ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа №806/887/16, адміністративне провадження №К/9901/21054/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Желєзний І.В., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017р. (судді - Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Національна поліція України, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

витребувати в УМВС України в Житомирській області копію висновку про нарахування одноразової грошової допомоги та копію заяви з додатками передбачених п. 7 Порядку №850, які направлялись до Міністерства внутрішніх справ України для проведення виплати;

визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначення та виплаті йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку № 850;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення виплати йому одноразової грошової допомоги, у розмірі 206 700 грн, яка була нарахована УМВС України в Житомирській області і надіслати його органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, для проведення виплат.

В обгрунтування позовних посилався на те, що після звільнення зі служби в поліції, йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України. В подальшому ним було подано заяву до УМВС України в Житомирській області про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності. Проте у такій виплаті йому відмовлено.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 24.01.2017р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850. (далі - Порядок № 850)

Зобов`язано відповідача розглянути питання щодо призначення, нарахування і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до Порядку №850.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» він має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Відповідно до абзацу 3 п. 15 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом управління МВС України в Житомирській області № 325 о/с від 05.11.2015р. позивач звільнений зі служби у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). (а.с. 9).

Відповідно до наказу № 18 о/с від 07.11.2015р. позивач був призначений поліцейським батальйону патрульної поліції Головного управління національної поліції у Житомирській області, з присвоєнням спеціального звання "старший сержант поліції" (а.с. 10).

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 72 о/с від 30.12.2015р. позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). (а.с. 11)

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 08.02.2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. (а.с. 12)

Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 015072 встановлено ступінь втрати працездатності 30 %. (а.с. 13)

22.04.2016р. позивач звертався із заявою до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності. (а.с. 114)

УМВС України в Житомирській області підготувало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" і на підставі пп. 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 подало його до Міністерства внутрішніх справ України. (а.с. 115)

Листом № 15/2-1688 від 13.05.2016р. Міністерство внутрішніх справ України повернуло без розгляду документи про призначення одноразової грошової допомоги та повідомило, що призначення допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського. (а.с. 113)

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Судом встановлено, що за колишніми працівниками міліції, які після звільнення зі служби в міліції проходили службу в поліції, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Судом встановлено, що позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що 07.11.2015р. позивача було прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, тобто з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію». Останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Житомирській області.

Суд виходив з того, що орган, до якого позивач повинен був звертатися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги є Головне управління Національної поліції в Житомирській області.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а тому доводи наведені в касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07.11.2015р. набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закон України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закон України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Закон України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності Закон України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком №850.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно пункту 2 цього Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами 7 - 9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з частиною 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016р. №4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016р. №916 "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога" пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов`язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно пункту 1 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України "Про Національну поліцію", а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком №4, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.

Крім того, право на виплату одноразової грошової допомоги позивач набув з дати встановлення йому ІІІ групи інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому органом, до якого позивач має звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є його останнє місце роботи - Головне управління Національної поліції в Житомирській області.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019р. (справа №822/764/18), а також у постановах Верховного Суду від 28.02.2019р. (справа №822/1615/18), від 28.02.2019р. (справа №822/1583/17).

Враховуючи що ОСОБА_1 IІІ групу інвалідності встановлено в результаті захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ після його звільнення з органів Національній поліції та у період дії Закону України «Про Національну поліцію», Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» є безпідставними, оскільки ця норма за своїм змістом не розповсюджує порядок отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», на осіб, які набули право на відповідні виплати після втрати чинності цього Законом, а лише зберігає такий порядок для тих, хто набув право на ці виплати до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

І.В. Желєзний

В.М. Кравчук