open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2019 року

Київ

справа №826/19893/16

адміністративне провадження №К/9901/17248/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жук А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Конституційного Суду України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 (головуючий суддя - А.С. Мазур)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя - Н.М. Літвіна, судді - Є.В. Чаку, А.Ю. Коротких)

у справі № 826/19893/16

за позовом ОСОБА_1

до Конституційного Суду України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Конституційного Суду України, в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність Конституційного Суду України в частині неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.11.2016;

- зобов`язати Конституційний Суд України належним чином (об`єктивно і всебічно) розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.11.2016, надавши повну і обґрунтовану відповідь.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що звернувшись до голови Конституційного Суду України зі скаргою від 03.11.2016 об`єктивної та всебічної відповіді не отримав.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Конституційного Суду України в частині неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 03.11.2016. Зобов`язано Конституційним Суд України належним чином розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.11.2016, надавши повну і обґрунтовану відповідь, з урахуванням висновків постанови суду.

4. При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що всупереч приписам частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» у листі від 01.12.2016 № 4-14-18/3223 не надано позивачу ані запитуваної інформації, ані обґрунтованої відмови в її наданні. Також не роз`яснено порядок оскарження прийнятого за результатами розгляду скарги рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що оскільки позивач не був ні учасником, ні стороною конституційного провадження, тому йому було надіслано повідомлення про процесуальний етап розгляду справи, а не інформацію, якою повинні володіти виключно сторони у справі, яку розглядає Конституційний Суд України.

Позиція інших учасників справи

7. У запереченні на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Конституційного Суду України.

9. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2019 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10. ОСОБА_1 звернувся до голови Конституційного Суду України зі скаргою від 03.11.2016, в якій просив повідомити:

- дійсні причини порушення Конституційним Судом України встановлених законом строків розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- про заходи та дії, вжиті Конституційним Судом України задля дотримання встановлених строків розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- чому Конституційний Суд України надає перевагу в розгляді іншим справам, ігноруючи справу за конституційним поданням Верховного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», незважаючи на те, що провадження у цих справах не були визнані судом як невідкладні.

11. За результатами розгляду вказаної скарги, на адресу позивача Конституційним Судом України направлено лист від 01.12.2016 № 4-14-18/3223, яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що пленарне засідання з розгляду запитуваної справи (закрита частина пленарного засідання) відбулося 30.11.2016.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

14. За змістом статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

15. Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев`ятої цієї статті.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що листом від 01.12.2016 № 4-14-18/3223 ОСОБА_1 повідомлено, що пленарне засідання з розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (закрита частина пленарного засідання) відбулося 30.11.2016.

19. Верховний Суд зазначає, що звернення вважається розглянутим, якщо розглянуто по суті всі порушені у ньому питання.

20. Однак, з листа Конституційного Суду України від 01.12.2016 № 4-14-18/3223 вбачається, що він не містить відповіді по суті поставлених запитань. Також, в листі не надано позивачу і мотивованої відмови у наданні запитуваної інформації.

21. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що особливе місце в системі засобів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян посідає реалізація їх права на звернення. У статті 40 Конституції України зазначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов`язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді.

22. Право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян. Це право включає дві складові.

По-перше, звернення громадян є однією з форм участі населення в державному управлінні, у вирішенні державних і суспільних справ, можливістю активного впливу громадянина на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.

По-друге, це спосіб відновлення порушеного права громадянина через подання до органів державної влади скарг, заяв і клопотань. У такому розумінні - це механізм виконання соціальних обов`язків публічної влади.

23. Від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян.

24. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що отримана позивачем за результатами розгляду скарги останнього відповідь не відповідає критеріям об`єктивного та всебічного розгляду скарги, що передбачено статтею 19 Закону України «Про звернення громадян».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

26. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

27. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

29. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

30. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Конституційного Суду України залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі № 826/19893/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 86594305
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку