Справа № 420/6530/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафної санкції у розмірі 76500,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафної санкції у розмірі 76500,00 грн

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області було проведено позапланову перевірку характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт перевірки №29 від 26.01.2018 року. Також 26.01.2018 року прийнято Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№112-114. В подальшому 08.02.2018 року складено Протокол №19 про виявлені порушення та 15.02.2018 року прийнято Постанову №20 про накладення штрафних санкцій. При цьому, 20.03.2018 року прийнято рішення №275, №276 про внесення змін до рішення чи скасування рішення для продовження строку виконання рішень від 26.01.2018 року №№112-114. За результатом перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів складено акт перевірки від 19.04.2018 року №43, та 19.04.2018 року рішеннями №№406, 407 скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.01.2018 року №№112, 113. Факт відсутності відомостей у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання відповідачем постанови від 15.02.2018 року №20 зумовив необхідність звернення до суду з вказаним позовом.

Відповідачем, 22.02.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.75), згідно з яким зазначила, що не погоджується з вказаними вимогами позивача та вважає їх необґрунтованими. Відповідач стверджує, що позивач не забезпечив її права на участь у розгляді матеріалів, позбавив можливості викласти заперечення та надати докази відсутності порушення. Також відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не є виробником продукції, а є розповсюджувачем. Після проведення перевірки відповідачем була направлена до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області накладна №236 від 25.01.2017 року про отримання товару від ЧП Євдокимова, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не вводила продукцію в обіг. Також ФОП ОСОБА_1 вказує, що друге порушення взагалі відсутнє, оскільки товар відповідає вимогам технічного регламенту, має усі необхідні ярлики та не відноситься до небезпечної продукції.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що при винесення постанови про накладення штрафних санкцій, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області детально враховує усі матеріали справи. Процедура розгляду справи визначена ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції». Також представник позивача зазначає, що електронний лист був надісланий відповідачем з електронної адреси, яка підпадає під санкції, тому вказаний лист не відкривався. А сама накладна не дає змоги встановити найменування та місцезнаходження виробника товару, або особу, яка поставила відповідачу цю продукцію. Матеріалами перевірки підтверджено факт порушення по всіх позиціях акту перевірки.

Ухвалою суд від 08.01.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 04.03.2019 року зупинено провадження по справі №420/6530/18.

Ухвалою від 15.04.2019 року поновлено провадження у справі №420/6530/18.

Ухвалою від 17.04.2019 року зупинено провадження у справі №420/6530/18 до набрання законної сили рішенням у справі №420/2136/19.

Ухвалою від 26.12.2019 року поновлено провадження у справі №420/6530/18.

Представником позивача, 23.12.2019 року надано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач, 26.11.2019 року надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представники сторін в судове засідання 23.12.2019 року не з`явились, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином та своєчасно.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 14.10.1997 року, номер запису: 2 556 017 0000 020249, та здійснює діяльність, за кодом КВЕД 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що в період з 25.01.2018 року по 26.01.2018 року на підставі направлення на проведення перевірки №74 від 19.01.2018 року та наказу №97 від 19.01.2018 року посадовими особами Держпродспоживслужби здійснено перевірку характеристик продукції у суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 за адресою: місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; фактична адреса розповсюдження продукції: АДРЕСА_2 . (а.с. 16).

У наказі №97 від 19.01.2018 року зазначено, що підставою для проведення перевірки є секторальний план державного ринкового нагляду на 2018 рік. Предметом перевірки є дитячий одяг та взуття. (а.с. 12).

Повідомлення №11 про проведення перевірки від 02.01.2018 року отримано продавцем магазину без зазначення дати. (а.с. 13).

25.01.2018 року суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 роз`яснені її права відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, ст.36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також під час перевірки вручена вимога про надання документів. (а.с. 14-15)

За результатами перевірки складений акт перевірки №29 від 26.01.2018 року (надалі - акт перевірки), згідно з яким перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.4, ч.1 ст.5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», п.3.1 Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.12.2012 року №1138; п.5.4.2 ДСТУ ГОСТ 25295:2005 - на продукцію костюм дитячий 5074, 80 см - 1Y; ш/к 2000000013916 (у дитячому одязі другого шару для дітей до 3-х років міститься вкладення синтетичних волокон більше ніж 10%); а також п.п.2, 5, 6 Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів, затвердженого постановою КМ України від 14.01.2009 року №13 - на продукцію Гольф 630960 ; 114 см, ш/к НОМЕР_1 . (а.с.16 – 17).

На акті відсутня дата його підписання та позивачем власноруч зазначено, що накладні вона представить до 06.02.2018 року.

Рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №112, №113 від 26.01.2018 року, прийнятому на підставі Акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 тимчасово заборонено надання продукції (Гольф 630960; 114 см, ш/к 2000000000596) на ринку та вказано на необхідність приведення із встановленим вимогам. Строк виконання до 26.03.2018 року. (а.с. 18, 19)

Також рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №114 від 26.01.2018 року, прийнятому на підставі Акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 заборонено надання продукції (костюм дитячий 5074, 80 см - 1Y; ш/к 2000000013916), повідомити споживачів (користувачів), постачальників та інших розповсюджувачів у ланцюгу постачання відповідної продукції про ризики, які становить продукція. Строк виконання був встановлений до 26.03.2018 року. (а.с. 20)

Вказані рішення були направлені поштою на адресу позивача та поштове відправлення повернулось з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». (а.с. 21)

20.03.2018 року прийнято Рішення №275, №276 про внесення змін до рішення чи скасування рішення для продовження строку виконання рішень від 26.01.2018 року до 21.05.2018 року. (а.с. 27, 28)

08.02.2018 року посадовою особою Держпродспоживслужби складено протокол №19 про виявленні у ФОП ОСОБА_1 порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Протокол позивачем не підписаний, зазначено, що представник ФОП не з`явився. (а.с. 19)

Постановою про накладення штрафних санкцій №20 від 15.02.2018 року за порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції у розмірі 76500,00 грн. (а.с. 24)

В постанові зазначено, що вона прийнята за результатами розгляду акту перевірки від 26.01.2018 року №29, протоколу №19 від 08.02.2018 року.

05.04.2018 року Позивачем до Держпродспоживслужби надана інформація (вх.06.04.2018 року) про вилучення з обороту продукції. (а.с. 31).

На підставі наказу №874 від 17.04.2018 року та направлення на проведення перевірки №659 від 17.04.2018 року з 18.04.2018 року по 19.04.2018 року було проведено позапланову перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів ФОП ОСОБА_1 . Підстава проведення перевірки - недостатня інформація про стан виконання рішень від 26.01.2019 року №112, №113. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 19.04.2018 року №43, яким встановлено повне та результативне виконання ФОП ОСОБА_1 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. 19.04.2018 року Рішеннями №406, №407 скасовано Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.01.2018 року №112, №113. (а.с. 33-35).

Рішеннями від 19.04.2019 року №№406, 407 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області скасовані рішення від 26.01.2019 року №№112, 113. (а.с. 36,37).

Оскільки відповідач не сплатила штрафні санкції, накладені позивачем постановою №20 від 15.02.2018 року, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року № 2735-VI.

Статтею 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що органи ринкового нагляду щодо реалізації контрольних функцій проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 44 вказаного Закону суб`єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контрольб нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі:

1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 ст. 44 цього Закону до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам (крім нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п`яти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала такою, що становить серйозний ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі від двохсот п`ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 4 ст. 44 вказаного Закону до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі:

1) невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у частині першій статті 28 цього Закону, - у розмірі від двох тисяч п`ятисот до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

2) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;

3) невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції - у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Сплата штрафу не звільняє суб`єкта господарювання від відповідальності за шкоду, завдану споживачам (користувачам) продукції.

Судом встановлено, що постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 20 від 15.02.2018 року на ФОП ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 76 500,00 грн. за порушення п.1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції – введення в обіг небезпечної нехарчової продукції; п. 2 ч. 2 ст. 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем усунуті порушення встановлені за результатом здійснення перевірки, про що свідчать прийняті позивачем рішення від 19.04.2019 року №406 та №407.

Доказів сплати відповідачем штрафу у розмірі 76 500,00 грн. до суду не надано.

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі №420/2136/19 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправною та скасування постанови №20 від 15.02.2018 року – задоволений. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №20 від 15.02.2018 року про накладення штрафних санкцій в сумі 76500,00грн.

Таким чином, у ФОП ОСОБА_1 відсутній обов`язок сплачувати штрафні санкції на підставі скасованої постанови ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області №20 від 15.02.2018 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, щодо відсутності підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафної санкції у розмірі 76500,00 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач : Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6).

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_4

Суддя П. ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 ОСОБА_4