Справа № 523/11836/18

Провадження №2-о/523/369/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2019 р.Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бабакова В.П.

при секретарі Мельніченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Міністерства освіти і науки України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вищевказана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: відповідність праць ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), які відображають основні та додаткові наукові результати дисертації галузі знань «07 Управління та адміністрування» за спеціальністю «073 Менеджмент» з напрямку економічні науки.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Міністерства освіти і науки України, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Міністерства освіти і науки України подало відзив на заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення від 29 жовтня 2018 року за №9.1-11-226, в якому зазначило, що твердження заявниці про те, що необхідно встановити відповідність наукових публікацій науковій спеціальності не є юридично коректним. МОН посилається на п. 12 Наказу МОН від 17 жовтня 2012 року №1112. Також МОН зазначило, що науковій спеціальності повинна відповідати сама дисертація, а наукові публікації повинні відображати наукові результати дисертації і відповідати темі дисертації. МОН посилається також на абз. 8 п. 12 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567, де зазначило, що повноту викладу матеріалів дисертації в опублікованих працях здобувача визначає спеціалізована вчена рада. МОН зазначила, що ОСОБА_1 не наводить інформації про обставини, що вказують на порушення її авторських прав. МОН вважає, що предмет розгляду для встановлення факту, що має юридичне значення, відсутній і на цій підставі заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року було вирішено заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду (а.с.123).

Постановою Одеського апеляційного суду від 26.06.2019 року, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2018 року про залишення без розгляду заяви - скасувати, заяву повернути в суд першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_1 подала уточнену заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: відповідність наукових творів ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), що зареєстрована за місцем проживанням: АДРЕСА_1 , які відображають основні та додаткові наукові результати дисертації галузі знань «07 Управління та адміністрування» за спеціальністю «073 Менеджмент» з напрямку економічні науки.

Міністерство освіти і науки України подала відзив на заяву про встановлення факту, що має юридичне значення. Належні докази відправки відзиву ОСОБА_1 до суду МОН надавало, таким чином необхідно застосувати наслідки ч. 8 ст. 178 ЦПК України та розглядати справу за наявними матеріалами.

Заявниця у своїй заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначає, що згідно рішення приймальної комісії від 04 листопада 2010 року заявник була зарахована до аспірантури Одеського національного морського університету з 30 грудня 2010 року по 29 грудня 2014 року на навчання без відриву від виробництва по спеціальності 05.13.22 «Управління проектами та програмами». Протягом навчання в аспірантурі та після її закінчення заявник опублікувала статті в кількості 14 шт., монографії в кількості 2 шт., методичні вказівки в кількості 1 шт., тези доповідей на наукових конференціях різних рівнях в кількості 15 шт., що підтверджується науковими матеріалами в електронному вигляді, які наданні до суду та заінтересованій стороні на CD-диску. Також заявник отримала свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № НОМЕР_2 від 06 липня 2015 року, №61012 від 06 серпня 2015 року, які наданні до суду та заінтересованій стороні на CD-диску.

У зв`язку з набранням чинності 01 вересня 2015 року постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 266, наукової спеціальності 05.13.22 «Управління проектами та програмами» не має, однак остання відповідає галузі знань «07 Управління та адміністрування» за спеціальністю «073 Менеджмент», законодавець не визначив відповідність наукових публікацій, які відображають основні та додаткові наукові результати дисертації, спеціальностям, таким чином, не можливо встановити до якого напрямку наук, галузі знань та до якої спеціальності відносяться зазначені праці. Тому заявник просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: відповідність наукових праць ОСОБА_1 , які відображають основні та додаткові наукові результати дисертації галузі знань «07 Управління та адміністрування» за спеціальністю «073 Менеджмент» з напрямку економічні науки.

В судове засідання заявниця подала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги повністю підтримала. Інші учасники провадження в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зазначила мету встановлення факту, який має юридичне значення: подання документів до спеціалізованої вченої ради. Рецензенти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . ОСОБА_5 зазначили, що зміст наукових праць, а саме: монографії, статті, тези доповідей, які належать на праві власності ОСОБА_1 , які опубліковані та відображають основні, додаткові результати дисертації, відповідають напрямам досліджень за економічними спеціальностями.

Таким чином, наукові праці заявника ОСОБА_1 відносяться до економічного напрямку. Також суд встановив, що у зв`язку з тим, що наукова спеціальність 05.13.22 «Управління проектами та програмами» відповідає галузі знань «07 Управління та адміністрування» за спеціальністю «073 Менеджмент». Суд приходить до висновку, що наукові публікації ОСОБА_1 , які були опубліковані зі спеціальності «Управління проектами та програмами» відповідають галузі знань «07 Управління та адміністрування» за спеціальністю «073 Менеджмент».

Крім того, суд встановив, що вимоги до апробаційних матеріалів дисертації (тез доповідей) на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо не затверджені нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством освіти і науки України не затвердило таблиці відповідності наукових творів (статей, монографій, тез доповідей), які відображають основні та додаткові результати дисертаційної роботи галузям наук та галузі знань з певними спеціальностями. Відповідність наукових творів галузям наук та галузі знань з певними спеціальностями не регламентовано діючим законодавством.

У заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявниця обґрунтовувала, для яких прав, свобод чи інтересів її необхідно встановити факт, що має юридичне значення.

Пункт 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів» від 24 липня 2013 р. № 567 (далі по тексту - Постанова КМУ №567) визначено, що дисертація на здобуття наукового ступеня є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто здобувачем у вигляді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої монографії. Підготовлена до захисту дисертація повинна містити висунуті здобувачем науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризуватися єдністю змісту і свідчити про особистий внесок здобувача в науку.

До дисертації, що містить науково-прикладні результати, повинні додаватися документи, що підтверджують практичне використання отриманих здобувачем результатів - впровадження у виробництво, достатню дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних і якісних показників, суттєві переваги запропонованих технологій, зразків продукції, матеріалів тощо, а до дисертації, що містить теоретичні наукові результати, - рекомендації щодо їх використання.

Пунктом десятим та одинадцятим Постанови КМУ № 567 визначені вимоги до дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук.

Згідно п. 12 Постанови КМУ №567 визначено, що до опублікованих праць, які відображають основні наукові результати дисертації, з відповідної галузі науки належать:

-монографії;

-посібники (для дисертацій з педагогічних наук);

-статті у наукових, зокрема електронних, фахових виданнях України;

-статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію.

З 22 жовтня 2019 року діють Вимоги до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук, які затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.09.2019 № 1220 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 жовтня 2019 р. за № 1086/34057). Згідно пункту першого Вимог Наукові публікації зараховуються за темою дисертації у разі дотримання таких умов: обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті (поставленого завдання) та висновків; опублікування статей у наукових фахових виданнях, які на дату їх опублікування внесено до Переліку наукових фахових видань України, затвердженого в установленому законодавством порядку; опублікування не більше ніж однієї статті в одному випуску (номері) наукового видання; опублікування статей у наукових періодичних виданнях інших держав з наукового напряму, за яким підготовлено дисертацію здобувача, за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначає спеціалізована вчена рада.

У ч. 4 п. 6 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України» від 15.01.2018 № 32 встановлено, що до Переліку включаються наукові періодичні видання України, що входять до наукометричних баз Scopus та/або Web of Science Core Collection (категорія «А»), видання, які відповідають вимогам підпунктів 1-8 цього пункту (категорія «Б»), і видання, які відповідають вимогам підпунктів 1-5 цього пункту, з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 11 цього Порядку (категорія «В»): наявність web-сайта видання з українським та англійським інтерфейсами (інтерфейс може мати інші іноземні мови, пов`язані зі сферою поширення видання) або web-сторінки видання на web-сайті засновника (співзасновника) видання з такою інформацією: у разі відкритого доступу - повні тексти за умови розповсюдження за передплатою - інформація про умови доступу та анотації до кожної статті відповідно до змісту випусків, оприлюднених на web-сторінці видання. Наказ МОН від 15.01.2018 № 32 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2018 р. за № 148/31600.

Суд встановив, що Перелік наукових фахових видань України не зареєстрований в установленому законодавством порядку, тобто в Міністерстві юстиції України.

Таким чином, Перелік наукових фахових видань України не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, де зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб`єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, зареєстроване Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731

Також суд встановив, що переліку відповідностей наукових фахових видань спеціальностей, які затверджені Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 № 1057 спеціальностям, які затверджені Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 не існує.

Відповідно до Переліку наукових спеціальностей, що затверджені Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.09.2011 № 1057 існують наступні спеціальності: 05.13.22 «Управління проектами і програмами» (технічні).

Згідно п. 3 Наказу Міністерства освіти і науки України «Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266» від 06.11.2015 № 1151 затверджена Таблиця відповідності Переліку наукових спеціальностей, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1057, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2011 року за № 1133/19871 (Перелік 2011), та Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (Перелік 2015), де 05.13.22 «Управління проектами і програмами» та 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» співвідносяться галузі знань «07 Управління та адміністрування» зі спеціальності 073 Менеджмент.

Крім того суд, критично ставиться до доводів МОН, що заявниця може захищатися виключно за спеціальністю 05.13.22 «Управління проектами і програмами».

Підпунктом 7 пункту 2 розділу XV Закону України «Про вищу освіти» від 1 липня 2014 року № 1556-VII визначено, що підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до 1 вересня 2016 року, продовжується в межах передбаченого строку підготовки відповідно до законодавства, чинного на момент набрання чинності цим Законом. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук у спеціалізованих вчених радах, утворених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук відповідно до законодавства, чинного до набрання чинності цим Законом, та видається диплом кандидата або доктора наук центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки до 31 грудня 2020 року. Цей строк може бути подовжено на час академічної або соціальної відпустки, військової служби або тривалої хвороби.

Таким чином, вищезгаданий пункт діє лише до 31 грудня 2020 року.

Аналізуючи підпункт 7 пункту 2 розділу XV Закону України «Про вищу освіти» від 1 липня 2014 року № 1556-VII можна прийти до висновку, що головне, щоб здобувач (аспірант, докторант) навчався в аспірантурі, докторантурі до 1 вересня 2016 року, а що стосується спеціальності та галузі наук за яким має право захищатися здобувач не регламентовано в цьому пункті.

Відповідно до п. 15 Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567 визначено, що здобувач наукового ступеня кандидата наук допускається до захисту дисертації після складення кандидатських іспитів, перелік яких визначає МОН.

Здобувач наукового ступеня кандидата наук, який не має повної вищої освіти в галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, складає додатковий кандидатський іспит, що визначається спеціалізованою вченою радою відповідно до переліку наукових спеціальностей за програмами, затвердженими МОН.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

МОН зазначило, що встановлення відповідності наукових публікацій певній спеціальності не врегулюванні, то відповідну справі необхідно вирішувати у відповідності з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Формулювання законів не завжди чіткі, як неодноразово зазначав ЄСПЛ, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31, 32 рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11 листопада 1996 року ("Cantoni v. France", заява N 17862/91); пункт 65 рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року ("Vyerentsov v. Ukraine", заява " N 20372/11).

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

У ч. 1 ст. 293 ЦПК України зазначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ЦПК України).

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95 в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

При подачі однією особою заяв про встановлення декількох фактів, що мають юридичне значення, можуть бути об`єднані і розглянуті судом в одному провадженні. Інші вимоги не можуть розглядатись у провадженні про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що наведений ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.293,294,264,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Міністерства освіти і науки України, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: відповідність наукових творів ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), що зареєстрована за місцем проживанням: АДРЕСА_1 , які відображають основні та додаткові наукові результати дисертації галузі знань «07 Управління та адміністрування» за спеціальністю «073 Менеджмент» з напрямку економічні науки, з яких:

?праці, які відображають основні наукові результати дисертації:

?монографії:

-ОСОБА_6 Модели и методы использования аутсорсинга в управлении проектами: Монография. - Одесса. ТЭС, 2015. - 176 с.

-ОСОБА_6 . Методические положения по использованию аутсорсинга в проектах реструктуризации: Монография. - Одесса. ООО «Удача», 2017. - 82 с.

?статті у наукових, зокрема електронних, фахових виданнях України:

-ОСОБА_1 . Порівняльний аналіз інструментів в проектах реструктуризації, що опублікована у «Управління проектами та розвиток виробництва»: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. - № 2(38). - С. 123-129.

-ОСОБА_1 Реінжиніринг аутсорсинга бізнес-процесу, що опублікована в «Управління проектами та розвиток виробництва»: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. - № 3(39). - С. 62-74.

-ОСОБА_1 Управління взаємодією між замовником та аутсорсером в проектах з використанням програмних продуктів, що опублікована у «Восточно-европейский журнал передовых технологий». - 2011. - №4/2 (52). - С. 31-37.

-ОСОБА_1 Аутсорсинговий проект: визначення, учасники, що опублікована у «Проблеми техніки». - 2011. - №3. - С. 111-120.

-ОСОБА_1 Життєвий цикл аутсорсингових проектів, що опублікована в «Управління розвитком складних систем». 2012. - Вип. 12. - С. 91-97.

-ОСОБА_1 Команда аутсорсингового проекту, що опублікована у «Восточно-Европейский журнал передовых технологий». - 2012. - № 3(3). - С. 30-38.

-ОСОБА_1 Аутсорсинг: види, класифікаційні ознаки та форми. Класифікація аутсорсинговаих проектів, що опублікована в «Управління розвитком складних систем». - 2013. - Вип. 13. - С. 50-57.

-ОСОБА_1 Аутсорсинг як інструмент мінімізації витрат у проектах, що опублікована в «Управління розвитком складних систем». - 2014. - Вип. 19. - С. 83-92.

-Sainchuk A. How to manage outsourcing projects, що опублікована в «Технологический аудит и резервы производства». - 2012. - . №4/1 (6). - . С.15-16.

?статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, з якого підготовлено дисертацію:

-ОСОБА_6 Аутсорсинговый договор в управлении проектами. Часть 1., що опублікована у «Промышленный сервис» - 2014. - № 1(50). - С. 14-19.

-ОСОБА_6 Аутсорсинговый договор в управлении проектами. Часть 2., що опублікована у «Промышленный сервис» - 2014. - № 2(51). - С. 18-22.

-ОСОБА_6 Принятие управленческих решений при использовании аутсорсинга в проектах реструктуризации с учетом стратегии заказника, що опублікована у «Промышленный сервис». - 2014. - № 3(52). - С. 30-39.

-ОСОБА_6 SWOT-анализ при использовании аутсорсинга в проектах реструктуризации, що опублікована у «Промышленный сервис». - 2013. . - № 4(49). - С.7-15.

-ОСОБА_6 Бизнес-план в проектах реструктуризации, где используется аутсорсинг, що опублікована у «Промышленный сервис». - 2013. . - № 3(48). - С. 27-34.

?та праці, які додатково відображають наукові результати дисертації:

друковані тези, доповіді та інші матеріали наукових конференцій, семінарів:

-ОСОБА_1 Управління ризиками у бізнес-процесах при застосуванні аутсорсингу, що опубліковані у «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: матеріали VII Міжнародній науково-теоретичній конференції». - Т.2 - Донецький національний технічний університет, Донецьк, 20-21 травня 2010 р . - С. 197-198.

-ОСОБА_1 Поняття та види аутсорсингу, що опубліковані у «Сучасний менеджмент: моделі, стратегії, технології: матеріали ХІ Щорічної міжвузівської студентської науково-практичної конференції, присвяченої 15 річчю ОРІДУ НАДУ при Президентові України», Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Одеса, 22 квітня 2010 р. - С.222-223.

-ОСОБА_1 . Методичний підхід до застосування аутсорсингу для підвищення ефективності бізнес-процесів, що опубліковані у «Проблеми і перспективи морського транспорту: технологія, управління, економіка, логістика, право: Тези доповідей 63-й Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції», Одеський національний морський університет, Одеса, 6-9 квітня 2010 р. - С. 84-85.

-ОСОБА_1 Аутсорсинг як інструмент прийняття інноваційних рішень в управлінні проектами, що опубліковані в «Управління проектами у розвитку суспільства: Тези доповідей VIIІ Міжнародної конференції», Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 19-20 травня 2011 р. - С. 196-197.

-ОСОБА_1 Управління інтеграційними процесами між замовником та аутсорсером в проектах за допомогою програмних продуктів, що опублікована у «64-й науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу: Збірник тез доповідей», Одеський національний морський університет, Одеса, 17-19 травня 2011 р. - С. 90-91.

-ОСОБА_1 Аутсорсинг як інструмент реструктуризації підприємства, що опублікована у «Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами: Тези доповідей ІХ Міжнародної науково-практичної конференції», Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харків, 12-18 вересень 2011 р. - С. 218-219.

-ОСОБА_1 Безпека інформації при взаємодії замовника з аутсорсером в проектах, що опубліковані в «Управління проектами: стан та перспективи: матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції», Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв, 20-23 вересня 2011 р. - С. 284-285.

-ОСОБА_1 Використання аутсорсингу в проектах, що опубліковані в «Управління проектами в умовах транзитивної економіки: матеріали ІІ Української науково-практичної конференції магістрів, аспірантів та науковців»: Том 1., Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеса, 16-17 грудня 2011 р. - С. 94-96.

-ОСОБА_1 Логістичний аутсорсинг, що опубліковані у «Сучасні порти - проблеми та рішення: Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції», Одеський національний морський університет, Одеса, 26 квітня - 3 травня 2012 р. - С. 191-192.

-ОСОБА_1 Аутсорсинг в проектах підчас кризи та в посткризовий період, що опубліковані в «Управління проектами у розвитку суспільства: Тези доповідей ІХ Міжнародної конференції», Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 11-12 травня 2012 р. - С. 193-194.

-ОСОБА_1 До питання використання аутсорсинга в проектах, що опубліковані у «Комп`ютерні науки: освіта, наука, практика: матеріали Міжнародної науково-технічної конференції», Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв,14-16 червня 2012 р. - С. 204-205.

-ОСОБА_1 Аутсорсинговий проект: визначення, класифікаційні ознаки, життєвий цикл, продукт проекту, що опубліковані в «Управління проектами: стан та перспективи: матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції», Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв, 18-21 вересня 2012 р. - С. 181-182.

-ОСОБА_1 . Управління якістю в проектах при використанні аутсорсингу, що опубліковані в «Управління проектами в умовах транзитивної економіки: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичній конференції магістрів, аспірантів та науковців»: Том 1., Одеська державна академія будівництва та архітектури, Одеса, 14-15 грудня 2012 р. - С. 150-152.

-ОСОБА_1 Державно-приватне партнерство. Аутсорсинг, що опубліковані в «Управління проектами у розвитку суспільства: Тези доповідей Х Міжнародної конференції», Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 17-18 травня 2013 р. - С.221-222.

-ОСОБА_1 Прийняття управлінських рішень при використанні аутсорсингу в проектах, що опубліковані в «Управління проектами: стан та перспективи: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції», Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Миколаїв, 17-20 вересня 2013 р. - С. 294-295.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначення строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.12.2019р.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя