ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

Львів

№ 857/11758/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Судової-Хомюк Н.М.,

Гуляка В.В.,

секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Денисюк Р.С.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку о 14 год. 55 хв. 30 вересня 2019 року, повне судове рішення складено 10 жовтня 2019 року, у справі №140/2484/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

13.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення Товариства до переліку платників податків, зобов`язати виключити Товариство з переліку ризикових платників податків.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС «Податковий блок» інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу. Суд першої інстанції вказав, що внесення контролюючим органом в Інформаційні системи інформації щодо включення платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав, не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків, а також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у формі листа ДФС України та не затверджені наказом ДФС України, а тому не є нормативним актом. Скаржник вказує, що інформація про внесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників податків вноситься до баз даних інформаційних систем ДФС України та є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, складених таким суб`єктом господарювання. Зазначає, що інформація про те, що існує ймовірність здійснення Товариством ризикових операцій, ґрунтується на припущеннях і належними доказами не підтверджена. Вважає, що зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту порушеного права.

Головне управління ДФС у Волинській області подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що розгляд комісією контролюючого органу питання про віднесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками є підставою для внесення інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, що не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру.

В судовому засіданні 16.12.2019 представники позивача подану апеляційну скаргу підтримали, представник відповідача щодо поданої апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» 13.03.2018 зареєстровано як юридична особа, а з 01.05.2018 - платником податку на додану вартість.

22.05.2019 Комісія Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення, оформлене протоколом №50, про внесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Категорія ризиковості - відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника податку.

03.07.2019 Товариство звернулося до ГУ ДФС у Волинській області із запитом про надання інформації чи внесено Товариство до переліку ризикових платників податків, а в разі внесення, вказати на якій підставі та надати належним чином засвідчену копію відповідного рішення.

Листом від 18.07.2019 № 6433/ФОП/03-20-07-03-08 ГУ ДФС у Волинській області надало відповідь на вказаний запит в якому повідомило, що ТОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» внесено до переліку ризикових платників податків згідно з рішенням ГУ ДФС у Волинській області відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених листом ДФС України від 05.11.2018, а саме у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Вважаючи рішення щодо внесення до переліку ризикових платників податків незаконним та безпідставним, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способами здійснення такого контролю є: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пункт 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Таким чином, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, (далі - Порядок № 117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №117).

Пунктом 10 Порядку №117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Наказом ДФС України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС відповідно до положень якого комісіями регіонального рівня здійснюється розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС «Податковий блок».

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 за погодженням з Міністерством фінансів згідно з листом від 22.03.2018 №26010-06-10/7849.

Вказаним листом Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 роз`яснено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (абзац 7 підпункту 1.6 пункту 1). Питання щодо встановлення ризиковості платника податків розглядають комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 – 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом протокольно прийнято рішення, згідно з яким Товариство віднесено до переліку ризикових платників податків ІС «Податковий блок» відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018.

Як вказано у витягу з протоколу від 22.05.2019 №50, висновки щодо включення Товариства до переліку ризикових платників зроблено відповідно до службової записки управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області 22.05.2019 №594/03-20-07-03-09.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що підставою для прийняття рішення про включення Товариства до переліку ризикових платників стали госпорські операції з ТОВ «Вістбуд Індастрі».

Так, згідно з листом управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Волинській області №594/03-20-07-03-09 від 22.05.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» у квітні 2019 випасано податкові накладні ТОВ «Вістбуд Індастрі» на поставку фаршу замороженого MDM на загальну суму ПДВ 175,0тис.грн., питома вага здійснених операцій в податкових зобов`язаннях платника за квітень 2019 року становить 36,1 відсоток. В подальшому ТОВ «Вістбуд Індастрі» здійснило виписку податкових накладних на поставу м`яса та м`ясопродуктів в адресу платників податків, діяльність яких має ознаки ризиковості.

Вказані операції, на переконання контролюючого органу, можуть вказувати на участь позивача у схемах мінімізації з метою надання неправомірної вигоди іншим суб`єктам господарювання за рахунок здійснення безтоварних операцій. За категорією податкової поведінки платники податків підпадають під визначення «вигодоформуючих» підприємств, а саме є «постачальниками сумнівного податкового кредиту».

21.05.2019 ГУ ДФС у Волинській області скеровано запит Товариству щодо надання пояснень та документального підтвердження реальності та повноти відображення у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Вістбуд Індастрі». Пояснення разом із первинними документами надані Товариством листом від 24.06.2019.

Отже, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності самого позивача, а його контрагентів.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може мати негативні наслідки у вигляді певних обмежень, або встановлення додаткових обтяжливих обов`язків для іншого сумлінного платника податків за відсутності факту його причетності до виявлених контролюючим органом правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.

В свою чергу, відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником». Відповідачем не надано матеріалів, на підставі яких Товариство віднесено до переліку ризикових платників податків.

В силу приписів частини 2 статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, є безпідставним, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, яке як акт індивідуальної дії повинно відповідати критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, як не надано і доказів того, що таке рішення прийнято на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, тоді як невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, що є предметом оскарження в даній справі, призводить до протиправності такого.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення Товариства до переліку платників податків, оформлене протоколом від 22.05.2019 №50, є протиправним та підлягає скасуванню.

Аргументи відповідача щодо правомірності такого рішення в силу Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 та листа ДФС №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 є безпідставними та спростовуються наведеними вище висновками суду щодо обов`язковості обґрунтованості та вмотивованості будь-якого індивідуального акту як рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо позовної вимоги Товариства про зобов`язання відповідача виключити Товариство з переліку ризикових платників податків, то така, на переконання суду апеляційної інстанції, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно із статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Корецький та інші проти України» щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ(CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) вказав, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Оскільки процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання виключити Товариство з переліку ризикових платників податків, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Щодо аргументів відповідача про те, що спірне рішення щодо визначення Товариства таким, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку не тягне за собою виникнення негативних наслідків для позивача, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що до матеріалів справи Товариством долучено копії податкових накладних та квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних за період з травня по листопад 2019 року з яких вбачається, що віднесення Товариства, на підставі оскаржуваного акта індивідуальної дії, до переліку ризикових платників податків, стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних суцільним рядком, безвідносно як до контрагентів позивача, так і без оцінки реальності господарських операцій з такими.

Зупинення усіх податкових накладних було предметом перевірки контролюючого органу, який приймав рішення щодо реєстрації по кожній податковій накладній, в окремих випадках, протягом 60 днів з моменту подання таких на реєстрацію.

Як зазначено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представниками скаржника та не спростовано відповідачем, зупинення реєстрації податкових накладних, з моменту прийняття оскаржуваного рішення, впливає на відносини з контрагентами та має наслідком фінансових та репутаційних втрати для Товариства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прийняття рішення про внесення Товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права останнього, оскільки таке внесення стало підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створило перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясувано обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 250, 308, 310, 317, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №140/2484/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» до переліку ризикових платників податків, оформлене протоколом від 22.05.2019 №50.

Зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» з переліку ризикових платників податків.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Т. І. Шинкар

судді

Н. М. Судова-Хомюк

В. В. Гуляк

Повне судове рішення складено 28.12.2019