ОКРЕМА ДУМКА

19 грудня 2019 року

Львів

№ 857/11758/19

Судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Гуляка В.В.,

щодо постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у складі колегії: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Судової-Хомюк Н.М., Гуляка В.В.,

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року,

в адміністративній справі №140/2484/19 за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «ВЕСТ МІТ ГРУП» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

Історія справи.

У серпні 2019 року позивач ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДФС у Волинській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» до переліку ризикових платників податків; 2) зобов`язати ГУ ДФС у Волинській області виключити ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» з переліку ризикових платників податків.

Відповідач ГУ ДФС у Волинській області позовних вимог не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в задоволені позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції від 30.09.2019 року не погодився позивач ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а обставини справи досліджені судом неповно і необ`єктивно. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 30.09.2019 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач ГУ ДФС у Волинській області подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції від 30.09.2019 року залишити без змін.

За результатами апеляційного розгляду цієї справи №140/2484/19 суд апеляційної інстанції (більшістю голосів колегії суддів) дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу позивача ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» слід задовольнити. Тому, суд апеляційної інстанції вирішив рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі №140/2484/19 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а саме, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо внесення ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» до переліку ризикових платників податків, оформлене протоколом від 22.05.2019р. №50, та зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» з переліку ризикових платників податків.

Обставини справи.

ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» зареєстровано як юридична особа 13.03.2018 року, а з 01.05.2018 року зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 9-10).

22.05.2019 року Комісія ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення, оформлене протоколом №50 про внесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Категорію ризиковості віднесено відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) листа ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 32).

03.07.2019 року Товариство звернулося до ГУ ДФС у Волинській області із запитом про надання інформації чи внесено Товариство до переліку ризикових платників податків, в разі внесення вказати на якій підставі та надати належним чином засвідчену копію відповідного рішення (а.с. 11).

Листом від 18.07.2019 року №6433/ФОП/03-20-07-03-08 ГУ ДФС у Волинській області надало відповідь на вказаний запит, в якому повідомило, що ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» внесено до переліку ризикових платників податків згідно з рішенням ГУ ДФС у Волинській області відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених листом ДФС України від 05.11.2018 року, а саме у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (а.с. 12).

Вважаючи таке рішення Комісії щодо внесення Товариства до переліку ризикових платників податків незаконним, Товариство звернулось із цим адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог рішенням від 30.09.2019 року суд першої інстанції виходив з того, що розгляд Комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС «Податковий блок» інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу. Суд першої інстанції вказав, що внесення контролюючим органом в Інформаційні системи інформації щодо включення платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків. Суд першої інстанції зазначив, що включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Апеляційна скарга позивача ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» мотивована тим, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у формі листа ДФС України та не затверджені наказом ДФС України, а тому не є нормативним актом. Скаржник вказує, що інформація про внесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників податків вноситься до баз даних інформаційних систем ДФС України та є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених таким суб`єктом господарювання. Зазначає апелянт, що інформація про те, що існує ймовірність здійснення Товариством ризикових операцій, ґрунтується на припущеннях і належними доказами не підтверджена. Вважає також апелянт, що зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту порушеного права.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції (більшістю голосів) за результатами апеляційного розгляду справи №140/2484/19 вважає, що апеляційна скарга позивача ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» являється обґрунтованою і тому підлягає до задоволення.

З такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджуюсь і вважаю за необхідне висловити окрему думку, відповідно до статті 34 КАС України.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це, зокрема, переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідач - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Статтею 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Із змісту наведених правових норм видно, що при розгляді адміністративної справи обов`язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Задоволення адміністративного позову є можливим в разі встановлення судом фактів того, що оскаржені позивачем рішення, дії чи бездіяльність відповідача вчинені з порушенням ознак, передбачених частиною 2 статті 2 КАС України та порушують права, свободи чи законні інтереси позивача.

Для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і чи це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Вирішуючи спір, суд зобов`язаний, зокрема, надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи адміністративний позов щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суд повинен враховувати приписи статті 19 Конституції України, зокрема, про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини , що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.

Так, у контексті розглядуваного адміністративного позову ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» про оскарження рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» до переліку ризикових платників податків, адміністративний суд повинен виходити із наступного.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а”/“б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а”/“б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права уже неодноразово була відображена у судовій практиці Верховного Суду, зокрема у постанові від 20 листопада 2019 року в справі №480/4006/18.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції у розглядуваній справі №140/2484/19 за позовом ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» обґрунтовано враховано, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань).

Отже, внесення до системи АІС «Податковий блок» податкової інформації щодо відповідності ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Відносно доводів апелянта про те, що віднесення Товариства до переліку ризикових платників податків є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених таким суб`єктом господарювання, то суду слід також враховувати наступне.

Згідно пункту 201 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як уже було вказано вище, згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р..

Відповідно до пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (пункти 13, 14 Порядку №117).

Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 18, 20, 21 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі чи відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (пункт 27 Порядку №117).

Таким чином, розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС «Податковий блок» інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує правових наслідків для нього, а є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображення певної інформації бази даних контролюючого органу.

Правові наслідки для платника податків можуть наступити у разі застосування контролюючим органом своїх висновків про ризиковість такого платника податків у процесі здійснення процедур реєстрації конкретних податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У спорі, який може виникнути (а може і не виникнути) із правовідносин між платником податків та контролюючим органом щодо зупинення реєстрації конкретної(-их) податкової(-их) накладної(-их) чи відмови в такій реєстрації, можуть бути перевірені судом доводи платника податків щодо правомірності висновків контролюючого органу про ризикову діяльність платника податків.

Отже, при відсутності факту порушеного права чи інтересу платника податків (позивача) на стадії службової діяльності контролюючого органу (відповідача) щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, являються безпідставними вимоги позивача про необхідність судового впливу на таку службову діяльність відповідача шляхом визнання протиправними і скасування висновків (рішення) відповідача щодо внесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Таким чином, суд першої інстанції у оскарженому рішенні від 30.09.2019 року дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог позивача ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» про визнання протиправним і скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» до переліку ризикових платників податків та зобов`язання ГУ ДФС у Волинській області виключити ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» з переліку ризикових платників податків.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, вважаю, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ТзОВ «ВЕСТ МІТ ГРУП» мав би таку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року залишити без змін.

Суддя

В. В. Гуляк

Повний текст окремої думки виготовлено 28.12.2019 року.