open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
30.08.2021
Ухвала суду
07.07.2021
Постанова
16.06.2021
Ухвала суду
02.06.2021
Ухвала суду
07.04.2021
Ухвала суду
31.03.2021
Ухвала суду
29.03.2021
Ухвала суду
18.02.2021
Постанова
04.02.2021
Ухвала суду
16.01.2021
Ухвала суду
28.12.2020
Ухвала суду
30.11.2020
Рішення
19.11.2020
Ухвала суду
02.11.2020
Ухвала суду
10.09.2020
Ухвала суду
13.07.2020
Ухвала суду
25.06.2020
Ухвала суду
01.06.2020
Ухвала суду
01.06.2020
Ухвала суду
30.04.2020
Ухвала суду
30.03.2020
Ухвала суду
12.03.2020
Ухвала суду
18.12.2019
Постанова
27.11.2019
Ухвала суду
19.11.2019
Ухвала суду
18.11.2019
Ухвала суду
14.11.2019
Ухвала суду
11.11.2019
Ухвала суду
07.11.2019
Ухвала суду
28.10.2019
Постанова
28.10.2019
Постанова
16.10.2019
Ухвала суду
16.10.2019
Ухвала суду
07.10.2019
Ухвала суду
07.10.2019
Ухвала суду
07.10.2019
Ухвала суду
07.10.2019
Ухвала суду
23.09.2019
Ухвала суду
23.09.2019
Ухвала суду
20.08.2019
Ухвала суду
20.08.2019
Ухвала суду
05.08.2019
Ухвала суду
09.07.2019
Рішення
26.06.2019
Ухвала суду
25.06.2019
Ухвала суду
13.06.2019
Ухвала суду
22.05.2019
Ухвала суду
21.05.2019
Ухвала суду
04.04.2019
Ухвала суду
04.03.2019
Ухвала суду
08.02.2019
Ухвала суду
06.02.2019
Постанова
14.01.2019
Ухвала суду
14.01.2019
Ухвала суду
20.12.2018
Ухвала суду
27.11.2018
Ухвала суду
09.11.2018
Ухвала суду
16.10.2018
Ухвала суду
Вправо
6 Справа № 916/2194/18
Моніторити
Ухвала суду /30.08.2021/ Господарський суд м. Києва Постанова /07.07.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /02.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /07.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /31.03.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /29.03.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /18.02.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.02.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.01.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /28.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /30.11.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.11.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.11.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /10.09.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /13.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /25.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.04.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.03.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.03.2020/ Господарський суд м. Києва Постанова /18.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.11.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /11.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /07.11.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /28.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /28.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /09.07.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.06.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /25.06.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /13.06.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /22.05.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.05.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /04.04.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /04.03.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /08.02.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Постанова /06.02.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.12.2018/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2018/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /09.11.2018/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.10.2018/ Господарський суд Одеської області
emblem
Справа № 916/2194/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /30.08.2021/ Господарський суд м. Києва Постанова /07.07.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /16.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /02.06.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /07.04.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /31.03.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /29.03.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /18.02.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.02.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.01.2021/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /28.12.2020/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /30.11.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /19.11.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /02.11.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /10.09.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /13.07.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /25.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /01.06.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.04.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /30.03.2020/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /12.03.2020/ Господарський суд м. Києва Постанова /18.12.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /18.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.11.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /11.11.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /07.11.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /28.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Постанова /28.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /07.10.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /23.09.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.08.2019/ Північний апеляційний господарський суд Рішення /09.07.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /26.06.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /25.06.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /13.06.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /22.05.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /21.05.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /04.04.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /04.03.2019/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /08.02.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Постанова /06.02.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.12.2018/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /27.11.2018/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /09.11.2018/ Господарський суд м. Києва Ухвала суду /16.10.2018/ Господарський суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Багай Н.О., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ» - Джумурата В.М.,

Максимця О.Б.,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм» - Грекової Л.В.,

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «Централ Капітал» - Сідей О.В.,

Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб на здійснення ліквідації Гулея Олександра Івановича - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 (у складі колегії суддів: Чорногуз М.Г. (головуючий), Агрикова О.В., Тарасенко К.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 (суддя Мандриченко О.В.)

у справі № 916/2194/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал», Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Гулея Олександра Івановича

про застосування наслідків нікчемності правочинів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон-ІІ» (далі - ТОВ «Рубікон-ІІ») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм» (далі - ТОВ «Сауспальм»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Централ Капітал»), Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» (далі - ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Гулея Олександра Івановича, у якому просило застосувати наслідки нікчемності правочинів, а саме: - договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «ФК «Централ Капітал»; - договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм»; - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.03.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм», повернувши ТОВ «Рубікон-ІІ» у стан, який існував до укладення цих правочинів, шляхом скасування державної реєстрації прав ТОВ «Сауспальм» та їх обтяжень на нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу загальною площею 11 217,5 кв. м і земельну ділянку загальною площею 14,9577 га кадастровий номер 5121084200:03:001:0008, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса-Київ 15 км.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що договір відступлення права вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 є нікчемним в силу закону з моменту його укладення на підставі частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Оскільки ТОВ «ФК «Централ Капітал» за нікчемним правочином від 24.07.2015 не набуло жодних прав на нерухоме майно, воно не мало права ним розпоряджатися, а тому укладені в подальшому договори купівлі-продажу від 06.03.2018 також є нікчемними. Крім того, позивач зазначав, що договори купівлі-продажу від 06.03.2018 порушують публічний порядок, оскільки спрямовано на незаконне заволодіння майном ТОВ «Рубікон-ІІ», що є іншою підставою для застосування наслідків їх нікчемності. Водночас позивач наголосив, що єдиним способом поновлення його порушених прав щодо зазначеного майна є скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та нерухоме майно за ТОВ «Сауспальм», підставою для здійснення якої слугували нікчемні правочини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, позов задоволено. Застосовано наслідки нікчемності договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «ФК «Централ Капітал»; договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.03.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм»; договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.03.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм», повернувши ТОВ «Рубікон-ІІ» у стан, який існував до укладення цих правочинів, шляхом скасування державної реєстрації прав ТОВ «Сауспальм» та їх обтяжень на нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу загальною площею 11 217,5 кв. м і земельну ділянку загальною площею 14,9577 га кадастровий номер 5121084200:03:001:0008, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса-Київ 15 км. Стягнуто з ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм» на користь ТОВ «Рубікон-ІІ» на відшкодування витрат зі сплати судового збору з кожного відповідача по 881,00 грн.

Судові рішення мотивовано тим, що за встановлених у справі фактичних обставин договір відступлення права вимоги (договір цесії) від 24.07.2015 є недійсним в силу закону, тобто нікчемним правочином, який не створює юридичних наслідків, тому до ТОВ «ФК «Централ Капітал» не перейшло право вимоги за кредитними договорами, так само як і право вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави), у зв`язку з чим товариство не мало прав вчиняти договори купівлі-продажу будівель та земельної ділянки від 06.03.2018. Нікчемність договорів купівлі-продажу від 06.03.2018 свідчить про відсутність правових підстав для здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та нерухоме майно за ТОВ «Сауспальм», а тому суд дійшов висновку, що способом поновлення порушених прав позивача має бути саме скасування такої державної реєстрації, підставою для здійснення якої слугували нікчемні правочини.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2019 року ТОВ «ФК «Централ Капітал», а у листопаді 2019 року ТОВ «Сауспальм» подали касаційні скарги, у яких посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу, з урахуванням доповнень до касаційної скарги, поданих у межах встановленого законом строку, ТОВ «ФК «Централ Капітал» обґрунтовано, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не взято до уваги, що позивач не є стороною правочину щодо якого у позові порушено питання про його нікчемність; з вимогами про застосування наслідків нікчемності правочину може звернутися саме банк як сторона такого договору; висновки судів стосовно того, що договір відступлення права вимоги укладено банком фактично безоплатно, спростовуються тими обставинами, що банком у рахунок ціни відступлення права вимоги проведено списання коштів з депозитного рахунку ТОВ «ФК «Централ Капітал» у цьому ж банку, що підтверджується меморіальним ордером, який є розрахунковим документом; судами не надано оцінки тому, що ціна відступлення права вимоги за договором від 24.07.2015 в частині кредитної заборгованості позивача дорівнювала балансовій вартості кредитної заборгованості за кредитним договором від 01.12.2010 № 021-11-10, укладеним між банком і ТОВ «Рубікон-ІІ», тому висновок суду про нікчемність договору від 24.07.2015 за ознаками заниження ціни є помилковим; висновок судів про нікчемність договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону; судом першої інстанції у порушення вимог статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не було залучено до участі у справі як третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Несімко» (далі - ТОВ «Несімко»), якому спірне майно передано в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Сауспальм» за договором від 14.03.2018 № 14/03.

Касаційну скаргу ТОВ «Сауспальм» обґрунтовано, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; висновки суду про те, що внаслідок списання грошових коштів з депозитного рахунку ТОВ «ФК «Централ Капітал» банк надав переваги (пільги) окремому кредитору не відповідають обставинам справи, а висновок про те, що надання таких «пільг» було невигідним для банку та призвело до зменшення можливостей останнього виконувати свої зобов`язання взагалі, не підтверджується будь-якими доказами; судами не надано оцінки тому, що ціна відступлення права вимоги за договором від 24.07.2015 в частині кредитної заборгованості позивача дорівнювала балансовій вартості кредитної заборгованості за кредитним договором від 01.12.2010 № 021-11-10, укладеним між банком і ТОВ «Рубікон-ІІ», тому висновок суду про нікчемність договору від 24.07.2015 за ознаками заниження ціни є помилковим; судами не враховано, що правомірність списання коштів з депозитного рахунку ТОВ «ФК «Централ Капітал» встановлено судовим рішенням у справі № 910/25440/15; позивач не є тією особою, права якої порушено саме укладенням договору відступлення права вимоги, а також тією особою, яка має право звернутися до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки порушення норм зазначеного закону спричиняють наслідки саме для сторін недійсного правочину, яким позивач не є; судом першої інстанції порушено положення статті 227 ГПК та не вирішено питання зупинення провадження у цій справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 910/9791/18 за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» про застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги від 24.07.2015; судом першої інстанції не залучено до участі у справі як третю особу ТОВ «Несімко», яким зареєстровано обтяження щодо спірного майна у вигляді права іпотеки; судами не враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12294/17, стосовно того, що саме банк вправі звернутися до суду про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «Рубікон-ІІ» у відзивах на касаційну ТОВ «ФК «Централ Капітал» зазначають про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 916/2194/18 за касаційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.11.2019.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.11.2019 у цій справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Сауспальм» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.12.2019.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019 розгляд касаційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Централ Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 916/2194/18 відкладено на 04.12.2019.

У судовому засіданні 04.12.2019 протокольною ухвалою Суду було оголошено перерву до 18.12.2019.

У судове засідання 18.12.2019 ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Гулея О.І. свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та за заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 01.12.2010 між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» (банк) і ТОВ «Рубікон-ІІ» (позичальник) укладено кредитний договір № 021-11-10, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався його прийняти та належним чином використати і повернути банку, сплативши відповідні проценти й виконавши всі інші зобов`язання, визначені у договорі.

За умовами додаткової угоди від 15.07.2011 № 1 до зазначеного кредитного договору максимальна сума кредиту становить 15 000 000,00 грн, процентна ставка - 17,5 % річних за умови виконання позичальником умов договору та 19,5 % у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником умов підпунктів 2.3.7, 2.3.8 договору, дата повернення кредиту - 01.12.2015.

У підпункті 2.2.5 пункту 2.2 кредитного договору встановлено право банку відступати свої права, що виникли з договору чи у зв`язку з договором - іншій (іншим) особі (особам) та повідомляти такій особі (особам) інформацію про позичальника і його діяльність та передавати документи, що стосуються позичальника і його діяльності.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх грошових зобов`язань за цим кредитним договором, у тому числі й обов`язків з відшкодування збитків, між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» (іпотекодержатель, банк) і ТОВ «Рубікон-ІІ» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 01.12.2010, посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б. та зареєстрований за № 1-5184.

Предметом іпотеки за цим договором є об`єкти нерухомого майна, а саме: земельна ділянка, площею 14,9577 га (кадастровий номер 5121084200:03:001:0008), яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 916804, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів 04.09.2006, та розташовані на ній будівлі комплексу дорожнього сервісу, загальною площею 8 679,00 кв. м, які належать іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області 08.10.2009. Зазначене нерухоме майно розташовано за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, шлях Одеса-Київ, 15 км. Відповідно до пункту 4.4 вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін і становить 50 000 000,00 грн, у тому числі вартість земельної ділянки - 17 242 043,00 грн.

За умовами договору від 15.07.2011 № 1 про внесення змін до зазначеного договору іпотеки загальна площа переданих в іпотеку будівель становить 11 217,50 кв м.

24.07.2015 між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» (цедент) і ТОВ «ФК «Централ Капітал» (цесіонарій) укладено договір відступлення прав вимоги (договір цесії), за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів», який є правонаступником ТОВ «Завод алюмінієвих профілей» (правонаступник СП ЗАТ «Донецький завод алюмінієвих профілей»), ТОВ «Рубікон-ІІ», ТОВ «Камянка Глобал Вайн», Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі ТОВ за кредитними договорами (основні договори), перелік яких міститься у додатку № 1 до договору, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основними договорами та зобов`язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором.

Згідно з пунктом 3.1 договору сторони визначили, що ціна прав вимоги за цим договором на дату його укладення відносно кожного із боржників становить: до ПрАТ «Завод алюмінієвих профілів» 35 000,00 грн; до ТОВ «Рубікон-ІІ» 18 850 061,20 грн; до ТОВ «Камянка Глобал Вайн» 4 724 479,86 грн; до СУНП «Марком» у формі ТОВ 20 809 437,81 грн.

06.08.2015 між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» (первісний заставодержатель) і ТОВ «ФК «Централ Капітал» (новий заставодержатель), укладено договір про передачу прав за іпотечними договорами № 02, за умовами якого банк передав новому заставодержателю права за іпотечним договором від 01.12.2010, укладеним між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «Рубікон-ІІ» (реєстровий № 1-5184). Передача прав за іпотечним договором відбулася на підставі договору про відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015. За цим договором від 06.08.2015 № 02 ТОВ «ФК «Централ Капітал» набуло право вимоги за договором іпотеки від 01.12.2010 (реєстровий № 1-5184) щодо забезпечення виконання грошових зобов`язань позивача перед банком за кредитним договором від 01.12.2010 № 021-11-10. Договір від 06.08.2015 № 02 ТОВ посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстровано за № 5262.

10.08.2015 між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «ФК «Централ Капітал» підписано акт приймання-передачі документів за договором відступлення прав вимоги (договором цесії) від 24.07.2015.

17.03.2016 Правлінням Національного банку України винесено постанову № 169 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк "Петрокоммерц-Україна» до категорії неплатоспроможних».

На виконання цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 № 368 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк «Петрокоммерц-Україна» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

15.04.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банку Гулеєм О.І. видано наказ № 60, яким визнано нікчемними правочини (у тому числі договори), вчинені (укладені) ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а саме: з 18.03.2015 по 18.03.2016 згідно з додатком 1 та доручено директору департаменту запровадження тимчасової адміністрації Фонду здійснити необхідні заходи щодо застосування наслідків нікчемності договорів згідно з додатком 1.

На виконання наказу від 15.04.2016 № 60 ТОВ «ФК «Централ Капітал» було направлено повідомлення про нікчемність правочинів, зазначених у наказі, зокрема і повідомлення від 17.05.2016 № 01.1-06/971 про нікчемність договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015.

06.03.2018 між ТОВ «ФК «Централ Капітал» (продавець; іпотекодержатель) і ТОВ «Сауспальм» (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований за № 90. За умовами цього договору продавець (який діє від свого імені на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку») продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) земельну ділянку загальною площею 14,9577 га, кадастровий номер 5121084200:03:001:0008, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, шлях Одеса-Київ, 15 км.

06.03.2018 між ТОВ «ФК «Централ Капітал» (продавець; іпотекодержатель) і ТОВ «Сауспальм» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований за № 91. За умовами цього договору продавець (який діє від свого імені на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку») передав, а покупець прийняв у власність об`єкт нерухомого майна загальною площею 11 217,50 кв м: будівлі комплексу дорожнього сервісу, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, село Нерубайське, шлях Одеса-Київ, 15 км. Цей об`єкт розташовано на земельній ділянці площею 14,9577 га, кадастровий номер 5121084200:03:001:0008.

Постановою Великої Палати Верховного суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 відмовлено у позові ТОВ «ФК «Централ Капітал» до ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банку Гулеєм О.І. від 15.04.2016 № 60 про визнання нікчемними договорів, визнання недійсним наказу від 15.04.2016 № 60 у частині визнання нікчемними договорів та відсутнім права банку вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів, які визнано нікчемними.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ «Рубікон-ІІ», заявлена до ТОВ «ФК «Централ Капітал», ТОВ «Сауспальм», ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Гулея О.І., про застосування наслідків нікчемності правочинів, а саме: договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 24.07.2015, договорів купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки від 06.03.2018, шляхом скасування державної реєстрації прав ТОВ «Сауспальм» та їх обтяжень на нерухоме майно: будівлі комплексу дорожнього сервісу загальною площею 11 217,5 кв. м, та земельну ділянку кадастровий номер 5121084200:03:001:0008, що знаходяться за адресою: Одеська область, Біляївський район, село Нерубайське, Нерубайська сільська рада, шлях Одеса-Київ 15 км.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що внаслідок укладення нікчемних правочинів щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки з подальшим відчуженням новим кредитором і заставодержателем (ТОВ «ФК «Централ Капітал») належного позивачеві нерухомого майна, яке перебуває в заставі у банку, та реєстрації права власності на це майно за ТОВ «Сауспальм», порушено майнові права позивача як власника майна та права банку як заставодержателя.

Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими з порушенням вимог чинного законодавства, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Оскільки, відповідно до статті 16 ЦК порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Водночас гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17).

ТОВ «Рубікон-ІІ» обрано такий спосіб судового захисту як застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «ФК «Централ Капітал», та договорів купівлі-продажу, які в подальшому було укладено між ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм», що обґрунтовано порушенням прав і законних інтересів ТОВ «Рубікон-ІІ» як власника нерухомого майна, відновлення яких позивач вважає можливим у спосіб повернення його у стан, якій існував до укладення нікчемних правочинів, шляхом скасування державної реєстрації прав ТОВ «Сауспальм» та їх обтяжень на спірне майно.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 ЦК).

Разом із тим відповідно до статті 216 ЦК у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до частини 3 статті 216 ЦК правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Спір у справі, яка розглядається, пов`язаний з процедурою визнання банку неплатоспроможним та його ліквідацією в порядку Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

За змістом статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

Частиною 3 статті 38 цього Закону передбачено підстави, що свідчать про нікчемність правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до зазначеної норми, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 наголосила, що відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 ЦК і частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Наслідки нікчемності правочину, у тому числі обов`язок повернути все одержане за нікчемним договором (правочином), також настають для сторін у силу вимог закону.

Разом із тим наслідки недійсності нікчемного відповідно до частини 2 статті 215 ЦК і статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочину (договору) застосовуються саме до правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16 наведено висновок про те, що на виконання вказаних приписів оспорюваним наказом № 60 уповноваженої особи Фонду, виданим останнім як органом управління Банком, деякі правочини Банку віднесено до нікчемних. Цей наказ є результатом внутрішньої перевірки правочинів Банку, забезпеченої уповноваженою особою Фонду, і внутрішнім документом Банку, обов`язковим для виконання працівниками, та не породжує обов`язків у контрагентів Банку, оскільки обов`язок повернути майно (кошти) виникає у контрагентів не на підставі наказу про виявлення нікчемних правочинів, а в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК). Таке майно (кошти) може бути повернуто або добровільно, або у примусовому порядку на підставі судового рішення. Щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, Банк як сторона такого правочину повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Вказане свідчить про відсутність у Фонду та його уповноваженої особи повноважень відносно контрагентів Банку у правочинах, віднесених у наказі, підписаному уповноваженою особою Фонду, до нікчемних.

Як установлено судами попередніх інстанцій і це підтверджується матеріалами справи ТОВ «Рубікон-ІІ» заявило позов про застосування наслідків нікчемності відповідно до частини 2 статті 215 ЦК і статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як щодо договору відступлення права вимоги від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «ФК «Централ Капітал», так і щодо договорів купівлі-продажу, які в подальшому було укладено між ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм».

При вирішенні спору судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відповідно до положень статті 215 ЦК існує розмежування видів недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішення суду. Тому при вирішенні відповідних вимог важливим є розмежування нікчемних і оспорюваних правочинів, оскільки кожен із видів недійсності правочинів передбачає різні шляхи захисту цивільних прав та інтересів.

Так, за приписами частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 3 статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 516 ЦК встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених норм убачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання його обов`язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі частини 1 статті 203 ЦК договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам частини 1 статті 516 ЦК.

Судами попередніх інстанцій установлено, що у підпункті 2.2.5 пункту 2.2 кредитного договору від 01.12.2010, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «Рубікон-ІІ», сторони погодили право банку відступати свої права, що виникли з договору чи у зв`язку з договором - іншій (іншим) особі (особам) та повідомляти такій особі (особам) інформацію про позичальника і його діяльність та передавати документи, що стосуються позичальника і його діяльності.

Вирішуючи спір про застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги від 24.07.2015, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «ФК «Централ Капітал», суди першої та апеляційної інстанцій з огляду на предмет і підстави заявленого позову належним чином не встановили та в судових рішеннях не зазначили, до якого виду недійсних правочинів (нікчемний чи оспорюваний) відноситься правочин, щодо застосування наслідків недійсності якого заявлено позов, а також у чому полягає порушення прав та/або законних інтересів позивача як боржника за кредитним договором внаслідок укладення договору відступлення права вимоги з огляду на зазначені положення чинного законодавства та умови кредитного договору від 01.12.2010, укладеного між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» і ТОВ «Рубікон-ІІ», якими урегульовано відповідне питання.

Водночас поза увагою судів попередніх інстанцій залишилася і та обставина, що реституція як спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності може бути застосовано лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий. Якщо ж після вчинення першого правочину сторона, що набула майно, передала його іншій, третій особі, можливість здійснення реституції за наслідками визнання недійсним першого правочину юридично та фактично втрачається.

Суди попередніх інстанцій, застосувавши наслідки нікчемності щодо договорів купівлі-продажу, які в подальшому було укладено між ТОВ «ФК «Централ Капітал» і ТОВ «Сауспальм», взагалі не звернули уваги на те, що зазначені договори є оспорюваними правочинами, та не обґрунтували правових підстав, за якими дійшли висновків саме про нікчемність цих договорів.

Крім того, відповідно до частини 1, 2 статті 50 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рубікон-ІІ» у позовній заяві було зазначено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ТОВ «Сауспальм» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Несімко», у якого на час звернення до суду з відповідних позовом спірне нерухоме майно перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки від 14.03.2018.

Зазначені обставини підтверджено наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою 03.10.2018 за № 140124218.

Проте, судом першої інстанції питання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Несімко» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ТОВ «Сауспальм» у порушення статті 50 ГПК вирішено не було.

Ці обставини залишилися без будь-якої оцінки суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, належним чином не дослідивши зібрані у справі докази, не встановивши обставини, які є достатньою підставою відповідно до норм матеріального права для застосування наслідків нікчемності правочинів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 237 ГПК при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У зв`язку з наведеним, рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, оскільки суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, судові рішення про задоволення позовних вимог не можна визнати законними і обґрунтованими.

Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, які є в матеріалах справи, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сауспальм» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 у справі № 916/2194/18 скасувати.

3. Справу № 916/2194/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: Н.О. Багай

І.С. Міщенко

Джерело: ЄДРСР 86660800
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку