свідка ОСОБА_46 , наданими під час досудового слідства та оголошеними в судовому засіданні, про те, що в травні 2010 року він познайомився з ОСОБА_1 , який допомагав у встановленні басейну на приватній ділянці в дачному селищі Пирново Вишгородського району Київської області. Так як його знайомий ОСОБА_8 мав намір встановити басейн на власній ділянці, він познайомив його з ОСОБА_1 , який запевнив ОСОБА_8 , що встановить басейн на присадибній ділянці останнього. Приблизно 09.05.2010 року йому подзвонив ОСОБА_1 і сказав, що йому потрібні гроші для купівлі будівельних матеріалів для встановлення ОСОБА_8 басейну, на що він відповів, щоб ОСОБА_1 сам зв`язувався з ОСОБА_8 і вирішував проблемні питання напряму. 10.05.2010 року ОСОБА_8 йому повідомив, що передав гроші ОСОБА_47 для закупівлі будівельних матеріалів, але останній зник. Він також намагався розшукати ОСОБА_47 , але останній переховувався (т. 7 а.с. 44-45);

- показаннями свідка ОСОБА_48 , яка будучи допитаною у судовому засіданні, підтримала свої показання оголошені в суді про те, що є матір`ю ОСОБА_49 , яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 в 2010 році. Вона пам`ятає, як 08.05.2010 року прийшла до доньки і ОСОБА_1 в гості і останній запропонував піти до кафе. Вона відповіла, що не має грошей, на що ОСОБА_1 сказав, що він дістав гроші. Після чого вони пішли в кафе і відпочивали, а розраховувався за їжу ОСОБА_1 , який витратив приблизно 200 гривень (т. 7 а.с. 47-48).

А також і показаннями ОСОБА_2 , наданими безпосередньо в суді, в яких вона підтвердила обставини вчинення ОСОБА_1 спільно з нею інкримінованих їм злочинів, заперечуючи наявність попередньої змови між ними на їх вчинення та зазначила, що всі дії вона вчиняла під погрозами та примусом ОСОБА_1 , оскільки його боялась.

Так, за показаннями ОСОБА_2 в судовому засіданні, в січні-лютому 2011 року ОСОБА_1 їй повідомив, що в нього є донька і попросив зустрітись з майбутньою нянею. Вона зустріла ОСОБА_5 на зупинці і разом з ОСОБА_1 всі втрьох вони пішли через лісосмугу до будинку його колишньої дружини. Дорогою ОСОБА_1 різко напав на ОСОБА_5 , пирснув розпилювачем їй в очі, та прив`язав цю жінку скотчем до дерева. Вона була в шоковому стані, сльозились очі, тому вона всього не бачила та й всього не пам`ятає. ОСОБА_1 наказав їй забрати в потерпілої сумку, а сам в ОСОБА_5 цікавився її зубами. Потім ОСОБА_1 штовхнув її з гірки і вони разом побігли в невідомому напрямку. В подальшому за вказівкою ОСОБА_1 вона здала телефон цієї жінки в ломбард. ОСОБА_1 їй наказував нікому нічого не говорити, погрожуючи вбивством їй та її сім`ї. ОСОБА_1 вживав спиртні напої та був некерований, вони постійно сварилися, він застосовував до неї фізичне насильство.

Через деякий час після розбійного нападу на ОСОБА_5 , вона під тиском ОСОБА_1 , який на деякий час забирав у неї паспорт, жебракувала біля магазину «Магелан», де з ОСОБА_1 зустрілися з ОСОБА_6 , та втрьох пішли в парк. Вона попросилась в туалет, а в цей момент ОСОБА_1 напав на ОСОБА_6 Також ОСОБА_1 наказав, щоб вона забрала речі ОСОБА_6 , при цьому сережки потерпіла зняла сама, а вона зняла з потерпілої браслет під примусом ОСОБА_1 . Потім за наказом ОСОБА_1 вона зв`язала потерпілу своїм шарфом.

По епізоду вбивства і заволодіння шляхом розбійного нападу майном ОСОБА_15 , ОСОБА_2 вказала, що вона просила ОСОБА_1 винайняти кімнату, щоб переночувати і зігрітися. На залізничному вокзалі в м. Києві вона разом з ОСОБА_1 підходили до ОСОБА_15 , з якою ОСОБА_1 домовився винайняти кімнату на одну добу, та вони разом з ОСОБА_15 поїхали до останньої, де переночували. На наступний день вона зателефонувала ОСОБА_15 і домовилась з нею, що винаймуть її кімнату ще на одну добу. Прийшовши знову до ОСОБА_15 , спочатку ОСОБА_1 вживав спиртні напої, потім - декілька разів її вдарив. Після чого наказав їй покликати ОСОБА_15 , що вона і зробила. Коли потерпіла йшла по коридору, то ОСОБА_1 накинувся на потерпілу, затягнув її в кімнату, штовхнув на диван, а сам виліз на потерпілу і питав, де гроші. ОСОБА_15 відповіла, що в іншій кімнаті, тоді він наказав їй шукати гроші. Вона побігла в іншу кімнату, перевернула речі, але гроші не знайшла. Тоді ОСОБА_1 забіг в кімнату і знайшов гроші, і з квартири забрали також телефони потерпілої, які вона за наказом ОСОБА_1 збула в м. Маріуполь. Коли вони виходили з квартири, то вона бачила, що потерпіла лежала на дивані та не ворушилася, в неї з вуха текла кров. Вона не намагалася викликати швидку медичну допомогу, оскільки не знає як це робити в м. Києві. Коли ОСОБА_1 залишився з потерпілою, в неї не було можливості покинути квартиру, оскільки вона боялася його фізичного тиску. Вона не знала про наміри ОСОБА_1 вбити ОСОБА_15 , в неї такого умислу не було і вона йому не допомагала вбивати потерпілу.

Також підтримала, оголошені в судовому засіданні, її показання на досудовому слідстві (т. 7 а.с. 173-175, т. 4 а.с. 130-132, т. 9 а.с. 136-137, т. 2 а.с. 112-116), вказуючи, що фактичні обставини скоєння розбійних нападів на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та розбійного нападу і вбивства ОСОБА_15 , а саме час, дату, місце, послідовність дій, які вчинялись по відношенню до потерпілих, вона не оспорює, однак не визнає, що був попередній зговір з ОСОБА_1 на вчинення даних злочинів.

По епізоду вбивства та і заволодіння шляхом розбійного нападу майном ОСОБА_16 , ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовилась від надання показань на підставі ст. 63 Конституції України, але не заперечувала того, що розповідала ОСОБА_1 про свою бабусю та разом з ним приїхала до неї.

Між тим, за показаннями ОСОБА_2 , що були надані на досудовому слідстві під час її допиту як підозрюваної та оголошені в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_6 приблизно в 08 годин вона разом з ОСОБА_1 приїхали в с. Тинне Сарненського району Рівненської області до її бабусі ОСОБА_16 По дорозі до будинку ОСОБА_16 , вони з ОСОБА_1 заходили до магазину та кафе, де останній вживав спиртні напої. Приблизно в 14 годин вони прийшли до будинку бабусі і вона зайшла до будинку, а ОСОБА_1 залишився у дворі та курив. Пізніше ОСОБА_1 зайшов до будинку і вони розмовляли з бабусею, яка приготувала їм їжу і вони поїли, а після цього вона пішла в туалет на вулицю. Коли повернулася до будинку, то звернула увагу, що ОСОБА_1 сидить за столом і вдягнув на руки її рукавиці. Бабуся сказала, що збере їм консервації і пішла в кімнату, що ліворуч від входу. В цей час ОСОБА_1 різко піднявся, підійшов до бабусі ззаду та обхватив рукою шию, притиснувши зігнутим ліктем до себе. Потім почав кричати « Бабко , де гроші»? Бабуся почала кричати і сказала, що гроші в кладовці у чемодані. ОСОБА_1 потягнув бабусю в кімнату до шафи, а вона хотіла вирвати бабусю, тому коли схопила її за руку, то вона подряпала їй зап`ястя правої руки. Вона благала відпустити бабусю, але ОСОБА_1 силою кинув її на підлогу і бабуся вдарилася головою об підлогу і мабуть втратила свідомість. Далі ОСОБА_1 потягнув бабусю в іншу кімнату та намотавши хустину, почав затягувати її, і в такий спосіб душити. Бабуся не подавала будь-яких ознак життя. Також ОСОБА_1 наступив їй на горло ногою, а після цього вибіг з кімнати і повернувся за хвилину з сокирою в руках. Підбігши з сокирою, він замахнувся і наніс удар в обличчя. Після удару сокира встряла в обличчі бабусі. Погрожуючи їй, він наказав шукати гроші. Вона пішла в кладову і знайшла 800 гривень в літровій банці, які віддала ОСОБА_1 . Також вона побачила, що ОСОБА_1 в шафі знайшов медалі. Знайшовши гроші та медалі, вони забрали їх собі та з місця скоєння злочину втекли. По дорозі в лісі ОСОБА_52 викинув рукавиці (т. 2 а.с.100-104).

А також і показаннями самого ОСОБА_1 на досудовому слідстві, при його допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого (т. 2 а.с. 55-59, 67-72, т. 4 а.с. 111-113, т. 7 а.с. 82-85, 152-157), в яких він детально розповідав про обставини вчинення ним спільно з ОСОБА_2 інкримінованих їм злочинів та злочину, вчиненого ним відносно потерпілого ОСОБА_8 , які підтвердив і в ході проведення очних ставок з потерпілою ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 162-163) та обвинуваченою ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 236-244, т. 6 а.с. 189-191), а під час відтворення обстановки та обставин події на місці показав та розказав про обставини їх вчинення - 08.06.2011 року про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_5 (т. 7 а.с. 158-163), 12.04.2011 року про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 137-145), 13.03.2011 року про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочинів відносно ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 141-150); 15.04.2011 року про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочинів відносно ОСОБА_16 (т. 6 а.с. 181-187).

Так, будучи допитаним, як обвинувачений, по епізоду заволодіння шляхом розбійного нападу майном ОСОБА_5 , ОСОБА_1 надав показання про те, що 16.02.2011 року він разом із ОСОБА_2 запланували вчинити розбійний напад з метою заволодіння майном громадян. З цією метою він знайшов у газеті «Авізо» оголошення жінки, яка бажала влаштуватись на роботу поваром. Вони домовились про зустріч на станції метро «Видубичі», але потім перенесли зустріч в с. Підгірці на зупинці громадського транспорту. 17.02.2011 року о 13 годині він разом із ОСОБА_2 прибули до села Підгірці Обухівського району Київської області, де їх чекала ОСОБА_5 . Після чого до останньої підійшла ОСОБА_2 і повела ОСОБА_5 до лісосмуги, де він очікував, щоб скоїти на останню напад. Після чого він разом із ОСОБА_2 завели ОСОБА_5 до лісопосадки, де він, діставши газовий балончик, бризнув в очі ОСОБА_5 . В Після цього привели її до одного з дерев і разом з ОСОБА_2 прив`язали потерпілу до нього. Також він, діставши ніж та погрожуючи ним, наказав ОСОБА_5 віддати всі цінні речі та забрав сумку останньої і мобільний телефон. Після цього помітив, що у жінки вставлені зуби жовтого кольору та почав запитувати, чи вони золоті і намагався їх власноручно зняти. але йому це не вдалось. В цей час на телефон жінки хтось зателефонував, і вони з ОСОБА_2 втекли. Оглянувши речі, він та ОСОБА_2 заволоділи ними і зникли з місця злочину.

Будучи допитаним, як обвинувачений, ОСОБА_1 , по епізоду заволодіння шляхом розбійного нападу майном ОСОБА_6 , надав показання про те, що 17.02.2011 він разом з ОСОБА_2 приїхали до ТРЦ «Магеллан» по пр. Глушкова, 13-Б в місті Києві, де розмістили на дошці оголошень об`яву-повідомлення з приводу пропозиції начебто працевлаштування бажаючих нянею, з метою подальшого заволодіння майном осіб, які звернуться, шляхом розбійного нападу, вказавши в оголошенні номери своїх мобільних телефонів. 19.02.2011 року приблизно о 09.30 годині йому на мобільний телефон зателефонувала дівчина, як він дізнався пізніше ОСОБА_6 , яка виявила бажання влаштуватись на роботу нянею по догляду за дитиною. Він призначив ОСОБА_6 зустріч в ТЦ «Магеллан» і разом з ОСОБА_2 зустрілися з ОСОБА_6 . Під час розмови з останньою він представився « ОСОБА_11 », а ОСОБА_2 представилась «Кірою» і зацікавили останню високою зарплатнею і вигідним графіком робочого дня, якщо та погодиться працювати у них нянею. ОСОБА_6 погодилась і вони по домовленості зустрілись о 14 годині там же. Після чого він і ОСОБА_2 пройшли з ОСОБА_6 до Голосіївського парку, де напали на останню. При цьому він погрожував ОСОБА_6 ножем, а ОСОБА_2 зв`язала руки та ноги потерпілої шарфами і вони удвох, заволодівши мобільними телефонами, грошима і коштовностями потерпілої, зникли з місця події.

По епізоду вбивства і заволодіння шляхом розбійного нападу майном ОСОБА_15 , обвинувачений ОСОБА_1 в присутності захисника Горошко М.І. надавав показання про те, що 25.02.2011 року він запропонував ОСОБА_2 вчинити вбивство із корисливих мотивів і розбійний напад на бабусю, яка здає кімнату на Залізничному вокзалі м. Києва. З цією метою він з ОСОБА_2 , представившись подружжям, підійшли на Вокзальній площі до бабусь, запропонували здати їм кімнату і їм запропонувала квартиру ОСОБА_15 , з якою вони проїхали в квартиру АДРЕСА_4 , де переночували з ОСОБА_2 , оглянули квартиру, оцінили обстановку в квартирі і матеріальний стан ОСОБА_15 та вирішили здійснити свій план - вбивство і заволодіння майном останньої. У зв`язку з чим 26.02.2011 року вони знову винайняли на добу кімнату у квартирі ОСОБА_15 і приблизно о 21 годині, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 за їхньою спільною домовленістю підійшла до кімнати власниці квартири, виманила її в коридор, насильно затягнула ОСОБА_15 в їхню кімнату, де він напав на останню та задушив її. В процесі вбивства йому допомагала ОСОБА_2 , тримаючи ОСОБА_15 , щоб та не чинила опір. Коли ОСОБА_15 перестала подавати ознаки життя, він і ОСОБА_2 обшукали кватиру і заволоділи майном потерпілої: грошима в сумі 450 грн., вином, біжутерією, двома мобільними телефонами «Нокіа» та зникли з місця злочину. В подальшому поїхали до Маріуполя, де один з телефонів ОСОБА_2 продала, а інший здала в ломбард.

Будучи допитаним, як підозрюваний, ОСОБА_1 , в присутності захисника Горошко М.І., по епізоду вбивства і заволодіння шляхом розбійного нападу майном ОСОБА_16 , надав показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 вранці він і ОСОБА_2 приїхали в с. Тинне Сарненського району Рівненської області, де мешкала бабуся ОСОБА_2 , з метою пограбувати її та вбити. В комерційному кіоску він купив і вжив спиртні напої, після чого пройшли до будинку бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_16 . Зайшовши в будинок, вони привітались і ОСОБА_16 почала готувати поїсти, коли в цей час він накинувся на неї і почав душити, при цьому розпитував, де в хаті є гроші, на що бабуся відповіла, що в кладовій, звідки їх і забрала ОСОБА_2 Потім ОСОБА_2 підійшла до нього і допомагала душити ОСОБА_16 - тримати її, коли та чинила опір. Далі ОСОБА_2 взяла на ліжку хустину чорного кольору, обмотала нею шию бабусі і, взявшись за обидві кінці хустинки, вони почали її душити, затягуючи хустку, поки остання перестала подавати ознаки життя. Далі він і ОСОБА_2 почали обшукувати хату, шукаючи цінні речі. В шафі він знайшов медалі, які забрала ОСОБА_2 . Через деякий час йому здалося, що ОСОБА_16 , яка лежала на підлозі в одній з кімнат, прийшла до тями, тому він схопив сокиру, що стояла у коридорі, наніс удар сокирою в її обличчя. Заволодівши грошима і майном ОСОБА_16 , він з ОСОБА_2 зникли з місця злочину.

Будучи допитаним, як обвинувачений, по епізоду заволодіння шахрайським шляхом майном ОСОБА_8 , ОСОБА_1 надав показання про те, що 07.05.2010 року приблизно о 12 годині він перебував біля ТЦ «Ашан», розташованому по Житомирській трасі, де познайомився з ОСОБА_8 , який звернувся до нього з проханням побудувати басейн на дачі в с. Хотянівка. Після того, як він оглянув територію, на якій буде будуватися басейн, повідомив ОСОБА_8 про необхідність закупівлі, необхідних для будівництва, матеріалів та запропонував особисто купити вказані матеріали, маючи намір заволодіти грошима ОСОБА_8 і не виконувати роботи по встановленню басейну. 08.05.2010 року біля будинку 170-а по вул. Харківське шосе в місті Києві він повідомив ОСОБА_8 , що іде купувати будівельні матеріали та йому необхідні гроші, та останній на його вимогу надав йому 750 доларів США та 4700 гривень, якими він заволодів та витратив на власний розсуд. Після чого зустрічей з ОСОБА_8 він почав уникати і переховуватись від останнього.

При цьому такі показання ОСОБА_1 не лише вказують на його пряму причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів стосовно потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , але й свідчать про його обізнаність в таких деталях їх вчинення та розпорядження майном потерпілих, які не могли бути відомі особі, яка б не була присутня на місці вчинення злочину.

Тому доводи в суді першої інстанції ОСОБА_1 про його невинуватість у вчинені злочинів відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , як такі, що спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою і відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанції у вироку правильно розцінив, як безпідставні, як вважає такими і аналогічні доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 колегія суддів, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами та не ґрунтуються на матеріалах справи.

При цьому суд першої інстанції, обґрунтовуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не посилався на явки з повинною ОСОБА_1 , а виключив їх з числа доказів, як такі, що отримані з істотним порушенням прав та свобод людини, тому посилання ОСОБА_1 на те, що саме на його явках з повинною базується кримінальна справа, є необґрунтованими.

Разом з тим, зазначені вище показання ОСОБА_1 під час досудового слідства, в тому числі і при проведенні відтворення обстановки і обставин події за його участю, як такі, що узгоджуються з іншими доказами по справі, і зокрема з показаннями потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , засудженої ОСОБА_2 щодо послідовності дій по відношенню до кожного потерпілого, характеру застосованого насильства до потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , та переліку їх майна, яким вони заволоділи; висновками судово-медичних експертиз щодо характеру та локалізації виявлених у ОСОБА_15 та ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, в т.ч. і тих, які стали причиною смерті кожної з них, та даними, які вказують про знаходження частини викраденого у потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 майна в розпорядженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судом першої інстанції обґрунтовано визнані такими, що не викликають сумнів в їх правдивості, отже, на противагу твердженням ОСОБА_1 , також доводять його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про неповноту матеріалів кримінальної справи внаслідок відсутності в них дисків та інших відео носіїв проведення слідчих дій не відповідають дійсності, оскільки такі містяться в матеріалах кримінальної справи, зокрема відеозаписи відтворень обстановки та обставин події злочинів вчинених відносно ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , проведених в т.ч. за участі ОСОБА_1 (т. 10 обкладинка справи).

Разом з тим, та обставина, що при розгляді справи в районному суді вони не були досліджені, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оскільки при проведенні слідчих дій обов`язковим є ведення протоколу слідчої дії, а відеозапис може застосовуватися при проведенні огляду, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій.

В матеріалах кримінальної справи наявні протоколи проведених слідчих дій за участі ОСОБА_1 , як то відтворення обстановки та обставин події, в яких він на місці показав та детально розказав про обставини вчинення інкримінованих йому злочинів - 08.06.2011 року про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_5 (т. 7 а.с. 158-163), 12.04.2011 року про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 137-145), 13.03.2011 року про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочинів відносно ОСОБА_15 , що відбувалось в присутності захисника та понятих (т. 2 а.с. 141-150), а також 15.04.2011 року в присутності понятих та захисника про обставини скоєння ним спільно з ОСОБА_2 злочинів відносно ОСОБА_16 (т. 6 а.с. 181-187).

Зазначені протоколи проведених слідчих дій складені з дотриманням вимог ст. 85 КПК України (1960 року), та в них відображені встановлені під час їх проведення обставини, які мають значення для справи, а саме - послідовність дій, які вчинялись по відношенню до потерпілих, при вчиненні інкримінованих йому злочинів, що знайшло своє підтвердження іншими приведеними вище доказами, які узгоджуються в деталях їх вчинення з обставинами, встановленими під час відтворення обстановки та обставин подій, проведених з ОСОБА_1 , та ними доповнюються, і в своїй сукупності в повному обсязі доводять винуватість ОСОБА_1 у їх вчиненні.

На переконання колегії суддів, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 , і та обставина, що безпосередньо у судовому засіданні не були оглянуті речові докази по справі, адже визнані у справі речовими доказами: дев`ять слідів пальців рук, коробка з-під мобільного телефону «НОКІА-3250», 8 записних книжок, 9 клаптиків паперу із записами, табличка з написом «квартири, кімнати», зрізи нігтьових пластин з рук трупа ОСОБА_15 , мікронашарування волокон з рук трупа ОСОБА_15 , два недопалки від цигарок, підодіяльник, табличка з написом «Квартира, кімната», жіночий махровий різнокольоровий халат з поясом, хустка чорна кольорова, жіноча спідниця, джемпер темно-синього кольору, кофта білого кольору, вовняна хустина, майка білого кольору, жилетка темно-синього кольору, гумові чоботи чорного кольору, дві п`ятипалі жіночі рукавиці, пара жіночих чобіт, 6 пар шкарпеток - бузкового, чорного, сірого, голубого, білого кольору, білого кольору з бузковою вставкою, скляна банка '0,5 л з варенням, скляна банка 0,5 л з тушонкою, зрізи нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом ОСОБА_2 , зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_16 з піднігтьовим вмістом, частини прозорого скотчу, таксофонна картка «Укртелеком», рушник синього кольору, рушник жовтого кольору, мобільний телефон «Нокіа - 6030» імей НОМЕР_3 без сім-картки, куртка чорного кольору, светр синього кольору, светр синього кольору із вставками, джинси синього кольору, кросівки коричневого кольору, светр жіночий рожевого кольору, дублянка жіноча коричневого кольору, шапка чорну, жіночі штани, в`язана жилетку, шарф, п`ять медалей - «60-річчя Перемоги у ВВВ», «Захиснику Вітчизни», «До 65-річчя Перемоги у ВВВ\Слави\», «Ветеран праці», «До 100-річчя з дня народження Леніна », кросівки білого кольору, жіночі штани, косметичне дзеркальце, косметичка із шкірозамінника, газовий балончик «Кобра», шарфик жовтувато зеленого кольору з золотою ниткою з кисточками "SUMМERY", які не зберігаються у матеріалах справи, були оглянуті під час досудового слідства, про що складено відповідні протоколи від 21.04.2011 року та від 26.07.2011 року (т. 4 а.с. 170, т. 8 а.с. 190-191), які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, при цьому будь-яких клопотань про безпосередній їх огляд в судовому засіданні стороною захисту ОСОБА_1 не заявлялось.

А відтак, лише та обставина, що судом першої інстанції не було оглянуто ці речові докази безпосередньо в судовому засіданні, на противагу твердженням засудженого, не свідчить про таке істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, яке перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок.

Також обґрунтовано суд першої інстанції поклав в основу рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому злочинів в сукупності з іншими доказами, і показання потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_46 , оскільки вони є послідовними, логічними, переконливими, не мають жодних суперечностей, які б давали підстави для сумнівів, та узгоджуються з іншими доказами по справі.

Показання вказаних потерпілих та свідків, що були дані на досудовому слідстві, оголошені в судовому засіданні з дотриманням вимог ст. 306 КПК України (1960 року), у зв`язку з неможливістю їх явки в судове засідання, згідно їх заяв (т. 18 а.с. 127-128, 130-131, т. 19 а.с. 134-140, 155), та незнаходженням окремих зі свідків за вказаними адресами їх місця проживання, інформація про що надійшла на виконання ухвал суду про їх примусовий привід в судове засідання (т. 19 а.с. 199-219, 227-230).

Тому доводи засудженого ОСОБА_1 , що в судовому засіданні безпосередньо не були допитані всі потерпілі та свідки, а суд безпідставно обмежився оголошенням їх показань, наданих на досудовому слідстві, не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції приймались всі міри до їх явки в судове засідання, в тому числі і шляхом застосування їх примусового приводу, і лише у зв`язку з неможливістю їх доставки у судове засідання судом були оголошені їх показання на досудовому слідстві.

А відтак, та обставина, що вищевказані потерпілі та свідки не були безпосередньо допитані в судовому засіданні, жодним чином не вказує на обмеження ОСОБА_1 у праві на захист, адже вказані свідки безпосередніми очевидцями інкримінованих йому подій не були, а показання потерпілих узгоджуються з іншими доказами, що були зібрані по справі та досліджені судом, які беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Апеляційні посилання засудженого ОСОБА_1 щодо ненадання судом часу для проведення перевірки за його заявами по факту неправомірних дій працівників міліції Святошинського РУ та Сарненського РУ Ровенської області, є безпідставними, оскільки ці доводи були належним чином перевірені судом першої інстанції, однак свого підтвердження не знайшли.

Зокрема, районним судом були допитані слідчі СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_53 та ОСОБА_54, які здійснювали досудове слідство в кримінальній справі стосовно ОСОБА_1 , і в судовому засіданні не лише заперечували факт застосування будь-якого насильства до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але й вказали на відсутність з їх сторони будь-яких скарг з цього приводу під час досудового слідства, та стверджували, що ОСОБА_1 під час досудового слідства надавав показання добровільно, детально розповідав про обставини скоєння ним та ОСОБА_2 злочинів, на стан здоров`я не скаржився.

Також згідно показань свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які були понятими під час проведення слідчих дій - відтворення обстановки і обставин події злочину, як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 надавали детальні показання про обставини вчинення ними злочинів, і будь-яких незаконних засобів впливу з боку працівників міліції до них не застосовувалось.

При цьому, як зазначалось вище, відтворення обстановки та обставин подій злочинів стосовно ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за участю ОСОБА_1 проводилось в присутності також і захисника, проте ОСОБА_1 ніяких скарг з приводу застосування до нього недозволених методів ведення слідства не висловлював і на стан здоров`я не скаржився.

До того ж ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальній справі, допитуючись в якості підозрюваного та обвинуваченого, в т.ч. в присутності захисника, про наявність таких фактів не повідомляв, а навпаки стверджував, що таке насильство до нього не застосовувалось, з будь-якими скаргами на незаконні дії працівників міліції не звертався та вперше про це заявив лише під час судового розгляду в Сарненському районному суді Рівненської області в березні 2013 року.

Між тим, доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування відносно нього незаконних методів ведення дізнання та слідства працівниками Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві не знайшли свого підтвердження і в ході проведених прокуратурою Святошинського району м. Києва досудових розслідувань кримінальних проваджень №42013110080000271 та №42013110080000275, що були зареєстровані за відповідними заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за результатами яких 30 червня 2013 року винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням в діях працівників Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України (т. 12 а.с. 41).

Згідно ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2013 року скарга ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Святошинського району м, Києва Марунича О.В. про закриття кримінального провадження від 30.06.2013 року, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110080000271 від 29 травня 2013 року залишена без задоволення, а будь-яких даних про те, що вказана постанова про закриття кримінального провадження скасована, стороною захисту в суді надано не було.

До того ж, оскільки зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, що проаналізовані судом у вироку, в повному обсязі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, то такі його твердження про застосування відносно нього незаконних методів ведення дізнання та слідства, слід вважати, як обрану ним позицію захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що в процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з`ясування яких мало істотне значення, наведені у вироку докази зібрані у відповідності до вимог КПК 1960 року, обґрунтовано визнані належними і допустимими та такими, що доводять винуватість засудженого ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно; в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство; у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій, а також у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаному з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, отже дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190, ч. 2 та ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то судом першої інстанції воно призначено з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України.

Твердження прокурора про неправильне застосування судом вимог кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_1 , а саме: незастосування ч. 2 ст. 70 КК України, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, ч. 1 ст. 70 КК України визначено принципи призначення особі остаточного покарання за сукупністю злочинів, а положення ч. 2 ст. 70 КК України регламентують виключно умови обрання судом принципу призначення покарання за сукупністю злочинів. В даному ж конкретному випадку, призначення особі покарання у виді довічного позбавлення волі принаймні за один із злочинів, що входять у сукупність, відповідно до ч. 2 ст. 70 КК України дають суду можливість обрати лише єдиний принцип, передбачений ч. 1 ст. 70 КК України, поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Таким чином, суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_1 покарання за кожен злочин окремо, в т.ч. за п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, правильно на підставі ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив остаточне покарання ОСОБА_1 у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Також суд першої інстанції обгрунтовано звільнив ОСОБА_1 від покарання, призначеного за злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, виходячи з того, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, належить до злочинів середньої тяжкості, і з часу його вчинення минуло більше п`яти років.

Разом з тим, доводи засудженого ОСОБА_1 про необхідність застосування до нього ст.ст. 49, 80 КК України, через перевищення строків давності, які становлять 16 років, з урахуванням застосованої до нього ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону України про кримінальну відповідальність.

Так, ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки, диференційовані в залежності від тяжкості вчинених злочинів.

Зокрема, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення особливо тяжкого злочину має пройти п`ятнадцять років від дня вчинення нею цього злочину, а тяжкого злочину - 10 років.

Відповідно до вимог ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк: 15 років у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин та 10 років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Між тим, встановлені у ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності по відношенню до ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 4 ст. 187, п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, не пройшли, оскільки з дня вчинення умисного вбивства і заволодіння шляхом розбійного нападу майном ОСОБА_16 , що мало місце 11 березня 2011 року, на час апеляційного розгляду пройшло лише 8 років 6 місяців.

Аналогічним чином вищевказане стосується і прохання ОСОБА_1 стосовно застосування положень ст. 80 КК України.

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянтів щодо незаконності вироку суду, в поданих апеляціях не наведено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок в оскарженій його частині, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.

За викладеним вище, не маючи інших приводів та підстав для скасування чи зміни вироку, визнаючи його законним та обґрунтованим, колегія суддів вважає за необхідне залишити вирок суду першої інстанції без змін, а апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2019 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання її копії.

Судді:

____________________ _____________________ _____________________

Горб І.М. Балацька Г.О. Сілкова І.М.

Джерело: ЄДРСР 86715345
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку