ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2019 року

м. Київ

справа №822/834/17, адміністративне провадження №К/9901/3162/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2017р. (судді - Ковальчук О.К., Блонський В.К., Касап В.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017р. (судді - Смілянець Е.С., Сушко О.О., Залімський І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги та зобов`язати відповідача розглянути матеріали (висновки) про призначення йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р., а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. № 850.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскільки йому встановлено інвалідність внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію» виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2017р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017р., позов задоволено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідач не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському, зокрема позивачу, одноразової грошової допомоги. Позивач відповідає визначеним у Порядку № 4 критеріям та є таким, що на думку відповідача, має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги, але за рахунок коштів, що виділяються на утримання Національної поліції України.

Посилався на те, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського №4, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області №21о/с від 11.02.2016р. ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". (за власним бажанням). (а.с. 11)

У зв`язку із встановленням після звільнення ІІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ (довідка Хмельницької обласної МСЕК серії АВ № 0720821 від 20.04.2016р.) позивач звернувся до ГУНП в Хмельницькій області з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

Листом від 08.06.2016р. № 29/г-40 Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області повідомило позивача, що пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок зазначених причин.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2016р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016р., позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у в 15-денний строк з дня реєстрації заяви документи щодо виплати позивачу грошової допомоги.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати позивачу грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

В грудні 2016 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії управління МВС України в Хмельницькій області із заявою (рапортом) про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850.

Виконуючи постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2016 року, управління МВС України в Хмельницькій області сформувало висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та разом з поданими позивачем документами направило його до МВС України. (а.с. 7)

Листом від 10.02.2017 року № 15/2-388 МВС України повернуло без розгляду вказані документи та повідомило, що призначення допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського. (а.с. 8)

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що розділом XI прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Судами встановлено, що за колишніми працівниками міліції, які після звільнення зі служби в міліції проходили службу в поліції, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Крім того, суди виходили з того, що факт звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ та прийняття на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 850.

Судами встановлено, що відповідач всупереч п. 9 Порядку № 850 не прийняв рішення за результатом розгляду документів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги.

Суди виходили з того, що спосіб, у який УМВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком № 850 не передбачені.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07.11.2015р. набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закон України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закон України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Закон України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності Закон України "Про Національну поліцію" порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядком №850.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання статті 23 Закону України "Про міліцію" постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно пункту 2 цього Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами 7 - 9 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з частиною 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016р. №4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016р. №916 "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога" пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов`язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно пункту 1 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, як Порядком №850, так і Порядком №4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.

Судами встановлено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", так і статті 97 Закону "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з часу встановлення інвалідності, а тому правила пункту 15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію" поширюються виключно на тих працівників поліції, яким інвалідність встановлена до 07.11.2015р. - часу набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Оскільки інвалідність позивачу встановлена 20.04.2016р., а тому при визначенні права позивача на отримання одноразової грошової допомоги норми Закону України "Про міліцію" та прийнятого на його виконання Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015р. №850 застосуванню не підлягають.

В свою чергу, за наявності підстав, така допомога може бути призначена відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №4.

Враховуючи що ОСОБА_1 IІІ групу інвалідності встановлено в результаті захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ після його звільнення з органів Національній поліції та у період дії Закону України "Про Національну поліцію", а тому повноваження щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги належить саме територіальному органу поліції за останнім місцем служби позивача.

В свою чергу Міністерство внутрішніх справ України повноваженнями розглядати питання виплати позивачу одноразової грошової допомоги не наділене.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019р. (справа №822/764/18), а також у постановах Верховного Суду від 28.02.2019р. (справа №822/1615/18, від 28.02.2019р. (справа №822/1583/17).

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 340, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.04.2017р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017р. скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук