open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 824/1042/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1042/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами загального провадження в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2019 року: форми “Р” №0007091304, форми “Р” №0007101304, форми “ПС” №0007111304, форми “Р” №0007231304, форми “ПС” №0007241304, форми “В4” №0007291304.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки висновки викладені в акті перевірки є помилковими та необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення -протиправні та підлягають скасуванню. Вказував, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано витрати, які пов`язані з провадженням його господарської діяльності та отримання доходу: витрати на оплату за отриману продукцію від своїх контрагентів-постачальників; витрати по оплаті маркетингових послуг, інформаційних послуг (послуг по просуванню товарів постачальника), послуг по просуванню товару, послуги перепродажної підготовки та мерчандайзингу, послуги з введення нових товарних позицій; витрати по оплаті оренди нежитлового приміщення за адресою: пров. Буковинський, 28 у м. Чернівці; витрати по оплаті придбаного газу стисненого природного для заправки автомобілів, що використовуються ним при здійсненні господарської діяльності по розвезенню його товару покупцям; коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, яке пов`язане з частковим поверненням продукції контрагентам.

Щодо протиправного зняття 1078403,97 грн з витрат на оплату за отриману продукцію від своїх контрагентів-постачальників позивач вказував, що під час перевірки відповідачу надавались наступні документи: реєстр прихідних накладних на суму 15461988,60 грн; реєстр платіжних доручень на суму 14512644,49 грн; прихідні накладні на суму 15461988,60 грн та платіжні доручення на суму 14512644,49 грн; договори поставки продукції. Однак, вказані документи відповідачем безпідставно та необґрунтовано не враховано. Разом із цим зазначав, що відповідачем не конкретизовано по яким саме контрагентам та які саме витрати податковий орган відмовляється враховувати.

Відносно не врахування витрат по оплаті маркетингових послуг, інформаційних послуг (послуг по просуванню товарів постачальника), послуг по просуванню товару, послуги перепродажної підготовки та мерчандайзингу, послуги з введення нових товарних позицій зазначав, що Податковим кодексом України не визначено, що до витрат підприємця можуть відноситись ті витрати, які спричинили лише позитивний результат. Норми Податкового кодексу України не ставлять визнання витрат у податковому обліку платника і залежність від факту та часу досягнення платником кінцевого результату у вигляді одержаного доходу. Вказував, що надані контрагентами послуги за спірними господарськими операціями фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту та стимулювання споживчого попиту виключно тієї продукції яка реалізовується саме ним шляхом проведення її передпродажної підготовки, послуг по просуванню товару та інших послуг, спрямованих на її популяризацію серед кінцевих споживачів. На думку позивача, забезпечення ефективного збуту та стимулювання споживчого попиту є отриманням позитивного результату від отриманих послуг. Зазначав, що у договорах, актах приймання-передачі виконаних послуг (робіт), платіжних дорученнях в належній та достатній мірі конкретизовано та деталізовано, які саме послуги фактично було надано, яка вартість наданих послуг, яким чином вона визначається, а також де конкретно було надано послуги. Проте, відповідачем не було досліджено договори про надання послуг та акти приймання-передачі виконаних робіт.

Стосовно неврахування витрат та податковий кредит по господарській операції з оплати оренди нежитлового приміщення за адресою пров. Буковинська, 28 у м. Чернівці, вказував, що вказане приміщення не призначено для проживання, воно є нежитловим. У перевіряємий період це приміщення використовувалось виключно у його господарській діяльності як ремонтна база, зокрема, для збереження зворотної тари від молочної та м`ясної продукції. Зазначав, що в цих нежитлових приміщеннях здійснювався ремонт і збереження обладнання, в т.ч. холодильників, які використовувались при здійсненні саме його основного виду господарської діяльності, здійснювався поточний ремонт автотранспорту на якому розвозилась його продукція по торговим точкам. Крім того, в цих приміщеннях знаходились архівні документи, які мають відношення до його фінансово-господарської діяльності. Інколи там здійснювалось перевантаження продукції отриманої від постачальників на власні транспортні засоби. Жодною іншою господарською діяльністю в орендованому приміщенні не займався.

Щодо неврахування витрат по оплаті придбаного газу стисненого природного для заправки автомобілів, що використовуються ним при здійсненні господарської діяльності по розвезенню його товару покупцям зазначав, що придбаний у 2017-2018 роках стиснений природний був використаний для заправки його власних автомобілів під час транспортування продукції до торгівельних закладів. Посилався на те, що факт використання закупленого газу стисненого природного саме для заправки автомобілів під час транспортування продукції до торгівельних закладів підтверджується договорами на поставку газу для автомобілів, видаткові накладні, платіжні доручення, дорожні листи із зазначенням марки автомобіля, державного реєстраційного номера, прізвище водія та кількості виданого газу на кожен автомобіль, які також не були враховані відповідачем.

Відносно відмови перевіряючими враховувати коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, яке пов`язане з частковим поверненням продукції контрагентам вказував, що періодично у зв`язку із неможливістю своєчасної реалізації отриманої продукції здійснював часткове повернення продукції, після чого здійснювалося коригування податкових зобов`язань з ПДВ. Після отримання відвантаженої продукції здійснював відвантаження даної продукції певними частинами іншим своїм контрагентам, які погоджувалися її придбавати із врахуванням невеликого залишкового терміну придатності цієї продукції «молочна та м`ясна продукція».

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

В ході підготовки даної справи до розгляду по суті судом: з`ясовано зміст заявлених вимог та позицію відповідача; отримано від сторін заяви по суті справи; вирішено низку заявлених сторонами клопотань, зокрема замінено відповідача ГУ ДФС у Чернівецькій області на ГУ ДПС у Чернівецькій області; вчинено інші дії, передбачені частиною другою статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Головне управління ДПС у Чернівецькій області щодо задоволення заявлених позовних вимог заперечувало. У поданому до суду відзиві на позовну заяву вказано, що прийняті податкові повідомлення-рішення є законними, і обґрунтованими, прийнятими контролюючим органом в межах наданих повноважень і дотримуючись покладених законом обов`язків та є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не підлягають скасуванню. Відповідач зазначав, що позивачем неправомірно включено до складу витрат: витрати на оплату за отриману продукцію від своїх контрагентів-постачальників; витрати по оплаті маркетингових послуг, інформаційних послуг (послуг по просуванню товарів постачальника), послуг по просуванню товару, послуги перепродажної підготовки та мерчандайзингу, послуги з введення нових товарних позицій; витрати по оплаті оренди нежитлового приміщення за адресою: пров. Буковинський, 28 у м. Чернівці; витрати по оплаті придбаного газу стисненого природного для заправки автомобілів, що використовуються ним при здійсненні господарської діяльності по розвезенню його товару покупцям; коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, яке пов`язане з частковим поверненням продукції контрагентам.

Стосовно завищення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані позивачем вказував, що останнім не надані пояснення щодо: методології визначення націнки на реалізований товар; суми документально-підтверджених витрат, що були задекларовані в податкових деклараціях; впливу на задекларовані в деклараціях про майновий стан та доходи показників доходів та витрат нереалізованих залишків, повернутих від покупців, повернутих постачальникам товарів; наявної заборгованості по розрахунках з контрагентами. Зазначав, що при визначенні чистого оподаткованого доходу враховуються лише витрати, які безпосередньо пов`язані з отриманням доходів, тобто витрати на придбання продукції, що була реалізована. Вказував, що вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік - за даними платника -7761204 грн., за даними перевірки-7240098 грн. розбіжність - 521106 грн.; за 2018 рік - за даними платника -6719624,3 грн., за даними перевірки – 6162326 грн., розбіжність - 557298 грн. Зазначав, що позивачем завищено вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції на 1078403,97 грн. (2017 рік-521106, грн., 2018 рік- 557298 грн.).

Щодо витрат на оплату маркетингових послуг, інформаційних послуг (послугу просуванню товарів постачальника), послуг по просуванню товару, послуги передпродажної підготовки та мерчандайзингу, послуг з введення нових товарних позицій щодалі - маркетингові послуги) вказував, що позивачем неправомірно включено до складу витрат витрати за отримані маркетингові, інформаційні послуги (послуги по просуванню товарів постачальника), витрати за отримані послуги по просування товару та послуги передпродажної підготовки, мерчандайзингу, витрати за отримані послуги з введення нових товарних позицій, тощо в розмірі 289297,97 грн. (2017 рік -145642,24 грн., 2018 рік- 143655,73 грн. На думку відповідача, дані витрати не підлягають врахуванню при визначені чистого оподаткованого доходу. Вказував, що для підтвердження включення витрат на маркетингові послуги до складу валових витрат необхідні документи, які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв`язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку. Посилався на те, що надані позивачем акти прийому-передачі виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти виконання маркетингових послуг, оскільки з них неможливо встановити які роботи та в якому обсязі були виконані, яким чином такі витрати вплинули на позитивний фінансовий результат платника податків, надані для перевірки документи не несуть у собі необхідну інформацію щодо конкретної кількості проведених робіт, вартості таких робіт, тобто документи оформлені формально та відповідно надані послуги не пов`язані із впровадженням господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 та отриманням ним доходу.

Відносно витрат на оплату оренди нежитлового приміщення за адресою провулок Буковинський АДРЕСА_1 28 ум. Чернівці зазначав, що під час перевірки, не встановлено зв`язку здійсненних виплат позивачем на придбання послуг оренди цього приміщення з його господарською діяльністю. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано жодного документу, яким підтверджено використання даного об`єкту у господарській діяльності, а саме: договору оренди приміщення, господарських угод з контрагентами, прибуткових/видаткових накладних із зазначенням адреси вказаного приміщення, відсутні окремі рахунки на використання енергоносіїв в даному приміщенні.

Стосовно витрат по оплаті придбаного газу стисненого природного для заправки автомобілів вказував, що до складу витрат, що враховуються з метою обчислення розміру чистого оподаткованого доходу відносяться лише ті витрати, які вчинені в межах своєї господарської діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами. Однак, позивачем до перевірки не надано документи, якими підтверджено використання газу стисненого природного у господарській діяльності, зокрема актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо.

Щодо коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, яке пов`язане з частковим поверненням продукції контрагентам зазначав, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно (без відповідних документів) проведено корегування податкових зобов`язань, а саме їх зменшення на суму 144064 грн. Вказував, що позивачем для перевірки не надано, а перевіркою не встановлено документів, відповідно до яких здійснювалися коригування сум поставленихпокупцям товарів, та відповідно проводились коригування, щодо зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме документів, відповідно до яких проведено оприбуткування повернутих покупцями товарів на склад ФОП ОСОБА_1 , актів списання зіпсованих товарів, товарно-транспортних накладних на перевезення товарів, платіжних документів щодо повернення коштів за товар покупцям тощо. Крім того, відповідач посилався на те, що позивачем проводилися коригування податкових зобов`язань з ПДВ неплатнику податку - пов`язаній особі (своїй дружині - ОСОБА_2 ), без наданням їй повної грошової компенсації вартості повернутого товару. Вказував, що позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на 623520 грн та завищено від`ємне значення ПДВ, що переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2017 року на17442 грн., травень - 5580 грн.,| липень - 1135 грн., листопад - 2179 грн.

Не погоджуючись із відомостями, зазначеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем було подано первинні документи, що повністю підтверджують задекларовані витрати на суму 14480828,00 грн, що пов`язані безпосередньо з провадженням господарської діяльності. Позивач наголошував на тому, що відповідачем не наведено жодного пункту та статті Податкового кодексу України чи Порядку №481, який прямо б зобов`язував його в обов`язковому порядку здійснювати облік залишків товару та який би визначав, право податкового органу на власний розсуд на будь-яку суму зменшити розмір задекларованих витрат в разі не ведення обліку залишків товару. Вказував, що відповідачем не конкретизовано, які саме витрати на придбання продукції із задекларованих ним не враховується, по якому саме контрагенту та договору, по якій саме прихідній накладній та платіжному дорученню, правова підстава такого не врахування і якими доказами ця підстава підтверджується.

У поданих до суду запереченнях відповідач, як і у відзиві, посилався на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження здійснення спірних витрат, пов`язаних безпосередньо із його господарською діяльністю в перевіряємий період.

В додаткових поясненнях позивач вказував, що ним правомірно було віднесено до складу витрат витрати по оплаті оренди вказаного вище нежитлового приміщення, яке ним використовувалося до березня 2018 року у своїй господарській діяльності як ремонтну базу, місце перевантаження продукції, місце для збереження зворотної тари від молочної та м`ясної продукції, місце для збереження необхідного обладнання, в тому числі холодильників, які використовуються ним при здійснені саме його основного виду господарської діяльності. Вважає безпідставним твердження відповідача, що при складанні акту (довідки) обстеження від 17 травня 2019 року він не заявляв про наявність складського приміщення за адресою АДРЕСА_2 , оскільки на момент складання вказаного акту (довідки) у нього уже не було в користуванні приміщення, тому про нього і не заявлялося при складанні акту (довідки) обстеження. Щодо обґрунтування заперечення відповідача в частині зняття більше 1 млн. грн. з його витрат по оплаті придбаної ним продукції у 2017-2018 роках, вказував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено здійснення перерахунку витрат методом самовільного розрахунку націнки. Щодо витрат на оплату маркетингових послуг, інформаційних послуг (послуг по просуванню товарів постачальника), послуг передпродажної підготовки та мерчандайзингу, послуг з введення нових товарних позицій, зазначав, що відповідач безпідставно стверджує, що нібито в наданих ним первинних документах не достатньо розкрито зміст господарської операції, та не обумовлено ціни таких послуг. Вказував, що все це не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи договорами щодо вказаних вище послуг, актами виконаних робіт, довідками та іншими документами, в яких належним чином та в достатній мірі конкретизовано та деталізовано, які саме послуги фактично було надано, яка вартість наданих послуг, яким чином вона визначається, а також де конкретно було надано вказані послуги.

16 грудня 2019 року представниками сторін подано до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

За таких обставин та враховуючи положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято рішення про подальший розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі її обставини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 р. ІІ Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до плану графіка проведення планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №276 від 11 квітня 2019 року та направлень виданих ГУ ДФС у Чернівецькій області 15 лютого 2019 року №1022 від 25 квітня 2019 року та №1027 від 02 травня 2019 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області проведено документальну планову перевірку платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

Вказана перевірка проводилась з 11 квітня 2019 року по 20 травня 2019 року. На підставі наказу від 11 травня 2019 року №327 строк проведення вказаної перевірки продовжувався на п`ять робочих днів з 14 травня 2019 року по 20 травня 2019 року.

За результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної планової перевірки платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року» №106/24-13-13-04-18/2339204096 від 27 травня 2019 року, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- пункту 177.2 підпункту 177.4.1, підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України встановлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік та 2018 рік в сумі 323909,32 грн;

- підпункту 1.2, 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 26992,44 грн;

- статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 192.1, пункту 192.2 статті 192, абзацу г) пункту 198.5 статі 198, пункту 200.1, в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України – заниження сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету у сумі 623520,00 грн (за 2017 рік – 350615, 00 грн за 2018 рік – 272905,00 грн), у тому числі : за січень 2017 року на 16730 грн., за лютий 2017 року на 51910,00 грн., за березень 2017 року на 44469 грн, за квітень 2017 року на 19557 грн., за червень 2017 року на 8809 грн., за липень 2017 року на 8663,00 грн., за серпень 2017 року на 11848 грн., за вересень 2017 року на 5608 грн, жовтень 2017 року на 4507 грн., за листопад 2017 року на 2788 грн., за грудень 2017 року на 175726 грн., за січень 2018 року на 16250 грн., за лютий 2018 року на 3751 грн., за березень 2018 року на 4564 грн., за квітень 2018 року на 5830 грн., за травень 2018 року на 7440 грн., за червень 2018 року на 6615 грн., за липень 2018 року на 7029 грн., за серпень 2018 року на 8333 грн., за вересень 2018 року на 7090 грн., за жовтень 2018 року на 9505 грн., за листопад 2018 року на 4011 грн., за грудень 2018 року на 192487 грн) та завищено від`ємне значення ПДВ, що переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 26336,00 грн, у тому числі за січень 2017 року на17442 грн., за травень 2017 року на 5580 грн., за липень на 1135 грн., за листопад на 2179 грн;

- пункту 44.6, пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України не надання посадовими особами контролюючого органу, які проводять перевірку, документів, що підтверджують показники, відображені такими платником податків у податковій звітності;

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пункту 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України ОСОБА_1 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП;

- пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, підпункту 2, підпункту 8, підпункту 9 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність та в частині невірного відображення отриманого від здійснення господарської із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, суми фактично понесених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7 та суми чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8), що призвело до занесення в податкові декларації перекручених даних.

На підставі Акту №106/24-13-13-04-18/2339204096 від 27 травня 2019 року відповідачем 19 червня 2019 року винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007091304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 485863,97 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 323909,32 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 161954,65 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007101304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 40488,66 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням – 26992,44 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 13496,22 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0007111304, згідно якого сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) становить 170 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0007231304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 779400,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням – 623520,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 155880,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0007241304, згідно якого сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) становить 510,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0007291304 про зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 26336,00 грн.

Листом від 19 червня 2019 року №К4606/ФОП/24-13-13-04 Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області повідомило позивача про направляння на його адресу податкових повідомлень-рішень та розрахунок податкових зобов`язань та штрафних санкцій.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано до ДФС України скаргу, в якій він просив скасувати такі рішення.

Рішенням ДФС України від 29 липня 2019 року №35928/6/99-99-11-05-01-25 продовжено строк розгляду скарги, у зв`язку із отриманням додаткових документів від Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

Рішенням ДФС України від 06 серпня 2019 року №37759/6/99-99-11-05-01-25 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі -ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено статтею 177 ПК України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (пункт 177.2 статті 177 ПК України).

Згідно пункту 177.3 статті 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 177.3.1 пункту 177.3 статті 177 ПК України не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно підпункту 177.4.1. пункту 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Згідно підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Відповідно до пункту 192.2 статті 192 ПК України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов`язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов`язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Зменшення суми податкових зобов`язань платника податку - постачальника - оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Абзацом в) пункту 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Крім цього, положеннями статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" перебачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування належним податком.

Водночас маркетингові послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Документами, що підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг можуть бути акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджує фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", звіти про надані послуги тощо. Для врахування витрат на маркетингові послуги при обчисленні об`єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, які б засвідчували факт здійснення господарської операції. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як вбачається з обставин справи, в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування та отримував дохід від здійснення оптової торгівлі молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями, жирами, м`ясом, м`ясними продуктами та іншими продуктами харчування (у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками).

Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік - за даними платника - 7761204 грн, а за даними проведеної відповідачем перевірки - 7240098 грн, розбіжність - 521106 грн.; за 2018 рік - за даними позивача - 6719624,3 грн, а за даними перевірки – 6162326 грн, розбіжність - 557298 грн.

Відтак, на думку відповідача, позивачем завищено вартість придбаних товарно - матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції на 1078403,97 грн (2017 рік-521106, грн, 2018 рік- 557298 грн).

Однак, позивач не погоджується з таким висновком контролюючого органу та вказує про надання ним під час перевірки усіх первинних документів, що підтверджують понесені ним витрати, а також про те, що відповідачем у Акті перевірки №106/24-13-13-04-18/2339204096 від 27 травня 2019 року не конкретизовано по яким саме контрагентам та які саме витрати податковий орган відмовляється враховувати.

В адміністративному судочинстві обов`язок доказувати правомірність своїх дій чи рішень покладено на суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України), тобто у даному випадку на Головне управління ДПС у Чернівецькій області.

Проте, надані відповідачем заяви по суті справи не містять обґрунтованих доводів та спростувань відносно указаних позивачем тверджень.

Разом з цим позивачем на підтвердження своїх доводів про понесення ним витрат, відображених у його податкових деклараціях, надано суду низку документів: реєстр прихідних накладних на суму 15461988,6 грн, реєстр платіжних доручень на суму 14512644,49 грн, прихідні накладні на суму 15461988,6 та платіжні доручення на суму 14512644,49 грн, договори поставки та ін.

Так, згідно наданих позивачем первинних документів, судом встановлено, що 07 травня 2015 року між приватним підприємством «Дживальдіс» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки №90-ДП, згідно пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця молочну продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару. Ціна, асортимент. Кількість Товару визначається рахунком-фактурою та накладною, що виписується на кожну партію та звіряється з підписами Сторін.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: податкові накладні від 08 липня 2018 року №18840, від 10 липня 2018 року №19167, від 12 липня 2018 року №19388, від 15 липня 2018 року №19499, від 17 липня 2018 року №19854, від 19 липня 2018 року №20094, від 22 липня 2018 року №20157, від 24 липня 2018 року №20429, від 29 липня 2018 року №20812, від 31 липня 2018 року №21178, від 02 серпня 2018 року№21401, від 05 02 серпня 2018 року №21473, від 07 серпня 2018 року №21876, від 09 серпня 2018 року №22108, від 21 серпня 2018 року №23210, від 23 серпня 2018 року №23398, від 26 серпня 2018 року №23557, від 28 серпня 2018 року №23774, від 30 серпня 2018 року №24126, від 02 вересня 2018 року №24183, від 04 вересня 2018 року №24626, від 06 вересня 2018 року №24807, 09 вересня 2018 року №24911, від 11 вересня 2018 року №25266, від 13 вересня 2018 року №25488, від 16 вересня 2018 року №25583, від 18 вересня 2018 року №25915, від 20 вересня 2018 року №26190, від 23 вересня 2018 року №26270, від 25 вересня 2018 року №26740, від 27 вересня 2018 року №27020, 30 вересня 2018 року №27044, від 02 жовтня 2018 року №27465, від 04 жовтня 2018 року №27743, від 07 жовтня 2018 року №27745, від 14 жовтня 2018 року №28654, від 18 жовтня 2018 року №29068, від 21 жовтня 2018 року №29186, від 23 жовтня 2018 року №29493, від 25 жовтня 2018 року №29693, від 28 жовтня 2018 року №29866, від 30 жовтня 2018 року №30316, від 01 листопада 2018 року №30512, від 04 листопада 2018 року №30608, від 08 листопада 2018 року №31195, від 11 листопада 2018 року №31277, від 13 листопада 2018 року №31628, від 15 листопада 2018 року №31974, від 18 листопада 2018 року №32012, від 20 листопада 2018 року №32407, від 22 листопада 2018 року №32692, від 25 листопада 2018 року №32757, від 27 листопада 2018 року №33059, від 30 листопада 2018 року №33370, від 02 грудня 2018 року №33445, від 06 грудня 2018 року №34180, від 20 грудня 2018 року №35654, від 22 грудня 2018 року №35846, від 27 грудня 2018 року №36289, від 20 травня 2018 року №8072, від 05 травня 2018 року №8395, від 27 травня 2018 року №8716, від 24 квітня 2018 року №11564, від 29 квітня 2018 року №11918, від 20 березня 2018 року №14147, від 22 березня 2018 року №14474, від 24 березня 2018 року №14686, від 29 березня 2018 року №15063, від 03 червня 2018 року №15410, від 05 червня 2018 року №15827, від 17 червня 2018 року №16951, від 19 червня 2018 року №17245, від 21 червня 2018 року №17385, від 24 червня 2018 року №17591, від 28 червня 2018 року №18019, від 05 червня 2018 року №18709; видаткові накладні: від 25 грудня 2016 року №23818, від 27 грудня 2016 року №24006, від 21 лютого 2017 року №4336, від 26 лютого 2017 року №4757, від 28 лютого 2017 року №5058, від 16 травня 2017 року №12482, від 21 травня 2017 року №12867, від 23 травня 2017 року №13186, від 27 червня 2017 року №16602, від 19 вересня 2017 року №25098, від 24 вересня 2017 року №25488, від 26 вересня 2017 року №26050, від 27 лютого 2018 року №5849; платіжні доручення: від 20 січня 2017 року №21, від 31 січня 2017 року №47, від 10 березня 2017 року №123, від 21 березня 2017 року №146, від 24 березня 2017 року №161, від 27 березня 2017 року №162, від 06 червня 2017 року №260, від 12 червня 2017 року №274, від 13 липня 2017 року №2, від 20 жовтня 2017 року №141, від 25 жовтня 2017 року №147, від 19 січня 2018 року №274, від 26 січня 2018 року №285, від 30 травня 2018 року №459.

31 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Дім» (Продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Дистрибютор) укладено дистриб`юторський договір №20/Д/2017 року, згідно пункту 2.1 даного Договору Продавець поставляє Товар Дистриб`ютору, а Дистриб`ютор приймає на себе зобов`язання приймати Товар, здійснювати його своєчасну оплату, а також забезпечити його подальшу реалізацію (продаж) на відповідній Території.

26 січня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Тк Ардіс» (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №ТА-0000862, згідно пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю товар, а Покупець зобов`язується приймати й оплачувати товар.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: -платіжні доручення: від 25 травня 2017 року №249, від 16 червня 2017 року №280, від 29 серпня 2017 року №67, від 15 вересня 2017 року №86, від 20 жовтня 2017 року №138, від 02 березня 2018 року №336, від 12 березня 2018 року №349, від 22 березня 2018 року №356;товарно-транспортні накладні: від 28 травня 2017 року №ТА-0005583, від 27 серпня 2017 року №ТА-0008901, від 10 вересня 2017 року №ТА-0009435, від 15 жовтня 2017 року №ТА-0010903, від 25 лютого 2018 року №ТА-0016730, від 04 березня 2018 року №№ТА-0017097, від 18 березня 2018 року №ТА-0017781.

02 грудня 2013 грудня між філією Публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей» (Продавець) та приватними підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №580 купівлі-продажу продукції із додатковими зобов`язаннями дистрибуції. Пунктом 1.1 Договору визначено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця в обумовлені цим Договором терміни, продукцію, а саме: продукти дитячого харчування власного виробництва, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

01 березня 2014 року між філією Публічного акціонерного товариства «Яготинський маслозавод» (Продавець) та приватними підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №372 купівлі-продажу продукції із додатковими зобов`язаннями дистрибуції, згідно пункту 1.1 цього Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, в обумовлені цим Договором терміни продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: -видаткові накладні від 11 грудня 2016 року №ЯМ300040190, від 13 грудня 2016 року №ЯМ300040466, від 15 грудня 2016 року №ЯМ300040797, від 18 грудня 2016 року №ЯМ300041090, від 20 грудня 2016 року №ЯМ300041402, від 22 грудня 2016 року №ЯМ300041672, від 25 грудня 2016 року №ЯМ300041951, від 27 грудня 2016 року №ЯМ300042186, від 02 січня 2017 року №ЯМ300000055, від 04 січня 2017 року №ЯМ300000293, від 08 січня 2017 року №ЯМ300000672, від 10 січня 2017 року №ЯМ300000945, від 12 січня 2017 року №ЯМ300001149, від 15 січня 2017 року №ЯМ300001473, від 17 січня 2017 року №ЯМ300001719, від 19 січня 2017 року №ЯМ300002031, від 22 січня 2017 року №ЯМ300002309, від 24 січня 2017 року №ЯМ300002621, від 26 січня 2017 року №ЯМ300002863, від 29 січня 2017 року №ЯМ300003184, від 31 січня 2017 року №ЯМ300003421, від 02 лютого 2017 року №ЯМ300003680, від 05 лютого 2017 року №ЯМ300004018, від 07 лютого 2017 року №ЯМ300004294, від 09 лютого 2017 року №ЯМ300004574, від 12 лютого 2017 року №ЯМ300004891, від 14 лютого 2017 року №ЯМ300005190, від 16 лютого 2017 року №ЯМ300005426, від 19 лютого 2017 року №ЯМ300005761, від 21 лютого 2017 року №ЯМ300006013, від 23 лютого 2017 року №ЯМ300006289, від 26 лютого 2017 року №ЯМ300006627, від 28 лютого 2017 року №ЯМ300006887, від 02 березня 2017 року №ЯМ300007110, від 05 березня 2017 року №ЯМ300007446, від 07 березня 2017 року №ЯМ300007692, від 09 березня 2017 року №ЯМ300007944, від 11 грудня 2016 року №4814, від 13 грудня 2016 року №4852, від 15 грудня 2016 року №4888, від 18 грудня 2016 року №4921, від 20 грудня 2016 року №4955, від 22 грудня 2016 року №4992, від 25 грудня 2016 року №5029, від 27 грудня 2016 року №5067, від 02 січня 2017 року №12, від 04 січня 2017 року №43, від 08 січня 2017 року №86, від 10 січня 2017 року №114, від 12 січня 2017 року №153, від 15 січня 2017 року №183, від 17 січня 2017 року №221, від 19 січня 2017 року №254, від 22 січня 2017 року №283, від 24 січня 2017 року №326, від 26 січня 2017 року №353, від 29 січня 2017 року №387, від 31 січня 20417 року №420, від 02 лютого 2017 року №449, від 05 лютого 2017 року № 488, від 07 лютого 2017 року №522, від 09 лютого 2017 року №554, від 12 лютого 2017 року №587, від 14 лютого 2017 року №620, від 16 лютого 2017 року №659, від 19 лютого 2017 року №691, від 21 лютого 2017 року №727, від 23 лютого 2017 року №765, від 26 лютого 2017 року №797, від 28 лютого 2017 року №832, від 02 березня 2017 року №866, від 05 березня 2017 року №897, від 07 березня 2017 року №927, від 09 березня 2017 року №963, від 04 січня 2017 року №2, 12 січня 2017 року №7, від 12 січня 2017 року №10, від 20 січня 2017 року №13, від 26 січня 2017 року №33, від 31 січня 2017 року №38, від 03 лютого 2017 року №48, від 06 лютого 2017 року №50, від 08 лютого 2017 року №60, від 13 лютого 2017 року №66, від 13 лютого 2017 року №68, від 15 лютого 2017 року №71, від 20 лютого 2017 року №78, від 22 лютого 2017 року №80, від 27 лютого 2017 року №94, від 28 лютого 2017 року №98, від 03 березня 2017 року №107, від 06 березня 2017 року №118, від 09 березня 2017 року №121, від 10 березня 2017 року №125, від 13 березня 2017 року №129, від 15 березня 2017 року №133, від 20 березня 2017 року №144, від 22 березня 2017 року №147, від 23 березня 2017 року №156, від 27 березня 2017 року №163, від 31 березня 2017 року №173, від 03 квітня 2017 року №179, від 04 квітня 2017 року №3, від 12 січня 2017 року №8, від 12 січня 2017 року №11, від 20 січня 2017 року №14, від 27 січня 2017 року №35, від 31 січня 2017 року №39, від 03 лютого 2017 року №49, від 06 лютого 2017 року №51, від 08 лютого 2017 року №61, від 13 лютого 2017 року №67, від 15 лютого 2017 року №72, від 22 лютого 2017 року №81, від 27 лютого 2017 року №95, від 28 лютого 2017 року №97, від 03 березня 2017 року №108, від 06 березня 2017 року №119, від 09 березня 2017 року №122, від 10 березня 2017 року №124, від 13 березня 2017 року №130, від 15 березня 2017 року №134, від 20 березня 2017 року №145, від 22 березня 2017 року №148, від 23 березня 2017 року №157, від 27 березня 2017 року №164, від 31 березня 2017 року №174, від 03 квітня 2017 року №180.

03 січня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Андрушівський маслосирзавод» (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Дистрибютор) укладено дистриб`юторський договір №38/2017, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується прийняти та передати у власність Дистриб`ютора продукцію виробництва ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», а Дистриб`ютор зобов`язується вчасно замовити Товар по кількості й асортименту, прийняти, оплатити його вартість на умовах визначених цим Договором.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: видаткові накладні, платіжні доручення: від 20 квітня 2018 року №401, від 23 квітня 2018 року №405, від 30 травня 2018 року №461, від 08 червня 2018 року №468, від 12 червня 2018 року №478, від 25 червня 2018 року №494, від 18 липня 2018 року №529, від 24 липня 2018 року №534, від 31 липня 2018 року №552, від 01 серпня 2018 року №553.

01 листопада 2017 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд Імпекс» укладено договір поставки №01/11/2017. Згідно пункту 2.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) Товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: видаткові накладні: від 04 грудня 2017 року №198, від 19 березня 2018 року №74, від 26 березня 2018 року №82, від 26 березня 2018 року №83, від 02 квітня 2018 року №92, від 03 грудня 2018 року №319, від 10 грудня 2018 року №337, від 17 грудня 2018 року №348, від 26 листопада 2018 року №318, від 26 грудня 2018 року №357; платіжні доручення: від 26 грудня 2017 року №247, від 18 квітня 2018 року №395, від 24 квітня 2018 року №406, від 04 травня 2018 року №425, від 07 травня 2018 року №424, від 18 грудня 2018 року №713, від 26 грудня 2018 року №720.

21 листопада 2016 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю м`ясокомбінат «Ювілейний» (Постачальник) укладено договір поставки №Д-593-16/10. Згідно пункту 1.1 цього Договору Постачальник зобов`язується на умовах визначених цим Договором передати у власність Покупця ковбасні та м`ясні вироби в асортименті, а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: видаткові накладні: від 30 листопада 2016 року №623441, від 02 січня 2017 року №628687, від 09 січня 2017 року №629523, від 16 січня 2017 року №630513, від 25 січня 2017 року №632305, від 06 березня 2017 року №639037, від 10 липня 2017 року №660413, від 14 серпня 2017 року №666654, від 21 серпня 2017 року №667929; платіжні доручення: від 14 лютого 2017 року №69, від 15 лютого 2017 року №70, від 11 жовтня 2017 року №121, від 13 жовтня 2017 року №123, від 17 жовтня 2017 року №125, від 27 березня 2018 року №367, від 23 травня 2018 року №445.

31 березня 2015 року між приватним акціонерним товариством «Галичина» (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Дистриб`ютор) укладено дистриб`юторський договір №05/03/15, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується постачати Дистриб`ютору у власність Продукцію (Товари), а Дистриб`ютор зобов`язується приймати поставлені (Товари), здійснювати подальший їх продаж на умовах, передбачених цим Договором та додатками до нього, які є невід`ємною частиною даного Договору.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: податкові накладні від 31 грудня 2018 року №3529 від 30 листопада 2018 року №3535; від 31 серпня 2018 року №3992 ; від 30 квітня 2018 року №3092 від 28 лютого 2018 року №2995, від 31 жовтня 2017 року №3029; від 31 липня 2017 року №3201; від 31 травня 2017 року №2846;-видаткові накладні №МКГ00167132 від 26 грудня 2016 року, №МКГ00168612 від 29 грудня 2016 року, №МКГ0016225 від 23 січня 2017 року, №МКГ00057909 від 23 березня 2017 року, №МКГ00063574 від 29 березня 2017 року, №МКГ00065625 від 31 березня 2017 року, №МКГ00076122 від 11 квітня 2017 року, №МКГ00081874 від 22 квітня 2017 року, №МКГ00083987 від 24 квітня 2017 року, №МКГ000106352 від 19 травня 2017 року, №МКГ000110700 від 25 травня 2017 року, №МКГ000112839 від 26 травня 2017 року, №МКГ000114920 від 29 травня 2017 року, №МКГ000117033 від 01 червня 2017 року, №МКГ00127270 від 02 червня 2017 року, №МКГ00135833 від 21 червня 2017 року, №МКГ00138134 від 23 червня 2017 року, №МКГ00140052 від 26 червня 2017 року, №МКГ00160866 від 21 липня 2017 року, №МКГ00162825 від 24 липня 2017 року, №МКГ00164838 від 26 липня 2017 року, №МКГ00166856 від 28 липня 2017 року, №МКГ00168795 від 31 липня 2017 року, №МКГ00189237 від 23 серпня 2017 року, №МКГ00191089 від 25 серпня 2017 року, №МКГ00192975 від 28 серпня 2017 року, №МКГ00195252 від 30 серпня 2017 року, №МКГ00216625 від 19 вересня 2017 року, №МКГ00223359 від 24 вересня 2017 року, №МКГ00227253 від 26 вересня 2017 року, №МКГ00229776 від 28 вересня 2017 року, №МКГ00250664 від 12 жовтня 2017 року, №МКГ00257063 від 17 жовтня 2017 року, №МКГ00260552 від 19 жовтня 2017 року, №МКГ00270767 від 26 жовтня 2017 року, №МКГ00278007 від 29 жовтня 2017 року, №МКГ00277264 від 31 жовтня 2017 року, №МКГ00300902 від 16 листопада 2017 року, №МКГ00307238 від 21 листопада 2017 року, №МКГ00310685 від 23 листопада 2017 року, №МКГ00317108 від 28 листопада 2017 року, №МКГ00320024 від 30 листопада 2017 року, №МКГ00342459 від 17 грудня 2017 року, №МКГ00357110 від 19 грудня 2017 року, №МКГ00349197 від 21 грудня 2017 року, №МКГ00351979 від 24 грудня 2017 року, №МКГ00355274 від 26 грудня 2017 року, №МКГ00028428 від 23 січня 2018 року, №МКГ00031658 від 25 січня 2018 року, №МКГ00034757 від 28 січня 2018 року, №МКГ00038024 від 30 січня 2018 року, №МКГ00068297 від 20 лютого 2018 року, №МКГ00071488 від 22 лютого 2018 року, №МКГ00074672 від 25 лютого 2018 року, №МКГ00078122 від 27 лютого 2018 року, №МКГ00112745 від 25 березня 2018 року, №МКГ00116426 від 27 березня 2018 року, №МКГ00119623 від 29 березня 2018 року, №МКГ00155583 від 24 квітня 2018 року, №МКГ00159043 від 26 квітня 2018 року, №МКГ00162461 від 29 квітня 2018 року, №МКГ00201115 від 24 травня 2018 року, №МКГ00204170 від 27 травня 2018 року, №МКГ00207587 від 29 травня 2018 року, №МКГ00210924 від 31 травня 2018 року, №МКГ00243082 від 21 червня 2018 року, №МКГ00246167 від 24 червня 2018 року, №МКГ00250035 від 26 червня 2018 року, №МКГ00253337 від 28 червня 2018 року, №МКГ00292361 від 24 липня 2018 року, №МКГ00295776 від 26 липня 2018 року, №МКГ00299128 від 29 липня 2018 року, №МКГ00302993 від 31 липня 2018 року, №МКГ00340779 від 23 серпня 2018 року, №МКГ00343764 від 26 серпня 2018 року, №МКГ00347803 від 28 серпня 2018 року, №МКГ00351515 від 30 серпня 2018 року, №МКГ00388783 від 23 вересня 2018 року, №МКГ00392618 від 25 вересня 2018 року, №МКГ00395910 від 27 вересня 2018 року, №МКГ00399047 від 30 вересня 2018 року, №МКГ00443004 від 28 жовтня 2018 року, №МКГ00446892 від 30 жовтня 2018 року, №МКГ00454906 від 01 листопада 2018 року, №МКГ00454479 від 04 листопада 2018 року, №МКГ00458137 від 06 листопада 2018 року, №МКГ00462628 від 08 листопада 2018 року, №МКГ00478895 від 19 листопада 2018 року, №МКГ00496912 від 29 листопада 2018 року, №МКГ00445708 від 29 листопада 2018 року, №МКГ00513906 від 02 грудня 2018 року, №МКГ00504206 від 04 грудня 2018 року, №МКГ00526977 від 18 грудня 2018 року, №МКГ00530647 від 20 грудня 2018 року, №МКГ00534359 від 23 грудня 2018 року, №МКГ00537918 від 25 грудня 2018 року; - платіжні доручення: від 04 січня 2017 року №1, від 04 січня 2017 року №4, від 31 березня 2017 року №176, від 03 квітня 2017 року №179, від 05 квітня 2017 року №181, від 11 квітня 2017 року №201, від 14 квітня 2017 року №204, від 28 квітня 2017 року №224, від 04 травня 2017 року №225, від 05 травня 2017 року №233, від 10 травня 2017 року №234, від 26 травня 2017 року, від 06 червня 2017 року №259, від 07 червня 2017 року №261, від 13 червня 2017 року №275, від 14 червня 2017 року №277, від 16 червня 2017 року №279, від 23 червня 2017 року №297, від 27 червня 2017 року №298, від 03 липня 2017 року №301, від 04 липня 2017 року №302, від 06 липня 2017 року №303, від 12 липня 2017 року №1, від 28 липня 2017 року №33, від 31 липня 2017 року №34, від 07 серпня 2017 року №38, від 09 серпня 2017 року №48, від 14 серпня 2017 року №49, від 16 серпня 2017 року №50, від 17 серпня 2017 року №51, від 30 серпня 2017 року №68, від 01 вересня 2017 року №70, від 04 вересня 2017 року №71, від 06 вересня 2017 року №73, від 08 вересня 2017 року №74, від 11 вересня 2017 року №82, від 27 вересня 2017 року №97, від 29 вересня 2017 року №105, від 02 жовтня 2017 року №107, від 04 жовтня 2017 року №108, від 06 жовтня 2017 року, від 09 жовтня 2017 року №117, від 17 жовтня 2017 року №127, від 18 жовтня 2017 року №128, від 23 жовтня 2017 року №145, від 24 жовтня 2017 року №146, від 31 жовтня 2017 року №153, від 01 листопада 2017 року №154, від 05 листопада 2017 року №168, від 08 листопада 2017 року №169, від 10 листопада 2017 року №171, від 14 листопада 2017 року №173, від 17 листопада 2017 року №177, від 20 листопада 2017 року №178, від 27 листопада 2017 року №193, від 30 листопада 2017 року №195, від 04 грудня 2017 року №200, від 05 грудня 2017 року №203, від 08 грудня 2017 року №213, від 12 грудня 2017 року №218, від 13 грудня 2017 року №220, від 15 грудня 2017 року №224, від 18 грудня 2017 року №225, від 21 грудня 2017 року №243, від 28 грудня 2017 року №248, від 03 січня 2018 року №251, від 04 січня 2018 року №253, від 11 січня 2018 року №266, від 12 січня 2018 року №268, від 17 січня 2018 року №273, від 19 січня 2018 року, від 29 січня 2018 року №286, від 31 січня 2018 року №287, від 02 лютого 2018 року №288, від 05 лютого 2018 року №289, від 07 лютого 2018 року №291, від 12 лютого 2018 року №305, від 13 лютого 2018 року №309, від 14 лютого 2018 року №311, від 15 лютого 2018 року №314, від 19 лютого 2018 року №316, від 26 лютого 2018 року №332, від 28 лютого 2018 року №335, від 02 березня 2018 року №337, від 06 березня 2018 року №339, від 07 березня 2018 року №348, від 12 березня 2018 року №350, від 14 березня 2018 року №351, від 30 березня 2018 року №369, від 02 квітня 2018 року №376, від 06 квітня 2018 року №384, від 10 квітня 2018 року №388, від 11 квітня 2018 року №389, від 12 квітня 2018 року №391, від 13 квітня 2018 року №392, від 16 квітня 2018 року №393, від 02 травня 2018 року №421, від 08 травня 2018 року №432, від 11 травня 2018 року №435, від 15 травня 2018 року №438, від 31 травня 2018 року №462, від 01 червня 2018 року №463, від 04 червня 2018 року №465, від 08 червня 2018 року №466, від 12 червня 2018 року №477, від 15 червня 2018 року №481, від 18 червня 2018 року №483, від 03 липня 2018 року №511, від 04 липня 2018 року №512, від 09 липня 2018 року №521, від 10 липня 2018 року №522, від 11 липня 2018 року №524, від 12 липня 2018 року №525, від 16 липня 2018 року №528, від 31 липня 2018 року №551, від 03 серпня 2018 року №556, від 06 серпня 2018 року №557, від 08 серпня 2018 року №558, від 09 серпня 2018 року №559, від 10 серпня 2018 року №561, від 14 серпня 2018 року №569, від 15 серпня 2018 року №571, від 17 серпня 2018 року №573, від 30 серпня 2018 року №589, від 31 серпня 2018 року №590, від 03 вересня 2018 року №591, від 05 вересня 2018 року №593, від 06 вересня 2018 року №594, від 07 вересня 2018 року №598, від 12 вересня 2018 року №606, від 13 вересня 2018 року №607, від 17 вересня 2018 року №609, від 19 вересня 2018 року №613, від 27 вересня 2018 року №618, від 28 вересня 2018 року №623, від 09 жовтня 2018 року №631, від 09 жовтня 2018 року №634, від 10 жовтня 2018 року №636, від 11 жовтня 2018 року №637, від 29 жовтня 2018 року №645, від 31 жовтня 2018 року №651, від 08 листопада 2018 року №662, від 09 листопада 2018 року №664, від 13 листопада 2018 року №665, від 05 березня 2018 року №338, від 14 листопада 2018 року №667, від 15 листопада 2018 року №669, від 20 листопада 2018 року №674, від 26 листопада 2018 року №680, від 27 листопада 2018 року №684, від 30 листопада 2018 року №691, від 04 грудня 2018 року №694, від 05 грудня 2018 року №702, від 07 грудня 2018 року №703, від 10 грудня 2018 року №704, від 11 грудня 2018 року №705, від 12 грудня 2018 року №706, від 18 грудня 2018 року №711, від 19 грудня 2018 року №714, від 28 грудня 2018 року №728.

22 травня 2017 року між ТОВ «рибопромислова компанія» (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №РК-175, згідно пункту 1.1 даного Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити продукцію. Продукція передається у власність Покупця з метою використання її в комерційній діяльності або з іншою метою не пов`язаною з особистим, сімейним, хатнім або іншим подібним використанням.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: - податкові накладні від 25 травня 2017 року №306, від 06 липня 2017 року №385, від 26 липня 2017 року №441, від 01 вересня 2017 року №481; платіжні доручення від 09 серпня 2017 року №47, від 09 жовтня 2017 року №119, від 17 жовтня 2017 року №126, від 21 грудня 2017 року №245, від 28 грудня 2017 року №250, від 27 березня 2018 року №368, від 27 квітня 2018 року №420.

01 березня 2017 року між ТОВ «Торговий дім «Еталон» (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №6469 поставки продукції з додатковими зобов`язаннями дистрибюції. Згідно пункту 1.1 цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, в обумовлені цим Договором терміни, продукцію, а саме: молочні продукти – згідно Специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: -видаткові накладні: від 12 березня 2017 року №ТД000062688, від 14 березня 2017 року №ТД000064285, від 16 березня 2017 року №ТД000066357, від 19 березня 2017 року №ТД000069383, від 21 березня 2017 року №ТД000071054, від 23 березня 2017 року №№ТД000073078, від 26 березня 2017 року №ТД000076030, від 28 березня 2017 року №№ТД000077652, від 30 березня 2017 року №№ТД000079607, від 02 квітня 2017 року №№ТД000082725, від 04 квітня 2017 року №№ТД000084221, від 06 квітня 2017 року №№ТД000086252, від 09 квітня 2017 року №ТД000089287, від 11 квітня 2017 року №ТД000090888; платіжні доручення: від 05 квітня 2017 року №183, від 07 квітня 2017 року №199, від 11 квітня 2017 року №200, від 11 квітня 2017 року №202, від 14 квітня 2018 року №205, від 19 квітня 2017 року №206, від 21 квітня 2017 року №208, від 27 квітня 2017 року №218, від 28 квітня 2017 року №223, від 11 травня 2017 року №236, від 30 червня 2017 року №300, від 13 липня 2017 року №4, від 20 листопада 2018 року №673.

23 травня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Тайфун-2000» (Постачальник) та приватними підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №69, згідно пункту 1.1 цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукти харчування, а Покупець зобов`язується прийняти Товар, оплатити його, а також реалізувати на умовах цього Договору.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: податкові накладні: від 28 лютого 2018 року №204; від 31 травня 2017 року №247; видаткові накладні: від 25 грудня 2016 року №3730, від 22 січня 2017 року №165, від 29 січня 2017 року №239, від 26 березня 2017 року №933, від 23 квітня 2017 року №1224, від 30 квітня 2017 року №1301, від 28 травня 2017 року №1605, від 18 червня 2017 року №1832, від 25 червня 2017 року №1906, від 23 липня 2017 року №2201, від 30 липня 2017 року №2275; видаткові накладні: від 20 серпня 2017 року №2785, від 27 серпня 2017 року №2862, від 17 вересня 2017 року №3092, від 24 вересня 2017 року №3202, від 01 жовтня 2017 року №3251, від 08 жовтня 2017 року №3337, від 15 жовтня 2017 року №3405, від 22 жовтня 2017 року №3484, від 29 жовтня 2017 року №3563, від 05 листопада 2017 року №3642, від 12 листопада 2017 року №3726, від 19 листопада 2017 року №3807, від 26 листопада 2017 року №3903, від 03 грудня 2017 року №3983, від 10 грудня 2017 року №4064, від 17 грудня 2017 року №4144, від 24 грудня 2017 року №4225, від 07 січня 20418 року №56, від 14 січня 2018 року №131, від 21 січня 2018 року №207, від 28 січня 2018 року №289, від 25 лютого 2018 року №607, від 18 березня 2018 року №1069, від 25 березня 2018 року №949, від 01 квітня 2018 року №1036, від 08 квітня 2018 року №1121, від 15 квітня 2018 року №1195, від 22 квітня 2018 року №1273, від 29 квітня 2018 року №1361, від 29 квітня 2018 року №1362, від 06 травня 2018 року №1448, від 13 травня 2018 року №1525, від 20 травня 2018 року №1608, від 27 травня 2018 року №1680, від 03 червня 2018 року №1760, від 10 червня 2018 року №1844, від 17 червня 2018 року №1928, від 24 червня 2018 року №2020, від 01 липня 2018 року №2105, від 08 липня 2018 року №2185, від 15 липня 2018 року №2269, від 22 липня 2018 року №2354, від 29 липня 2018 року №2436, від 05 серпня 2018 року №2532, від 12 серпня 2018 року №2617, від 19 серпня 2018 року №2699, від 26 серпня 2018 року №2786, від 02 вересня 2018 року №3009, від 09 вересня 2018 року №3140, від 16 вересня 2018 року №3231, від 23 вересня 2018 року №3319, від 30 вересня 2018 року №3410, від 07 жовтня 2018 року №3497, від 14 жовтня 2018 року №3573, від 21 жовтня 2018 року №3676, від 21 жовтня 2018 року №3677, від 28 жовтня 2018 року №3767, від 28 жовтня 2018 року №3766, від 04 листопада 2018 року №3857, від 25 листопада 2018 року №4124, від 02 грудня 2018 року №4208, від 09 грудня 2018 року №4302, від 16 грудня 2018 року №4391, від 23 грудня 2018 року №4482; платіжні доручення: від 20 січня 2017 року №16, від 28 лютого 2017 року №106, від 03 березня 2017 року №110, від 06 березня 2017 року №120, від 19 квітня 2017 року №207, від 10 травня 2017 року №235, від 26 травня 2017 року №251, від 19 червня 2017 року №281, від 13 липня 2017 року №3, від 19 липня 2017 року №14, від 24 липня 2017 року №22, від 18 серпня 2017 року №56, від 21 серпня 2017 року №57, від 13 вересня 2017 року №83, від 21 вересня 2017 року №89, від 09 жовтня 2017 року №118, від 11 жовтня 2017 року №120, від 25 жовтня 2017 року №148, від 10 листопада 2017 року №170, від 14 листопада 2017 року №174, від 16 листопада 2017 року №175, від 16 листопада 2017 року №176, від 30 листопада 2017 року №196, від 30 листопада 2017 року №197, від 01 грудня 2017 року №198, від 04 грудня 2017 року №199, від 05 грудня 2017 року №204, від 06 грудня 2017 року №205, від 08 грудня 2017 року №214, від 08 грудня 2017 року №216, від 11 грудня 2017 року №217, від 13 грудня 2017 року №219, від 15 грудня 2017 року №223, від 18 грудня 2017 року №226, від 19 грудня 2017 року №229, від 21 грудня 2017 року №244, від 28 грудня 2017 року №249, від 03 січня 2018 року №252, від 05 січня 2018 року №262, від 10 січня 2018 року №264, від 12 січня 2018 року №267, від 19 січня 2018 року №275, від 23 січня 2018 року №276, від 09 лютого 2018 року №302, від 12 лютого 2018 року №303, від 13 лютого 2018 року №308, від 14 лютого 2018 року №312, від 15 лютого 2018 року №313, від 16 лютого 2018 року №315, від 19 лютого 2018 року №317, від 21 лютого 2018 року №319, від 23 лютого 2018 року №327, від 19 березня 2018 року №353, від 21 березня 2018 року №355, від 26 березня 2018 року №366, від 06 квітня 2018 року №385, від 10 квітня 2018 року № 387, від 12 квітня 2018 року №390, від 16 квітня 2018 року №394, від 20 квітня 2018 року №402, від 24 квітня 2018 року №407, від 27 квітня 2018 року №419, від 08 травня 2018 року №426, від 17 травня 2018 року №440, від 22 травня 2018 року №443, від 25 травня 2018 року №455, від 30 травня 2018 року №460, від 13 червня 2018 року №479, від 18 червня 2018 року №485, від 21 червня 2018 року №490, від 22 червня 2018 року №493, від 26 червня 2018 року №504, від 13 липня 2018 року №526, від 19 липня 2018 року №531, від 24 липня 2018 року №535, від 03 серпня 2018 року №555, від 10 серпня 2018 року №560, від 17 серпня 2018 року №572, від 22 серпня 2018 року №575, від 23 серпня 2018 року №585, від 07 вересня 2018 року №595, від 17 вересня 2018 року №608, від 21 вересня 2018 року №616, від 28 вересня 2018 року №621, від 05 жовтня 2018 року №632, від 12 жовтня 2018 року №638, від 17 жовтня 2018 року №639, від 25 жовтня 2018 року №644, від 31 жовтня 2018 року №652, від 07 листопада 2018 року №653, від 09 листопада 2018 року №663, від 13 листопада 2018 року №666, від 14 листопада 2018 року №668, від 15 листопада 2018 року №670, від 16 листопада 2018 року №672, від 20 листопада 2018 року №675, від 21 листопада 2018 року №677, від 23 листопада 2018 року №678, від 26 листопада 2018 року №681, від 27 листопада 2018 року №683, від 28 листопада 2018 року №685, від 29 листопада 2018 року №688, від 30 листопада 2018 року №690, від 03 грудня 2018 року №692, від 04 грудня 2018 року №693, від 12 грудня 2018 року №707, від 14 грудня 2018 року №710, від 18 грудня 2018 року №712, від 20 грудня 2018 року №715, від 26 грудня 2018 року №721.

15 липня 2016 року між АТ «Пирятинський сирзавод» (Постачальник) фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №37/01-16 поставки продукції з додатковими зобов`язаннями дистрибюції. Згідно пункту 1.1 цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, в обумовлені цим Договором терміни, продукцію, а саме: молочні продукти – згідно Специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: видаткові накладні: від 11 грудня 2016 року №ПСЗ00021403, від 11 грудня 2016 року №ПСЗ00021401, від 11 грудня 2016 року №ПСЗ00021402, від 18 грудня 2016 року №ПСЗ00021805, від 18 грудня 2016 року №ПСЗ00021804, від 18 грудня 2016 року №ПСЗ00021806, від 26 грудня 2016 року №ПСЗ00022308, від 26 грудня 2016 року №ПСЗ00022265, від 15 січня 2017 року №ПСЗ00000605, від 15 січня 2017 року №ПСЗ00000607, від 15 січня 2017 року №ПСЗ00000606, від 22 січня 2017 року №ПСЗ00000992, від 22 січня 2017 року №ПСЗ00000995, від 22 січня 2017 року №ПСЗ00000986, від 29 січня 2017 року №ПСЗ00001394, від 29 січня 2017 року №ПСЗ00001393, від 20 лютого 2017 року №ПСЗ000002841, від 20 лютого 2017 року №ПСЗ000002812, від 20 лютого 2017 року №ПСЗ000002840, від 20 лютого 2017 року №ПСЗ000002813, від 26 лютого 2017 року №ПСЗ000003209, від 09 квітня 2017 року №ПСЗ000005584, від 09 квітня 2017 року №ПСЗ000005586, від 09 квітня 2017 року №ПСЗ000005583, від 09 квітня 2017 року №ПСЗ000005585, від 23 квітня 2017 року №ПСЗ000006407, від 23 квітня 2017 року №ПСЗ000006370, від 23 квітня 2017 року №ПСЗ000006369, від 23 квітня 2017 року №ПСЗ000006372, від 07 травня 2017 року №ПСЗ000007155, від 07 травня 2017 року №ПСЗ000007157, від 07 травня 2017 року №ПСЗ000007156, від 28 травня 2017 року №ПСЗ000008506, від 28 травня 2017 року №ПСЗ000008507, від 25 червня 2017 року №ПСЗ00010049, від 25 червня 2017 року №ПСЗ00010043, від 25 червня 2017 року №ПСЗ00010048; платіжні доручення: від 12 січня 2017 року №9, від 13 січня 2017 року №12, від 20 січня 2017 року №15, від 08 лютого 2017 року №63, від 17 лютого 2017 року №73, від 20 лютого 2017 року №77, від 22 лютого 2017 року №79, від 28 лютого 2017 року №101, від 15 березня 2017 року №135, від 31 березня 2017 року №175, від 12 травня 2017 року №237, від 30 червня 2017 року №299, від 25 липня 2017 року №23, від 26 липня 2017 року №32, від 07 лютого 2018 року №290, від 12 лютого 2018 року №304, від 13 лютого 2018 року №307, від 19 лютого 2018 року №318.

09 жовтня 2017 року між приватним акціонерним товариством «Тернопільський молокозавод» (Організація) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Дистриб`ютор) укладено дистриб`юторський договір №107, відповідно до пункту 1.1 якого Організація доручає, а Дистриб`ютор бере на себе зобов`язання по поширенні товарів Компанії. Компанія надає Дистриб`ютору статус офіційного дистриб`ютора на наступних територіях: Чернівецька область, (за виключенням м. Чернівці). З метою виконання пункту 1.1 даного Договору Організація зобов`язується передати Товар в кількості та асортименті, замовленому Дистриб`ютором, а Дистриб`ютор зобов`язаний приймати і оплачувати його.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: накладні: від 09 жовтня 2017 року №MJ000338046, від 26 березня 2018 року №MJ000099185, від 30 квітня 2018 року №MJ000141079, від 18 травня 2018 року №MJ000164821, від 29 серпня 2018 року №№MJ000288223, від 25 грудня 2018 року №№MJ000439471; платіжні доручення: від 19 жовтня 2017 року №137, від 27 квітня 2018 року №416, від 22 травня 2018 року №458, від 11 липня 2018 року №523, від 26 вересня 2018 року №617.

13 жовтня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вівальді Д» (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №63. Згідно пункту 1.1 цього Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити і поставити молочну продукцію (Товар), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити вартість товару.

До вказаного договору позивачем додано наступні документи: видаткові накладні: від 19 вересня 2017 року №ВІВ00001280, від 24 вересня 2017 року №ВІВ00001316, від 26 вересня 2017 року №ВІВ00001366, від 24 грудня 2017 року №ВІВ00004376, від 26 грудня 2017 року №ВІВ00004535, від 27 лютого 2018 року №ВІВ00002456, від 10 квітня 2018 року №ВІВ00004574, від 15 квітня 2018 року №ВІВ00004753, від 17 квітня 2018 року №ВІВ00004998, від 22 квітня 2018 року №ВІВ00005141, від 24 квітня 2018 року №ВІВ00005310, від 29 квітня 2018 року №ВІВ00005505, від 29 квітня 2018 року №ВІВ00005506, від 20 травня 2018 року №ВІВ00006645, від 22 травня 2018 року №ВІВ00006839, від 24 травня 2018 року №ВІВ00006948, від 27 травня 2018 року №ВІВ00006990, від 29 травня 2018 року №ВІВ00007142, від 03 червня 2018 року №ВІВ00007307, від 05 червня 2018 року №ВІВ00007559, від 28 червня 2018 року №ВІВ00008661, від 28 червня 2018 року №ВІВ00008662, від 26 липня 2018 року №ВІВ00010272, від 29 липня 2018 року №ВІВ00010311, від 31 липня 2018 року №ВІВ00010503, від 21 серпня 2018 року №ВІВ00011613, від 23 серпня 2018 року №ВІВ00011727, від 26 серпня 2018 року №ВІВ00011815, від 28 серпня 2018 року №ВІВ00012011, від 30 серпня 2018 року №ВІВ00012150, від 23 вересня 2018 року №ВІВ00013670, від 25 вересня 2018 року №ВІВ00013917, від 27 вересня 2018 року №ВІВ00013993, від 30 вересня 2018 року №ВІВ00014103, від 08 листопада 2018 року №ВІВ00016847, від 11 листопада 2018 року №ВІВ000016909, від 13 листопада 2018 року №ВІВ00017157, від 30 листопада 2018 року №ВІВ00018360, від 20 грудня 2018 року №ВІВ00019939, від 22 грудня 2018 року №ВІВ00020038, від 23 грудня 2018 року №ВІВ00020039, від 25 грудня 2018 року №ВІВ00020142, від 27 грудня 2018 року №ВІВ00020275; платіжні доручення: від 19 березня 2018 року №352, від 20 березня 2018 року №354. від 30 березня 2018 року №375, від 03 травня 2018 року №422, від 22 травня 2018 року №442, від 15 червня 2018 року №482, від 18 червня 2018 року №484, від 20 червня 2018 року №489, від 26 червня 2018 року №505, від 27 червня 2018 року №507, від 23 липня 2018 року №533, від 24 липня 2018 року №536, від 22 серпня 2018 року №584, від 23 серпня 2018 року №586, від 17 жовтня 2018 року №640, від 23 листопада 2018 року №679, від 12 грудня 2018 року №708, від 26 грудня 2018 року №722, від 27 грудня 2018 року №725.

Беручи до уваги вказані документа та з огляду на наведені вище норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, суд додатково вважає за доцільне зазначити, що підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Як вбачається з обставин справи, відповідачем не заперечувалась реальність вказаних вище господарських операцій, достовірність документів, наданих позивачем на їх підтвердження, та пов`язаність їх із безпосередньою діяльністю ФОП ОСОБА_1 .

При цьому відповідачем в ході перевірки не встановлено наявність у позивача залишків ТМЦ відносно операцій, що досліджувались податковим органом. Водночас податкове законодавство не ставить в залежність факт повної реалізації товару, придбаного фізичною особою-підприємцем з метою подальшого отримання доходу, при віднесенні до складу витрат усієї суми коштів, сплачених ним за такий товар.

Крім цього, з обставин справи також вбачається, що з метою визначення понесених позивачем витрат на придбання ТМЦ, що використані у власній господарській діяльності, відповідачем в ході проведеної перевірки встановлено, що середньорічна торгова націнка на молочні продукти в 2017 році складає 22,36%, в 2018 році - 21,46%,на інші продукти харчування середньорічна торгова націнка в 2017 році складає 27,09%, в 2018 році – 26,1% та середньорічна торгова націнка на м`ясні та ковбасні вироби в 2018 році складає 20,02%.

Зазначене також враховувалось контролюючим органом при прийнятті висновку про завищення позивачем вартості ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції на 1078403,97 грн (2017 рік-521106, грн, 2018 рік- 557298 грн).

Між тим, всупереч визначеному частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку, відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність розрахунку витрат позивача та розрахунку середнього відсотку торговельної націнки із зазначенням належного методу, передбаченого податковим законом та використаним контролюючим органом.

При цьому відповідачем не спростовано тверджень позивача про те, що під час проведення перевірки проводився лише вибірковий порядок перевірки первинних документів й за 2017-2018 роки ревізорами було проаналізовано вибірково та незначну кількість первинних документів.

Враховуючи викладене, оцінивши надані позивачем доводи та документи на їх підтвердження, з огляду на надані відповідачем в ході розгляду справи доводи на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем у перевіряємий період до складу витрат витрати на придбання ТМЦ, що були ним реалізовані, та, відповідно, про необґрунтованість і безпідставність висновку відповідача про завищення таких на суму 1078403,97 грн.

Щодо висновків податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу витрат витрати за отримані маркетингові, інформаційні послуги (послуги по просуванню товарів постачальника), послуги по просуванню товару, послуги перепродажної підготовки та мерчандайзингу, послуги з введення нових товарних позицій в розмірі 289297,97 грн (2017 рік – 145642,24 грн, 2018 рік -143655,73 грн), суд зазначає наступне.

Так, до вказаних висновків відповідач дійшов на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТзОВ «Універсам», ТзОВ «Технонафтозбут», ТзОВ «Рома», ДП «Рітейл Центр», ТзОВ «Пакко Холдинг», ТзОВ «Група Рітейлу України», ТзОВ «Ф.К.С.».

На думку податкового органу, надані позивачем первинні документи на підтвердження факту отримання маркетингових послуг, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять конкретно визначених змісту та обсягу господарської операції, що не дає можливості пов`язати такі документи з конкретною господарською операцією. У позивача відсутні документи, що дали б змогу відстежити результат замовлених робіт (послуг), а акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) мають загальний характер та не містять відомостей про конкретні результати наданих послуг.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 01 січня 2017 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та ТзОВ «Універсам» (Виконавець) укладено договір послуг №г-0317-У-М (Договір поставки №Г0317-У від 01 січня 2017 року). Відповідно до пункту 1 цього Договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, надати Замовнику послуги з передпродажної підготовки товарів (маркетингові послуги) передбачені пунктом 2 даного Договору в магазинах Виконавця та в магазинах інших юридичних осіб чи приватних підприємців на основі укладених Договорів послуг, Договорів про спільну діяльність та Договорів комерційної концесії, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі прийняти такі послуги і оплатити їх.

Пунктом 2 Договору визначено характер робіт. Так, Виконавець надає наступні послуги з передпродажної підготовки товарів: послуги з просування та стимулювання збуту товарів в томі числі: послуги з просування товарів в торгових залах Виконавця (в т.ч. послуги з розміщення продукції Замовника корпоративним блоком за стандартами Замовника на обладнанні Виконавця); послуги з стимулювання збуту товарів Виконавця; послуги з розміщення продукції Замовника, в тому числі: послуги з розміщення продукції Замовника на фірмових полицях Замовника; послуги з розміщення продукції Замовника на фіксованих місцях продажу на обладнанні Виконавця; послуги з розміщення продукції Замовника на додаткових місцях продажу (піддони); послуги з внесення продукції Замовника до інформаційних баз продажу Виконавця; послуги з розповсюдження інформації про умови продажу товару у інформаційному виданні –каталозі Виконавця; послуги з розміщення інформації про товар Замовника в торгових залах; послуги з розміщення інформації про товар Замовника на інформаційних носіях розміщених на прилеглих територіях до магазинів Виконавця; послуги з розповсюдження інформації про товари Замовника в торгових залах уповноваженими представниками Замовника.

Як вбачається із Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000095 від 31 січня 2017 року, №УН-0000146 від 28 лютого 2017 року, УН-0000157 від 28 лютого 2017 року, УН-0000153 від 28 лютого 2017 року, представником виконавця ТзОВ «Універсам» надано позивачу послуги з ведення нових товарних позицій, які є в наявності у Замовника в робочий асортимент Виконавця.

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000037 від 31 січня 2017 року, №УН-0000038 від 31 січня 2017 року, №УН-0000201 від 28 лютого 2017 року, №УН-0000200 від 28 лютого 2017 року, представником виконавця ТзОВ «Універсам» надано позивачу послуги з просування товару постачальнику передпр підготовка, базове позиціювання, інформ. забезпечення.

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000111 від 28 лютого 2017 року, №УН-0000366 від 31 березня 2017 року, №УН-0000280 від 31 березня 2017 року, №УН-0000551 від 30 квітня 2017 року, №УН-0000896 від 31 липня 2017 року, №УН-0001040 від 31 серпня 2017 року, №УН-0001213 від 30 вересня 2017 року, №УН-0001355 від 31 жовтня 2017 року, №УН-0001492 від 30 листопада 2017 року, №УН-0001630 від 31 грудня 2017 року, №УН-0000297 від 28 лютого 2018 року, №УН-0000662 від 30 квітня 2018 року, №УН-0001206 від 31 серпня 2018 року, №УН-0001405 від 30 вересня 2018 року, №УН-0001509 від 31 жовтня 2018 року, №УН-0001629 від 30 листопада 2018 року, №УН-0001771 від 31 грудня 2018 року представником виконавця ТзОВ «Універсам» надано позивачу послуги з інформаційної підтримки просування товару Замовника.

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000313 від 31 березня 2017 року, №УН-0000309 від 31 березня 2017 року, представником виконавця ТзОВ «Універсам» надано позивачу інформаційні послуги (послуги з ведення нових товарних позицій, які є в наявності у Замовника).

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000314 від 31 березня 2017 року представником виконавця ТзОВ «Універсам» надано позивачу послуги з розповсюдження інформації про товари.

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000367 від 31 березня 2017 року, №УН-0000520 від 30 квітня 2017 року, №УН-0000519 від 30 квітня 2017 року, №УН-0000674 від 31 травня 2017 року, №УН-0000673 від 31 травня 2017 року, №УН-0000796 від 30 червня 2017 року, №УН-0000937 від 31 липня 2017 року, №УН-0001091 від 31 серпня 2017 року, №УН-0001090 від 31 серпня 2017 року, №УН-0001244 від 30 вересня 2017 року, №УН-0001402 від 31 жовтня 2017 року, №УН-0001401 від 31 жовтня 2017 року, №УН-0001573 від 30 листопада 2017 року, №УН-0001732 від 31 грудня 2017 року, №УН-0001731 від 31 грудня 2017 року, №УН-0001630 від 31 грудня 2017 року, №УН-0000№103 від 31 січня 2018 року, №УН-0000104 від 31 січня 2018 року, №УН-0000241 від 28 лютого 2018 року, №УН-0000242 від 28 лютого 2018 року, №УН-0000762 від 31 травня 2018 року, №УН-0001339 від 30 вересня 2018 року, №УН-0001340 від 30 вересня 2018 року представником виконавця ТзОВ «Універсам» надано позивачу інформаційні послуги (послуги з просування товару постачальника).

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000377 від 31 березня 2018 року, №УН-0000439 від 31 березня 2018 року, №УН-0000440 від 31 березня 2018 року представником виконавця ТзОВ «Універсам» були проведені такі роботи: дослідження кон`юктури ринку.

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №УН-0000582 від 30 квітня 2018 року, №УН-0000581 від 30 квітня 2018 року, №УН-0000799 від 31 травня 2018 року, №УН-0000798 від 31 травня 2018 року, №УН-0000964 від 30 червня 2018 року, №УН-0000965 від 30 червня 2018 року, №УН-0001105 від 31 липня 2018 року, №УН-0001106 від 31 липня 2018 року, №УН-0001263 від 31 серпня 2018 року, №УН-0001264 від 31 серпня 2018 року, №УН-0001538 від 30 жовтня 2018 року, №УН-0001539 від 30 жовтня 2018 року, №УН-0001686 від 30 листопада 2018 року, №УН-0001687 від 30 листопада 2018 року, №УН-0001840 від 31 грудня 2018 року, №УН-0001839 від 31 грудня 2018 року представником виконавця ТзОВ «Універсам» були проведені такі роботи: послуги з стимулювання збуту товарів Виконавця.

На підставі складених актів було здійснено платежі, що підтверджуються платіжними дорученнями: №34 від 26 січня 2017 року; №100 від 28 лютого 2017 року; №99 від 28 лютого 2017 року; №103 від 28 лютого 2017 року; №126 від 10 березня 2017 року; №159 від 24 березня 2017 року; №172 від 30 березня 2017 року; №182 від 05 квітня 2017 року; №219 від 27 квітня 2017 року; №258 від 26 травня 2017 року; №294 від 23 червня 2017 року; №21 від 24 липня 2017 року; №58 від 21 серпня 2017 року; №101 від 27 вересня 2017 року; №149 від 31 жовтня 2017 року; №190 від 24 листопада 2017 року; №233 від 19 грудня 2017 року, від 26 лютого 2018 року №330, від 30 березня 2018 року №374, від 18 травня 2018 року №441, від 27 червня 2018 року №510, від 27 липня 2018 року №549, від31 жовтня 2018 року №650, від 21 грудня 2048 року №717, від 26 грудня 2018 року №719.

Вказане також підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою ТзОВ «Універсам» від 01 липня 2019 року.

01 січня 2017 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та ТзОВ «Технонафтозбут» (Виконавець) укладено договір послуг №Г-0317-Т-М (Договір поставки №Г-0317-Т від 01 січня 2017 року), згідно пункту 1 договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, надати Замовнику послуги з передпродажної підготовки товарів (маркетингові послуги) передбачені пунктом 2 даного Договору в магазинах Виконавця та в магазинах інших юридичних осіб чи приватних підприємців на основі укладених Договорів послуг, Договорів про спільну діяльність та Договорів комерційної концесії, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі прийняти такі послуги і оплатити їх.

Пунктом 2 Договору визначено характер робіт. Так, Виконавець надає наступні послуги з передпродажної підготовки товарів: послуги з просування та стимулювання збуту товарів в томі числі: послуги з просування товарів в торгових залах Виконавця (в т.ч. послуги з розміщення продукції Замовника корпоративним блоком за стандартами Замовника на обладнанні Виконавця); послуги з стимулювання збуту товарів Виконавця; послуги з розміщення продукції Замовника, в тому числі: послуги з розміщення продукції Замовника на фірмових полицях Замовника; послуги з розміщення продукції Замовника на фіксованих місцях продажу на обладнанні Виконавця; послуги з розміщення продукції Замовника на додаткових місцях продажу (піддони); послуги з внесення продукції Замовника до інформаційних баз продажу Виконавця; послуги з розповсюдження інформації про умови продажу товару у інформаційному виданні –каталозі Виконавця; послуги з розміщення інформації про товар Замовника в торгових залах; послуги з розміщення інформації про товар Замовника на інформаційних носіях розміщених на прилеглих територіях до магазинів Виконавця; послуги з розповсюдження інформації про товари Замовника в торгових залах уповноваженими представниками Замовника.

На виконання вказаного договору було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ТН-0000024 від 31 січня 2017 року, №ТН-0000107 від 28 лютого 2017 року представником виконавця ТзОВ «Технонафтозбут» надано позивачу послуги по просуванню товарів постачальника (передпрод. Підготовка, базове позицію, інформ.підтримка).

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ТН-0000180 від 31 березня 2017 року, №ТН-0000261 від 30 квітня 2017 року, №ТН-0000345 від 31 травня 2017 року, №ТН-0000422 від 30 червня 2017 року, №ТН-0000507 від 31 липня 2017 року, №ТН-0000596 від 31 серпня 2017 року, №ТН-0000680 від 30 вересня 2017 року, №ТН-0000763 від 31 жовтня 2017 року, №ТН-0000854 від 30 листопада 2017 року, №ТН-0000938 від 31 грудня 2017 року, №ТН-0000043 від 31 січня 2018 року, №ТН-0000127 від 28 лютого 2018 року, №ТН-0000729 від 30 вересня 2018 року, №ТН-0000586 від 31 липня 2018 року, №ТН-0000831 від 31 жовтня 2018 року, представником виконавця ТзОВ «Технонафтозбут» надано позивачу інформаційні послуги (послуги по просуванню товарів постачальника).

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ТН-0000222 від 31 березня 2018 року, представником виконавця ТзОВ «Технонафтозбут» було проведено дослідження кон`юктури ринку.

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ТН-0000285 від 30 квітня 2018 року, №ТН-0000390 від 31 травня 2018 року, №ТН-0000483 від 30 червня 2018 року, №ТН-0000674 від 31 серпня 2018 року, №ТН-0000912 від 30 листопада 2018 року, №ТН-0000998 від 31 грудня 2018 року представником виконавця ТзОВ «Технонафтозбут» надано позивачу послуги з стимулювання збуту товарів Виконавця.

На підставі складених актів було здійснено платежі, що підтверджуються платіжними дорученнями: №102 від 28 лютого 2017 року; №127 від 10 березня 2017 року; №160 від 24 березня 2017 року; №220 від 27 квітня 2017 року; №257 від 26 травня 2017 року; №295 від 23 червня 2017 року; №20 від 24 липня 2017 року; №59 від 21 серпня 2017 року; №102 від 27 вересня 2017 року; №150 від 31 жовтня 2017 року; №191 від 24 листопада 2017 року; №232 від 19 грудня 2017 року; №329 від 26 лютого 2018 року; №373 від 30 березня 2018 року; №454 від 25 травня 2018 року; №508 від 27 червня 2018 року; №550 від 27 липня 2018 року; №649 від 31 жовтня 2018 року; №716 від 21 грудня 2018 року; №718 від 26 грудня 2018 року.

Вказане також підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою ТзОВ «Технонафтозбут» від 01 липня 2019 року.

01 січня 2016 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рома» укладено маркетинговий договір №1/Г, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає та оплачує. А Виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню Замовникові послуги, які погоджені між Сторонами та зазначені в переліку послуг даного Договору по просуванню та представленості в торгових точках згідно Додатку №1 до договору, товарів торгових марок зазначених в специфікації.

Послуги з передпродажної підготовки товару: визначення місця розташування та кількість полиць, промопіддонів, стійок, додаткових міць продажу, спеціального обладнання для розміщення продукції торгівельних марок Замовника; контроль за дотриманням затверджених планограм у торгівельних закладах.

Мерчендайзингові послуги – послуги спрямовані на збільшення обсягів продажу, проведення спеціальних робіт з розміщення та викладення товару,, оформленню місць продажу: оформлення та розміщення у фірмовому стилі товарів на полицях торгівельного закладу; оформлення та розміщення у фірмовому стилі товарів на піддонах в торгівельних закладах; оформлення та розміщення у фірмовому стилі товарів на брендових стійках в торгівельних закладах; оформлення та розміщення у фірмовому стилі спеціального обладнання в торгівельних закладах.

Маркетингові послуги – послуги з моніторингу споживчого попиту, управління запасами товарі та коригування їх розмірів у відповідності до потреб споживачів: розміщення інформації про товари Замовника на інформаційних щитах; розміщення інформації про товари Замовника на друкованих матеріалах у торгівельних закладах; розміщення інформації про товари Замовника в інформаційній листівці; вивчення конюктури та динаміки платоспроможного попиту на продукцію, що збувається; прогнозування потреби потенційних споживачів у певному товарі; планування товарного асортименту з урахуванням соціально-психологічних настанов різних груп споживачів, яке передбачає максимальне наближення товару до потенційного споживача; проведення дегустацій, семплінгу, промоакцій; організація та проведення локальних та мережевих маркетингових акцій; організація та проведення опитування споживачів у відповідності до маркетингових цілей Замовника; моніторинг та аналіз товарообігу торгівельних марок Замовника.

У зв`язку із наданням маркетингових послуг, послуг щодо передпродажної підготовки товарів та послуги мерчандайзингу за грудень 2016 року складено акт надання послуг №279240 від 31 грудня 2016 року, а у зв`язку із наданням маркетингових послуг, послуг щодо передпродажної підготовки товарів та послуги мерчандайзингу за листопад 2016 року складено акт надання послуг №262591 від 30 листопада 2016 року.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до договору від 01 січня 2016 року, 31 січня 2016 року складено рахунок на оплату №103 на маркетингові послуги, послуги щодо передпродажної підготовки товарів та послуги мерчандайзингу за січень 2017 року на суму 97,78 грн.

Згідно рахунку на оплату №103 від 31 січня 2016 року позивачем оплачено товариству з обмеженою відповідальністю «Рома» 826,02 грн.

На підставі складених актів було здійснено платіж, що підтверджуються платіжним дорученням від 28 лютого 2017 року №105.

01 березня 2016 року між ДП «Рітейл Центр» (Виконавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір №ВЗ РЦ33127 та №ВЗ РЦ33128 про надання послуг, згідно пункту 1.1 цих Договорів в порядку та на умовах визначених цими Договорами Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату маркетингові послуги, вказані в пункті 1.2 цього Договору, стосовно товарів, поставлених Замовником згідно з Договором №ВЗ РЦ033127 (№ВЗ РЦ33128) від 01 березня 2016 року в мережу магазинів Виконавця «Фуршет», вказаних в додатку №1 до цього Договору.

Виконавець надає Замовнику наступні послуги: вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту на Товар Замовника в Мережі магазинів Виконавця, дослідження торговельних операцій та збуту Товару з метою збільшення об`ємів поставок; розміщення Товару Замовника на торговому обладнано (полках, стелаж), безпосередньо в торгових залах та інших місцях продажу в Мережі магазинів Виконавця, згідно до погоджених Сторонами Договору умов розміщення, зазначених в додатках до цього Договору; збір та розповсюдження інформації про Товар Замовника на умовах та в обсязі, погоджених Сторонами Договору; дослідження кон`юктури ринку, в тому числі здійснення цінового моніторингу аналогічних Товарів та їх аналіз з метою збільшення об`єму поставок; вимір лояльності та задоволення потреб клієнтів в Товарі Замовника. Розробка програм лояльності; керування закупівлями та постачанням Товарів Замовника та внесення Товару до інформаційних баз продажу (пункт 1.2 Договорів).

На виконання договору №ВЗ РЦ33127 від 01 березня 2016 року, у зв`язку із наданням представником Виконавця ДП «Рітейл Центр» маркетингових послуг позивачу було складено наступні акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг): №3900016443 від 31 січня 2017 року; №3900016885 від 28 лютого 2017 року; №3900017336 від 31 березня 2017 року; №3900017735 від 30 квітня 2017 року; №3900018119 від 31 травня 2017 року.

На виконання договору №ВЗ РЦ33128 від 01 березня 2016 року, у зв`язку із наданням представником Виконавця ДП «Рітейл Центр» маркетингових послуг позивачу було складено наступні акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг): №3900016442 від 31 січня 2017 року; №3900016884 від 28 лютого 2017 року; №3900017335 від 31 березня 2017 року; №3900017734 від 30 квітня 2017 року; №3900018118 від 31 травня 2017 року; №3900019375 від 31 серпня 2017 року.

03 січня 2014 року між приватним підприємцем Гуйван А.Ф. (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» укладено договір про надання послуг №030114-109/2п, відповідно до пункту 2.1 Договору сторони декларують, що діяльність Виконавця не обмежується лише придбанням Продукції у Замовника, але й зокрема, полягає і у наданні послуг на користь Замовника. Виконавець надає Замовнику послуги та виконує інші свої зобов`язання за Договором, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги у розмірі та за процедуру встановленою цим договором, а також виконати інші свої зобов`язання за цим договором на користь Виконавця (пункт 2.5 Договору).

На виконання вказаного договору було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Згідно Актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №19990 від 30 листопада 2016 року, №19991 від 30 листопада 2016 року, №21669 від 31 грудня 2016 року, №21670 від 31 грудня 2016 року, №1754 від 31 січня 2017 року, №1755 від 31 січня 2017 року, №3025 від 28 лютого 2017 року, №3026 від 28 лютого 2017 року, №5240 від 31 березня 2017 року, №5241 від 31 березня 2017 року, №5242 від 31 березня 2017 року, №5243 від 31 березня 2017 року, №7783 від 30 квітня 2017 року, №7781 від 30 квітня 2017 року, №7782 від 30 квітня 2017 року, №10135 від 31 травня 2017 року, №14252 від 31 липня 2017 року, №16775 від 31 серпня 2017 року, №19177 від 30 вересня 2017 року, №21356 від 31 жовтня 2017 року, №23275 від 30 листопада 2017 року, №25462 від 31 грудня 2017 року, №1797 від 31 січня 2018 року, №3880 від 28 лютого 2018 року, №5723 від 31 березня 2018 року, №8588 від 30 квітня 2018 року, №11087 від 31 травня 2018 року, №12624 від 30 червня 2018 року, №14807 від 31 липня 2018 року, №17320 від 31 серпня 2018 року, №19782 від 30 вересня 2018 року, №21514 від 31 жовтня 2018 року, №24127 від 30 листопада 2018 року, №26292 від 31 грудня 2018 року представником виконавця товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» надано позивачу послуги передпродажної підготовки та мерчандайзингу.

Згідно Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №4784 від 31 березня 2017 року представником виконавця товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» надано позивачу послуги проведення спеціальних заходів та реклами.

Відповідно до даного договору складено рахунки на оплату послуг щодо передпродажної підготовки та мерчандайзингу №19990 від 30 листопада 2016 року; №19991 від 30 листопада 2016 року; №21669 від 31 грудня 2016 року; №21670 від 31 грудня 2016 року; №1754 від 31 січня 2017 року; №1755 від 31 січня 2017 року; №3025 від 28 лютого 2017 року; №3026 від 28 лютого 2017 року; №5240 від 31 березня 2017 року; №5241 від 31 березня 2017 року; №5242 від 31 березня 2017 року; №5243 від 31 березня 2017 року; №4784 від 31 березня 2017 року; №7783 від 30 квітня 2017 року; №7781 від 30 квітня 2017 року; №7782 від 30 квітня 2017 року; №10135 від 31 травня 2017 року; №14252 від 31 липня 2017 року; №16775 від 31 серпня 2017 року; №19177 від 320 вересня 2017 року; №21356 від 31 жовтня 2017 року; №23275 від 30 листопада 2017 року; №25462 від 631 грудня 2017 року; №1797 від 31 січня 2018 року; №3880 від 28 лютого 2018 року; №5723 від 31 березня 2018 року; №8588 від 30 квітня 2018 року; №11087 від 31 травня 2018 року; №12624 від 30 червня 2018 року; №14807 від 31 липня 2018 року; №17320 від 321 серпня 2018 року; №19782 від 30 вересня 2018 року; №21514 від 31 жовтня 2018 року; №24127 від 30 листопада 2018 року; №26292 від 31 грудня 2018 року.

На підставі складених актів було здійснено платежі, що підтверджуються платіжними дорученнями: №36 від 27 січня 2017 року; №104 від 28 лютого 2017 року; №184 від 05 квітня 2017 року; №250 від 25 травня 2017 року; №276 від 14 червня 2017 року; №296 від 23 червня 2017 року; №84 від 13 вересня 2017 року; №100 від 27 вересня 2017 року; №151 від 31 жовтня 2017 року; №189 від 24 листопада 2017 року; №234 від 19 грудня 2017 року; №301 від 08 лютого 2018 року; №340 від 07 березня 2018 року; №372 від 30 березня 2018 року; №439 від 16 травня 2018 року; №467 від 08 червня 2018 року; №509 від 27 червня 2018 року; №548 від 27 липня 2018 року; №596 від 07 вересня 2018 року; №635 від 09 жовтня 2018 року; №661 від 07 листопада 2018 року; №726 від 28 грудня 2018 року.

01 квітня 2016 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Група Рітейлу України» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №160790/3, згідно пункту 1.1 Договору Виконавець надає Замовнику послуги з просування, стимулювання товарів до продажу та інші послуги на умовах Договору, а Замовник приймає та оплачує Виконавцю належним чином надані послуги. Сторони підтверджують, що дані послуги мають безпосереднє відношення до господарської діяльності Замовника.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (послуги): УК-АВР-00005277 від 17 листопада 2016 року представником виконавця товариством з обмеженою відповідальністю «Група Рітейлу України» було надано позивачу послуги за ведення нової номенклатурної позиції.

Згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (послуги): УК-АПУ-00086879 від 31 грудня 2016 року, №УК-АПУ-00003058 від 31 січня 2017 року, №УК-АПУ-00009362 від 28 лютого 2017 року, №УК-АПУ-00015365 від 31 березня 2017 року, №УК-АПУ-00021121 від 30 квітня 2017 року, №УК-АПУ-00026912 від 31 травня 2017 року, №УК-АПУ-00032866 від 30 червня 2017 року, №УК-АПУ-00038683 від 31 липня 2017 року представником виконавця товариством з обмеженою відповідальністю «Група Рітейлу України» було надано позивачу послуги по просуванню товару, передпродажні послуги.

На підставі складених актів було здійснено розрахунки згідно наступних платіжних доручень: №22 від 20 січня 2017 року; №25 від 24 січня 2017 року; №109 від 03 березня 2017 року; №141 від 17 березня 2017 року; №221 від 27 квітня 2017 року; №255 від 26 травня 2017 року; №284 від 22 червня 2017 року; №53 від 18 серпня 2017 року.

Згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг): №УК-АПУ-00003697 від 31 серпня 2017 року, №УК-АПУ-00009449 від 30 вересня 2017 року, №УК-АПУ-00014271 від 31 жовтня 2017 року, №УК-АПУ-00019909 від 30 листопада 2017 року представником виконавця товариством з обмеженою відповідальністю «Ф.К.С.» було надано позивачу послуги по просуванню товару, передпродажні послуги.

На підставі складених актів було здійснено розрахунки згідно наступних платіжних доручень: від 13 жовтня 2017 року №124, від 20 жовтня 2017 року №140, від 22 листопада 2017 року №188, від 08 грудня 2017 року №215.

Оцінивши надані позивачем на підтвердження своїх доводів документи, суд зазначає, що отримані ФОП ОСОБА_1 від указаних контрагентів послуги безпосередньо пов`язані із його господарською діяльністю, основним видом якої протягом перевіярємого періоду була оптова торгівля молочною та м`ясною продукцією. При цьому вказані контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків, установчі документи їх не визнавались недійсними, а позивач співпрацював з ними протягом тривалого часу, що не заперечувалось податковим органом. Указані вище документи містять усі необхідні реквізити первинних документів; в них зазначено про перелік і вартість наданих робіт; ними підтверджується факт оплати за надані послуги, що не заперечувалось податковим органом; акти приймання-передачі виконаних робіт підписані відповідними сторонами без зауважень.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання послуг в господарській діяльності, суд приходить до висновку про обґрунтованість включення позивачем до складу витрат витрати за отримані маркетингові, інформаційні послуги (послуги по просуванню товарів постачальника), послуги по просуванню товару, послуги перепродажної підготовки та мерчандайзингу, послуги з введення нових товарних позицій.

Щодо посилань відповідача в обґрунтування своєї позиції на те, що надані позивачем до перевірки документи, зокрема, акти здачі-прийняття виконаних робіт, не містять достатньої інформації щодо змісту та обсягу наданих послуг, щодо конкретних результатів наданих послуг, то такі є безпідставними, оскільки ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. При цьому, виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі №810/2523/16 з подібних правовідносин.

Спірні маркетингові послуги фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту товарів, придбаних позивачем з метою подальшої реалізації споживачам, що і обумовлює господарський характер цих послуг для позивача, які, в свою чергу, мають економічний ефект, як при фактичному продажу товару, так і самі по собі, незалежно від такого результату, який не охоплюється предметом договору.

Відтак, на переконання суду, безпідставними є посилання відповідача в обґрунтування своєї позиції на неможливість встановлення досягнутого позивачем економічного ефекту й позитивного фінансового результату внаслідок отриманих маркетингових послуг.

Водночас варто зазначити і те, що Податковим кодексом України не визначено, що до витрат підприємця можуть відноситись лише ті витрати, які спричинили виключно позитивний результат. Норми Податкового кодексу України не ставлять визнання витрат у податковому обліку платника в залежність від факту та часу досягнення платником кінцевого результату у вигляді одержаного доходу.

В ході судового розгляду справи позивач вказував, що надані його контрагентами послуги за спірними господарськими операціями фактично спрямовані на забезпечення ефективного збуту та стимулювання споживчого попиту виключно тієї продукції, яка реалізовується саме ним шляхом проведення її передпродажної підготовки, послуг по просуванню товару та інших послуг, спрямованих на її популяризацію серед кінцевих споживачів, а забезпечення ефективного збуту та стимулювання споживчого попиту і є отриманням позитивного результату від отриманих послуг.

Зазначеного відповідачем не спростовано.

Контролюючим органом також не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними вище документами, а також не подано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, недостовірні та (або) суперечливі.

Поряд з цим, вирішуючи спір, судом на підставі наданої відповідачем інформації в листі від 16 грудня 2019 року, встановлено, що відносно контрагентів позивача ТзОВ «Пакко Холдинг», ТзОВ «Рітейл Центр» та ТзОВ «Група Рітейл України» перевірка їх діяльності контролюючим органом за період 01.01.2017 року по 31.12.2018 року не проводилась. А за результатом проведених перевірок у контрагентів позивача ТзОВ «Рома» за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, ТзОВ «Універсам» за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року та ТзОВ «Технонафтозбут» за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року (тобто періодів, що охоплюють період, за який перевірялась діяльність позивача) контролюючим органом не встановлено порушень податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 відносно надання вказаними юридичними особами маркетингових послуг позивачу.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача про неправомірність включення позивачем до складу витрат витрати за отримані маркетингові, інформаційні послуги (послуги по просуванню товарів постачальника), послуги по просуванню товару, послуги перепродажної підготовки та мерчандайзингу, послуги з введення нових товарних позицій в розмірі 289297,97 грн.

Щодо висновку податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу витрат витрати у розмірі 340597,15 грн по оплаті придбаного газу стисненого природного для заправки автомобілів, суд зазначає таке.

Як вбачається з обставин справи, до вказаного висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що позивачем, на думку перевіряючих, не було надано документи, якими б підтверджувалось використання газу стисненого природного у господарський діяльності позивача.

Поряд з цим, згідно змісту акту перевірки, відповідачем визнавався факт використання позивачем в перевіряємий період у своїх господарський діяльності власних автомобілів, які повинні заправлятись газом стисненим природним, та факт придбання позивачем такого. А на підтвердження придбання та використання у своїй господарській діяльності газу стисненого природного для заправки автомобілів позивачем до перевірки було надано низку первинних документів (зокрема, договори на поставку газу для автомобілів, видаткові накладні, платіжні доручення, подорожні листи із зазначенням марки автомобіля, державного реєстраційного номера, прізвища водія та кількості виданого газу на кожен автомобіль).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер-Автотранс» (Продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір поставки №120917-2К, згідно пункту 2.1 Договору Продавець протягом строку дії цього договору зобов`язується поставляти та передавати через мережу АЗС (ГАЗС, АГНКС) у власність Покупця та/або його довірених осіб нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, не етильовані бензини А-98, А-95 Premium, А-92, А-76, газ пропан-бутан, газ-метан належної якості та в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов`язується приймати Товар на АЗС (ГАЗС, АГНКС) та оплачувати його вартість на умовах визначених цим Договором.

31 жовтня 2017 року позивачем складено видаткову накладну №3110-0056 на поставку 442 м.куб. газу стисненого природного (метану) на суму 5578,04 грн (в тому числі ПДВ 929,67 грн).

Відповідно до платіжного доручення від 23 жовтня 2017 року №143 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер-Автотранс» у сумі 5578,04 грн.

18 вересня 2014 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та дочірнім підприємством «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу стисненого природного газу по відомостях №35/14-Л(б), згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується здійснювати реалізацію стиснутого природного газу по безготівковому розрахунку в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняті і оплатити стиснутий природний газ, як моторне паливо.

31 січня 2017 року позивачем складено видаткову накладну №10 на поставку 2716 куб.м. газу стисненого природного (метану) на суму 41065,92 грн (в тому числі ПДВ 6844,32 грн). 31 липня 2017 року позивачем складено видаткову накладну №426 на поставку 2259 куб.м. газу стисненого природного (метану) на суму 34698,24 грн (в тому числі ПДВ 5783,04 грн). 30 вересня 2017 року позивачем складено видаткову накладну №575 на поставку 428 куб.м. газу стисненого природного (метану) на суму 6907,92 грн (в тому числі ПДВ 1151,32 грн). 28 лютого 2017 року позивачем складено видаткову накладну №82 на поставку 1075 куб.м. газу стисненого природного (метану) на суму 18060,00 грн (в тому числі ПДВ 3010,00 грн). 31 серпня 2017 року позивачем складено видаткову накладну №479 на поставку 2118 куб.м. газу стисненого природного (метану) на суму 33040,80 грн (в тому числі ПДВ 5506,80 грн).

Відповідно до платіжного доручення від 08 лютого 2017 року №62 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 47336,64 грн. Відповідно до платіжного доручення від 27 лютого 2017 року №96 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 14000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 24 березня 2017 року №158 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 4060,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 13 липня 2017 року №5 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 10000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 31 липня 2017 року №35 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 10000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 09 серпня 2017 року №46 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 14698,24,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 31 серпня 2017 року №69 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 25000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 27 вересня 2017 року №103 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 8040,80 грн. Відповідно до платіжного доручення від 28 вересня 2017 року №104 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 2000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 29 вересня 2017 року №109 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату дочірньому підприємству «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у сумі 4907,92 грн.

05 квітня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» (Продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу пального та надання послуг через мережу АГНКС за старт-картами №СК 2018/4-1, згідно пункту 2.1 якого Продавець зобов`язується передати Пальне, а Покупець зобов`язується прийняти Пальне та сплатити його вартість. Передача Пального Продавцем здійснюється шляхом його відпуску через мережу АГНКС Покупцям з використанням останніми старт-карт і термінального обладнання.

20 квітня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №411 на поставку 7 шт. старт картки на суму 7,00 грн (в тому числі ПДВ 1,17 грн). 30 квітня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №455 на поставку 1409 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 19193,97 грн (в тому числі ПДВ 3199,00 грн). 31 травня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №592 на поставку 2114 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 29135,07 грн (в тому числі ПДВ 4855,85 грн). 30 червня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №725 на поставку 2080 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 28664,07 грн (в тому числі ПДВ 4777,35 грн). 31 липня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №854 на поставку 40 куб.м. газу природного паливного компримованого та на поставку 2249 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 31561,15 грн (в тому числі ПДВ 5260,19 грн). 31 серпня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №1009 на поставку 45 куб.м. газу природного паливного компримованого та на поставку 1688 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 24626,02 грн (в тому числі ПДВ 4104,34 грн). 30 вересня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №1169 на поставку 40 куб.м. газу природного паливного компримованого та на поставку 1778 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 25832,01 грн (в тому числі ПДВ 4305,34 грн). 31 жовтня 2018 року позивачем складено видаткову накладну №1272 на поставку 2122 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 35405,15 грн (в тому числі ПДВ 5900,86 грн). 30 листопада 2018 року позивачем складено видаткову накладну №1413 на поставку 702 куб.м. газу природного паливного компримованого на суму 11898,06 грн (в тому числі ПДВ 1983,01 грн).

Відповідно до платіжного доручення від 20 квітня 2018 року №398 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 7,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 20 квітня 2018 року №399 приватним підприємцем Гуйваном А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 1500,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 20 квітня 2018 року №400 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 5500,00 грн.Відповідно до платіжного доручення від 27 квітня 2018 року №418 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 5000,00 грн.Відповідно до платіжного доручення від 04 травня 2018 року №423 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 04 травня 2018 року №436 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 14 травня 2018 року №437 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 14 травня 2018 року №453 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 01 червня 2018 року №464 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 08 червня 2018 року №476 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн.Відповідно до платіжного доручення від 15 червня 2018 року №480 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 22 червня 2018 року №491 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 27 червня 2018 року №506 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн.Відповідно до платіжного доручення від 06 липня 2018 року №520 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 13 липня 2018 року №527 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6890,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 20 липня 2018 року №532 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 7579,00 грн.Відповідно до платіжного доручення від 27 липня 2018 року №546 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 7579,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 03 серпня 2018 року №554 приватним підприємцем ОСОБА_4 А ОСОБА_3 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 8268,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 14 серпня 2018 року №570 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 8268,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 20 серпня 2018 року №574 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 7100,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 04 вересня 2018 року №592 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 7100,00 грн.Відповідно до платіжного доручення від 07 вересня 2018 року №597 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 7100,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 20 вересня 2018 року №615 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 7810,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 08 жовтня 2018 року №633 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 10008,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 17 жовтня 2018 року №641 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 4000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 19 жовтня 2018 року №643 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6672,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 29 жовтня 2018 року №646 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 10000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 16 листопада 2018 року №671 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6400,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 26 листопада 2018 року №682 приватним підприємцем Гуйваном А.Ф здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 5000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 30 листопада 2018 року №671 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 6000,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 13 грудня 2018 року №709 приватним підприємцем ОСОБА_1 здійснено оплату товариству з обмеженою відповідальністю «Екотрансгаз» у сумі 1114,38 грн.

Крім цього, в матеріалах справи наявні подорожні листи вантажного автомобіля за перевіряємий період, в яких зазначено про марку автомобіля, його державній реєстраційний номер, прізвище водія, відомості про операцію із зазначенням часу виїзду із гаража та повернення в гараж, про рух пального у літрах. Указані листи містять усі необхідні реквізити (дату, номер, підписи осіб тощо).

Оцінивши в сукупності зазначені вище документи та зважаючи на те, що відповідачем фактично не заперечувалась реальність вказаних операцій й визнавалось як використання позивачем в перевіряємий період у своїх господарський діяльності власних автомобілів, які повинні заправлятись газом стисненим природним, так і придбання позивачем такого у визначеній ним сумі, суд приходить до висновку про правомірність включення ФОП ОСОБА_1 до складу витрат витрати у розмірі 340597,15 грн по оплаті придбаного газу стисненого природного для заправки автомобілів.

Доводи відповідача відносно не підтвердження права позивача включати до складу витрат указані витрати з огляду на не надання ним додатково актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних - безпідставні, адже подання таких за нормами податкового законодавства не є прямим обов`язком платника податків на підтвердження понесених витрат за наявності інших підтверджуючих первинних документів, наданих до перевірки.

Відповідачем не було наведено переконливих доводів та, відповідно, не надано жодних доказів відносно того, що належні позивачу автомобілі, які заправлялись газом стисненим природним, в перевіряємий період були використанні ним в іншій, не пов`язаній із його господарською діяльністю, сфері.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок контролюючого органу про незаконність включення позивачем до складу витрат при визначенні чистого оподаткованого доходу витрати на придбання газу стисненого природного для заправки автомобілів.

Відносно висновку податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу витрат витрати по оплаті оренди нежилого приміщення за адресою: пров. Буковинський, 28 у м. Чернівці, варто зазначити наступне.

Як вбачається з обставин справи, до такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що позивачем, на думку перевіряючих, під час перевірки не було надано доказів зв`язку здійсненних ним виплатна придбання послуг оренди цього приміщення з його господарською діяльністю. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано жодного документу, яким підтверджено використання даного об`єкту у господарській діяльності, а саме: договору оренди приміщення, господарських угод з контрагентами, прибуткових/видаткових накладних із зазначенням адреси вказаного приміщення, відсутні окремі рахунки на використання енергоносіїв в даному приміщенні тощо.

В ході розгляду даної справи судом на підставі наявних у ній документів встановлено, що 09 серпня 2013 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Орендодавець) та приватним підприємцем Гуйван А. ОСОБА_5 . (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №248. Згідно пункту 1.1 даного договору Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 липня 2013 року №382/12 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 117,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Черінвці, провулок АДРЕСА_2 , 28 на 1 поверсі будівлі, з метою використання його під склад.

09 серпня 2013 року складено акт передавання –приймання об`єкта оренди по АДРЕСА_3 . Буковинському, 28.

24 липня 2014 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Орендодавець) та приватним підприємцем Гуйван А.Ф. (Орендар) укладено додатковий договір №1 до договору оренди нерухомого майна №248 від 09 серпня 2013 року, пунктом 1 якого внесено зміни в профіль використання орендованого приміщення, а саме слова «склад» замінено словами « 12,5 кв.м. – фірмовий магазин молочної продукції, 55,2 кв. м.- офіс, 48,8 кв.м.-склад».

29 липня 2016 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Орендодавець) та приватним підприємцем Гуйван А. ОСОБА_5 . (Орендар) укладено додатковий договір №2 до договору оренди нерухомого майна №248 від 09 серпня 2013 року, згідно якого було продовжено строк оренди до 07 червня 2019 року.

Відповідно до договору оренди складено розрахунок орендної плати за нерухоме майно станом на серпень 2013 року, червень 2014 року, липень 2016 року.

Згідно платіжних доручень №23 від 24 січня 2017 року, №82 від 22 лютого 2017 року, №140 від 17 березня 2017 року, №210 від 21 квітня 2017 року, №253 від 26 травня 2017 року, №293 від 23 червня 2017 року, №13 від 17 липня 2017 року, №55 від 18 серпня 2017 року, №98 від 27 вересня 2017 року, №139 від 20 жовтня 2017 року, №179 від 20 листопада 2017 року, №230 від 19 грудня 2017 року, №284 від 26 січня 2018 року, №328 від 23 лютого 2018 року, №357 від 22 березня 2018 року ОСОБА_1 здійснено орендну плату згідно договору нерухомого майна.

Згідно з актом прийому-передачі об`єкта приватизації від 23 березня 2018 року договір оренди від 09 серпня 2013 року №248 припинено, а приміщення передано позивачу на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19 лютого 2018 року №409. Зазначене підтверджується також інформацією, наданою Департаментом розвитку Чернівецької міської ради в листі від 25 жовтня 2019 року №Г-1100/0-02/01. Отже, нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , перебувало в користуванні позивача до березня 2018 року.

При цьому, згідно змісту акту перевірки та наданих відповідачем пояснень, контролюючим органом не заперечується факт оренди позивачем указаного вище нежилого приміщення та понесення вказаних ним витрат за його оренду в перевіряємий період, водночас відповідач не пов`язує указане із господарською діяльністю позивача.

Однак, на підтвердження таких доводів відповідачем не було надано жодних належних доказів, зокрема доказів того, що позивач використовував орендоване ним нежиле приміщення в іншій, не господарській діяльності.

Разом з цим, згідно змісту наведеного вище договору оренди та додатків до нього, орендоване позивачем нежиле приміщення використовувалось в тому числі під склад.

Як під час перевірки так і в ході судового розгляду справи позивач вказував, що у перевіряємий період це приміщення використовувалось виключно у його господарській діяльності як ремонтна база, зокрема, для збереження зворотної тари від молочної та м`ясної продукції. Зазначав, що в цьому нежилому приміщенні здійснювався ремонт і збереження обладнання, в т.ч. холодильників, які використовувались при здійсненні саме його основного виду господарської діяльності, здійснювався поточний ремонт автотранспорту, на якому розвозилась його продукція по торговим точкам. Крім того, там знаходились архівні документи, які мають відношення до його фінансово-господарської діяльності. Інколи там здійснювалось перевантаження продукції отриманої від постачальників на власні транспортні засоби.

Між тим, указаного відповідачем безпідставно не було взято до уваги при проведенні перевірки та не спростовано в ході судового розгляду цієї справи.

Щодо наданих у заявах по суті справи доводів суб`єкта владних повноважень в обґрунтування своєї позиції про те, що при складанні акту (довідки) обстеження від 17 травня 2019 року позивач не заявляв про наявність складського приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , то такі самі по собі не свідчать про безпідставність віднесення платником податку до складу витрат витрати на оренду нежилого приміщення, яке використовувалось ним для здійснення господарської діяльності в перевіряємий період, за наявності інших підтверджуючих документів (договору оренди з додатками до нього, платіжних доручень) та при відсутності заперечень орендодавця щодо отриманої орендної плати. До того ж, на момент складання вказаного акту (довідки) у позивача, як свідчать наведені вище матеріали справи, уже не було в користуванні це приміщення, а тому він обґрунтовано не заявляв про нього при складанні акту (довідки) обстеження.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновок контролюючого органу про неправомірність включення позивачем до складу витрат витрати по оплаті оренди нежитлового приміщення за адресою: пров. Буковинський, 28 у м АДРЕСА_2 .

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку про помилковість та необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства та завищення ним вартості, придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, неправомірності включення ним до складу витрат витрати за отримані маркетингові, інформаційні послуги (послуги по просуванню товарів постачальника), послуги по просуванню товару, послуги перепродажної підготовки та мерчандайзингу, послуги з введення нових товарних позицій, витрати по оплаті придбаного газу стисненого природного для заправки автомобілів, витрати по оплаті оренди нежилого приміщення.

Зазначене призвело і до помилковості висновків податкового органу про наявність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на 390932 грн, збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на 26992,44 грн, збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість на 623520,00 грн та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 26336,00 грн.

Відтак, збільшення відповідачем грошових зобов`язань оскаржуваними позивачем податковими повідомленнями-рішеннями є протиправним, а тому такі підлягають скасуванню.

Крім цього, стосовно коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, яке пов`язане із частковим поверненням продукції контрагентом, варто зазначити таке.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, ФОП ОСОБА_1 безпідставно (без відповідних документів) проведено корегування податкових зобов`язань, а саме їх зменшення на суму 144064 грн. При цьому збуло з`ясовано що позивачем здійснювалась діяльність із реалізації молочної та м`ясної продукції, яка має обмежений термін придатності.

Відповідач вказував, що позивачем для перевірки не надано, а перевіркою не встановлено документів, відповідно до яких здійснювалися коригування сум поставленихпокупцям товарів, та відповідно проводились коригування, щодо зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме документів, відповідно до яких проведено оприбуткування повернутих покупцями товарів на склад ФОП ОСОБА_1 , актів списання зіпсованих товарів, товарно-транспортних накладних на перевезення товарів, платіжних документів щодо повернення коштів за товар покупцям тощо. Крім того, відповідач посилався на те, що позивачем проводилися коригування податкових зобов`язань з ПДВ неплатнику податку - пов`язаній особі (своїй дружині - ОСОБА_2 ), без наданням їй повної грошової компенсації вартості повернутого товару. Вказував, що позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на 623520 грн та завищено від`ємне значення ПДВ, що переноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2017 року на 17442 грн, травень - 5580 грн, липень - 1135 грн, листопад - 2179 грн.

Натомість згідно пояснень позивача на наданих на їх підтвердження документів, поставка продукції ФОП ОСОБА_2 здійснювалася відповідно до договору, транспортом позивача до місця здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з роздрібної реалізації молочної та м`ясної продукції. Передача продукції здійснювалася згідно видаткових накладних, які відповідають вимогам до первинних документів і які були представлені перевіряючим під час перевірки. ФОП ОСОБА_2 здійснювала часткове поверненняпродукції, яке оформлялося також відповідними накладними про повернення, які відповідають вимогам до первинних документів та були представлені перевіряючим під час перевірки. У зв`язку із таким частковим поверненням здійснювалося коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Після повернення поверненої продукції ФОП ОСОБА_1 здійснював відвантаження даної продукції певними частинами іншим своїм контрагентам, які погоджувалися її купувати із врахуванням невеликого залишкового терміну придатності цієї продукції «молочна та м`ясна продукція».

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2017 року між комунальним підприємством «міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» (Ринок) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Користувач) укладено договір про надання в користування торговельного місця на території КП МТК «Калинівський ринок» №2799/4тс, згідно пункту 1.1 Договору Ринок надає, а Користувач приймає в строкове платне користування торгівельне місце №659, площею 19,60 кв.м. на території Ринку, торговий сектор №4, для здійснення продажу продовольчих товарів. Торговельне місце облаштовано торговельним об`єктом – 20-тонним контейнером, який є власністю Користувача (пункт 1.2 Договору).

22 лютого 2017 року між товарною біржою «Центральна українська біржа» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено біржовий контракт купівлі-продажу майна (малі архітектурні споруди) серії ЧРВ №220217/29 ЧН.

Згідно вказаного контракту Продавець продає, а покупець отримує у власність (купує) майно: торговельний об`єкт – 20-тонний контейнер, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, МТК «Калинівський ринок», торговий сектор №4 торговельне місце №959, площею 19,60 кв.м. До вказаного договору додано видаткові накладні: 28 лютого 2017 року складено видаткову накладну №ПГ-0002653 на поставку 14359,261 шт. продовольчих товарів на суму 158040,40 грн (в тому числі ПДВ 26340,07 грн), 31 грудня 2016 року складено видаткову накладну №ПГ-0012797 на поставку 9921,832 шт. продовольчих товарів на суму 138252,24 грн (в тому числі ПДВ 23042,05 грн), 31 січня 2017 року складено видаткову накладну №ПГ-0001551 на поставку 11822,607 шт. продовольчих товарів на суму 156024,92 грн (в тому числі ПДВ 26004,15 грн), 31 березня 2017 року складено видаткову накладну №ПГ-0003675 на поставку 13351,878 шт. продовольчих товарів на суму 157792,53 грн (в тому числі ПДВ 26298,75 грн), 11 квітня 2017 року складено видаткову накладну постачальнику (повернення) №ВІ-0000554 на повернення 8235,550 шт. продовольчих товарів на суму 87703,42 грн, 31 березня 2017 року складено видаткову накладну постачальнику (повернення) №ВІ-0000509 на повернення 4818,00 шт. продовольчих товарів на суму 66005,34 грн, 07 лютого 2017 року складено видаткову накладну постачальнику (повернення) №ВІ-0000405 на повернення 5809,535 шт. продовольчих товарів на суму 75091,96 грн, 17 лютого 2017 року складено видаткову накладну постачальнику (повернення) №ВІ-0000447 на повернення 5752,00 шт. продовольчих товарів на суму 77537,82 грн, 31 січня 2017 року складено видаткову накладну постачальнику (повернення) №ВІ-0000385 на повернення 9573,946 шт. продовольчих товарів на суму 132603,24 грн, 01 березня 2017 року складено видаткову накладну постачальнику (повернення) №ВІ-0000481 на повернення 14128,371 шт. продовольчих товарів на суму 154726,74 грн.

Зазначене підтверджує господарську діяльність вказаного вище контрагента позивача та обґрунтованість тверджень останнього.

Однак, перевіряючими не було надано належну оцінку усіх наданих позивачем при перевірці первинних документів в сукупності.

В ході судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованість висновків, зроблених за результатом перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2019 року: форми “Р” №0007091304, форми “Р” №0007101304, форми “ПС” №0007111304, форми “Р” №0007231304, форми “ПС” №0007241304, форми “В4” №0007291304, а тому вони підлягають скасуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову щодо незаконності оскаржуваних рішень, натомість відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів їх правомірність.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, а згідно наявного у справі платіжного доручення №983 від 20 серпня 2019 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 9605 грн 00 коп., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2019 року: форми “Р” №0007091304, форми “Р” №0007101304, форми “ПС” №0007111304, форми “Р” №0007231304, форми “ПС” №0007241304, форми “В4” №0007291304, прийняті Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9605 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 грудня 2019 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, 58013).

Суддя О.П. Лелюк

Джерело: ЄДРСР 86700836
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку