ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3111/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо поновлення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 “Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених і військової служби, та деяких інших осіб”, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог діючого законодавства України, з урахуванням розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб’’, у розмірі 80 %, та провести виплати, з урахуванням отриманих сум, з 01.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно зменшив розмір його пенсії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяли в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , в зв`язку з переїздом з Російської Федерації, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких шитих осіб» у розмірі 80 % грошового забезпечення.

Приймаючи позивача на облік з 01.03.2019 відповідач поновив позивачу виплату пенсії за вислугу років з грошового забезпечення визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із довідкою від 03.04.2008 № 101/10236, виданою УМВС України в Чернігівській області, грошове забезпечення за посадою старшого викладача кафедри вищого командного училища внутрішніх військ МВС, яку позивач займав на день звільнення зі служби, за нормами чинними на 1 січня 2008 року, становить: посадовий оклад - 1400 грн 00 коп., оклад за військове звання - 130 грн 00 коп. надбавка за вислугу років (40%) — 612 грн 00 коп., набавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 1071 грн 00 коп., премія (25%) - 35- грн 00 коп., всього: 3563 грн 00 коп.

Основний розмір пенсії становить 2850 грн 40 коп. (3563 грн 00 коп. * 80%).

Загальний розмір пенсії з 01.03.2019, з урахуванням підвищення відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової інших осіб.» (448 грн 00 коп.), підвищення учаснику бойових дій (374 грн 33 коп.) та цільової грошової допомоги на прожиття (40 грн) складає 3729 грн 40 коп.

Вважаючи, що пенсія позивачу поновлена та виплачується з грубим порушенням чинного законодавства України він звернувся з відповідною заявою до відповідача.

Листом від 09.07.2019 за вих. № 2579/03/К-12 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано не чинними п. 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», то немає правових підстав для вчинення дій відповідно до вищезазначеної постанови КМУ (а.с. 12-13).

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції на момент призначення пенсії, до 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у такій редакції: усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Вказана норма набрала чинності з 01.01.2017.

З огляду на викладене, починаючи з 01.01.2017 законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.

Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 № 393 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами.

На момент прийняття цієї постанови ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб діяла в новій редакції і відповідно для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням розмірів грошового забезпечення у відповідності до цієї постанови необхідно було відповідне рішення Кабінету Міністрів України щодо порядку, умов та розмірів перерахунку.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21.02.2018 року № 103, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Постанова № 103), ухвалено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 2 Постанови № 103, в редакції чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

З наведеного вбачається, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018 - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.

Таким чином, нормативний підхід до розуміння норм права, що регулюють відносини перерахунку і виплати пенсій на умовах норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», дає можливість зробити висновок, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право шляхом прийняття відповідної постанови встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в п. п. 2, 3 ст. 116 Конституції України.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

При цьому, суд зауважує, що Постанова Кабінету Міністрів України № 103 у період з 01.01.2018 по 04.03.2019 була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

Як зазначалось вище, збільшення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, з яким Порядок № 45 раніше пов`язував виникнення підстав для перерахунку пенсії, відбулося з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, якою затверджені нові розміри грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців.

Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 набрала чинності лише 01.03.2018 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 набрала чинності раніше - 24.02.2018, через що до моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Кабінет Міністрів України встановив правила виплати перерахованої пенсії.

При цьому, станом на 01.01.2018 частина 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ діяла в новій редакції, згідно з якою перерахунок пенсії пов`язувався з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови щодо умов та порядку перерахунку пенсії, а без прийняття такої постанови перерахунок пенсії був би неможливим.

При вирішенні спірного питання судом також враховано, що у пункті 2.1 Рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

У пункті 2.2 цього Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3статті 116 Конституції України).

У Рішенні від 02 березня 1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Судом при наданні оцінки зазначеним доводам сторони позивача, також враховано правові висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).

Судом встановлено, що з 01.01.2018 запроваджені законодавчі зміни, які призвели до перерахунку пенсії особам, яким пенсія призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та до осучаснення складових грошового забезпечення, з яких визначається розмір пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом при вирішенні даної справи по взято до уваги практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України (рішення від 26.06.2014 року, п. 35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися ст. 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах вимоги позивача, станом на час його звернення до суду та розгляду справи, не мали достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже Постановою Кабінету Міністрів України № 103, яка була чинною до 05.03.2018 року, прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 75 % підвищення), а також була відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було законних сподівань на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 по справі №2040/8050/18 та від 06.12.2018 по справі №2040/7071/18.

Водночас, згідно відомостям, які містяться в Єдиному реєстрі судових рішень, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Зазначене рішення набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі № 826/3858/18.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФ України в Чернігівській області поновив виплата позивачу пенсії з 01.03.2019 у відсотковому відношенні суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Враховуючи те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягали у не виплаті позивачу пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення з 05.03.2019, а також враховуючи положення ст. 245 КАС України, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити позивачу пенсію з урахуванням 80 % суми грошового забезпечення з 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум, є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Крім того, судом враховано правову позицію, викладену в рішенні Верховного суду від 06.08.2019 по зразковій справі №160/3586/19.

Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 80 відсотків суми підвищення пенсії.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинено протиправні дії, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивачу внаслідок виплати підвищення пенсії не в повному обсязі, а у меншому відсотковому відношенні підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням 80 % грошового забезпечення з 05.03.2019.

При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі “RuizTorija v. Spain” від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати мита.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо поновлення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , з урахуванням грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 “Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених і військової служби, та деяких інших осіб”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог діючого законодавства України, з урахуванням розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб’’, у розмірі 80 % грошового забезпечення, з урахуванням отриманих сум, з 05.03.2019.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан