2/221/382/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мохова Є.І.,

за участю секретаря судового засідання Сєрих І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волноваха цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Волноваського районного суду Донецької області з позовом до Волноваського районного відділу ДФС ГТУЮ у Донецькій області про знаття арешту. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно: земельна ділянка площею 6,61 га, що розташована на території Калінінської сільської ради Волноваського району Донецької області, згідно Державного акту на право власності на землю від 28.04.2001 року, серія ІІІ-ДН №007813, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вона, як мати померлого, є спадкоємцем першої черги за законом. Інших спадкоємців першої черги за законом не має. Вона звернулася до нотаріуса відносно оформлення свого спадкового права, але нотаріус будь-які нотаріальні дії не мав можливості здійснити, оскільки згідно відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів майна на все майно її сина ОСОБА_2 накладений арешт на підставі постанови Волноваського відділу ДВС №б/н від 11.04.2005 року, що стало перешкодою у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом.

Також зазначає, що згідно наданої Волноваським районним відділом ДВС інформації від 13.11.2018 року надати копії виконавчих документів б/н від 11.04.2005 року не має можливості в зв`язку із закінченням їх строку зберігання та згідно акту знищення виконавчих проваджень за 2005 рік. Прохання до ДВС зняти накладений арешт не розглянуто і не вирішено, тому просить суд скасувати постанову ДВС про накладення арешту.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщалася судом завчасно та належним чином, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщався судом завчасно та належним чином, про причину неявки не повідомив, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи. Відзив на позовну заяву, письмові, електронні докази та зустрічний позов до суду не надавали.

Суд, згідно до ст.280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.211 ч.2 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В судовому засідання з матеріалів справи встановлено, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, постановою Волноваського відділу ДВС №б/н від 11.04.2005 року накладено арешт на нерухоме майно власником якого є ОСОБА_2 (а.с. 10).

У зв`язку з тим, що їй не відомо про жодне відкрите виконавче провадження щодо стягнення з її сина ОСОБА_2 боргу чи звернення стягнення на майно, вона звернулася до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з письмовою вимогою про зняття арешту з майна, та надання інформації, яка мається заборгованість, і який виконавчий документ є підставою для відкриття виконавчого провадження.

У відповідь на письмову заяву позивача, листом Волноваського районного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області №14.39-28/7688/706 від 13.11.2019 року, позивачу було повідомлено, що згідно даних АСВП виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_2 у Волноваському районному відділі ДВС ГТУЮ у Донецькій області станом на теперішній час відсутні. Також зазначають, що надати копії виконавчих документів від 11.04.2005 року в зв`язку із закінченням строку зберігання та згідно акту знищення виконавчих проваджень, архів за 2005 рік знищено, та надати копії документів за виконавчим провадженням не можливо (а.с. 9).

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір оформити свої спадкове право після смерті її сина, але нотаріус будь-які нотаріальні дії не мав можливості здійснити, оскільки згідно відомостей Єдиного реєстру заборони відчудження об`єктів нерухомого майна на все майно її сина накладено арешт. Таким чином, арешт накладений на майно порушує набуття права власності позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на спадкування, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі використати своє законне право на оформлення свого спадкового права відносно належного майна її померлому сину. Окрім того, у провадженні ДВС, жодних виконавчих документів відносно сина позивача ОСОБА_2 не має, тобто підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 89, 200, 263-265, 280 ЦПК України, Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про зняття арешту з майна, про зняття арешту з майна задовольнити.

Скасувати постанову Волноваського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області б/н від 11.04.2005 року про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1867951 відносно ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) шляхом зняття арешту з всього майна і заборони на відчуження, внесенням відповідних змін до Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна і виключенням відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовими заявами відповідачів, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.І. Мохов