ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року

Справа № 160/9540/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» звернулось до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 23.08.2019р. №UA110000/2019/400065/2;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 04.09.2019р. №UA110000/2019/400070/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.01.2018 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» уклало з компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD., (Китай) зовнішньоекономічний контракт №MQ/6, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту. Партії товару поставлялись на умовах поставки CFR-Одеса, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, отже складовими митної вартості за поставкою в цілому є тільки інвойс на вартість товару, вартість транспортних витрат не є складовою митної вартості. 16.08.2019 року частину товарів за зазначеним договором задекларовано шляхом подання електронних митних декларацій. 23.08.2019 року та 04.09.2019 року митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/400065/2 та №UA110180/2019/413996 відповідно, згідно яких митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів заявлених до розмитнення. При цьому, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст.64 МК України. Позивач вважає, що зазначені вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки зазначені митницею у повідомленнях та рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. Надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Згідно частини 5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Як вбачається з обох оскаржуваних рішень митниці, в рішеннях міститься посилання тільки на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. У ході консультацій, до прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, митницею представнику підприємства для ознайомлення, з метою можливості проведення аналізу розрахунку, не надавалась інформація та документи щодо товарів, раніше оформлених органами доходів та зборів, чим порушено принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб. Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів, цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. Позивач вважає, що відповідач, протиправно, безпідставно, в порушення діючих правових норм та висновків Верховного Суду, витребовує у ТОВ «АМТ ТРЕЙД» додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість та не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів. Позивач вважає, що надані ТОВ «АМТ ТРЕЙД» документи для проведення митних оформлень під тверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростована контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи ві домостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 р. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 жовтня 2019 року о 09 год. 40 хв.

24.10.2019 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з доводами позивача та просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МКУ, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Позивач 16.08.2019 року та 02.09.2019 року звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товарів «Мотоблок Кентавр» в асортименті згідно ЕМД від 16.08.2019 року №UA110180/2019/413996 та від 02.09.2019 року №UA110180/2019/414760.Зазначені товари ввезені на митну територію України за контрактом від 23.01.2018 року № MQ/6, укладеним з компанією Chongqing Meiqi Industry CO., Ltd. Митна вартість товарів заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 16.08.2019 №UA110180/2019/413996 згенеровано форми контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості». За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Відсутність у органу доходів та зборів та у декларанта необхідних документів призвела до визначення митної вартості товарів митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст.64 МКУ, що ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості товарів співставних з оцінюваним з урахуванням опису товару, сфери застосування, технічних характеристик, вагових характеристик, враховуючи заявлену одиницю виміру товару (штука), митну вартість товарів скориговано митним органом за резервним методом відповідно до вимог статті 64 МКУ.У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийняті рішення про коригування митної вартості від 23.08.2019 р. №UA110000/2019/400065/2 та рішення про коригування митної вартості товару від 04.09.2019 р. №UA110000/2019/400070/2. Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Посилання позивача на судову практику з розгляду аналогічних спорів вважає безпідставним, оскільки оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів у наведених справах приймались посадовими особами митних органів у кожному конкретному випадку за результатами розгляду документів, наданих до митного оформлення, із зазначенням конкретних розбіжностей. При цьому, рішення судів приймались, як на користь позивача, так і на користь митниці.

24.10.2019 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2019 року 10 год. 30 хв.

29.10.2019 року позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій не погоджується з доводами відповідача, з підстав аналогічних тим, що викладені у позовній заяві, позов просив задовольнити. Наголошував на тому, що зауваження митниці про наявність розбіжностей у наданих документах на підтвердження розрахованої декларантом митної вартості не можуть бути визнані обґрунтованими оскільки зазначені в рішеннях зауваження ніяким чином не впливають на розрахунок і на числові значення задекларованої митної вартості товарів. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ. Підстави наведені відповідачем для витребування додаткових доказів та, з огляду на які були прийняті спірні рішення позивач вважає необґрунтованими та такими, що носять формальний характер. Таким чином, надані ТОВ «АМТ ТРЕЙД» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими і протирічать наданим до позову доказам.

20.11.2019 року представник відповідача надав до суду заперечення проти відповіді на відзив, в яких відповідач заперечує проти доводів позивача викладених у відповіді на відзив на позовну заяву, з підстав аналогічних тим, що були викладені у відзиві, та просить відмовити в задоволенні позовних вимоги. Окремо наголошує на тому, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, встановлено, що зазначені документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.3 ст. 53 МКУ). Відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, або не визначені кількісно і достовірні або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Для проведення коригування митної вартості імпортованого товару у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних товарів (ст. 59 МКУ), митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість-операції) за посередницьким контрактом. Також відсутня інформація щодо вартості аналогічних (подібних) товарів (ст.60 МКУ), митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за посередницьким контрактом. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Як зазначено в оскаржуваних рішеннях, у зв`язку з неможливістю застосування попередніх методів, митницею застосовано резервний метод визначення митної вартості (ст.64 МКУ), що базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості. Також зазначив, що в оспорюваному рішенні виконано всі вимоги до його заповнення. Посилання позивача на ч. 7 статті 8 Митного кодексу України щодо порушення митницею прав та охоронюваних законом інтересів осіб та твердження про обов`язок митного органу ознайомити представника підприємства з документами та інформацією щодо товарів, раніше оформлених органом доходів і зборів, відповідач вважає вільним тлумаченням цих норм законодавства з питань митної справи. У графі 33 Рішень про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також, посадовою особою митниці зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 63 Митного кодексу та здійснено відповідний розрахунок. Згідно п.8 ч.3 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. З такою вимогою позивач до митниці не звертався. Відповідно, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

21.11.2019 року підготовче провадження по справі продовжено на 30 днів, в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 16.12.2019 року 11:00 год.

16.12.2019 року сторони у судове засідання не прибули, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином, надали до суду заяви про закриття підготовчого провадження.

Крім того представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2018 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» (м. Дніпро) уклало з компанією CHONGQING MEIQI INDUSTRY CO., LTD., (Китай) зовнішньоекономічний контракт №MQ/6, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною вказаного контракту.

Партії товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6, додатків (специфікацій) до нього: від 23.01.2018 року №2018-1А2, від 03.05.2018 року №2018-3А, від 06.06.2018 року №2018-3С, поставлялись на умовах поставки CFR-Одеса, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, в порядку, визначеному п. 7.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 р. за №1372/21684, відповідно до якого, за бажанням Декларанта товари, що ввозяться на митну територію України у складі однієї партії, можуть декларуватись за кількома МД за умови, що фактурна вартість кожної частини партії, отриманої в результаті такого розділення, перевищує суму, еквівалентну 100 євро, підприємством було задекларовано частину товарів з кожної партії поставленого товару за окремою митною декларацією, а саме:

1. 16.08.2019 року до відділу митного оформлення м/п «Правобережний» Дніпропетровської митниці ДФС, задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за №UA110180/2019/413996 частину товарів, одержаних ТОВ «АМТ ТРЕЙД», згідно зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6, додатків (специфікацій) до нього: від 23.01.2018 року № 2018-1А2, від 03.05.2018 року №2018-3А, від 06.06.2018 року № 2018-3С, на підставі комерційних та товаросупровідних документів: рахунків - фактур (інвойсів): від 13.04.2018 року №MQ2018-1A2, від 27.04.2019 року №MQ2018-3А-1 (покриваючий), від 27.07.2018 року №MQ2018-3A, від 27.08.2018 року №MQ2018-3C; коносаментів: від 27.04.2018 року №COSU6162376510, від 10.08.2018 року №MRFB18080912, від 07.09.2018 року №MRFB18090577, а саме: трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові: мотоблоки “Кентавр МБ2010Д-3”, в кількості 48шт., мотоблоки “Кентавр МБ2013Б-3”, в кількості 50 шт., мотоблоки “Кентавр МБ2070Б/М2”, в кількості 150 шт.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2, 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації №UA110180/2019/413996, а саме:

- декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт від 23.01.2018 року № MQ/6 та додатки (специфікації) до нього: від 23.01.2018 року № 2018- 1А2, від 03.05.2018 року № 2018-3А, від 06.06.2018 року №2018-3С;

- рахунки - фактури (інвойси): від 13.04.2018 року №MQ2018-1A2, від 27.04.2019 року №MQ2018-3A-1 (покриваючий), від 27.07.2018 року №MQ2018-3A, від 27.08.2018 року №MQ2018-3C;

- пакувальні листи: від 13.04.2018 року, від 27.07.2018 року, від 27.08.2018 року;

- коносаменти: від 27.04.2018 року №COSU6162376510, від 10.08.2018 року №MRFB18080912, від 07.09.2018 року №MRFB18090577;

- додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6: №3 від 24.12.2018 року, № 4 від 01.03.2019 року, № 5 від 12.04.2019 року;

- контракт зберігання на митному складі №188-Хр від 25.06.2018 року;

- висновки експерта щодо визначення ринкової вартості товарів: № ГО-916/1, №ГО-916/2, №ГО-916/4 від 16.04.2019 року;

- лист-роз`яснення № 367 від 16.08.2019 року;

- платіжне доручення в іноземній валюті №38 від 17.04.2019 року;

- комерційні пропозиції: від 08.01.2018 року, від 25.04.2018 року, від 21.05.2018 року;

- прайс-листи на товари: від 08.01.2018 року, від 25.04.2018 року, від 21.05.2018 року;

- запит ТОВ “АМТ ТРЕЙД” до AT “ОТП Банк” № 1 від 17.04.2019 року;

- лист АТ “ОТП Банк” № 300-3-300-3-1 від 17.04.2019 року;

- лист ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED від 15.04.2019 року;

- технічні характеристики товарів від 23.01.2018 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів підприємству було направлено повідомлення від 19.08.2019 року, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від ТОВ «АМТ ТРЕЙД», наступні документи:

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, . необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з банківської документації;

- копія митної декларації країни відправлення.

Листом № 377 від 23.08.2019 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» додатково надало митниці наступні документи:

- копію Ліцензії підприємства виробника перекладом на українську мову;

- копію додаткової угоди № 6 від 17.06.2019 року Щодо продовження терміну оплати за товар за специфікацією 1А2 від 23.01.2018 року;

- копію платіжного доручення в іноземній валюті № 49 від 07.05.2019 року;

- копію заявки про купівлю іноземної валюти № 52 від 07.05.2019 року;

- копію платіжного доручення в іноземній валюті № 66 від 28.05.2019 року;

- копію заявки про купівлю іноземної валюти № 69 від 28.05.2019 року;

- копію платіжного доручення в іноземній валюті № 76 від 10.06.2019 року;

- копію заявки про купівлю іноземної валюти № 80 від 10.06.2019 року;

- копію платіжного доручення в іноземній валюті № 98 від 31.07.2019 року;

- копію заявки про купівлю іноземної валюти № 105 від 31.07.2019 року;

- копію листа AT«ОТП Банк» № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019 року.

Цим же листом, ТОВ «АМТ ТРЕЙД» повідомило відповідача, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані разом з митною декларацією, та зазначеним листом, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

23.08.2019 року митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/400065/2, згідно якого відповідач здійснив коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту за резервним методом, відповідно до вимог ст. 64 МК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг.

2. 02.09.2019 року до відділу митного оформлення м/п «Правобережний» Дніпропетровської митниці ДФС, задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за №UA110180/2019/414760 частину товарів, одержаних ТОВ «АМТ ТРЕЙД», згідно зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року № MQ/6, додатків (специфікацій) до нього від 03.05.2018 року № 2018-3А, від 06.06.2018 року №2018-3С, на підставі комерційних та товаросупровідних документів: рахунків - фактур (інвойсів): від 27.04.2019 року №MQ2018-3A-1 (покриваючий), від 27.07.2018 року №MQ2018-3A, від 27.08.2018 року №MQ2018-3C, коносаментів: від 10.08.2018 року №MRFB18080912, від 07.09.2018 №MRFB18090577, а саме: трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові: мотоблоки “ДТЗ 585Д”, в кількості 100 шт., мотоблоки “ДТЗ 570Б”, в кількості 100 шт.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій).

На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2, 3 ст.53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації №UA110180/2019/414760:

- декларація митної вартості,

- зовнішньоекономічний контракт від 23.01.2018 року № MQ/6;

- додатки (специфікації) до нього від 03.05.2018 року № 2018-3А, від 06.06.2018 року №2018-3С;

- рахунки - фактури (інвойси): від 27.04.2019 року, № MQ2018-3A-1 (покриваючий), від 27.07.2018 року № MQ2018-3A, від 27.08.2018 року № MQ2018-3C;

- пакувальні листи: від 27.07.2018 року, від 27.08.2018 року;

- коносаменти: від 10.08.2018 року №MRFB18080912, від 07.09.2018 року №MRFB18090577;

- додаткові угоди до зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6: № 4 від 01.03.2019 року, № 5 від 12.04.2019 року, № 7 від 29.07.2019 року, № 8 від 14.08.2019 року;

- контракт зберігання на митному складі №188-Хр, від 25.06.2018 року;

- лист-роз`яснення № 385 від 29.08.2019 року;

- платіжне доручення в іноземній валюті № 38 від 17.04.2019 року;

- платіжне доручення в іноземній валюті № 98 від 31.07.2019 року;

- комерційні пропозиції: від 25.04.2018 року, від 21.05.2018 року;

- прас - листи на товари: від 25.04.2018 року, від 21.05.2018 року;

- запит ТОВ “АМТ ТРЕЙД” до АТ “ОТП Банк” № 1 від 17.04.2019 року;

- лист АТ “ОТП Банк” № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019 року;

- лист AT“ОТП Банк" № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019 року:

- заява на купівлю іноземної валюти № 105 від 31.07.2019 року;

- технічні характеристики товарів від 23.01.2018 року.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено повідомлення від 03.09.2019 року, відповідно до якого виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ “АМТ ТРЕЙД”, наступні документи:

- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з банківської документації;

- копія митної декларації країни відправлення.

Листом від 04.09.2019 року №389 ТОВ «АМТ ТРЕЙД» повідомило відповідача, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товарі надані разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують інвойсну вартість товару, як єдину складову митної вартості товару, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

04.09.2019 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/400070/2, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, визначена митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту за резервним методом, відповідно до вимог ст. 64 МК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару від 23.08.2019 року №UА110000/2019/400065/2 та рішення про коригування митної вартості товару від 04.09.2019 року №UA110000/2019/400070/2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню,позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачене Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч.5 ст.53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Уразі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом фіскальної служби вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість товарів, заявлену позивачем у деклараціях, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, коригування митної вартості було здійснено згідно з положеннями ст.64 МКУ та воно ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.

В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2019/400065/2 від 23.08.2019 року та повідомленні №2 до МД від 16.08.2019 року, митниця зазначає про виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

1.Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6, укладеного між «Chongqing Meiqi Industry CO.. Ltd.» та TOB «АМТ ТРЕЙД», специфікацій (додатків) від 23.01.2018 року № 2018-1A2, від 06.06.2018 року № 2018-3С, від 03.05.2018 року №2018-3А, які є невід`ємною частиною контракту, інвойсу від 13.04.2018 року №MQ2O18-1A2, інвойсів від 13.04.2018 року № MQ2018-1A2, від 27.08.2018 року № MQ2018-3C, від 27.07.2018 року №MQ2018-3A. Надані до митного оформлення інвойси не містять посилань на специфікації, у рамках яких вони складені.

Проте, як встановлено судом, номер кожного інвойсу, наданого відповідачу до митної декларації, включає в себе номер кожної специфікації, доданої до митної декларації. Окрім того, в кожному інвойсі зазначено найменування, кількість та ціна товару в кожній партії, що повністю співпадає з тими ж даними, зазначеними в кожній специфікації, тому шляхом співставлення номеру кожного інвойсу та специфікації, зазначених в них найменування, кількості та ціни товару, можливо ідентифікувати до якого саме інвойсу має відношення специфікація, відповідно до якої здійснювалось формування кожної окремої партії товару.

При цьому, митницею не зазначено яким чином відсутність в інвойсах, наданих ТОВ «АМТ ТРЕЙД» посилання на специфікації, відповідно до яких здійснювалось формування кожної окремої партії товару, впливає на визначення числових значень митної вартості товарів.

За наведених обставин, суд вважає зазначену відповідачем розбіжність необґрунтованою та безпідставною, а також зауважує, що ця розбіжність жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару.

2. Відповідно до п. 2.2 контракту, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу виробника. Вказані документи щодо якісних характеристик товару, які мають вплив на його ціну, до митного контролю не надано. Закон України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» - (далі - ЗУ) регулює відносини між покупцями сільськогосподарських машин та їх виробниками, продавцями, встановлює права та обов`язки покупців, обов`язки та відповідальність виробників, продавців. За зовнішньоекономічною поставкою, згідно контракту від 23.01.2018 року №MQ/6, ТОВ «АМТ ТРЕЙД» є покупцем товару, а виробником/постачальником - компанія «Chongqing Meiqi Industry CO., Ltd.». Покупець ТОВ «АМТ Трейд» не є виробником в понятті ст. 1 ЗУ «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин». Зазначений ЗУ регулює права та захист покупців сільськогосподарських машин, які перебувають на території України під час придбання, замовлення сільськогосподарських машин (ст.4 розділу II ЗУ). Зовнішньоекономічні відносини врегульовано ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність». Крім того, п.10.5 контракту від 23.01.2018 №MQ/6 у якості виробника зазначає компанію «Chongqing Meiqi Industry CO,.. Ltd». Відповідно до п.2.2 контракту від 23.01.2018 №MQ/6, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу виробника. Митницею лиш запитано якісні документи, передбачені умовами наданого зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 №MQ/6, підписаного сторонами. Технічні умови виробника (враховуючи характер імпортованого товару), який (виробник) також не підтверджено - не надано.

З наведеною підставою для витребування у відповідача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №377 від 23.08.2019 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» додатково надало відповідачу ліцензію з перекладом виробника товару, що підтверджує якісні характеристики товару.

До митного оформлення позивачем надані також наступні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, що підтверджують ціну товару, яка підлягає сплаті:

- декларація митної вартості товару з розрахунком складових митної вартості;

- контракт №MQ/6 від 23.01.18 року;

- специфікація №2018-1А2 від 23.01.18 року, з урахуванням умов додаткових угод: № 3 від 24.12.19 року, № 6 від 17.06.2019 року;

- специфікація №2018-3А від 03.05.18 року, з урахуванням умов додаткових угод №4 від 01.03.19 року;

- специфікація №2018-3С від 06.06.18 року з урахуванням додаткових угод №5 від 12.04.19 року, №7 вї5о 29.07.19 року.

- інвойс № MQ2018-1А2 від 13.04.19 року на партію товару за Специфікацією №2018-1А2 на суму 281410,55 дол. США;

- інвойс № MQ2018-3А-1 від 04.04.19 року на партію товару за Специфікацією №2018-3А на суму 256 650,15 дол. США;

- інвойс № MQ2018-3С від 27.08.19 року на партію товару за Специфікацією №2018-3С на суму 220022,27 дол. США.

Надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості. Документи про якість товару не входять у цей перелік документів, а тому зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства.

Згідно частини 5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Верховний Суд з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості у постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 висловив наступну правову позицію: «Виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у ст. 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. »

Також суд зазначає, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціни товару, а відтак вони не впливають на визначення митної вартості товару.

Таким чином, вимога митниці про надання документів, що містять відомості про якісні характеристики, в даному випадку мотоблоків, для підтвердження числових значень визначеної декларантом митної вартості, є безпідставною та необґрунтованою.

Крім того, пунктом 2.2. договору передбачена загальна вимога якості товару, який має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. Зазначений пункт не передбачає і не вимагає від постачальника у обов`язковому порядку надавати спеціальні документи, що підтверджують якість товару.

У ході декларування товару до митниці було надано технічні характеристики поставленого товару, його розпізнавальні особливості, які дозволяють ідентифікувати задекларований товар, що підтверджується відомостями у графі 31 митної декларації. Зазначені характеристики задовольняють позивача, як покупця товару, і на момент декларування зауважень щодо якості товару у позивача не було.

Зазначене зауваження митниці, як підстава для витребування додаткових документів, що стосуються митної вартості, не може вважатись обґрунтованим, оскільки протирічить положенням статті 53 МК України. Документи, що підтверджують якість товару, не зазначені у переліку документів, які надаються для підтвердження митної вартості. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Окрім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» виробником вважається юридична або фізична особа (підприємство, організація, установа, громадянин - підприємець), яка виготовляє машини для реалізації, представляючи себе виробником, а також будь-яка інша особа, яка імпортує машини на територію України для торгівлі або іншого виду діяльності.

Таким чином ТОВ “АМТ ТРЕЙД” виступає імпортером сільськогосподарських машин - мотоблоків, і в розумінні зазначеного закону вважається виробником такої машини, тобто зауваження митниці щодо неможливості застосування у даному випадку цієї правової норми є безпідставною. Технічні характеристики надані до митного органу офіційно імпортером товару і містять всі основні властивості товару та його якісні характеристики, необхідні для ідентифікації.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що відсутність документів щодо якісних характеристик задекларованого товару жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару, а тому таке зауваження митниці є необґрунтованими та безпідставним.

3. Поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки CFR Одеса. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) термін CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Тобто, на продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту Водночас, відповідно до п.3.6 контракту №MQ/6 від 23.01.2018 року «у ціну товару включено вартість упаковки і маркування». Включення витрат з транспортування до ціни товару контрактом не передбачено. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг транспортування товару чи включення вказаних витрат до ціни товару. Враховуючи зазначене, відсутні однозначні, документально підтверджені відомості щодо складових митної вартості оцінюваних товарів. Листом ТОВ «АМТ ТРЕЙ» від 22.07.2019 року №331 зазначається, що за умовами поставки (CFR) витрати на перевезення здійснюються за рахунок продавця та включені до ціни товару. За терміном CFR згідно Інкотермс, продавець зобов`язаний укласти договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Проте, правила Інкотермс не є міжнародним договором. Відповідно до Коментарю до Міжнародних правил Інкотермс 2010, Правила носять інформативний характер. Якщо в контракті наявне посилання на Інкотермс, але інші пункти контракту суперечать умовам поставки згідно Інкотермс, що використовуються, то повинні застосовуватися відповідні норми контракту: вважається, що сторони встановили деякі виключення з Інкотермс в тлумаченні окремих базисів поставки. Враховуючи вищезазначені положення Інкотермс, положення зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6 щодо включення до вартості товару виключно упаковки та маркування (п.3.6), відсутні документальне підтвердження включення до заявленого рівня митної вартості таких робіт.

З наведеною підставою для витребування у відповідача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно пункту 3.1 контракту №MQ/6 поставки товару здійснюються на умовах згідно правил “Інкотермс” в редакції 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються у Специфікаціях (додатках) до контракту.

Поставка та декларування товару здійснювались на підставі Специфікацій №2018-1А2 від 23.01.18 року, № 2018-3А від 23.01.18 року та №2018-3С від 06.06.18 року, якими передбачені умови поставки CFR Одеса, Україна.

Таким чином, здійснення поставки на умовах CFR Одеса прямо передбачено умовами зовнішньоекономічного контракту, жодний його пункт не протирічить умовам поставки CFR, визначеним в міжнародних торгівельних правилах “Інкотермс 2010”, тому пряме посилання в контракті на такі умови поставки не може носити інформативний характер, як зазначає митниця, а є його безпосередніми умовами.

Відповідно до міжнародних правил перевезення “Інкотермс - 2010” на умовах поставки CFRозначають, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний укласти договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Тобто, на продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту, тому в даному випадку такі витрати, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порт) або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів - не повинні включатися до митної вартості товару. Тим паче, що надання цих документів продавцем покупцю не передбачено умовами контракту.

Ціна CFR(ціна CFR) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару зі сплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки (фрахта) до порту призначення, без вивантаження в порту.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, у графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14 (а) ДМВ).

Таким чином, узгоджуючи умови поставки на зазначених умовах сторони контракту погодились в тим фактом, що ціна товару зазначена у Специфікації та інвойсі вже включає в себе додаткові витрати, у тому числі витрати на завантаження та транспортні витрати (фрахт) до порту Одеса.

Верховним Судом з приводу аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений ним у постанові від 09.04.2019 року по справі №825/1990/17: «Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR(вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь - якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Таким чином, витрати на фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару».

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що ця розбіжність, жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару, а тому таке зауваження митниці є необґрунтованим та безпідставним.

4. Відповідно до п.6 специфікацій від 23.01.2018 року № 2018-1А2 (218 550,00 USD), від 06.06.2018 року №2018-3С (281 410 USD), від 03.05.2018 року 2018-3А (256 650 USD) до контракту від 23.01.2018 року №MQ/6 (з урахуванням положень додаткової угоди від 01.03.2019 року №4), оплата здійснюється протягом 180 днів від дати отримання товару в місці знаходження покупця.

Відповідно до умов додаткової угоди від 24.12.2018 року №3, від 12.04.2019 року №5, термін оплати за специфікацією №2018-1А2 від 23.01.2018 року, продовжено на 150 днів, за специфікацією від 06.06.2018 року №2018-3Cна 90 днів. Відповідно до гр. 40 ЕМД №UA110180/2019/413996 оцінювана партія товару попередньо розміщена у режим митного складу за ЕМД 25.02.2019 року №UA110150/2019/211327, 11.12.2018 року№UA110150/2018/234849, від 03.08.2018 року №UA110160/2018/003145 (ІМ 74). Враховуючи відмітки Дніпропетровської митниці ДФС на коносаментах, відомості щодо митного оформлення товарів у режим митного складу на території України, положення б специфікацій (зі змінами), оплата за специфікацією від 23.01.2018 року №2018-1А2 повинна вже бути здійснена та за специфікаціями від 06.06.2018 року № 2018-ЗС, від 03.05.2018 року №2018-3А могла бути здійснена. При цьому, до митного оформлення надано банківське платіжне доручення від 17.04.2019 року на суму 3721 USD. Відповідно до п.6 специфікацій від 23.01.2018 року № 2018-1А2 (218 550,00 USD) до контракту від 23.01.2018 року №MQ/6, оплата здійснюється протягом 180 днів від дати отримання товару в місці знаходження покупця. Відповідно до умов додаткової угоди від 24.12.2018 року №3, термін оплати за специфікацією №2018-1А2 від 23.01.2018 року, продовжено на 150 днів. Відповідно до гр.40 ЕМД №UA110180/2019/413996 оцінювана партія товару попередньо розміщена у режим митного складу за ЕМД від 03.08.2018 року №UA110160/2018/003145 (ІМ 74). З рахуванням положень контракту та відомостей щодо доставки товару, оплата за вказаною специфікацією повинна була здійснена до 29.06.2019 року. Згідно наданих роз`яснень підприємства листом від 23.08.2019 року №377, оплата за вказаною специфікацією здійснена за платіжними дорученнями в іноземній валюті від 17.04.2019 року №38, від 07.05.2019 року №49, від 28.05.2019 року №66, від 10.06.2019 року №76, від 31.07.2019 року №98 на суму 172042 дол. США. З урахуванням положень контракту та відомостей щодо фактичного перерахування коштів, імпортером не дотримано вимог щодо термінів оплати. Відповідно до п.8.2 контракту, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених контрактом, винна сторона відшкодовує іншій стороні понесені збитки. До митного контролю додатково надано додаткову угоду від 17.06.2019 №6, відповідно до якої сторони домовились вважати, що покупцем, платіжними дорученнями від 17.04.2019 року №38, від 07.05.2019 року №49, від 28.05.2019 року №66, від 10.06.2019 року №76, від 31.07.2019 року №98 перераховані, а продавцем зараховані кошти на суму на суму 172042 дол. США за специфікацією №1А2 від 23.01.2018 року. При цьому, реквізити специфікації №1А2 від 23.01.2018 року, зазначені у додатковій угоді, не відповідають заявленим, до митного контролю - (№2018-1А2). Крім того, дата складання додаткової угоди від 17.06.2019 року №6 не кореспондується з датою складання платіжних доручень (від 31.07.2019 року №98), посилання на які вона містить. Лист AT«ОТП Банк» від 22.08.2019 року №300- 3-300-3-1/434 не містить посилань на реквізити платіжного доручення (номер), пояснення щодо призначення якого він роз`яснює.

Наведені підстави для витребування у позивача додаткових документів та, в подальшому, прийняття спірного рішення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на час декларування товарів, підприємством був частково оплачений товар за усіма специфікаціями.

За специфікацією №1А2 від 23.01.2019 року: 2428,00 дол. США (відповідно до листа AT«ОТП Банк», вих. № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019 року, наданого до митного оформлення) за платіжним дорученням в іноземній валюті № 38 від 17.04.2019 року + 58400,00 дол. США за платіжним дорученням в іноземній валюті № 49 від 07.05.2019 року + 40951,00 дол. США за платіжним дорученням в іноземній валюті № 66 від 28.05.2019 року + 56730 дол. США за платіжним дорученням в іноземній валюті № 76 від 10.06.2019 року + 13533,00 дол. США за платіжним дорученням в іноземній валюті 98 від 31.07.2019 року, усього на суму 172 042,00 грн.

За специфікацією від 03.05.2018 року №2018-3А: 160,00 дол. США (відповідно до листа AT«ОТП Банк», вих. № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019 року, наданого до митного оформлення) за платіжним дорученням в іноземній валюті №38 від 17.04.2019 року.

За специфікацією від 06.06.2018 року № 2018-3С:672,00 дол. США (відповідно до листа AT«ОТП Банк», вих. № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.2019 року, наданого до митного оформлення ) за платіжним дорученням в іноземній валюті № 38 від 17.04.2019 року + 70 710,00 дол. США (відповідно до листа-роз`яснення АГ «ОТП Банк» № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019 року) за платіжним дорученням в іноземній валюті 98 від 31.07.2019 року, усього на суму 71637,0000 дол. США.

Платіжне доручення №38 було надано митниці до ЕМД в ході митного оформлення задекларованого товару, платіжні доручення №№ 49, 66, 76, 98 були надані листом № 377 від 23.08.2019 року.

Також, тим же листом, митниці було надано лист-роз`яснення AT«ОТП Банк» щодо оплати за товар специфікацією № 2018-3С, № 300-3-300-3-1/434 від 22.08.2019 року та заявки про купівлю іноземної валюти за кожним платіжним дорученням. Інформація щодо сум платежу в даному листі повністю кореспондується з інформацією, зазначеною в п. 70 Платіжного доручення № 98 від 31.07.2019 року “Призначення платежу”, в заявці на купівлю іноземної валюти № 105 від 31.07.2019 року, тому твердження митниці про те, що даний лист не містить посилань на реквізити платіжного доручення (номер),пояснення щодо призначення якого він роз`яснює, є необґрунтованими.

Крім того, митницею не зазначено яким чином це може впливати на визначення числових значень митної вартості товарів.

Окрім того, між ТОВ «AMТТРЕЙД» та продавцем було укладено додаткову угоду № 6 від 17.06.2019 року, відповідно до умов якої сторони погодили, що продавцем здійснено, а покупцем зараховано оплату товару, що поставлявся за специфікацією від 23.01.2018 року №2018-1А2, у розмірі 172 042,00 грн. та продовжено строк оплати у розмірі 46508,00 дол. США до 19.09.2019 року, тому термін оплати за товар ТОВ «АМТ ТРЕЙД» за специфікацією від 23.01.2018 року № 2018-1А2 не пропущений. Копія додаткової угоди № 6 була надана митниці тим же листом.

Дійсно, в додатковій угоді № 6 помилково було зазначено що покупцем, платіжним дорученням в іноземній валюті № 98 від 31.07.2019 року, перераховані, а продавцем зараховані за цим контрактом валютні кошти на загальну суму 172042,00 дол. США. Зазначена невідповідність усунута, оскільки між ТОВ “АМТ ТРЕЙД" та продавцем було укладено додаткову угоду № 9 від 24.08.2019 року, відповідно до умов якої, сторони погодили вважати викладеним помилково п. 1 додаткової угоди № 6 від 17.06.2019р., в тій частині, що: «Сторони домовились вважати і підтверджують цією Угодою, що Покупцем, платіжним дорученням в іноземній валюті № 98 від 31.07.2019 р. перераховані, а Продавцем зараховані за цим контрактом валютні кошти на загальну суму 172042,00 дол. США», у зв`язку з чим зазначену фразу з п. 1 додаткової угоди № 6 від 17.06.2019 р. - виключити.

Викласти п. 1 додаткової угоди №6 від 17.06.2019 року до даного зовнішньоекономічного контракту в наступній редакції: «Сторони домовились вважати і підтверджують цією Угодою, що Покупцем, платіжними дорученнями в іноземній валюті: від 17.04.2019р. № 38; від 07.05.2019р. № 49; від 28.05.2019р.; № 66 від 10.06.2019 р. №76 від 10.06.2019р.: перераховані, а Продавцем зараховані за цим контрактом валютні кошти на загальну суму 158509,00 USD, за товар поставлений на адресу Покупця за Специфікацією № 2018-1А2 від 23.01.2018 року».

Сторони станом на 17.06.2019 р. підтверджують наявність заборгованості у покупця перед продавцем оплати за товар, поставлений за Специфікацією № 2018-1А2 від 23.01.2018 року в сумі 60041,00 дол. США.

Сторони домовились і узгодили, що умови додаткової угоди № 6 від 17.06.2019 р., щодо подовження строку оплати товару за Специфікацією № 2018-1А2 від 23.01.2018 року у розмірі 60041,00 дол. США до 19.09.2019 р., залишаються незмінними.

Та обставина, що на момент декларування у додатковій угоді № 6 від 17.06.2019 р. до зовнішньоекономічного контракту було помилково зараховано оплату за товар, здійснену відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 98 від 31.07.2019 р., ніяким чином не вплинуло на визначення числових значень митної вартості, оскільки кошти за платіжним дорученням №98 були фактично сплачені підприємством, тобто загальна сума оплачених підприємством коштів залишилася незмінною.

При цьому, зауваження митниці в цій частині стосується лише порушення покупцем термінів оплати за товар, а не розміру його оплати. В частині продовження терміну оплати за товар, умови додаткової угоди № 6 від 17.06.2019р. залишились незмінними та підтверджені сторонами на момент декларування товарів, тому в цій частині ніяких порушень умов Контракту ТОВ «АМТ ТРЕЙД» не допущено.

Що стосується зауваження щодо можливості здійснення оплати за товар за специфікаціями від 06.06.2018 року № 2018-3С, від 03.05.2018 року №2018-3А, то, як зазначає сама митниця, оплата за даними специфікаціями могла бути здійснена покупцем. Оскільки на момент декларування товарів, ТОВ «АМТ ТРЕЙД» було здійснено часткову оплату за товар відповідно до зазначених специфікацій, платіжні доручення про здійснення такої оплати надані митному органу, відповідно до наданих до митного оформлення додаткових угод до зовнішньоекономічного контракту: № 4 від 01.03.2019 р., № 5 від 12.04.2019 р., сторони погодили продовжити строк оплати залишку неоплаченої суми за товар на 90 днів, то термін повної оплати за товар ТОВ «АМТ ТРЕЙД» на момент декларування товарів не сплинув, відповідно повна оплата за зазначеним специфікаціями здійснена не була, тому підприємство не могло надати митному органу платіжні документи, підтверджуючі її здійснення.

Заявлений рівень вартості обчислюється як ціна, що підлягає оплаті за товар, що не протирічить положенням «Угоди про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» та частинам 4,5 статті 58 МКУ, згідно яких митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначене зауваження щодо митної вартості не є розбіжністю, та не впливає на числові значення митної вартості товарів і стосується умов оплати за товар.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару, а також не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17 уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що надані до митного оформлення документи, з урахуванням додатково наданих документів, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом.

5. Надані до митного оформлення висновки експерта ТПП від 16.04.2019 року №ГО-916/1, від 16.04.2019 року №ГО-916/4, від 16.04.2019 року ГО-916/2 складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах made-in-china.com, що є он-лайн платформою для бізнесу, «провідним постачальником он-лайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів» та globalsources. com, що є web-сайтом електронної комерції. На вказаних ресурсах можуть створювати власні профілі будь-які компанії та реєструватися будь-які користувачі. Зазначене унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних.

З приводу цих зауважень, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку.

Зазначені дослідження проводилися 2-ма фахівцями в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому підприємством були надані усі документи, що витребовувалися експертами з метою визначення ринкової вартості товарів. Вартість за одиницю кожного найменування товару, визначена експертами повністю співпадає з його вартістю, зазначеною в специфікації та інвойсі до кожної партії товару, наданого до митного оформлення.

Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 року №5007-VI, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У висновку експерта ТПП була проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема “Міжнародний стандарт оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами зазначений висновок підтверджує задекларовану митну вартість.

Висновок експертів ґрунтується на повних та об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, тому митницею безпідставно поставлено під сумнів висновок фахівців в цій галузі.

Відомості, зазначені митницею, як не враховані експертами, не впливають на визначення експертами ринкової вартості товарів. Дослідження проведено методом співставлення саме “дійсних цін” на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому дане зауваження митниці є необґрунтованими та безпідставним.

Слід зазначити, що Верховним судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року по справі №810/2593/15: “Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала”.

Таким чином, надані підприємством митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари.

Так ціна товарів та їх загальна вартість, зазначена у додатках (специфікаціях) до контракту під тверджується рахунками-фактурами (інвойсами), співпадає з ціною, зазначеною підприємством - виробником у своїх прайс-листах та комерційних пропозиціях, підтверджується фактом часткової оплати за товар валютних коштів за контрактом, підтвердженим платіжними дорученнями в іноземній валюті. Висновки експерта ТПП підтверджують ринкову вартість поставленого товару у КНР на рівні цін, зазначених у су провідних документах.

В Рішенні про коригування митної вартості №UA110000/2019/400070/2від 04.09.2019 року та повідомленні №2 до ЕМД від 02.09.2019 року, митниця зазначає про виявлені розбіжності, які на думку відповідача унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

1. Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2018 року №MQ/6, укладеного між «Chongqing Meiqi Industry CO., Ltd.» та TOB «АМТ ТРЕІІД». Відповідно дoп. 2.2 контракту, якість товару має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу виробника. Вказані документи щодо якісних характеристик товару, які мають вплив на його ціну, до митного контролю не надано.

З наведеною підставою для витребування у відповідача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до митного оформлення надані, у тому числі, документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ, що підтверджують ціну товару, яка підлягає сплаті, а саме:

- декларація митної вартості товару з розрахунком складових митної вартості:

- контракт №MQ/6 від 23.01.18 року;

- специфікація №2018-3А від 03.05.18 року з урахуванням додаткових угод №4 від 01.03.19 року, №8 від 14.08.19 року;

- специфікація №2018-3С від 06.06.18 року з урахуванням додаткових угод №5 від 12.04.19 року, №7 від 29.07.19 року;

- інвойс №MQ2018-3А-1 від 04.04.19 року на партію товару за Специфікацією №2018-3А на суму; 256 650,15 дол. США;

- інвойс №MQ2018-3С від 27.08.19 року на партію товару за Специфікацією №2018-3С на суму 281 410,55 дол. США.

Надані документи мають числові значення, які дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено перелік документів які надаються для підтвердження розрахунку митної вартості. Документи про якість товару не входять у цей перелік документів, а тому зауваження митниці щодо відсутності документів виробника про якісні характеристики товару, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості, необґрунтоване і протирічить положенням митного законодавства.

Згідно частини 5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Верховний Суд з приводу ненадання документів про якість товару для підтвердження митної вартості у постанові від 16.11.2018 року по справі №813/1012/17 висловив наступну правову позицію: «Виключний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості, наведений у ст. 53 МК України і серед цього переліку відсутні документи щодо якості товарів. »

Також суд зазначає, що документи щодо якості товарів не підтверджують та не спростовують ціни товару, а відтак вони не впливають на визначення митної вартості товару.

Таким чином, вимога митниці про надання документів, що містять відомості про якісні характеристики, в даному випадку мотоблоків, для підтвердження числових значень визначеної декларантом митної вартості, є безпідставною та необґрунтованою.

Крім того, пунктом 2.2. договору передбачена загальна вимога якості товару, який має відповідати міжнародним стандартам, технічним умовам заводу-виробника. Зазначений пункт не передбачає і не вимагає від постачальника у обов`язковому порядку надавати спеціальні документи, що підтверджують якість товару.

У ході декларування товару до митниці було надано технічні характеристики поставленого товару, його розпізнавальні особливості, які дозволяють ідентифікувати задекларований товар, що підтверджується відомостями у графі 31 митної декларації. Зазначені характеристики задовольняють позивача, як покупця товару, і на момент декларування зауважень щодо якості товару у позивача не було.

Зазначене зауваження митниці, як підстава для витребування додаткових документів, що стосуються митної вартості, не може вважатись обґрунтованим, оскільки протирічить положенням статті 53 МК України. Документи, що підтверджують якість товару, не зазначені у переліку документів, які надаються для підтвердження митної вартості. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Окрім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» виробником вважається юридична або фізична особа (підприємство, організація, установа, громадянин-підприємець), яка виготовляє машини для реалізації, представляючи себе виробником, а також будь-яка інша особа, яка імпортує машини на територію України для торгівлі або іншого виду діяльності.

Таким чином ТОВ “АМТ ТРЕЙД” виступає імпортером сільськогосподарських машин - мотоблоків, і в розумінні зазначеного закону вважається виробником такої машини, тобто зауваження митниці щодо неможливості застосування у даному випадку цієї правової норми є безпідставною. Технічні характеристики надані до митного органу офіційно імпортером товару і містять всі основні властивості товару та його якісні характеристики, необхідні для ідентифікації.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що відсутність документів щодо якісних характеристик задекларованого товару жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару, а тому таке зауваження митниці є необґрунтованими та безпідставним.

2. Поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки CFR Одеса Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) термін CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Тобто, на Продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту. Водночас, відповідно до п.3.6 контракту № MQ/6 від 23.01.2018 року «у ціну Товару включено вартість упаковки і маркування». Включення витрат з транспортування до ціни товару контрактом не передбачено. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості послуг транспортування товару чи включення вказаних витрат до ціни товару. Враховуючи зазначене, відсутні однозначні, документально підтверджені відомості щодо складових митної вартості оцінюваних товарів.

Пунктом 4.2 зовнішньоекономічної угоди від 23.01.2018 року №MQ/6 обумовлено: «У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування», інші витрати, відповідно до зазначеного, у ціну товару не включені: витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на страхування цих товарів (п.10 ст. 58 МКУ).

Також відповідачем зазначено, що відповідно до обраних умов поставки CFR- Одеса, згідно тлумачень ІНКОТЕРМС «Б.5. Покупець несе всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження.». Витрати понесені покупцем декларантом не заявлені.

З наведеною підставою для витребування у відповідача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно пункту 3.1 контракту №MQ/6 поставки товару здійснюються на умовах згідно правил “Інкотермс” в редакції 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються у Специфікаціях (додатках) до контракту.

Поставка та декларування товару здійснювались на підставі Специфікацій№2018-3А від 03.05.18 року з урахуванням додаткових угод №4 від 01.03.19 року №8 від 14.08.19 року, №2018-3С від 06.06.18 року з урахуванням додаткових угод №5 від 12.04.19 року №7 від 29.07.19 року, якими передбачені умови поставки CFR Одеса, Україна.

Таким чином, здійснення поставки на умовах CFR Одеса прямо передбачено умовами зовнішньоекономічного контракту, жодний його пункт не протирічить умовам поставки CFR, визначеним в міжнародних торгівельних правилах “Інкотермс 2010”, тому пряме посилання в контракті на такі умови поставки не може носити інформативний характер, як зазначає митниця, а є його безпосередніми умовами.

Відповідно до міжнародних правил перевезення “Інкотермс - 2010” на умовах поставки CFR означають, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний укласти договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Тобто, на продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту, тому в даному випадку такі витрати, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порт) або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів - не повинні включатися до митної вартості товару. Тим паче, що надання цих документів продавцем покупцю не передбачено умовами контракту.

Ціна CFR (ціна CFR) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару зі сплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки (фрахта) до порту призначення, без вивантаження в порту.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 , у графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14 (а) ДМВ).

Таким чином, узгоджуючи умови поставки на зазначених умовах сторони контракту погодились в тим фактом, що ціна товару зазначена у Специфікації та інвойсі вже включає в себе додаткові витрати, у тому числі витрати на завантаження та транспортні витрати (фрахт) до порту Одеса.

Верховним судом з приводу аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений ним у постанові від 09.04.2019 року по справі №825/1990/17: «Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR(вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь- якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFRна продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Таким чином, витрати на фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару».

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що ця розбіжність, жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару, а тому таке зауваження митниці є необґрунтованим та безпідставним.

3. Відповідно до статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Відповідно до п.6 специфікацій від 06.06.2018 року №2018-3С (281 410 USD), від 03.05.2018 року №2018-3А (256650 USD) до контракту від 23.01.2018 №MQ/6 (з урахуванням положень додаткової угоди від 01.03.2019 року №4), оплата здійснюється протягом 180 днів від дати отримання товару в місці знаходження, покупця. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Наведену підставу для витребування додаткових документів та, в подальшому, для прийняття спірного рішення, суд вважає безпідставною та необґрунтованою, з огляду на наступне.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності ( розбіжності) між відомостями які не впливають на піну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ.

Зазначене зауваження митниці ґрунтується на припущеннях відповідача, що протирічить положенням діючого законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України « Про валюту і валютні операції» від 21.06.18 р. № 2473-VIIIНаціональний Банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно пункту 21 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою НБУ від 02.01.19 №521, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Приводячи поняття «дійсної вартості», передбачене статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) відповідача в тож же час не враховує, що у додаткових положеннях до параграфу 2 ст.7 Додатку 1 до Угоди «Зауваження та додаткові положення» зазначено що «сумісним зі Статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.»

Верховний Суд щодо умов оплати висловив наступну правову позицію, яка викладена у постанові від 11.04.2018 року по справі №804/4680/16: «у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що наведена відповідачем підстава, жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

4. Відповідно до умов додаткової угоди від 12.04.2019 №5, термін оплати за специфікацією від 06.06.2018 року №2018-30 продовжено на 90 днів. Специфікацією №8 терміни оплати від терміновано до 11.11.2019 року. До митного оформлення надано банківське платіжне доручення від 17.04.2019 року №38 на суму 3721 USD та від 31.07.2019 року №98 на суму 84 243,00 USD. При цьому, в графі 70 платіжного доручення №38 є посилання лише на номер контракту, а в платіжному дорученні №98-на контракт, специфікацію від 06.06.2019 року № 2018-3С,(яка видана на партію товару на суму 281410,55 USD) та на специфікацію від 23.01.2018 року № 2018-1А2 (яка видана на партію товару на суму 218 550,00 USD). Відповідно до п. 7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної, вартості певної поставки товару.

Враховуючи вищезазначене, надані платіжні документи неможливо ідентифікувати з партією оцінюваного товару. Відповідно до п.2 cт. 5З МКУ, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Вказані документи до митного контролю не надані.

З наведеною підставою для витребування у відповідача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжні доручення у іноземній валюті № 38 та № 98 надані до митної декларації на підставі ч.2 ст.53 МКУ як банківські документи, що підтверджують оплату товару за Специфікацією № 2018-3А та №2018-3С.

Повна оплата валютних коштів за специфікаціями на момент декларування товару не здійснювалась оскільки сторонами контракту укладені додаткові угоди № 8 від 14.08.19 та №7 від 29.07.19 року про продовження терміну оплати за товар відповідно до 11.11.19 року та 25.10.19 року.

При цьому, умовами додаткової угоди №7 від 29.07.2019року передбачено, що сторони підтверджують наявність заборгованості у покупця перед продавцем оплати за товар, поставлений за Специфікацією № 2018-3С від 06.06.2018р. у розмірі 280738,55 дол. США. Сторони погодили здійснити оплату товару, що поставляється за специфікацією №2018-3С від 06.06.2018 р. у розмірі 70710,00 дол. США.

Таким чином, надані до декларації додаткові угоди № 7, №8, листи Банку AT«ОТП Банк» № 300-3-300-3-1/297 від 17.04.19 та №300-3-300-3-1/434 від 22.08.19р. у своїй сукупності підтверджують, що валютні кошти сплачені за відповідними Специфікаціями.

Посилання митниці на п.7 висновків постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 року №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» суд вважає безпідставним, оскільки з даного приводу ВАСУ було здійснено декілька правових висновків, що протирічать один одному.

Окрім того, постанови Пленуму ВАСУ не є нормативно-правовими актами, які обов`язкові до застосування суб`єктами владних повноважень, а містять лише узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України.

В свою чергу,відповідно до ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Жодних постанов Верховного Суду,в яких були б викладені висновки щодо застосування норм права у подібних до наведених вище правовідносин, відповідач не наводить, а тому наведені висновки, на які посилається відповідач, суд не приймає до уваги.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що наведена відповідачем підстава є необґрунтованою та жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

5. В інвойсах наданих декларантом відсутнє посилання на специфікації відповідно до яких здійснювалось формування кожної окремої партії товару.

З наведеною підставою для витребування у відповідача додаткових доказів та прийняття спірного рішення, суд не погоджується, з огляду на наступне.

Номер кожного інвойсу, наданого митниці до митної декларації включає в себе номер кожної специфікації, доданої до митної декларації.

Окрім того, в кожному інвойсі зазначено найменування, кількість та ціна товару в кожній партії, що повністю співпадає з тими ж даними, зазначеними в кожній специфікації, тому шляхом співставлення номеру кожного інвойсу та специфікації, зазначених в них найменування, кількості та ціни товару, можливо ідентифікувати до якого саме інвойсу має відношення специфікація, відповідно до якої здійснювалось формування кожної окремої партії товару.

Також, митницею не зазначено, яким чином відсутність в інвойсах, наданих ТОВ «АМТ ТРЕЙД» посилання на специфікації, відповідно до яких здійснювалось формування кожної окремої партії товару впливає на визначення числових значень митної вартості.

Таким чином, наведена розбіжність жодним чином не перешкоджає митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару, а тому є формальною та безпідставною.

6. Пункт 5.2. зовнішньоекономічної угоди від 23.01.2018 року №MQ/6 передбачає зазначення умов оплати у специфікації до кожної партії товару: протягом 180 днів з моменту поставки партії товару. Додатковими угодами: від 20.12.2018 року, від 24.12.2018 року №3 та №5 від 12.04.2019 року внесено зміни в частині термінів оплати та обумовлено часткова незначна сплата за кожною специфікацією та відстрочення решти оплати. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товар: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (п.2.4. п.2.5 cт.53 МКУ) декларантом не надано.

З наведеною суд не погоджується, оскільки, як встановлено з матеріалів справи, позивачем у повній відповідності до вимог до ч. 2, ч. 3 ст. 53 МК України були надані зазначені вище документи, які у своїй сукупності повною мірою підтверджують вартість задекларованих товарів та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації, тому ця підстава митниці є безпідставною та необґрунтованою.

Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Окрім того, як вбачається з оскаржуваних рішень митниці, в них містяться посилання лише на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами. В графі 33 обох оскаржуваних рішень зазначено лише номер митної декларації за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках, вага одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась не виходячи з ваги товару, а з його характеристик.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що надані ТОВ «АМТ ТРЕЙД» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 23.08.2019 року №UА110000/2019/400065/2 та рішення про коригування митної вартості товару від 04.09.2019 року №UA110000/2019/400070/2, які, за встановлених обставин, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень про коригування заявленої митної вартості товарів.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41526485, вул. Н. Алексеєнко, 70, м. Дніпро, 49000) до Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 23.08.2019 р. №UA110000/2019/400065/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 04.09.2019р. №UA110000/2019/400070/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41526485) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса