ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 0840/3447/18

Провадження № 11-918апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 0840/3447/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАН», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року (у складі колегії суддів Чередниченка В. Є., Іванова С. М., Панченко О. М.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо невиконання рішень Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14 та від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17;

- зобов`язати відповідача внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані з включенням до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (далі - ТОВ «ЛАН») ОСОБА_1

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ «ЛАН», однак був незаконно виключений зі складу товариства іншими його учасниками. Рішеннями Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14 та від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17 рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», якими позивача виключено зі складу учасників товариства, скасовано. Проте, відповідач відмовляється провести реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про засновників (учасників) ТОВ «ЛАН» на підставі вказаних судових рішень.

3. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 16 січня 2019 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

4. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23 травня 2019 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

5. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при визначенні підсудності спору, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 01 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

7. 17 липня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

8. 18 липня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від ТОВ «ЛАН» надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останнє просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України у зв`язку з тим, що позивач оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини

11. Суди попередніх інстанцій установили, що 17 червня 2002 року фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 створено ТОВ «ЛАН»; сформовано статутний фонд та частки кожного учасника у статутному фонді товариства.

12. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», оформленим протоком № 1 від 03 квітня 2014 року, ОСОБА_1 виключено зі складу учасників товариства.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», оформленим протоком № 2 від 03 квітня 2014 року, внесено зміни до Статуту ТОВ «ЛАН», а саме зазначено, що засновниками товариства та його учасниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з частками у статутному фонді товариства по Ѕ.

13. 20 травня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни щодо складу учасників ТОВ «ЛАН» та виключено відомості про ОСОБА_1 як учасника товариства.

14. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», оформлене протоком № 1 від 03 квітня 2014 року, у частині виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 .

15. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», оформленим протоком № 4 від 19 грудня 2014 року, ОСОБА_1 повторно виключено зі складу учасників товариства.

16. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», оформлене протоком № 4 від 19 грудня 2014 року, у частині виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та внесення відповідних змін у Статут ТОВ «ЛАН» і реєстраційні документи товариства.

17. 26 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою про проведення реєстраційних дій щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ЛАН» стосовно зміни засновників товариства (запис № 10891050012000036 від 2014 року) та поновити позивача у складі засновників. До заяви було надано засвідчені копії рішень Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14 та від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17.

18. Листом Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 02 серпня 2018 року № 01.18/01/1911 позивачеві повідомлено про неможливість виконати вказані судові рішення і внести відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

19. Вказана відмова обґрунтована тим, що реєстраційна дія щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ЛАН» була проведена на підставі двох рішень загальних зборів товариства від 03 квітня 2014 року, оформлених протоколами № 1 та № 2. Водночас рішенням Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14 рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 1 від 03 квітня 2014 року, визнане недійсним у частині виключення позивача зі складу учасників ТОВ «ЛАН», а у частині інших позовних вимог - відмовлено. Рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», яке оформлено протоколом № 2 від 03 квітня 2014 року, не оскаржувалось і є чинним.

У зв`язку з зазначеним відповідач вказав, що провести скасування реєстраційної дії № 10891050012000036 згідно з рішенням суду про визнання недійсним одного з рішень загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН» неможливо.

20. Крім того, відповідач зауважив, що проведення будь-яких реєстраційних дій на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17 також неможливо, оскільки Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради не має можливості встановити які саме дії проводилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі визнаного недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», оформленого протоком № 4 від 19 грудня 2014 року, оскільки реєстраційна справа знаходиться на зберіганні в Михайлівській районній державній адміністрації, а в Єдиному державному реєстрі містяться скановані копії не всіх документів.

21. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішень Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14 та від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17 та вимог про зобов`язання внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані з включенням до складу учасників ТОВ «ЛАН» ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

22. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з поданими державному реєстратору документами на підставі двох рішень загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН» (протоколів № 1 та № 2 від 03 квітня 2014 року) була проведена одна реєстраційна дія № 10891050012000036 «Державна реєстрація змін до установчих документів». Рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН», яке оформлено протоколом № 2 від 03 квітня 2014 року, не оскаржувалось і є чинним. Рішення у формі протоколу № 2 від 03 квітня 2014 року, яким внесено зміни до Статуту ТОВ «ЛАН» у частині розподілу часток учасників товариства в статутному фонді, є чинним. При цьому позивачу виплачено його частку майна ТОВ «ЛАН». Отже, провести скасування реєстраційної дії № 10891050012000036 не є можливим.

23. У зв`язку із зазначеним, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність бездіяльності відповідача щодо невиконання рішень Господарського суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року у справі № 908/2428/14 та від 07 грудня 2017 року у справі № 908/1937/17.

24. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в адміністративній справі, Третій апеляційний адміністративний суд виходив з того, що на цей спір не поширюються юрисдикції адміністративних судів та він підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

25. Наведений висновок суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що предметом судового розгляду у цій справі є оскарження дій суб`єкта владних повноважень - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, пов`язаних з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо зміни складу учасників ТОВ «ЛАН» та розміру часток у статутному фонді товариства.

26. З огляду на вказане апеляційний суд дійшов висновку про те, що звернення позивача до суду з цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

27. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково відніс цю справу до юрисдикції господарських судів.

28. Зокрема, скаржник зауважує, що судовими рішеннями у господарській справі вже двічі були скасовані рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЛАН» про виключення ОСОБА_1 зі складу товариства, і на цей час він є його учасником. Однак зміни, пов`язані з поновленням прав заявника, невнесені до реєстру і відомостей про те, що ОСОБА_1 є учасником ТОВ «ЛАН» реєстр не містить.

29. У зв`язку із зазначеним скаржник вважає, що в цьому випадку немає спору про право, оскільки такий спір вже вирішений, а триває спір щодо реалізації цього права відповідним суб`єктом владних повноважень.

30. Скаржник зауважує, що апеляційним судом залишилось поза увагою те, що підставою звернення до адміністративного суду з цим позовом було саме невиконання державним реєстратором рішень господарських судів.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

31. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

32. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

33. Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

34. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

35. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

36. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

37. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

38. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

39. Як свідчить зміст позовних вимог та їх обґрунтування, позивач вважає, що суб`єкт державної реєстрації неправомірно не виконав судові рішення в інших справах, якими визнані недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Лан». На думку позивача, суб`єкт державної реєстрації на виконання цих судових рішень повинен був внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язані з внесенням до складу учасників ТОВ «Лан» ОСОБА_1 .

40. Водночас публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

41. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права або інтересу, за захистом якого звернулася особа, та характеру спірних правовідносин.

42. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

43. Частиною п`ятою статті 17 Закону України від 15 травня 2003 року№ 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлений вичерпний перелік документів, які подаються для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю:

1) заява про державну реєстрацію змін до цих відомостей;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру

статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства;

г) заява про вихід з товариства;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

44. Отже, якщо заявник подав для державної реєстрації заяву про державну реєстрацію, документ про сплату адміністративного збору та один із документів, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», то державний реєстратор повинен вчинити відповідну реєстраційну дію, яку вимагає заявник.

45. Велика Палата Верховного Суду знову нагадує, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, в яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (див., наприклад, пункти 5.7, 5.8 постанови від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження 12-58гс18), пункти 28-30 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження 11-377апп18), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18).

46. У цій справі спір виник через те, що позивач втратив володіння часткою у статутному капіталі ТОВ «Лан» і бажає його поновити шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про належність позивачу цієї частки (з відповідним зменшенням часток інших учасників). Таке поновлення здійснюється в межах приватноправових (цивільних) відносин.

47. Та обставина, що позивач не може цього досягти власними діями, оскільки не має самостійного доступу до внесення змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому може діяти виключно через посередництво державного реєстратора у встановленому законом порядку, не змінює цивільно-правового характеру відносин.

48. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду висловлених у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 вичерпний перелік способів захисту учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

49. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що предметом цього спору є правомірність дій відповідача щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у зв`язку з визнанням недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Лан» судовими рішеннями в інших справах, а не виконання відповідачем цих судових рішень, як помилково вважав позивач. Здійснення державним реєстратором реєстраційних дій на підставі документів, передбачених у підпунктах «д» і «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», тобто на підставі судових рішень, не є виконанням цих судових рішень. Подання заявником судових рішень, передбачених законом, як і подання інших документів, передбачених пунктом 3 частини п`ятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», є юридичним фактом, з яким закон пов`язує юридичні наслідки, а саме виникнення обов`язку державного реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію, якої вимагає заявник.

50. Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

51. Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають: з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

52. Аналізуючи зміст наведених вище правових норм у контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які ставить перед судом позивач, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

53. Як установлено з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з діями (бездіяльністю) Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як учасника ТОВ «ЛАН» та зміну розміру часток у статутному фонді товариства.

54. Звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

55. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, та що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

56. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 11-479апп18 та від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16.

57. При цьому слід також звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду висловлені у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц, за якими розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб`єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.

58. Отже, вирішення господарським судом справ № 908/2428/14 та № 908/1937/17 за позовами позивача до третьої особи не змінює господарської юрисдикції справи № 0840/3447/18. Велика Палата Верховного Суду вважає, що у позивача з третьою особою виник новий спір про право, але з іншої підстави, а саме через невключення позивача до складу учасників ТОВ «ЛАН».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

60. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

61. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

62. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

63. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков О. Г. Яновська

О. Р. Кібенко