Справа № 404/1774/17

Номер провадження 2/404/321/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про визнання незаконним Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії про розгляд цього акту, зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків завданих порушенням ПКЕЕН, суд, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про визнання незаконним Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії про розгляд цього акту, просила:

- скасувати Акт № 005032 від 18 лютого 2017 року складений представниками «Кіровоградобленерго» про порушення ПКЕЕН ОСОБА_1 в зв`язку з її непричетністю до цього порушення та у зв`язку з фальсифікацією представниками енергопостачальника вищевказаного акта;

- скасувати протокол від 16 березня 2017 року №344 засідання комісії по розгляду Акта № 005032 від 18 лютого 2017 року, складений представниками Кіровоградського міського РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» в зв`язку з не попередженням про час і місце розгляду акту, її непричетність до скоєння зазначеного порушення та складеного на підставі сфальсифікованого акту;

- зобов`язати Кіровоградський міський РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» скасувати нарахування по акту №0050032 від 18 лютого 2017 року в сумі 75310 грн. 59 коп. (за 66030 кВТ.г) в зв`язку з неправомірністю цього нарахування.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що згідно договору про постачання електричної енергії №1229/285 від 21 січня 2011 року вона є споживачем послуг електропостачання.

Вказано, що цілковитою несподіванкою для неї став рахунок ПАТ «Кіровоградобленерго» від 16 березня 2017 року на суму 75310 грн. 59 коп. по акту №005032 від 18 лютого 2017 року.

З вересня місяця 2016 року вона практично проживала в селі і доглядала хворого батька. Додому приїздила тільки на вихідні. Вдома весь цей час залишався чоловік – ОСОБА_2 , який переніс інсульт. Що він робив вдома, в тому рахунку і з електропроводкою, вона контролювати не мала можливості. Тому, вона запитала у чоловіка що це за рахунок. Чоловік розповів, що незаконно підключив на горищі розетку, в яку вмикав настільну лампу (там взагалі немає світла). 18 лютого 2017 року співробітники енергопостачальника під час проведення контрольного огляду приладу обліку склали Акт про це порушення. Чоловік від її імені підписав цей Акт і повідомлення про місце і час засідання комісії з розгляду цього Акту, але їй про це нічного не сказав, пояснивши, що це прийшли контролери і роблять обстеження для планової заміни електролічильника. Вона в цей час знаходилась вдома, представники енергопостачальника її бачили, але до виявлення порушення, попросили вимкнути електроприлади, в зв`язку з технічною необхідністю вимкнути електроенергію.

Вказано, що позивач вимкнула телевізор, повідомила про це представників енергопостачальника і впевнена в тому, що в будинку все гаразд, продовжила займатися господарськими справами. Про виявлення факту порушення, так само які про складання акту про порушення, її ніхто не повідомив, ніхто не запропонував їй ознайомитися ні з актом, ні з схемою порушення. Незважаючи на те, що чоловік написав в поясненні що це порушення зробив він, акт склали про те, що порушення скоїла вона. Незважаючи на те, що можливість покликати і повідомити її, як власника, про виявлене порушення і складання на неї акта була, факт складання акта співробітники енергопостачальника від неї приховали.

16 березня 2017 року чоловік позивача, знову не повідомивши її, сам пішов на засідання комісії по розгляду порушення, сподіваючись на те, що нарахування за це порушення буде невеликим і він самостійно зможе його сплатити.

Комісія у складі представників Кіровоградського міського РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» також заочно, в присутності її чоловіка, якому вона не надавала ніяких повноважень, винесла рішення про визначення вартості недорахованої електроенергії, яку сплатити має чомусь сама позивач, в сумі 75310 грн. 59 коп., навіть не зважаючи на те, що в ході розгляду порушення було встановлено її непричетність до цього порушення тому, що чоловік неодноразово заявляв, що це зробив він.

Вважає, що своїми діями представники енергопостачальника грубо порушили вимоги: абзаців 1,5,6,7,8,9,10,11,12,13 статті 53 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26 липня 1999 року №1357 із змінами і доповненнями, внесеними постанова КМУ від 26 жовтня 2000 року №1607, від 26 грудня 2011 року №1408 та від 23 серпня 2016 року №591, абзац 2 пункту 4.1, пункти 4.5, 4.6, 4.7 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН» затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, зареєстрована в Міністерстві Юстиції України від 04 травня 2006 року за №782/12656 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 08 лютого 2007 року №154, від 18 грудня 2008 року №1384, від 14 жовтня 2010 року №1338.

А саме, абзац 1 пункту 53 ПКЕЕН зазначає: у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної елегії, складаються акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Сам термін «Побутовий споживач» введено в дію постановою Кабінетів Міністрів України від 23 серпня 2016 року №591, в якому зокрема зазначено: «У тексті Правил слова «споживач» у всіх відмінках числа і «Громадяни» у всіх відмінках замінено словами «побутовий споживач» у відповідному відмінку і числі; слова «прилад обліку» і «електромережа» у всіх відмінках і формах числа замінено відповідно словами «засіб обліку» і електрична мережа» у відповідному відмінку і числа; слова «показання» у всіх відмінках замінено словами «покази» у відповідному відмінку.

Пункт 2 ПКЕЕН дає чітке визначення в якому значенні вживається цей термін: - побутовий споживач – фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

Звертає увагу суду на ці терміни у зв`язку з тим, що Акт про порушення і сама «Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН» затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, зареєстрована в Міністерстві Юстиції України від 04 травня 2006 року за №782/12656 із змінами та доповненнями, внесеними постановами національної комісії регулювання електроенергетики України від 08 лютого 2007 року №154, від 18 грудня 2008 року №1384, від 14 жовтня 2010 року №1338 не приведені у відповідність до чинної редакції ПКЕЕН і може застосовуватись хіба що на засадах аналогії.

Зазначено, що договір про користування електроенергією позивач укладала одноособово, осіб, які є співвласниками об`єкта або мають право користуватися цим об`єктом відповідно до договору не має і прав вчиняти будь-які дії від її імені та бути її представником вона нікому не надавала. Тому, їй незрозуміло чому представники енергопостачальника грубо порушили вимоги абзацу 1 п. 53 ПКЕЕН, викладеного вище, і не запропонували їй, як одноосібному власнику, підписати Акт про порушення і не вручили їй особисто, як побутовому споживачу, один екземпляр Акта і не дозволили реалізувати своє право внести до акта свої зауваження.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.1 Методики, Акт про порушення складається в присутності побутового споживача (за аналогією «споживача») представниками енергопостачальника, які пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В порушення цього абзацу ПКЕЕН, акт складався заочно без її присутності, як побутового споживача. Крім того, відповідно до вимог абзацу 2 пункту 4.5 працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити побутового споживача (споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій. Нічого такого зроблено не було.

Пункт 4.7 Методики зазначає: В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Тест повинен бути однозначним без можливості подвійного тлумачення.

У фабулі акта про порушення не зазначено пункти ПКЕЕН, які були порушені, не зазначено чи була порушена схема обліку чи ні. Схема підключення електроустановки, в якій виявлено порушення ПКЕЕН не містить жодної електроустановки. Хоча ця схема є складовою частиною акта і мала бути оформлена так само як і акт в 2 екземплярах, - була складена в одному екземплярі, не надана на ознайомлення і взагалі не долучена до примірника акту побутового споживача.

Вважає, що причина не надання 1 примірника схеми побутовому споживачу полягає в тому, що після ознайомлення з нею її чоловіка ОСОБА_2 в неї представниками енергопостачальника були внесені сфальсифіковані дані з метою отримання найбільш можливого, а не реального відшкодування збитків. В пунктах 1,2, 3 розділу «Характеристики провідників, від яких живились електроустановка з порушенням ПКЕЕ» вищезазначеної схеми зазначено спосіб прокладки - приховано, що не відповідає дійсності. Із усього перерахованого, і то не прихованою, а внутрішньою є 1 метр кабелю від стелі до електролічильника і той в гофрованій трубі, з якої за бажанням його можливо легко витягти.

Представники енергопостачальника, які пройшли відповідне навчання та інструктаж, як зазначено у абзаці 2 пункту 4.1 Методики, не знають різниці між внутрішньою, зовнішню і прихованою електропроводками.

Ввід в будинок від електроопори виконаний кабелем, який заходить в будинку і прикріплений до цегляної стіни без штукатурками металевими хомутами, - продивляється по всій довжині. Автоматичні вимикачі, на які виконано монтаж відгалуження від ввідного проводу, прикріплені до цегляної стіни без штукатурки і абсолютно відкриті. Їх видно від самого входу. Тому ствердження про прихованість сильно перебільшені та не відповідають дійсності.

Ніякого часткового демонтажу будівельних та/або оздоблювальних конструкцій не проводилась, спеціальних технічних засобів, крім власних очей, не використовувалось. Що приховало від представників енергопостачальника вищезазначені проводи і кабелі їй невідомо.

В графі 8 акту «За виявленими порушеннями споживачу необхідно:___» вимагалось указати заходи з ліквідації виявлених порушень і термін виконання (у разі виявлення порушення ПКЕЕН), але представники енергопостачальника взяли на себе функції комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕН, розглянули цей акт на місці, мабуть по законам військового часу, прийняли відповідне рішення і зробили запис «відшкодувати збитки завдані порушенням». Вважає це перевищенням службових повноважень.

Повідомлення про місце і час засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН на її ім`я також було вручене чоловікові. Ніхто навіть не намагався покликати її та вручити це повідомлення особисто, хоча можливість така була. За весь період з 18 лютого до 16 березня ніхто із представників енергопостачальника навіть не намагався упевнитись, чи дійсно побутовий споживач, що запрошується на комісію повідомлений про час і дату комісії і чи буде він присутній. Номер її телефону був і у представників енергопостачальника, які склали акт і у тих, які розглядали порушення на комісії.

В зв`язку з тим, що ніхто не повідомив її про час і дату засідання комісії, вона не з`явилась на неї, представників не направляла і відповідних повноважень нікому не надавала. Вважає, що у членів комісії енергопостачальника не було ніяких законних підстав вважати, що побутового споживача своєчасно повідомлено, перевірити ніхто і не намагався, не запитували і у чоловіка, який прийшов на засідання.

Копія протоколу №344 засідання комісії по розгляду Акта №005030 від 18 лютого 2017 року також їй не видана.

В протоколі від 16 березня 2017 року №344 засідання комісії по розгляду Акта №344 від 18 лютого 2017 року жодним словом не зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих правил, та і про яку причетність може іти мова, коли особисто вона ніяких дій щодо вчинення порушення не вчиняла.

Вказано, що комісія енергопостачальника грубо порушуючи всі можливі вимоги вищезазначених пунктів, не встановивши причетність побутового споживача дол. порушення, заслухавши на засіданні комісії її чоловіка ОСОБА_2 та отримавши від нього пояснення, щодо порушення причетний він, а не побутовий споживач ОСОБА_1 , комісія енергопостачальника конкретно у фабулі Протоколу зазначає наступне: Розглянуто Акт №0050032 від 18 лютого 2017 року, складений на порушення ПКЕЕН шляхом самовільного підключення електроустановок, а саме виконання монтажу відгалуження від ввідного проводу на автоматичні вимикачі з метою визначення кількості недорахованої розрахунковим обліком електричної енергії, яка підлягає оплаті споживачем ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 НОМЕР_1 . Пропозиції та аргументи представників споживача щодо терміну перерахунку та методу розрахунку незважаючи на те, що чоловік протягом 20 хвилин висловлював свої пояснення і пропозиції щодо зменшення терміну нарахування, члени комісії ці пропозиції до уваги не взяли, а обмежились записом із 3 слів: З порушенням згоден.

Вважає, що протокол є наглядним прикладом бездумного застосування методик, а саме в розрахунку кількості недорахованої електроенергії та її вартості № 005032 в графі Вартість електроенергії, недорахованої раніше за період порушення стоять нулі тому, що так передбачено абзацом 3 пункту 3.7 Методики. Але якщо нарахування проводилось по допустимому довготривалому струму провідника, площа перерізу якого 8,0 мм, а площа перерізу кабелю вводу в будинок також становить 8,0 мм, то де тоді взялась та електроенергія, що всі ці три роки оплачувалась по лічильнику. По факту зазначена у протоколі недоврахована електроенергія стає переврахованою.

Вищезазначене свідчить про те, що їй повторно намагаються продати одну і ту ж саму електроенергію, за яку вона вже заплатила.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванової Н.Ю. від 24 березня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання /а.с.14/.

19 травня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення збитків завданих порушенням ПКЕЕН, просило:

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_4 , 1993 р.н. та з ОСОБА_5 , 1998 р.н. на користь ПАТ «Кіровоградобленерго» збитки в сумі 75 310 грн. 59 коп., які перерахувати на п/р 260323121425 Банк Облуправління Ощадбанку, МФО 323475, ЄДРПОУ 23226362;

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_4 , 1993 р.н. та з ОСОБА_5 , 1998 р.н. на користь позивача понесені витрати у зв`язку з поданням позову: судовий збір в сумі 1600 грн., які перерахувати на п/р НОМЕР_2 , МФО 300506 у ПАТ «Перший інвестиційний банк» у м. Кіровограді, код ЄДРПОУ 23226362.

В обґрунтування поданої зустрічної позовної заяви вказано, що між КМ РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено договір про користування електричною енергією №1229285 від 31 січня 2011 року. Позивач здійснював постачання електричної енергії на об`єкт відповідача, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач, в свою чергу, користувався електроенергією та оплачував її вартість у відповідності з діючим тарифом. Таким чином, між сторонами виникли певні взаємні договірні відносини, а відповідно, і зобов`язання, як це передбачено ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Вказані правовідносини регулюються Правилами користування електроенергією для населення, що затверджені Постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357, Законом України «Про електроенергетику», іншими актами цивільного законодавства.

Позивач належним чином і в повному обсязі виконав власні зобов`язання з постачання відповідачеві електроенергії в належній кількості та з гарантованим рівнем якості. Відповідач в свою чергу, недотримався умов договору та вимог чинного законодавства, неналежним чином поставився до виконання своїх, як споживача електроенергії, обов`язків – скоїв порушення ПКЕЕН, чим завдав позивачеві певних збитків.

Зазначено, що 18 лютого 2017 року представниками КМ РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» при перевірці електроустановок та контрольному знятті показань приладу обліку за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено порушення пунктів 42, 48 ПКЕЕН, а саме – монтаж відгалуження від ввідного проводу на автоматичні вимикачі, внаслідок чого електроенергія, що споживалась на об`єкті відповідача, не обліковувалась приладом обліку.

По факту виявленого порушення, було складено акт №005032 від 18 лютого 2017 року. Даний акт було складено трьома представниками енергопостачальника в присутності ОСОБА_2 , який є членом сім`ї (чоловіком) власниці будинку, разом з нею зареєстрований та проживає в будинку АДРЕСА_1 . Акт було підписано всіма особами, що були присутні при його складанні. Примірник акту було вручено ОСОБА_2

ОСОБА_2 нарівні з ОСОБА_1 є споживачем електроенергії на об`єкті за вказаною адресою, а отже, в розумінні положень п. 53 ПКЕЕН – даний акт про порушення ПКЕЕН є дійсним.

На підставі складеного акту про порушення ПКЕЕН, відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Мін`юсті 04 липня 2006 року за №782/12656 фахівцями енергопостачальника було визначено обсяг та вартість недооблікованої внаслідок порушення ПКЕЕН електроенергії.

Період за який здійснено обчислення спожитої, але недооблікованої електроенергії, визначений відповідно до п. 3.1 п.п.5, п.3.3 п.п. а та п.3.5 Методики – з дати останньої технічної перевірки, але не більше ніж за кількість днів у трьох роках, що передували дню виявлення порушення, з 18 лютого 2014 року до моменту усунення даного порушення по 18 лютого 2017 року. Розрахунок добового використання електричної енергії здійснюється відповідно до п. 3.4 Методики. За вказаними положеннями Методики виконано розрахунок загальної кількості недооблікованої електроенергії та її вартість по акту №005032 від 18 лютого 2017 року, що в загальному підсумку складає 75310 грн. 59 коп. Розрахунок затверджено на засіданні комісії КМ РЕМ з розгляду актів про порушення ПКЕЕН та зафіксовано протоколом №344 від 16 березня 2017 року.

Фактично в будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають, а отже, спільно використовують електроенергію для своїх побутових потреб: ОСОБА_1 , 1967 р.н., ОСОБА_2 , 1961 р.н., ОСОБА_4 , 1993 р.н. та ОСОБА_5 , 1998 р.н. Таким чином, всі зазначені особи мають нести солідарну відповідальність перед енергопостачальником за завдані збитки.

Між споживачами і енергопостачальною організацією не було досягнуто згоди відносно добровільного відшкодування збитків, тому товариство змушене звернутись до суду з позовом про стягнення цих коштів з відповідачів на свою користь.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 жовтня 2017 року прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення збитків завданих порушенням ПКЕЕН та об`єднано в одна провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про визнання незаконним Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії про розгляд цього акту до спільного розгляду /а.с.48/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 січня 2018 року визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання /а.с.60-61/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2018 року прийнято відмову представника ПАТ «Кіровоградобленерго» в частині вимог до ОСОБА_5 по зустрічній позовній заяві. Провадження у справі в частині позовних вимог по зустрічному позову до ОСОБА_5 закрито.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 травня 2018 року замінено відповідача по зустрічному позову – ОСОБА_4 на належного відповідача – ОСОБА_3 . Закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

28 березня 2018 року від представника ПАТ «Кіровоградобленерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що в своєму позові позивач просить скасувати акт про порушення №005032 від 18 лютого 2017 року, яким було зафіксоване порушення Правил користування електроенергією для населення, що затверджені Постановою КМУ від 26 липня 1999 року №1357, яке було виявлене в будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Оскаржуваний акт не є рішенням (правовстановлюючим актом)в розумінні ст. 16 ЦК України та за своїми ознаками до таких рішень (актів) не належить, оскільки не є обов`язковим для виконання, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлене під час проведення енергопостачальником перевірки дотримання ПКЕЕН. Отже, позовна заява про визнання недійним акта про порушення не відповідає встановленим способом захисту прав.

Судом має бути вирішено лише питання чи є даний акт про порушення належним та допустимим доказом, що підтверджує факт порушення споживачем ПКЕЕН. Стосовно зазначеного відповідач має вказати, що акт про порушення №005032 від 18 лютого 2017 року складений у повній відповідності до вимог п. 53 ПКЕЕН. Твердження позивача про те, що акт підписано неналежним представником споживача, а тому не може бути належним доказом самого порушення, не відповідає дійсності. При складанні акту був присутній член сім`ї споживача (чоловік) ОСОБА_2 , який надав представникам енергопостачальника доступ до об`єкту споживача та підписав акт про порушення.

Фактично в будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають, а спільно використовують електроенергію для своїх побутових потреб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Отже, особа, присутня при складанні акту не мала підстав сприяти представникам відповідача. Підпис цієї особи в акті про порушення підтверджує правильність фіксації в ньому фактів. Представники енергопостачальника не мали підстав сумніватись в повноваженнях ОСОБА_2 , оскільки він допустив їх до перевірки, чого не могла зробити не уповноважена особа. Крім того, представники енергопостачальника не перешкоджали і самій позивачці бути присутньою при перевірці і не мали наміру приховувати від неї проведення перевірки та виявлення порушення.

На підставі складеного акту про порушення ПКЕЕН, відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Мін`юсті 04 липня 2006 року за № 782/12656 фахівцями енергопостачальника було визначено обсяг та вартість недооблікованої внаслідок порушення ПКЕЕН електроенергії.

Період, за який здійснено обчислення спожитої, але недооблікованої електроенергії, визначений відповідно до п. 3.1 п.п.5, п.3.3 п.п. а та п.3.5 Методики – з дати останньої технічної перевірки, але не більше ніж за кількість днів у трьох роках, що передували дню виявлення порушення, з 18 лютого 2014 року до моменту усунення даного порушення по 18 лютого 2017 року. Розрахунок добового використання електричної енергії здійснюється відповідно до п. 3.4 Методики. Саме такі положення Методики мають бути застосовані для здійснення розрахунку за даним порушенням, адже воно є прихованим. Твердження позивача про те, що таке порушення можна було виявити при проведенні обстеження вузла обліку споживача, а отже і розрахунок має бути виконаний за інший період, не відповідають дійсності, адже порушення було виконане не в тому приміщенні, де знаходиться вузол обліку, і при проведенні контрольних перевірок представники енергопостачальника не допускались до приміщення, в якому було здійснено монтаж відгалуження. Таким чином, виявити дане порушення при проведенні звичайної контрольної перевірки було неможливо.

Комісія КМ РЕМ з розгляду актів про порушення ПКЕЕН прийняла вірне рішення про порядок застосування Методики, зафіксувала це рішення протоколом 344 від 16 березня 2017 року про проведення даної комісії був повідомлений ОСОБА_2 , як член сім`ї споживача, а також як особа, споживає електроенергію за зазначеною вище адресою. На комісії був присутній сам ОСОБА_2 , який надав свої пояснення, що були взяті членами комісії до уваги. Таким чином, підстави для скасування протоколу №344 від 16 березня 2017 року, які наведені позивачем є надуманими та не відповідають дійсності.

02 квітня 2018 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно якої вказано, що вона не погоджується із викладеними у відзиві обставинами та вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

В своєму відзиві відповідач стверджує, що позовна вимога про визнання недійсним акта про порушення не відповідає встановленим способом захисту прав. З приводу цього зазначено, що між відповідачем та позивачем укладено договір №1229285 про користування електричною енергію, що є двостороннім правочином відповідно до п. 4 ст. 202 ЦК України. Акт про порушення №005032 від 18 лютого 2017 року був складений саме в межах дії цього правочину і має відповідати його вимогам. Вважає доречним визнати скасування цього акту, таким способом захисту цивільних прав та інтересів, який відповідає п. 2 ст. 16 ЦПК України. Вказано, що позивач згодна з тим, що суд має вирішити питання чи є акт належним та допустимим доказом, якщо він складений представниками відповідача із 10 порушеннями ст. 53 правил користування електроенергією для населення.

Вказувала, що договір з відповідачем вона укладала одноособово, будинок належить їй, відповідно до договору купівлі-продажу, одноосібно, договорів на користування її будинком вона не з ким не укладала, - тому представників не має, повноваження щодо представництва нікому не надавала.

На засіданні був присутній ОСОБА_2 , але ані те, що він проживає за вказаною адресою, ані те що він споживає електроенергію, не роблять його представником побутового споживача і не надають йому право підпису документів, передбачених укладеним побутовим споживачем одноосібно договором. Крім цього, твердження того, що пояснення, які надав на засіданні комісії ОСОБА_2 були взяті членами комісії до уваги сильно перебільшені. Адже, це не знайшло свого відображення в протоколі.

Вважає, що всі наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення є надуманими та не відповідають дійсності, ґрунтується на вільному трактуванні вимог законів на власну користь.

10 травня 2018 року від представника відповідача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно якої товариство остаточно просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» збитки в сумі 75 310 грн. , які перерахувати на п/р 260323121425 Банк Облуправління Ощадбанк, МФО 323475, ЄДРПОУ 23226362 та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь позивача понесені витрати у зв`язку з поданням позову: судовий збір в сумі 1600 грн., які перерахувати на п/р НОМЕР_2 , МФО 300506 у ПАТ «Перший інвестиційний банк» у м. Кіровограді, код ЄДРПОУ 23226362.

20 вересня 2018 року від представника ПАТ «Кіровоградобленерго» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно яких вказано, що в своїй відповіді позивач зазначає, що на її думку, такий спосіб захисту прав, як скасування акту про порушення та скасування рішення комісії ПрАТ «Кіровоградобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕН, передбачений ст. 16 ЦК. Відповідач заперечує проти такого твердження, адже оскаржуваний акт не є рішенням (правовстановлюючим актом) в розмінні ст. 16 ЦК України та за своїми ознаками до таких рішень (актів) не належить, оскільки не є обов`язковим для виконання, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлене під час проведення енергопостачальником перевірки дотримання ПКЕЕН.

Відповідач заперечує правильність тверджень позивача у відповіді на відзив на позовну заяву щодо неналежного представництва її інтересів її чоловіком. Позивач приводить при цьому положення норм цивільного законодавства, які стосуються представництва інтересів особи при вчиненні правочинів. При цьому позивач стверджує про те, що застосування норм жилого законодавства при цьому є недоречним. У заперечення таких тверджень відповідач має зазначити, що в даному випадку (при фіксуванні виявленого порушення ПКЕЕН) чоловік позивача виступив як споживач електроенергії в будинку, в якому було виявлене порушення. Адже порядок користування житловим приміщенням регулюється саме житловим законодавством, відповідно до якого, члени сім`ї власника (користувача) житлового приміщення мають рівні з ним права щодо користування в тому числі комунальними послугами в цьому приміщенні, а також несуть рівні з ним обов`язки. Пунктом 53 ПКЕЕН прямо визначено можливість підписання акту про порушення ПКЕЕН особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватись цим об`єктом. Крім того, позивач була присутня при складанні акту про порушення ПКЕЕН, але ухилялась від взяття участі у його складанні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечила.

Представник ПАТ «Кіровоградобленерго» в судовому засіданні просив у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги за зустрічним позовом не визнали та просили у його задоволенні відмовити.

Суд , в межах наданих доказів, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про визнання незаконним Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії про розгляд цього акту не підлягає задоволенню, а зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків завданих порушенням ПКЕЕН підлягає до задоволення.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 18 лютого 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ПАТ «Кіровоградобленерго» було виявлено порушення ОСОБА_1 – власником ПКЕЕН, шляхом: самовільне підключення електроустановок, а саме монтаж відгалуження від ввісного проводу на автоматичні вимикачі для підключення навантаження електроенергії, що споживається, електролічильником не враховується, про що було складено акт № 005032 від 18 лютого 2017 року.

Також була складена схема підключення електроустановки, в якій виявлено порушення ПКЕЕ.

Відповідно до протоколу №344 від 16 березня 2017 року засідання комісії по розгляду Акта №005032 від 18 лютого 2017 року, 16 березня 2017 року представниками Кіровоградської міської РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго» та в присутності ОСОБА_2 було розглянуто акт №005032 від 18 лютого2017 року, складеного на порушення ПКЕЕН шляхом самовільного підключення електроустановок, а саме виконання монтажу відгалуження від ввідного проводу на автоматичні вимикачи з метою визначення кількості недорахованої розрахунковим обліком електричної енергії, яка підлягає оплаті споживачем ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 101229285.

Розрахунок кількості недорахованої електроенергії та її вартості згідно п.3.1 пп.5, п.3.3 пп. а та п.3.5 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за №782/12656 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 08 лютого 2007 року №154, від 18 грудня 2008 року №1384, від 14 жовтня 2010 року №1338 з дати за кількістю днів, що передували виявленню порушення за три роки по дату усунення порушення 18 лютого 2017 року по допустимому довготривалому струму провідника з А1, площа поперечного перерізу якого становить 8,0мм2. Обсяг недорахованої електроенергії по акту №005032 від 18 лютого 2017 року визначено та затверджено в розмірі 66030 кВТ год., вартість якої складає 75310,59 грн.

З протоколом був ознайомлений чоловік споживача – ОСОБА_2 , який 16 березня 2017 року копію протоколу отримав.

Відповідно до розрахунку кількості недорахованої електроенергії та її вартості №005032, на підставі складеного «Акту про порушення ПКЕЕН» №005032 від 18 лютого 2017 року споживачу в особі ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_3 розрахунковим шляхом на підставі «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» визначена кількість недорахованої безобліково спожитої електроенергії і її вартість за період з 18 лютого 2014 року по 18 лютого 2017 року. Загальна сума нарахування по акту складає 75310 грн. 59 коп. (за 66030 кВТ/г). Вказана сума включена до розрахунку №005032 від 18 лютого 2017 року з терміном оплати 10 днів. Розрахунок разом з рахунком був отриманий ОСОБА_1 16 березня 2017 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою КМУ №1357 від 26 липня 1999 року.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пункт 4 частини 2 вказаної статті Закону визначає, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику», п.42 ПКЕЕН користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об`єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та правил.

Відповідно до п.37 ПКЕЕН енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією. Факт виявлених представниками енергопостачальника порушень споживачем вимог ПКЕЕН оформлюється актом про порушення (розділ 4 ПКЕЕН).

Відповідно до п.53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акту вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення цих ПКЕЕН розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів, енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України). Положеннями статті 27 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України, зокрема цивільну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення правил користування енергією, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Оскаржуваний акт та протокольне рішення комісії відповідача безпосередньо не встановлюють будь-яких обов`язків позивача, а є способом оформлення претензій енергопостачальника до споживача електричної енергії і містять рекомендації сплатити відповідні донарахування, не порушуючи жодних прав та інтересів позивача. В разі відмови від сплати цих донарахувань зі сторони позивача передбачено спосіб захисту інтересів енергопостачальника в судовому порядку (п. 53 ПКЕЕН), тобто право енергопостачальника звертатись із позовом до суду про стягнення таких нарахувань. Заперечення зі сторони споживача щодо пред`явлених вимог енергопостачальником по відшкодуванню вартості необлікованої електричної енергії не може бути предметом позову до енергопостачальника, оскільки такий спосіб врегулювання спору не передбачений ні законом, ні договором. Водночас, усі доводи та міркування позивача наведені в її позові можуть бути запереченнями у разі пред`явлення до неї позову енергопостачальником про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Акти, протоколи є лише документами, що фіксують певну інформацію, виступають у вигляді доказів, які підлягають оцінці судом в порядку вимог ст.89 ЦПК, їх оскарження не передбачено чинним законодавством або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Статтею 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до пункту 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.

Згідно до п.п. 3.3. Методики розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; за кількістю днів: а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку, не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. Під час проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електроенергії.

Відповідно до викладених вище положень закону та виходячи з приписів ст.ст.19,58,61 Конституції України, ст.13 ч.1,ст.14 ч.ч.1,2,3, ст.614 ч.1 ЦК України, цивільні права особа здійснює, а цивільні обов`язки - виконує в межах, встановлених договором або актами цивільного законодавства; ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, та відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення;юридична, в т.ч. цивільно-правова відповідальність особи має індивідуальний характер; підставою такої відповідальності є склад відповідного цивільного правопорушення, за вчинення якого застосовується санкція, вид та межі застосування якої чітко передбачені договором або нормами законодавства. Відповідальність, застосування санкції за аналогією не допускаються.

Власник будинку та відповідно і споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів.

За вказаних обставин, суд вважає, що факт порушення споживачем ПКЕЕН підтверджений належним чином.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи щодо майна юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання незаконним Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії про розгляд цього акту, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.

Отже, зазначеними вище доказами, дослідженими в судовому засіданні, які є належними та допустимими, доведено, що споживач допустила підключення до електромережі з порушенням правил користування електричною енергією та споживала електричну енергію без її обліку приладом обліку; вартість електроенергії, спожитої поза приладом обліку склала 75 310 грн. 59 коп.

Доказів, які б спростовували зазначену вище суму заборгованості або обов`язок щодо її погашення, позивачем не надані.

За таких обставин, оскільки позивач за первісною позовною заявою не виконала зобов`язання по оплаті вартості електричної енергії, спожитої з порушенням правил користування електричною енергією, тому позов про стягнення з неї та осіб, які зареєстровані та проживають, а отже спільно використовують з нею електроенергію, цієї суми є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а первісна позовна заява про визнання незаконним Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії про розгляд цього акту задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про визнання незаконним Акту про порушення ПКЕЕН та протоколу засідання комісії про розгляд цього акту – залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків завданих порушенням ПКЕЕН – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» збитки у розмірі 75 310 грн. 59 коп., які перерахувати на п/р 260323121425 Банк Облуправління Ощадбанку, МФО 323475, ЄДРПОУ 23226362.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» судові витрати по справі у розмірі 533 грн. 33 коп. з кожного, які перерахувати на п/р НОМЕР_2 , МФО 300506 у ПАТ «Перший інвестиційний банк» у м. Кіровограді, код ЄДРПОУ 23226362.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач (по зустрічній позовній заяві): Публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго», місцезнаходження: Студентський бульвар, буд.15, м. Кропивницький, МФО 300506, код 23226362;

Відповідач (по зустрічній позовній заяві): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_4 ;

Відповідач (по зустрічній позовній заяві): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_5 ;

Відповідач (по зустрічній позовній заяві): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 24.12.2019 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда