open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2019 року

м. Рівне

Справа №460/2498/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – ГУ ДФС у Рівненській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2019 №123654/1716.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нарахування позивачу транспортного податку в розмірі 6250,00грн є протиправним, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивача марки «Volkswagen» моделі «Touareg» з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см, 2017 року випуску, становить менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року. Зазначив, що об`єм двигуна його автомобіля складає саме 2967 куб.см, а не 3,0, а тому є відмінним від таких, що зазначені у переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року. Вважає, що оспорюване рішення винесене контролюючим органом з порушенням норм чинного податкового законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03.10.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що позивач як власник транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Touareg» з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см, 2017 року випуску, є платником транспортного податку, оскільки середньоринкова вартість такого автомобіля становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року. Зазначив, що на час прийняття оскаржуваного рішення податкове законодавство передбачало, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Тобто підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення щодо сплати власником транспортного засобу, середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, є отримана від Мінекономрозвитку відповідна інформація. Таким чином, повноваження контролюючого органу полягають лише у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації від Мінекономрозвитку, а не в обрахунку самого податку. Вважає, що оспорюване рішення винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 03.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Touareg», номер кузова НОМЕР_1 , з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см, 2017 року випуску (а.с.7-8).

20.08.2019, на виконання вимог підпункту 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПК України) ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №123654/1716, яким ОСОБА_1 нараховано транспортний податок у сумі 6250,00 грн, податковий період - 2017 рік (а.с.5).

Згідно з квитанцією від 23.09.2019 №ПН1701 (а.с.6), позивачем сплачено вищевказане зобов`язання (а.с.6).

Проте, вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 265 ПК України визначено, що транспортний податок є складовою податку на майно.

В силу вимог підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п.8.3 ст.8 ПК України).

Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Так, абзацом 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Тобто, з 1 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше 5 років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Рішенням Рівненської міської ради «Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 18.06.2015 №5253 «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку»» від 23.02.2017 №2389 (http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/budget/budget_podatky.aspx) визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Крім того, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Водночас, абзацами 2 та 3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України регламентовано, що така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п.13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та вищевказаної Методики вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Тобто межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.04.2018 у справі №804/112/17 (№К/9901/30912/18) та від 29.01.2019 у справі №817/1262/16 (№К/9901/35455/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Як встановлено судом, вартість автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Touareg» з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см, 2017 року випуску, придбаного позивачем на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04.10.2017 №ВЕФ-196 (а.с.9-12), становить 1763670,00грн (з ПДВ).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень.

Тобто середньоринкова вартість автомобіля позивача становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року (375 х 3200).

Крім того, згідно з переліком легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року (а.с.39-41), автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Touareg» віком до 1 року з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 л, відноситься до транспортних засобів, середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому, посилання позивача на те, що об`єм двигуна його автомобіля складає саме 2967 куб.см, а не 3,0, а тому є відмінним від таких, що зазначені у вищевказаному переліку, не заслуговують на увагу суду, з огляду на таке.

Вимірювання робочого об`єму двигуна автомобіля може здійснюватися в кубічних сантиметрах або в літрах (1000 куб.см = 1л). За загальним правилом, якщо за одиницю виміру беруться літри, то прийнято округляти до цілого чи десяткового дробу числа.

Оскільки, при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів об`єм двигуна автомобіля вимірюється в літрах, то об`єм двигуна 2967 куб.см становить 3,0л.

Водночас, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів з врахуванням виміру об`єму двигуна в літрах, а не в кубічних сантиметрах, жодним чином не впливає на той факт, що середньоринкова вартість автомобіля позивача у 2017 році становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, позивач, як власник автомобіля, середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, є платником транспортного податку у звітному 2017 році.

Пунктами 267.3 – 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Порядок обчислення та сплати транспортного податку визначено пунктом 267.6 статті 267 ПК України, згідно з підпунктом 267.6.1 якого обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки таке прийняте на підставі інформації, отриманої від Мінекономрозвитку, а відтак, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, недотримання контролюючим органом строку прийняття такого податкового повідомлення-рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від податкового обов`язку.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.04.2018 у справі №810/5546/15 (№К/9901/28783/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного рішення підтверджено належними та допустимими доказами. А тому позов задоволенню не підлягає.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.

Джерело: ЄДРСР 86698624
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку