КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 року № 320/5656/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.

позивача ОСОБА_1

відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І.

про визнання протиправним та скасування рішення,

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. від 12.06.2019 р. №РВ-3201827512019 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру Київської області прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 та внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 0,0100 га, а також присвоєння кадастрового номеру цій земельній ділянці.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що Відповідачем протиправно прийнято рішення про відмову у внесені відомостей до Державного земельного кадастру на підставі того, що поданих для реєстрації документах відсутнє погодження проекту землеустрою відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА Київської області, оскільки державним реєстратором не врахований позитивний висновок суб`єкта владних повноважень, який наявний в матеріалах документів наданих Відповідачу.

Відтак, враховуючи викладені у адміністративному позові обставини Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, відзив на адміністративний позов до суду не надав.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 320/5656/19 та призначено справу до судового розгляду на 14.11.2019.

14.11.2019 у судове засідання прибув Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

14.11.2019 у судовому засіданні відкладено розгляд справи № 320/5656/19 у зв`язку із невкою Відповідача на 03.12.2019.

02.12.2019 від Відповідача надійшла заява про неможливість прибути у судове засідання у зв`язку із перебування Відповідача на лікарняному (вх. №33391/19).

03.12.2019 у судове засідання прибула Позивач, Відповідач не з`явився.

03.12.2019 у судовому засіданні відкладено розгляд справи № 320/5656/19 у зв`язку із невкою Відповідача на 12.12.2019.

09.12.2019 від Позивача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у справі № 320/5656/19.

12.12.2019 у судове засідання Позивач не з`явився.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи № 320/5656/19 у зв`язку із невкою сторін на 21.12.2019.

21.12.2019 у судове засідання прибув Позивач.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

21.12.2019 в адміністративній справі № 320/5656/19 проголошено скорочене судове рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта номер серії НОМЕР_1 , виданий Вишнівським МВМ ГУ МВС України в Київській області 21.11.2000 (а.с.11-12).

Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна, а саме громадської будівлі загальною площею 65, 5 кв.м., реєстраційний номер 1056381432200 (місце розташування: АДРЕСА_1 ) (а.с. 14).

11.12.2017 Позивач звернулася до голови Вишневої міської ради із клопотанням про видачу їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 (десять) років для обслуговування магазину орієнтовною площею 0,0095 га за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Листом від 28.12.2017 № 3/02-2796 Вишнева міська рада повідомила Позивачу, що проект рішення «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , не був підтриманий більшістю депутатів міської ради, а отже вказане питання буде повторно винесене на розгляд найближчої сесії Вишневої міської ради (а.с.16).

Оскільки, Вишневою міською радою протягом місяця з дня реєстрації клопотання не було прийнято рішення, на виконання вказаного законодавчого положення, укладено договір на виконання робіт розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , та повідомлено міську раду про укладення вказаного договору (а.с.17).

На підставі договору на виконання робіт від 19.01.2018 №б/н, укладеного із ФОП ОСОБА_2 , сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 (десять) років на обслуговування магазину що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18, 20).

Висновком експерта державної експертизи Краківським С.О. від 19.04.2018 №3601 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років для обслуговування магазину в АДРЕСА_1 відповідає вимогам чинного законодавства України та не суперечить встановленим нормам і правилам законодавчих актів (а.с.21).

Листом відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.08.2018 №17-06/57 повідомлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років для обслуговування магазину в АДРЕСА_1 відповідає містобудівній документації міста Вишневе (а.с. 22).

28.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.23).

12.06.2019 Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. було прийнято рішення № РВ-3201827512019 про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка була подана Позивачем 28.05.2019, у зв`язку з тим, що надані документи не містять інформації щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди гр. ОСОБА_1 для обслуговування магазину в АДРЕСА_1 (а.с.24).

Із адвокатським запитом про надання письмової інформації звернувся до відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації адвокат Пилипенко Р.Б., в якому надати відомості щодо погодження чи відмови проекту землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки строком на 10 років, а також повідомити чи є лист відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 06.08.2018 №57 позитивним висновком щодо відповідності чинному законодавству та вимогам містобудівної документації розробленого ФОП ОСОБА_2 вказаного проекту землеустрою (а.с.25-26).

Листом від 24.09.2018 №17-05/168 відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації повідомила, що відповідний висновок був направлений листом від 06.08.2018 №17-06/57, та було додатково зазначено, що законодавством України не врегульовано питання, щодо змісту висновку про погодження проекту землеустрою (а.с.27).

Не погоджуючись з такими діями Відповідача, та вважаючи їх протиправними, Позивач звернувся за захистом своїх інтересів до суду.

V. Норми права

Згідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 2, ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (ст. 181 ЗК України в редакції станом на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 123 Земельного Кодексу України визначення, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до пункту «д» ст. 184 Земельного кодексу України встановлено, що землеустрій, зокрема, передбачає складання проектів відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. ч. 6, 9 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, та затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Частинами 1, 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

-додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

-надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

-проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк (п.7 ст.181 Земельного кодексу України).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

VI. Оцінка суду

Спірні правовідносини відносини, в межах даної справи, регулюються Конституцією України та Земельним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи 11.12.2017 Позивачем подано до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для обслуговування нежитлового приміщення, орієнтовною площею 0,0095 га.

Відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У зв`язку із тим, що Вишнева міська рада протягом місця з дня реєстрації клопотання про надання земельної ділянки у користування не прийняла жодного рішення, Позивач на підставі вищевикладеного положення, самостійно замовила розроблення документації із землеустрою без надання відповідного дозволу суб`єкта владних повноважень, про що письмово його повідомила.

Судом встановлено, що 28.05.2019 Позивач звернулась до Відповідача із заявою про реєстрацію земельної ділянки площею 0,0100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, проект землеустрою щодо якою був розроблений сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 .

12.06.2019 Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. розглянуті подані Позивачем документи та прийнято рішення № РВ-3201827512019 про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка була подана Позивачем 28.05.2019.

Підставою для такої відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки зазначено:

- невідповідність поданих документів вимогам, ст.186-1 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України «Про землеустрій» та п.110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: надані документи не містять інформації щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди гр. ОСОБА_1 для обслуговування магазину в АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора рекомендовано доповнити проектну документацію погодженням структурного підрозділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.

Щодо тверджень Відповідача про відсутність документації структурного підрозділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури щодо погодження проекту землеустрою суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 50 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Пунктом 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації);

3) електронний документ.

Підпунктом другим частини 2 статті 186-1 встановлено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відтак, положеннями вищевикладених Законів передбачається що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки має включати матеріали погодження відповідного проекту землеустрою.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 наданий висновок відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації в якому вказується, що даний проект землеустрою відповідає вимогам положень містобудівної документації м. Вишневе, а отже може вважатися таким, що його погоджує.

До того ж, на адвокатський запит адвоката Пилипенко Р.Б . (вих. № 17-09/з-1 від 17.09.2018) начальник Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області надав відповідь (вих. № 17-05/168 від 24.09.2018), в якій зазначив, що законодавством України не врегульовано питання щодо змісту висновку про погодження проекту землеустрою.

За наведених обставин суд зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_1 , був погоджений відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, і таким погодженням може вважатися лист вказаного відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації за вих. № 17-06/57 від 06.08.2018.

Також під час розгляду справи Позивач пояснила, що державному реєстратору разом із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки був наданий висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.04.2019 №3601, який виданий експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

В Рекомендації Rec (2004) 20 Комітету міністрів державам-членам з судового контролю щодо адміністративних актів (прийнята Комітетом міністрів 15 грудня 2004 року на 909-й нараді заступників міністрів) вказав, що вказав, що всі адміністративні акти підлягають судовому перегляду, а суд повинен мати можливість розглянути всі питання права і фактичні обставини, які мають значення для представленої сторонами справи.

Акт, прийнятий/вжитий під час реалізації дискреційних повноважень, може бути перевірений на предмет законності судом або іншим незалежним органом (п.9 Рекомендації Rec (2004) 20).

Відтак, посилання Відповідача, що викладені в рішенні від 12.06.2019 про не відповідність проекту вимогам статті 186-1 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та п.110 Порядку ведення Державного земельного кадастру є необґрунтованим, та спростовуються наявними в матеріалах справи документами, оскільки Позивачем надано державному кадастровому реєстратору відповідні документи, що підтверджують погодження даного проекту землеустрою, та які передбачені підпунктом другим пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Відповідач не надав належних та беззаперечних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, та в судовому засіданні їх не спростував.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, суд прийшов до висновку, що Позивачем були виконані вимог ст. 50 Закону України «Про землеустрій» в частині надання погодження органу містобудування та архітектури, а отже у державного кадастрового реєстратора Іваненко О.І. були відсутні правові підстави для відмови у державній реєстрації земельної ділянки площею 0,0100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Щодо вимоги Позивача про зобов`язання державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру Київської області прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 та внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 0,0100 га, а також присвоєння кадастрового номеру цій земельній ділянцісуд виходить з наступного.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Суд зауважує, що законодавець передбачив обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього, тому втручання у повноваження вказаного органу виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 826/20369/14 (постанова від 13.11.2018 р.).

Таким чином, вимога Позивача про зобов`язання Відповідача внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На виконання цих вимог Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження Позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

VІІ. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1536, 80 грн., що підтверджується квитанцією від 15.10.2019 №14928202071 (а.с.4).

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як Відповідача у справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. від 12.06.2019 р. №РВ-3201827512019 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Київській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 грудня 2019 р.