ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2019 року

Київ

справа №826/5826/15

адміністративне провадження №К/9901/13926/18, 9901/13931/18, 9901/13934/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10, ОСОБА_2 , Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів: Данилишина В.М., Качура І.А. від 22.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючої судді Старової Н.Е., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В. від 13.04.2016

у справі № 826/5826/15

за позовом Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області", Громадської спілки "Центр координації самооборон України"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ОСОБА_3 , Громадська організація «Революція гідності», ОСОБА_2 ,

про скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2015 року та квітні 2016 року Громадська організація "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" та Громадська спілка "Центр координації самооборон України" (далі також - позивачі) звернулися до адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі також - НКРЕКП, відповідач), в якому просила скасувати постанови НКРЕКП від 26.02.2015 №220 та від 03.03.2015 №583, №584, №613.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2015 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Громадської спілки "Центр координації самооборон України" (справа №826/5877/15).

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2015 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" (справа №826/5826/15).

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2015 об`єднано в одне провадження справи за вказаними позовами та присвоєно об`єднаній справі №826/5826/15.

5. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016, у задоволенні позову відмовлено.

6. 20.04.2016 до Вищого адміністративного суду України від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016, в якій просить: скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 та направити справу до суду апеляційної інстанції для повторного розгляду апеляційної скарги або також скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 та закрити провадження у справі, або ж змінити її, залишивши єдину підставу для відмови у позові - відсутність порушених прав позивача.

7. 04.05.2016 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 до суду надійшла касаційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016, в якій просить залишити позовні вимоги без розгляду.

8. 06.05.2016 від Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" до суду надійшла касаційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016, в якій просить такі скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі; прийняти окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності в.о. Голови НКРЕКП ОСОБА_5 .

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.05.2016 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.05.2016 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2016 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області".

12. 30.05.2016, 09.06.2016 та 30.06.2016 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до суду надійшли заперечення на касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10, Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" та ОСОБА_2 відповідно, в яких просить залишити такі без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

13. 07.06.2016 від Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі також - НАК «Нафтогаз України») до суду надійшли заперечення на касаційні скарги Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" та ОСОБА_2 , в яких просить залишити такі без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, та на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10, яку просить залишити без розгляду.

14. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

15. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26.02.2015 №220 встановлено тарифи на електроенергію, що відпускається населенню; від 03.03.2015 №583 встановлено роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення; від 03.03.2015 №584 затверджено граничний рівень ціни на природний газ для суб`єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудинкових, виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб`єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку теплої і гарячої води»; від 03.03.2015 №613 встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго».

17. 28.02.2015 на офіційному веб-сайті НКРЕКП було опубліковано повідомлення про розгляд 03.03.2015 на відкритому засіданні НКРЕКП питання прийняття оскаржуваних постанов щодо встановлення тарифів.

18. Відповідно до протоколів відкритого засідання НКРЕКП за прийняття рішення проголосувало п`ять із п`яти присутніх на засіданні членів НКРЕКП.

19. Оскаржувані постанови пройшли експертизу та зареєстровані Міністерством юстиції України, були опубліковані в Офіційному віснику України.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

20. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що оскаржені постанови прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, визначених Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки затверджено виконуючим обов`язки голови Комісії, а не Головою Комісії. Розрахунки тарифів, затверджені оскаржуваними постановами, є необґрунтованими.

21. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувані постанови прийнято відповідно до законів України «Про природні монополії», «Про засади функціонування ринку природного газу, «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 №869, Указу Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 10.09.2014 №715 та у спосіб, визначений законодавством.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивачі не є учасниками правовідносин, які регулюють оспорювані постанови, враховуючи, що ними не надано належних доказів уповноваження членами громадських організацій, які є учасниками спірних правовідносин, представляти їх інтереси в суді, оскаржувані постанови не порушують безпосередньо права, свободи, інтереси позивачів та не створюють для них додаткових обов`язків. Рішення НКРЕКП прийняті саме за умови голосування за таке рішення більшістю від її загального кількісного складу, підписання такого рішення виконуючим голови НКРЕКП не свідчить про порушення норм Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014. Оскаржувані постанови прийнято уповноваженою особою відповідно до згадуваних норм Положення та Регламенту, затвердженого Наказом НКРЕКП від 17.09.2014 №3. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних постанов з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративні позови не підлягають задоволенню.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА НИХ

23. Третя особа ОСОБА_2 не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції допущено процесуальне порушення, оскільки судову повістку про виклик на судове засідання, призначене на 13.04.2016, отримала 14.04.2016, тобто після проведення такого, а відтак була протиправно позбавлена можливості брати участь під час розгляду справи, надавати свої пояснення та докази. Про те, що судове засідання було призначено не могла знати, оскільки лише ухвалою від 06.04.2016 було поновлено провадження у даній справі, яке було зупинено ухвалою від 16.12.2015. Вказує, що погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що права позивача не порушені оскаржуваними актами, однак всупереч викладеному суди провели перевірку оскаржуваних нормативно-правових актів на предмет їх протиправності. Суди попередніх інстанцій не надали оцінку тому, чи є НКРЕКП органом державної влади чи місцевого самоврядування. Враховуючи те, що акти НКРЕКП не є нормативно-правовими, відтак згідно із пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України провадження у справі підлягає закриттю. У даній справі оскаржуються як зареєстровані, так і незареєстровані постанови відповідача, однак суди не надали оцінки даним обставинам.

24. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 у касаційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг у місті Києві, відтак рішення у даній справі мають вплив на її права та інтереси. Встановивши, що оспорювані акти не стосуються прав та інтересів позивачів, суди попередніх інстанцій повинні були залишити позови без розгляду, натомість такі усупереч вимогам законодавства розглянули такі по суті. Укази про утворення НКРЕКП не є конституційними.

25. Громадська організація "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій та зазначає, що позивач не був належним чином повідомленим судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання (повістку про виклик до суду не отримував, відповідна інформація була відсутньою на сайті Київського апеляційного адміністративного суду, будь-яка інформація, яка наявна у матеріалах справи щодо його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, не відповідає дійсності), натомість суд апеляційної інстанції всупереч вимогам процесуального законодавства провів розгляд справи у порядку письмового провадження без участі позивача. Наголошує, що позовна заява подана в інтересах членів громадської організації, а тому така є належним позивачем у справі. НКРЕКП не є правонаступником попереднього органу, а відтак не має права змінювати, скасовувати його акти. Правом підписувати рішення НКРЕКП наділений виключно її голова, а не виконуючий обов`язки голови. Оскаржувані постанови є формою дискримінації споживачів.

26. НКРЕКП у запереченнях на касаційні скарги ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10, Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" зазначає, що є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. Підстави для закриття провадження у даній справі відсутні. Оскаржувані постанови не порушують права позивачів, прийняті на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним на момент їх прийняття законодавством України. Завдання НКРЕ та Нацкомпослуг перейшли до НКРЕКП, що свідчить про наявність функціонального правонаступництва юридичної особи публічного права. Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що така не була учасником справи під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, хоча відповідачами на вимогу суду було у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України розміщено оголошення про відкриття провадження у справі у Офіційному віснику України. Окрім цього, позивачами не оспорювався факт конституційності Указів Президента України щодо утворення НКРЕКП та Положення про його діяльність, а тому відсутні підстави для розгляду таких доводів у суді касаційної інстанції.

27. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у запереченнях на касаційні скарги Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області", ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 вказує, що позивачі не мають права звертатися до суду з даним позовом. НКРЕКП є державним колегіальним органом, основною формою роботи якого є засідання. Положення НКРЕКП не пов`язує дійсність рішення НКРЕКП із фактом його підписання. Важливо, щоб за таке рішення проголосувала більшість від загального кількісного складу НКРЕКП і щоб таке було прийнятим в межах його повноважень. Щодо касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 НКРЕКП зазначає, що ОСОБА_1 не була учасником даної справи, хоча про її судовий розгляд їй було відомо, відтак у відповідності до положень частини 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України дана касаційна скарга повинна бути залишена без розгляду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в чинній редакції, далі також - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

30. Щодо касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 колегія суддів зазначає наступне.

31. На момент звернення до суду з касаційними скаргами, питання щодо особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень були врегульовані статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідній редакції.

32. Частиною 3 статті 171 КАС України (в редакції, чинній на час звернення заявників з касаційними скаргами) передбачено, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

33. Згідно з частиною 6 наведеної статті визначено, що якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

34. Наведене положення також міститься в частині 7 статті 264 КАС України (в чинній редакції), згідно з якою, якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

35. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги процесуального закону дотримані, відтак усі заінтересовані особи належним чином повідомлені про розгляд справи, а тому касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 як представника особи, яка не брала участі в розгляді справи, на постанову Окружного адміністративного суду міста від 22.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 у відповідності до частини 7 статті 264 КАС України (в чинній редакції) підлягає залишенню без розгляду.

36. Щодо касаційних скарг ОСОБА_2 , Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" колегія суддів зазначає наступне.

37. Статтею 13 КАС України (тут і надалі - в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) визначено такий принцип здійснення адміністративного судочинства як забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду. Вказаний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

38. Згідно з частинами 1 та 4 статті 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

39. Отже, суд апеляційної інстанції може розглянути справу за відсутності учасника справи у тому разі, коли він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

40. Відповідно до статті 33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації. Повідомлення шляхом надсилання тексту повістки здійснюється за тими самими правилами, що і повідомлення шляхом надсилання повістки, крім випадків, установлених цим Кодексом.

41. Згідно з положеннями статті 35 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

42. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2015 закінчено підготовку розгляду справи №826/5826/15 за апеляційними скаргами Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" та ОСОБА_9 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 у справі за позовом Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області", Громадської спілки "Громадської організації самооборони України" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ОСОБА_3 , Громадська організація «Революція гідності», ОСОБА_2 , про скасування постанов; справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.01.2016.

43. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2015 відкрито касаційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2015 у вказаній справі.

44. Ухвалою суду, постановленою судом у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, від 20.01.2016 розгляд справи відкладено на 27.01.2016.

45. У судовому засіданні 27.01.2016 Київським апеляційним адміністративним судом прийнято рішення про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/9907/15.

46. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016 поновлено апеляційне провадження у даній справі.

47. У матеріалах справи наявна повістка-повідомлення від 07.04.2016, згідно з якою учасники справи викликаються у судове засідання, яке відбудеться 13.04.2016, їх явка не є обов`язковою; разом із такою учасникам справи надсилається копія ухвали від 06.04.2016.

48. У оскаржуваній ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 зазначено, що справа розглянута відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

49. Так, пункт 2 частини 1 статті 197 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

50. Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази вручення судових повісток про виклик до суду на 13.04.2016 Громадській організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" і ОСОБА_2 та щодо отримання таких вони заперечують у своїх касаційних скаргах.

51. Окрім цього, ОСОБА_2 долучила до касаційної скарги копію конверта, згідно з яким адресантом зазначено Київський апеляційний адміністративний суд, адресатом - ОСОБА_2 , штриховий ідентифікатор: 0101033437910, та витяг з реєстру поштових відправлень Акціонерного товариства «Укрпошта», відповідно до якого відправлення з даним номером вручено за довіреністю 14.04.2016, тобто після проведення судового засідання.

52. Матеріали справи містять телефонограму від 11.04.2016 про повідомлення представника Громадської організації «Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області»» про призначення розгляду справи на 13.04.2016 на 14.35 год.

53. Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що у даній телефонограмі відсутнє зазначення особи, яка отримала телефонограму, позивач оспорює факт отримання такої у касаційній скарзі. Окрім цього, телефонограма складена 11.04.2016, тобто менше ніж за три дні до дати призначення судового засідання.

54. Також у матеріалах справи наявна телефонограма про повідомлення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про призначення розгляду справи на 13.04.2016 на 14.35 год., однак з її змісту вбачається, що така ними не отримана.

55. Колегія суддів зауважує, що у рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 щодо твердження авторів клопотання про неконституційність положень статті 38 КАС України про виклик до суду шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою необхідно мати на увазі, що такий порядок є обов`язковим лише для суб`єктів владних повноважень, а стосовно інших осіб - виключно за їх вибором.

56. Наведені обставини дозволяють зробити висновок, що Громадська організація "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" і ОСОБА_2 не були належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

57. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 128 КАС України (у редакції, чинній на час апеляційного розгляду цієї справи) суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки.

58. Аналіз викладених вище положень норм КАС України дає підстави для висновку про те, що суд апеляційної інстанції на власний розсуд може відкласти розгляд справи або не відкладати його у випадку неприбуття у судове засідання учасників справи, проте лише за умови, що такі належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

59. Суд зауважує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. На суд покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані учасниками справи. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

60. Частиною 2 статті 6 КАС України (тут і далі - в чинній редакції) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

61. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

62. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

63. Верховний Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018 у справі «Созонов та інші проти України» (Заява № 29446/12, пункти 7, 8), в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

64. У рішенні ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03, пункт 26) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

65. Отже, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 3 статті 2 КАС України.

66. Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо відсутності належного повідомлення Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" і третьої особи ОСОБА_2 про дату, час та місце судового засідання, за умови необхідності здійснення такого повідомлення, а також розгляд апеляційної скарги без їх участі, свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що згідно з частиною 3 статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

67. У зв`язку цим, судом касаційної інстанції не надається оцінка іншим доводам касаційної скарги, а також не перевіряється правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень.

68. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до цього суду на новий судовий розгляд.

69. Під час розгляду цієї справи суду апеляційної інстанції необхідно забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, зокрема виконати обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового розгляду.

70. З урахуванням наведеного, касаційні скарги ОСОБА_2 та Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" підлягають задоволенню частково, а ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

71. Щодо вимоги касаційної скарги Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" про постановлення окремої ухвали відносно в.о. Голови НКРЕКП ОСОБА_5., Суд зазначає наступне.

72. Відповідно до статті 358 КАС України суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

73. Частинами 1, 2 статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

74. Колегія суддів зазначає, що постановлення окремої ухвали є виключним правом суду і враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції через порушень таким норм процесуального права та не надавала оцінку іншим доводам касаційних скарг, Суд не вбачає підстав для її постановлення.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 на постанову Окружного адміністративного суду міста від 22.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 залишити без розгляду.

Касаційні скарги ОСОБА_2 , Громадської організації "Українське об`єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у м.Києві та Київській області" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 скасувати, справу направити до цього суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін