ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002155

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр» про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Ф.Ліста, 1, код ЄДРПОУ 20847537) (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 власника квартири АДРЕСА_2 за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану: демонтувати душову кабіну, унітаз та умивальник самовільно влаштовані в приміщенні кладовки квартири АДРЕСА_3 влаштований АДРЕСА_4 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що будинок АДРЕСА_4 у віданні АДРЕСА_4 , на обслуговуванні ЛКП «Цитадель-Центр». Згідно з розпорядженням позивача від 20.12.2018, ОСОБА_1 зобов`язано за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану: демонтувати душову кабіну, унітаз та умивальник самовільно влаштовані в приміщенні кладовки квартири АДРЕСА_3 влаштований АДРЕСА_4 . Проте, відповідачем не виконано розпорядження Галицької районної адміністрації ЛМР від 20.12.2018 №435 «Про приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану та демонтаж каналізаційного стояка», у зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 22.05.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство «Цитадель-Центр».

Відповідач 11.06.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Проте, до матеріалів справи позивачем не надано документів, що підтверджують проведення перевірки органом архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, складення відповідного акту, протоколу та видання припису про усунення порушення вимог містобудівного законодавства, а отже не виконано усіх передбачених законодавством способів на усунення порушення, які є обов`язковими перед застосуванням крайньої міри знесення чи проведення до попереднього стану. Окрім цього, відповідач зазначає, що жодних робіт які б підпадали під вид визначеного законодавством переліку будівельних робіт, які потребують дозволу нею не проводилось, а зафіксовані позивачем та третьою особою роботи мають статус перепланування житлового приміщення, на виконання яких не потрібно жодних дозволів чи інших погоджень згідно з п.2 Порядку №406 та ст.152 ЖК України. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволені позову необхідно відмовити.

Третя особа - ЛКП «Цитадель-Центр» 03.06.2019 подала до суду пояснення щодо позову, в яких вказує на таке. На обслуговуванні ЛКП «Цитадель-Центр» знаходиться будинок №1 АДРЕСА_5 вул.Війтовича у м.Львові, в якому, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно та довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописки, квартира АДРЕСА_3 на праві власності належить ОСОБА_1 . Представник ЛКП «Цитадель-Центр» зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідач без дозвільних документів встановила санвузол у квартирі та влаштувала каналізаційний стояк по фасадній стіні будинку №1 по вул.Війтовича у м.Львові, третьою особою було здійснено ряд заходів для зобов`язання відповідача привести квартиру АДРЕСА_3 до попереднього стану. Зокрема, 08.02.2019 ЛКП «Цитадель-Центр» склало акт про те, що з виходом за адресою відповідача, при обстеженні виявлено, що власником квартири АДРЕСА_2 не виконано п.2 розпорядження ГРА №435 від 20.12.2019 «Про приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану та демонтаж каналізаційного стояка». Представник третьої особи зазначає, що відповідно до загально дозвільного принципу особа має право вчиняти дії, які прямо не заборонені законом, тим самим відповідач має право на належні умови проживання, але це не повинно порушувати норми чинного законодавства та права інших мешканців будинку. Просив позовну заяву задовольнити.

Ухвалою судді від 22.07.2019 замінено процесуальний статус третьої особи, третю особу ЛКП «Цитадель-Центр» на стороні відповідача замінено на стороні позивача.

Ухвалою від 21.08.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 09.09.2019 суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Позивач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі її представника до суду не надходило.

Третя особа участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце його проведення. Розгляд справи просить проводити без участі представника.

Ухвалою від 02.12.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Будинок АДРЕСА_6 1 АДРЕСА_4 .Львові перебуває у віданні Львівської міської ради та на обслуговуванні ЛКП «Цитадель-Центр».

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №159731632 від 15.03.2019 ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності №50792591, виданого 24.12.2015 Львівським міським управлінням юстиції, належить квартира АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки №254 від 06.02.2019, виданою ЛКП «Цитадель-Центр», квартира АДРЕСА_2 складається з однієї житлової кімнати площею 22,30 кв.м., веранди площею 2,80 кв.м, кладовки площею 2,00 кв.м., коридору площею 2,00 кв.м. та кухні площею 6,40 кв.м. Загальна площа квартири, власником якої є ОСОБА_1 , становить 35,50 кв.м.

На підставі звернення мешканця будинку АДРЕСА_4 06.02.2018 директор ЛКП «Цитадель-Центр» надіслав на адресу попередження вих.№88, в якому зобов`язав ОСОБА_1 надати дозвільні документи на встановлення санвузла у власній квартирі та влаштування каналізаційного стояка по фасаду будинку АДРЕСА_4 до 09.02.2018.

22.03.2018 майстром ЛКП «Цитадель-Центр» складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.150 КУпАП про те, що власницею квартири АДРЕСА_3 1 ОСОБА_1 у власній квартирі самовільно на площі кухні влаштовано вигоди та каналізаційний стояк від квартири влаштовано по фасадній стіні будинку.

26.04.2018 адміністративною комісією Галицької районної адміністрації ЛМР розглянуто протокол та прийнято постанову №74 про закриття провадження у зв`язку із спливом строків для накладення адміністративного стягнення.

20.06.2018 ЛКП «Цитадель-центр» скерувало відповідачу лист із зобов`язанням терміново до 26.06.2018 демонтувати самовільно влаштовані вигоди на площі квартири та каналізаційний стояк по фасадній стіні будинку 1 по вул. Війтовича.

26.11.2018 ЛКП «Цитадель-центр» склало акт про те, що власником квартири 1 АДРЕСА_7 Війтовича не проведено демонтаж самовільно встановленого каналізаційного стояка на внутрішньому дворовому фасаді будинку АДРЕСА_4 .

27.11.2018 ЛКП «Цитадель-центр» складено акт обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_3 за АДРЕСА_4 . В акті зазначено, що квартира АДРЕСА_3 на другому поверсі двох поверхового будинку; за рахунок площі кухні самовільно влаштовані вигоди (душова кабіна, умивальник, унітаз) та коридор. Каналізаційний стояк проведено до підвалу по внутрішньому дворовому фасаду будинку АДРЕСА_4 .

11.12.2018 відповідно до витягу з протоколу №43 засідання міжвідомчої комісії Галицького району вирішено: ОСОБА_1 - власнику квартири АДРЕСА_2 за власні кошти привести квартиру до попереднього стану, демонтувати душову кабіну, унітаз та умивальник самовільно влаштовані в приміщенні кладовки квартири АДРЕСА_3 , та каналізаційний АДРЕСА_8 влаштований АДРЕСА_4 .

20.12.2018 розпорядженням голови Галицької районної адміністрації ЛМР №435 затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району від 11.12.2018.

31.01.2019 ЛКП «Цитадель-центр» скерувало відповідачу лист із зобов`язанням терміново до 08.02.2019 привести квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану.

08.02.2019 ЛКП «Цитадель-центр» складено акт про те, що з виходом за адресою відповідача, при обстеженні виявлено, що власником квартири АДРЕСА_2 не виконано п.2 розпорядження ГРА №435 від 20.12.2019 «Про приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану та демонтаж каналізаційного стояка».

Невиконання відповідачем обов`язку щодо приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану та демонтаж каналізаційного стояка, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 № 977 (із змінами) до повноважень Галицької районної адміністрації віднесено здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій; розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).

Відповідно до підп.1, п. «а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Згідно з підп. 3 п. «б» ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічна норма закріплена у ст.14 Закону України «Про основи містобудування».

Згідно з ст.7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Рішенням Львівської міської ради № 1027 від 11.11.2016 затверджено Положення про Інспекцію ДАБК у м.Львові.

Пунктом 1.1 цього Положення передбачено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові є виконавчим органом Львівської міської ради, який діє на правах самостійного управління, який створений на підставі ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 “Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів“, Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства“, “Про регулювання містобудівної діяльності“, “Про місцеве самоврядування в Україні“.

Згідно з п.2.1 Положення про Інспекцію ДАБК у м.Львові основними завданнями Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 4.2.4 вказаного Положення передбачено, що Інспекція ДАБК у м.Львові здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Отже, перевірка дотримання містобудівного законодавства при будівництві чи реконструкції об`єктів нерухомого майна у м.Львові, в тому числі наявності дозвільних документів, належить до повноважень Інспекції ДАБК у м.Львові, як виконавчого органу Львівської міської ради.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи .

Як встановив суд, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

При цьому, в силу ч.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно з ч.2 ст.139 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017.

Так, відповідно до п.1 вказаного Переліку, не потребують документів, що дають право на їх виконання, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Відповідно до ст.152 ЖК УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно з п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 п.1.4.4 вказаних Правил, перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з п.1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Відповідно до положень вказаних Правил, переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі – улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих, у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкції будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Переобладнання – це улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що отримання дозволу є необхідним при переплануванні чи переобладнанні житлових будинків, жилих і нежилих приміщень у житлових будинках, якщо такі роботи передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування та призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №462/2845/16-а.

Таким чином, підставою для приведення житлового приміщення до попереднього стану є не будь-яке самовільне перепланування чи переобладнання приміщення, а таке, яке містить втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування та призвело до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту чи погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушення прав інших споживачів, в тому числі мешканців житлового будинку.

В свою чергу, позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що перепланування квартири АДРЕСА_2 та влаштування каналізаційного стояка по внутрішньому фасаду будинку спричинило чи об`єктивно саме по собі може спричинити порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушення прав інших споживачів, в тому числі мешканців житлового будинку.

З долучених позивачем до матеріалів справи документів судом встановлено, що санвузол у квартирі АДРЕСА_2 влаштовано за рахунок площі кладовки, без втручання у несучі конструкції будинку, каналізаційний стояк по куту внутрішнього дворового фасаду будинку є ізольований, зашитий в короб та пофарбований в колір фасаду будинку.

Таким чином, судом встановлено, що жодних робіт, які б підпадали під вид визначеного законодавством переліку будівельних робіт, що потребують дозволу, ОСОБА_1 не здійснювалось, доказів протилежного позивачем не надано.

Покликання позивача на те, що відповідачем порушено вимоги п.5.33 ДБН В.2.2-15-2005 та п.12.2.1 ДБН В.3.2-2-2009 суд вважає безпідставними, оскільки ці норми поширюються на проектування нових і реконструкцію житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до 73.5 м. (як правило, до 25 поверхів включно при висоті поверху 2,8 м): одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки – тобто є нормами, якими повинні користуватись ліцензовані проектні організації при розроблені проекту будівництва нового будинку чи реконструкцію існуючого будинку, і не стосуються громадян при проведенні саме перепланування житлового приміщення.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджували б проведення перевірки відповідача органом архітектурно-будівельного контролю на відповідність проведеного відповідачем перепланування чи переобладнання вимогам містобудівного законодавства, складення відповідного акту, протоколу та видання припису про усунення порушення вимог містобудівного законодавства, а отже не виконано усіх передбачених законодавством способів на усунення порушення, які є обов`язковими перед застосуванням крайньої міри знесення чи приведення до попереднього стану.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр» про зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 26.12.2019.

Суддя Р.І. Кузан