КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №33/824/2835/2019 Суддя в суді першої інст. - Галига І.О.

Категорія: ст. 124, ч.1 ст. 130КУпАП Суддя в суді апел. інст. - Кепкал Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП - адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- за ст. 124 КУпАП - адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 384 грн. 20 коп. в дохід держави.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 06.04.2019 року о 17 год. 00 хв., керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO» д/н НОМЕР_1 , в м. Києві, по Дарницькій площі, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «MAZDA 626» д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження автомобілів та завдало матеріальних збитків.

Крім того, ОСОБА_1 06.04.2019 року о 17 год. 00 хв., в м. Києві, по Дарницькій площі, керував автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO» д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1, 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, та доповнення до неї, в яких просить постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року у справі в частині про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та прийняти нове рішення, яким справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не наведено жодних фактів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апелянт зазначає, що він не відмовлявся поїхати з працівником поліції до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. Апелянт не погоджується з тим, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Зазначає, що як вбачається з відеозапису з камер патрульних, у поліцейських не убуло на місці зупинки транспортного засобу технічного засобу "Драгер" для перевірки на стан сп`яніння. Відповідно, й не пропонували такий вид огляду.

Посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, апелянт вказує, що закон передбачає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння спочатку має відбуватись на місці працівником поліції за допомогою технічних засобів, а виключно в разі відмови або незгоди водія з результатами такого огляду -в медичному закладі. Разом з тим, при висловленні ОСОБА_1 вимоги про проходження такого огляду, на думку апелянта, поліцейським було порушено порядок направлення на стан алкогольного сп`яніння, адже, проходження його за допомогою технічного приладу "Драгер" на місці ніхто не пропонував, і тому, водій був вправі відмовитись від огляду в лікаря нарколога, адже, процедура була порушена.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції допустив однобічну оцінку наявних у справі матеріалів, а судове рішення не містить мотивів прийняття одних та відхилення інших доказів.

Також ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки він не був повідомлений належним чином про день, дату та час судового засідання, на судове засідання, що відбувалось 22.05.2019 р. він не викликався, внаслідок чого не міг скористатися правовою допомогою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Конюшко Д.Б., які підтримала апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення працівника поліції ОСОБА_2 , дослідивши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, обговоривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Оскільки в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржується постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 травня 2019 року лише в частині визнання винуватим та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому з врахуванням вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, вказана постанова суду переглядається апеляційним судом лише в цих межах.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові суд повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

Разом з тим, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду виконані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.

Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку.

За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Зазначені вимоги закону також відображені і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

При вивченні матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 встановлено, що суддя місцевого суду при розгляді цієї справи дотримання працівником поліції зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколу про адміністративне правопорушення належним чином не перевірив та, хоча і дослідив письмові матеріали справи, але не звернув уваги на те, що вони не узгоджуються між собою та не доводять обставин, викладених у протоколі, отже висновки судді в постанові про невиконання водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР не відповідають фактичним обставинам провадження.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 173526 від 06 квітня 2019 року, ОСОБА_1 цього ж дня о 17 год. 00 хв. в м. Києві по Дарницькій площі, на перетині з пр. Гагаріна в м. Києві, керував автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO» д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДРУкраїни, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1).

Зі змісту письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які долучені до протоколу, слідує, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та від підпису матеріалів. Проте, в таких поясненнях не конкретизовано від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 , а пояснення свідків в тій частині, що ОСОБА_1 відмовився від підпису матеріалів спростовуються самими матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

З показань допитаної під час апеляційного розгляду працівника поліції ОСОБА_2 вбачається, що 06 квітня 2019 року вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 патрулювали в Дніпровському районі м. Києва. Їм надійшов виклик на ДТП, що трапилась на Дарницькій площі. Під`їхавши туди, було встановлено два транспортні засоби, які зіткнулися, та яким спричинено механічні пошкодження. Як було встановлено з відео, що переглянуто на відеокамері, встановленій на Дарницькій площі, порушення вимог ПДР були допущені з боку водія автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO» д/н НОМЕР_1 , який при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «MAZDA 626» д/н НОМЕР_2 . Після надання пояснень обома учасниками, на водія автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO», яким виявився ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. При цьому, під час розмови з вказаним водієм у нього були встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. В зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, особисто нею та її колегами неодноразово ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», так і у лікаря - нарколога, при цьому був присутній інший учасник ДТП. Згодом, колегами були знайдені два свідки, в присутності яких офіційно, під відео зйомку ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Як саме було запропоновано пройти такий огляд, їй не відомо, адже, присутньою при цьому вона особисто не була, лише згодом, за повідомленням колеги про те, що водій відмовився проходити огляд у встановленому законом порядку на стан сп`яніння, нею було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Як пояснив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , при розмові з ним працівники поліції, провівши деякі тести, вказали, що не можуть визначитися ознаки якого з видів сп`яніння вони вбачають у нього. Потім між собою поспілкувавшись, вказали, що вбачають у нього ознаки алкогольного сп`яніння, та зазначили, що могли б запропонувати йому проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу "Драгер", проте, не мали з собою, і інший наряд, який приїхав на допомогу, також його не мав. Тому, почекавши приблизно 1,5 години, працівники поліції вирішили зупинити свідків та запропонувати йому офіційно проходження огляду на стан сп`яніння, при цьому було запропоновано лише проїхати до лікаря - нарколога, від чого він дійсно відмовився, разом з тим, оскільки " Драгера " так ніхто і не підвіз, тому його й не пропонували.

Такі пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з даними відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.

Так, на першому відеозаписі зафіксовано як працівники поліції займаються оформленням матеріалів по дорожньо - транспортній пригоді, другий файл не має будь - якого відношення до справи щодо ОСОБА_1 .

На третьому ж файлі зафіксовано, як працівник поліції запрошує двох осіб бути понятими під час висловлення ОСОБА_1 вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згодом, працівник поліції в присутності двох свідків запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікаря - нарколога, і від такого огляду ОСОБА_1 відмовився. При цьому, пропозиції від поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Драгер» не надходило, як власне і не демонструвався даний прилад.

Таким чином, аналіз наявних у справі доказів дає підстави для висновку про невідповідність зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, адже, дана процедура включає проходження такого огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», а в подальшому лише за відмови особи від проходження такого огляду, чи незгоди з результатами такого огляду, пропонують пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Враховуючи, що працівники поліції, в порушення передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння, не тільки не забезпечити проведення огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки а навіть не пропонували його проведення водію, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, тобто порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, вважаю, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею місцевого суду не було дотримано вимог, передбачених ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, унаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, суддя дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини за результатами оцінки наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів в їх сукупності, з огляду на положення ст. 62 Конституції України, за змістом яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова Дніпровського районного суду від 22.05.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню в частині визнання винуватим та притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з прийняттям в цій частині рішення про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В зв`язку із скасуванням постанови суду в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закриттям провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, апеляційний суд вирішує питання про приведення адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_1 у відповідність до вимог КУпАП, адже, стягнення на ОСОБА_1 було накладено за два правопорушення, які розглядались одночасно, та з врахуванням вимог ст. 36 КУпАП, було накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. У зв`язку зі скасуванням постанови суду в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід вважати притягнутим ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладеним адміністративним стягненням у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., а в решті постанову суду залишити без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено на його остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік -скасувати в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з закриттям в цій частині провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із накладеним на нього адміністративним стягненням у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал