Справа № 216/6236/18

Номер провадження 2/216/604/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 грудня 2019 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузь А.Ю.

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Тімуш К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, який уточнила в останній редакції 01.10.2019 та обґрунтовувала тим, що 22 жовтня 2018 року вона звернулася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Н.І. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 ) після смерті матері ОСОБА_5 , 1927 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була на момент смерті зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері. Однак, 22 жовтня 2018 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі того, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно суперечить діючому законодавству при вищевикладених обставинах, а саме: неможливо встановити склад (обсяг) спадкового майна, у зв`язку з розбіжностями у переліку господарських споруд та протиріч у конкретному користуванні між померлою та співвласником спадкового майна. Така відмова обґрунтована тим, що у результаті звірки опису об`єкту нерухомого майна з правовстановлюючими документами, наданими нотаріусу, нею було виявлено розбіжності в складових частинах, а саме: в реєстрації 1/2 частки за співвласником зареєстровані: літня кухня Б, погріб Г, гараж Д, душ Ж, вбиральня З, сарай О, сарай К, огорожа 1-8, водоколонка І, ІІ, замощення ІІІ, ІV; в свідоцтві про право на спадщину померлої матері ОСОБА_5 зазначені такі господарські будівлі: пристройка А?-І, літня кухня Б, погріб Г, гараж Д, вбиральня Е, душ Ж, вбиральня З, сарай К, огорожа № 1-8, водоколонка І,ІІІ, змощення ІІІ. Крім того, під час реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за співвласником на 1/2 частку житлового будинку з господарчими побудовами у розділі додаткові відомості зареєстроване конкретне користування відповідними житловими кімнатами у будинку та відповідними господарчими побудовами (а саме: квартира АДРЕСА_2 (один) загальною площею 30, 3 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, сарай О, водоколонка ІІ, замощення IV, Ѕ огорожі № 1-8). А в правовстановлюючому документі померлої ОСОБА_5 відсутній опис конкретного користування належною їй 1/2 часткою вищевказаного нерухомого майна. Тобто, нотаріус, вивчивши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно (далі – Інформаційна довідка), виявила, що складові частини об`єкта нерухомого майна складаються з літньої кухні Б, погрібу Г, гаражу Д, душу Ж, вбиральні З, сараю О, сараю К, огорожі 1-8, водоколонки І, ІІ, замощення ІІІ, ІV, що є спільною сумісною власністю матері позивача та Відповідача 1 ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частки кожного. Та згідно цієї Інформаційної довідки відповідачу належить 1/2 частка, а саме: квартира АДРЕСА_2 (один) загальною площею 30,3 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м, сарай О, водоколонка ІІ, замощення ІV, Ѕ частка огорожі № 1-8, в той час як матері позивача на підставі свідоцтва на право спадкування за законом належить 1/2 частки домоволодіння, яке складається з глинобитного обкладеного цеглою житлового будинку А-І, цегляної житлової пристройки А’-І житловою площею 33,9 кв.м., камяної літньої кухні Б, цегляного льоху Г, цегляного гаражу Д, дощатої вбиральні Е, дощатого душу Ж, дощатої вбиральні З, цегляного сараю К, огорожі 1-8, водоколонки І, ІІ, замощення ІІІ, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і розташований на земельній ділянці площею 463 кв.м. Спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, яка має кадастровій номер 1211000000:08:427:0008, яка не належить третім особам, неприватизована та знаходилась у постійному користуванні ОСОБА_5 . Зважаючи на вищевикладене, чітко видно, що 1/2 частка домоволодіння відповідача є чітко виділеною у той час як 1/2 частка домоволодіння матері позивача має загальний характер і на підставі цього, якщо нотаріус зазначить 1/2 частку позивача у реєстрі, то об`єкти будуть накладатися один на одного. Спадкодавець за життя жодних договорів про виділ чи поділ частини нежитлового приміщення із співвласниками майна не укладав, а тому, воно перебуває в режимі спільної часткової власності, а яким чином були зареєстровані відомості, внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно їй взагалі не відомо. Оскільки, позивач не набула права на спадкове майно нежитлове приміщення, вона не вправі вимагати від органу реєстрації виправити допущену помилку та вимушена звернутись за захистом своїх прав до суду. В Реєстрі прав власності на нерухоме майно правильно зазначені побудови, якими користується ОСОБА_4 протягом всього життя. Мати позивача користувалася всіма іншими побудовами, а саме 1/2 частки житлового будинку з господарськими побудовами, а саме: квартирою АДРЕСА_3 (два), позначеною на плані А?-1, загальною площею 31,6 кв.м та житловою 17,2 кв.м., та кам`яної літньої кухні Б, цегляного льоху Г, цегляного гаражу Д, дощатої вбиральні Е, дощатого душу Ж, дощатої вбиральні З, цегляного сараю К, 1/2 огорожі 1-8, водоколонки І, замощення ІІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Такий поділ також підтверджується технічним висновком по виділу земельної ділянки. Та у правовстановлюючих документі, а саме: у свідоцтві про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 , чітко зазначено, що спадкове майно складається з 1/2 частини домоволодіння, яке складається з: глинобитного обкладеного цеглою житлового будинку А-І, цегляної житлової прибудови А-І житловою площею 33,9 кв.м, кам`яної літньої кухні Б, цегляного льоху Г, цегляного гаражу Д, дощатої вбиральні Е, дощатого душа Ж, дощатої вбиральні З, цегляного сараю К, огорожі № 1-8, водоколонки І, ІІ, замощення ІІІ, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 463 кв.м. Із спадкоємців першої черги міг бути ще брат позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Та у нього залишилася дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які могли бути спадкоємцями за правом представлення та вони не подавали до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у добровільному порядку, так як вирішили, що спадкове майно буде оформлено на позивача. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частини домоволодіння, яке складається з: глинобитного обкладеного цеглою житлового будинку А-І, цегляної житлової прибудови А-І житловою площею 33,9 кв.м, кам`яної літньої кухні Б, цегляного льоху Г, цегляного гаражу Д, дощатої вбиральні Е, дощатого душа Ж, дощатої вбиральні З, цегляного сараю К, огорожі № 1-8, водоколонки І, ІІ, замощення ІІІ, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 463 кв.м.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 у судовому засіданні на задоволенні уточнених позовних вимог наполягали.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена про день та час слухання справи, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.

Представник третьої особи Тімуш К.О. в судовому засіданні не заперечувала щодо заявлених уточнених позовних вимог.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення уточненого позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема Книгою шостою «Спадкове право» та Розділом першим «Право власності».

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 10) матір`ю позивача вказано російською мовою « ОСОБА_9 Нина ОСОБА_10 ». Зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 11) встановлено, що позивач змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_1 ». Згідно зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 9) вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя, ОСОБА_5 належала 1/2 частки домоволодіння, що складається з: глинобитного, обкладеного цеглою жилого будинку А-1, цегляної жилої пристройки А?-І, жилої площею 33,9 кв.м, літньої кухні Б, погребу Г, гаражу Д, вбиральні Е, душа Ж, вбиральні З, сараю К, огорожи № 1-8, водоколонки І,ІІ, змощення ІІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці, площею 463 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідчене Першою криворізькою державною нотаріальною конторою 20.12.1996 за № 2-4317 (а.с. 13) та технічним паспортом № 35909 (а.с. 30-32).

Після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернулась позивач ОСОБА_1 , яка є донькою померлої (а.с. 64).

Також у судовому засіданні було встановлено, що із спадкоємців першої черги міг бути ще брат позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Та у нього залишилася дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які могли бути спадкоємцями за правом представлення, та вони пояснили, що не подавали до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у добровільному порядку, так вирішили, що спадкове майно буде оформлено на позивача.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Н.І. від 22.10.2018 (а.с. 86) ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з тим, що неможливо встановити склад (обсяг) спадкового майна, у зв`язку з розбіжностями у переліку господарських споруд та протиріч у конкретному користуванні між померлою та співвласником спадкового майна. Зокрема, в реєстрації Ѕ частки за співвласником ОСОБА_4 зареєстровані: літня кухня Б, погріб Г, гараж Д, душ Ж, вбиральня З, сарай О, сарай К, огорожа 1-8, водоколонка І, ІІ, замощення ІІІ, ІV; в свідоцтві про право на спадщину померлої ОСОБА_5 зазначені такі господарські будівлі: пристройка А?-І, літня кухня Б, погріб Г, гараж Д, вбиральня Е, душ Ж, вбиральня З, сарай К, огорожа № 1-8, водоколонка І,ІІ, змощення ІІІ. Крім того, під час реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за співвласником на 1/2 частку житлового будинку з господарчими побудовами у розділі додаткові відомості зареєстроване конкретне користування відповідними житловими кімнатами у будинку та відповідними господарчими побудовами (а саме: квартира АДРЕСА_2 (один) загальною площею 30, 3 кв.м, житловою площею 16,7 кв.м, сарай О, водоколонка ІІ, замощення IV, 1/2 огорожі № 1-8). А в правовстановлюючому документі померлої ОСОБА_5 відсутній опис конкретного користування належною їй 1/2 часткою вищевказаного нерухомого майна.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно (а.с.27-28) вбачається, що складові частини об`єкта спірного нерухомого майна складаються з: літньої кухні Б, погрібу Г, гаражу Д, душу Ж, вбиральні З, сараю О, сараю К, огорожі 1-8, водоколонки І, ІІ, замощення ІІІ, ІV, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частки кожної. Та згідно з цієї Інформації ОСОБА_4 належить Ѕ частка, а саме: квартира АДРЕСА_2 (один) загальною площею 30,3 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м, сарай О, водоколонка ІІ, замощення ІV, 1/2 частка огорожі № 1-8, в той час як ОСОБА_5 на підставі свідоцтва на право спадкування за законом належить 1/2 частки домоволодіння, яке складається з глинобитного обкладеного цеглою житлового будинку А-І, цегляної житлової пристройки А?-І житловою площею 33,9 кв.м., камяної літньої кухні Б, цегляного льоху Г, цегляного гаражу Д, дощатої вбиральні Е, дощатого душу Ж, дощатої вбиральні З, цегляного сараю К, огорожі 1-8, водоколонки І, ІІ, замощення ІІІ, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і розташований на земельній ділянці площею 463 кв.м.

Разом з цим, з технічного висновку (а.с. 15-26) померла ОСОБА_5 користувалася 1/2 частки житлового будинку з господарськими побудовами, а саме: квартиру АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_4 , позначеною на плані А?-1, загальною площею 31,6 кв.м та житловою 17,2 кв.м, та камяної літньої кухні Б, цегляного льоху Г, цегляного гаражу Д, дощатої вбиральні Е, дощатого душу Ж, дощатої вбиральні З, цегляного сараю К, 1/2 огорожі 1-8, водоколонки І, замощення ІІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, яка має кадастровій номер 1211000000:08:427:0008 яка не належить третім особам, неприватизована та знаходилась у постійному користуванні ОСОБА_5 .

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Вирішення питання визнання права власності в судовому порядку є крайнім засобом захисту права власності особи за відсутності інших можливих заходів захисту речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Враховуючи, що єдиним спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є позивач ОСОБА_1 , яка у встановлений законом строк прийняла спадщину, а відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнають позовні вимоги, беручи до уваги те, що позивач в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, захистити своє порушене право не може, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташоване на земельній ділянці, площею 463 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 60, 70 СК України, ст.ст. 321, 375, 376, 368, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину домоволодіння, яке складається з: глинобитного, обкладеного цеглою житлового будинку А-І, цегляної житлової прибудови А?-І, житловою площею 33,9 кв.м, кам`яної літньої кухні Б, цегляного льоху Г, цегляного гаражу Д, дощатої вбиральні Е, дощатого душа Ж, дощатої вбиральні З, цегляного сараю К, огорожі № 1-8, водоколонки І, ІІ, замощення ІІІ, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці площею 463 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ;

-відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 ;

-відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 ;

-третя особа: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради Дніпропетровської області, місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27, ЄДРПОУ 04052560.

Повний текст рішення складений 13 грудня 2019 року.

Суддя Р.О. Кузнецов