open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 520/5051/19
Моніторити
emblem
Справа № 520/5051/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 р.

Справа № 520/5051/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Катунова В.В. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 12.08.19 року по справі № 520/5051/19

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС"

до Харківська митниця ДФС

про визнання протиправною та скасування картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС" подало до суду позов до Харківської митниці ДФС , в якому просить визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01040; зобов`язання здійснити митне оформлення вантажу CMR 38/19 від 28.02.2019, без надання індивідуальної разової ліцензії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС" , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає , що рішення винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує , що судом не взято до розгляду те, що відповідно до наказу Міністерства економіки України №47 від 17 квітня 2000 року, у випадку застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або до іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальні санкції, процес видачі разових ліцензій регулюється спеціальним положенням, який був передбачений ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Згідно з новою редакцією Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року, який вступив в силу 07 лютого 2019 року, саме ця стаття 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» була виключена, що і тягне за собою скасування разових індивідуальних ліцензій. Тобто разові індивідуальні ліценції були скасовані, та усі операції, починаючи з 07 лютого 2019 року проводяться без додаткового отримання вищезгаданих документів. Також судом не було взято до розгляду те, що відповідачем було здійснено операцію, яка потребувала індивідуальну ліцензію, була здійснена з тим же контрагентом та фактично була частиною поставки/операції, яка й стала предметом спору у цьому судовому розгляді, а саме експорт до Відкритого акціонерного товариства «Брестский ликеро-водочный завод «Белалко», марок акцизного податку за митною декларацією UA807220/2019/000253. Дана зовнішньоекономічна операція була здійснена 08 лютого 2019 року та на той час вже набрав чинності Закон України «Про валюту і валютні операції», а також був оприлюднений лист Міністерства економічного розвиту і торгівлі України від 04 лютого 2019 року №410-17/4808-05, на який зараз посилається Харківська митниця ДФС. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2019 року повністю, винести нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.

Харківська митниця ДФС подала до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і безпідставними , а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні, тому просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ «ТД РЕСУРС» .

19.09.2019р. до суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від апеляційної скарги з посиланням на те , що 29 серпня 2019 року вантаж, який є предметом спору, був допущенний на митну територію України та фактично пройшов процес розмитнення, але за іншою митною декларацією, а саме UА8071/2019/046360. Відповідно до п.5 ст.303 КАС України просить суд апеляційної інстанції прийняти відмову від апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання ДФС Харківську митницю ДФС здійснити митне оформлення вантажу (автомобіль Scania НОМЕР_2/ НОМЕР_1 ,за контрактом на поставку №23-04 від 23 квітня 2018 року за специфікацією №3 від 19 лютого 2019 року) CMR 38/19 від 28.02.2019, без надання індивідуальної разової ліцензії. В частині вимог апеляційної скарги щодо визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01040 Державної фіскальної служби Харківська митниця ДФС (ЄДРПОУ: 39534151, Адреса: 61003, Харківська обл., місто Харків, Київський район, вул. Короленка, будинок 16-Б) - апеляційну скаргу задовольнити.

Сторони по справі повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заяви про часткову відмову від апеляційної скарги , приходить до висновку щодо прийняття заяви про часткову відмову від апеляційної скарги та задоволення апеляційна скарга , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 23.04.2018 року між позивачем та ВАТ «Брестский ликеро-водочный завод «Белалко» укладено контракт на поставку № 23-04. На підставі вказаного контракту позивачем придбано у нерезидента товар за специфікацією № 03 від 19.02.2019, закуплено валюту у розмірі 18084.80 дол. США та здійснено переказ грошей за допомогою SWIFT платежу.

Позивачем придбано марки акцизного податку та сплачено акцизний податок у розмірі 518464.00 грн. відповідно до платіжного доручення № 5585 від 06.12.2018 року.

03.03.2019 для процедури митного оформлення подано митну декларацію UA807170/2019/013255.

22.05.2019 року позивачем повторно подано митну декларацію /2019/013255 та здійснено передплату за митне оформлення товарів.

22.05.2019 відповідачем надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення UA807170/2019/01040, якою позивачеві відмовлено у здійсненні митного оформлення товару з підстав недотримання підприємством вимог ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в частині відсутності індивідуальної ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної операції, невиконання вимог п.23 ч.3 ст.75 та пп.5 ч.3 ст.335 МК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що на момент декларування позивачем товару за ВМД від 22.05.2019 № UA807170/2019/028503 спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності скасовані не були, отже, позивач мав отримати та подати до митного органу разову (індивідуальну) ліцензію, отриману в Порядку видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.04.2000 № 47, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2000 за № 259/4480.

Згідно ч.ч. 5, 7 ст. 303 КАС України до закінчення апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї повністю або частково, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв`язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. У разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частинах п`ятій та шостій статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Аналізуючи вищенаведене, враховуючи виключне процесуальне право особи до закінчення апеляційного провадження відмовитися від апеляційної скарги повністю або частково, відсутність заяв про приєднання до апеляційної скарги позивача та заперечень щодо закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою позивача, апелянт скористався наданим йому ст. 303 КАС України ,часткова відмова від апеляційної скарги не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, тому колегія суддів дійшла висновку про прийняття відмови від апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання Державної фіскальної служби Харківську митницю ДФС здійснити митне оформлення вантажу (автомобіль Scania НОМЕР_2/ НОМЕР_1 , за контрактом на поставку №23-04 від 23 квітня 2018 року за специфікацією №3 від 19 лютого 2019 року) CMR 38/19 від 28.02.2019, без надання індивідуальної разової ліцензії та закриття апеляційного провадження в цій частині .

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині його оскарження , колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позову про визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01040, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням п.3 ч.3 ст.75 Митного Кодексу України визначено, що для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна в тому числі виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При цьому п.5 ч.3 ст.335 МК України визначено, що у встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються в т.ч. відомості про документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Абзацом 4 п.п.4.5.3 п.4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 року № 631 передбачено проведення перевірки наявності діючих ( не скасованих) спеціальних санкцій, застосованих до українського суб`єкта зовнішньоекономічних діяльності і /або іноземного суб`єкта господарської діяльності відповідно до ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

Відповідно до ч.І ст.3 Митного Кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

22.05.2019р. митний орган , відмовляючи у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення та приймаючи картку відмови № UA807170/2019/01040 , посилався на недотримання підприємством вимог ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в частині відсутності індивідуальної ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної операції, невиконання вимог п.23 ч.3 ст.75 та пп.5 ч.3 ст.335 МК України.

Так, відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року N 959-XII (у редакції станом, що діяла до 07 лютого 2019 року) за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У зв`язку з прийняттям Закону № 2473-VIII, який на підставі приписів частини 1 статті 16 Закону № 2473-VIII був введений у дію з 07 лютого 2019 року, статтю 37 Закону N 959-XII було виключено повністю.

Таким чином, колегія суддів дійшов висновку , що застосування до позивача санкції, у вигляді переведення їх на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності з посиланням на статтю 37 Закону №959-XII, у той час коли норма, що передбачала таку можливість з 07 лютого 2019 року втратила свою чинність, є неможливим.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акта в часі требі розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/1999).

Таким чином, з 07 лютого 2019 року застосування адміністративно - господарських санкцій, передбачених статтею 37 Закону №959-XII стало неможливим, у зв`язку з відсутністю їх закріплення на законодавчому рівні.

Тобто, разові індивідуальні ліценції були скасовані, та усі операції, починаючи з 07 лютого 2019 року проводяться без додаткового отримання вищезгаданих документів.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів дійшла висновку , що станом на моментом виникнення спірних правовідносин ( 03.03.2019р. подання митної декларації UA807170/2019/013255 та 22.05.2019 подання митної декларації № UA807170/2019/028503) у митного органу були відсутні підстави вимагати у позивача індивідуальну ліцензію при поданні митної декларації № UA807170/2019/028503 для розмитнення товару , відповідно і відмовляти у митному оформленні у зв`язку з її відсутністю, тобто відповідачем протиправно прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01040.Визначені вище обставини не були взяти до уваги при розгляді справи в суді першої інстанції, тому постанова суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню в частині відмови у задоволені позову про визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01040 з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Інші доводи і заперечення на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316,317,320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову від апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання Державної фіскальної служби Харківську митницю ДФС здійснити митне оформлення вантажу (автомобіль Scania НОМЕР_2/ НОМЕР_1 , за контрактом на поставку №23-04 від 23 квітня 2018 року за специфікацією №3 від 19 лютого 2019 року) CMR 38/19 від 28.02.2019, без надання індивідуальної разової ліцензії та закрити апеляційне провадження в цій частині .

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 року по справі № 520/5051/19 скасувати в частині відмови у задоволені позову про визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01040.

В цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/01040 .

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019р. по справі № 520/5051/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

З.Г. Подобайло

Судді

В.В. Катунов Н.С. Бартош

Повний текст постанови складено 26.12.2019 року

Джерело: ЄДРСР 86633305
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку